Мета розділу «охорона праці» у випускних

ВСТУП

Згідно зі спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України
з гірничого нагляду, промислової безпеки та охорони праці від 21.10.2010 р. №969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» державна атестація випускників з охорони праці передбачає наявність у випускній роботі освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) «бакалавр» окремого розділу «Охорона праці».

При виконанні розділу “ Охорона праці ” у випускній роботі студент повинен залучити знання і навички, які були отримані під час вивчення нормативних дисциплін “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”; використовувати матеріали щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, які були вивчені і підготовлені ним під час проходження переддипломної практики.

При виконанні комплексних випускних робіт зміст розділу “ Охорона праці ” має бути оригінальним у кожній роботі, при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

МЕТА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» У ВИПУСКНИХ

РОБОТАХ ОКР «БАКАЛАВР»

Враховуючи, що законодавством України проголошено пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу “Охорона праці” є створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях та в робочих зонах.

Досягається це глибоким аналізом системи «людина-машина-середовище» на робочому місці та опрацюванням питань промислової безпеки, виробничої санітарії, органічно пов'язаних з темою роботи, а також забезпечення пожежної безпеки.

Робота над розділом вимагає від студента вміння вирішувати конкретні технічні та організаційні задачі забезпечення безпечних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, завершити бакалаврську підготовку з питань охорони праці.

2 ВИМОГИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» У ВИПУСКНИХ РОБОТАХ ОКР «БАКАЛАВР»

Розділ є складовою частиною випускної роботи, тому його зміст має бути узгоджений з темою роботи та враховувати вимоги охорони праці, які спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що розробляються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Вимоги охорони праці повинні витікати з умов на робочому місці, де виконувалася випускна робота. Основні робочі місця, для яких розробляються відповідні вимоги з охорони праці у випускних роботах, можна віднести до таких груп:

а) робоче місце користувача ПЕОМ або програміста;

б) робоче місце дослідника в умовах лабораторії;

в) робоче місце, де виконуються теоретичні розрахунки та розробки або конструкторські креслення;

г) робоче місце, де виготовляється експериментальний пристрій;

д) робоче місце в умовах виробництва.

Студент одержує у консультанта з розділу "Охорона праці" індивідуальне завдання відповідно до умов організації, для якої виконується робота, або приміщення, в якому працює дипломник, та погоджує це завдання з керівником дипломної роботи (зразок бланка вхідних даних до виконання розділу наведений у додатку А).

Питання охорони праці у випускних роботах розробляються і згадуються у:

1) загальній частині “Вступ” пояснювальної записки;

2) окремому розділі “ Охорона праці ” пояснювальної записки;

3) загальній частині “Висновки” пояснювальної записки;

4) загальному переліку посилань;

5) графічній частині роботи.

У загальній частині “Вступ” пояснювальної записки випускної роботи необхідно вказати:

а) мету виконання розділу “ Охорона праці ”;

б) для яких умов розробляються питання охорони праці (для організації, в якій використовуватимуть результати роботи, чи для приміщення, в якому виконувалася робота).

Обсяг вступу до 0,2 сторінки тексту.

Структура окремого розділу "Охорона праці" пояснювальної записки випускної роботи така:

а) аналіз умов праці на робочому місці;

б) промислова безпека у виробничому приміщенні;

в) виробнича санітарія у приміщенні;

г) пожежна безпека виробничого приміщення;

д) інструкція з охорони праці на робочому місці (для робочих місць груп б), г), д) зазначених вище).

Усі питання охорони праці слід розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих, з опрацюванням питання захисту від одного з чинників до рівня перевірочного розрахунку (для робочих місць груп а), в), зазначених вище). Цей чинник виявляється в результаті аналізу умов праці та узгоджується
з керівником роботи. При цьому необхідно використовувати матеріали переддипломної практики та новітні досягнення науки й техніки з питань охорони праці.

Не допускається підміна розробки питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, тексту навчальних посібників
та інших джерел без самостійної творчої розробки стосовно розглядуваних
у випускній роботі питань.

Обсяг окремого розділу становить 4 – 6 сторінок тексту з необхідними розрахунковими схемами, ескізами, таблицями та ін.

Докладні методичні вказівки щодо виконання всіх підрозділів окремого розділу «Охорона праці» наведені у розділі 3 даних вказівок.

У загальній частині “Висновки” пояснювальної записки випускної роботи необхідно зазначити, що конкретно зроблено під час розробки питань охорони праці. Обсяг висновків до 0,2 сторінки тексту.

Література, що використовувалася дипломником у процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити безпосередньо у тексті розділу.

У графічній частині роботи може бути плакат, який ілюструє рішення з охорони праці.

Усі розробки, що пропонуються випускною роботою, мають відповідати діючій системі стандартів безпеки праці (ССБТ), міжгалузевим і галузевим правилам з охорони праці.

При виконанні розділу “ Охорона праці ” необхідно використовувати терміни та визначення за ГОСТ 12.1.009-76, ДСТУ 2293-99, ГОСТ 12.1.033-81, НПАОП 0.00-1.28-10.*

Студент одержує у консультанта індивідуальне завдання з розділу «Охорона праці» відповідно до умов організації, для якої виконується робота, або приміщення, в якому працює дипломник, та погоджує це завдання з керівником випускної роботи (зразок бланка вхідних даних до виконання розділу наведений у додатку А).

Дипломник зобов’язаний ознайомитися з цими методичними вказівками та прибути на консультацію до свого консультанта з розділу «Охорона праці» за окремим розкладом кафедри «Охорона праці» у перший тиждень дипломного проектування, маючи при собі заповнений бланк вхідних даних до виконання розділу (додаток А).

Чернетка розділу подається консультанту для перевірки. Виконання студентом розробок з охорони праці консультант-викладач затверджує підписом. Під час виступу на захисті дипломної роботи необхідно передбачити час для стислого висвітлення розділу " Охорона праці ".

3 СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

3.1 Аналіз умов праці на робочому місці ___________________________

найменування робочого місця

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, неправильною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, кількість робочих місць, яке є обладнання. Вказати розміри приміщення. Виходячи з норм на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об’єм виробничого приміщення (див. ДСан ПиН 3.3.2-007-98).

Далі необхідно виділити систему «Людина - Машина - Середовище»

(Л-М-С), вказати її межі та провести опис системи з точки зору задач охорони праці.

Ділимо елемент «людина» на три функціональні частини. Позначимо:

Л1 – це людина, яка виконує управління «машиною», переважно для виконання основної задачі системи — виробництва кінцевого продукту, а також забезпечення можливості цього виробництва, цей елемент є об'єктом вивчення інженерною психологією та іншими ергономічними дисциплінами;

Л2 – це людина, яка розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище (за рахунок тепло - та вологовиділення, споживання кисню та ін.);

ЛЗ – це людина, яка розглядається з точки зору її фізіологічного стану під впливом чинників, що впливають на неї у виробничому процесі, цей елемент вивчається з позиції охорони праці та суміжних з нею дисциплін, стан цього елемента системи є вхідним пунктом процесу декомпозиції, що проводиться.

Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію – вплив
на предмет праці, допоміжну – формування параметрів навколишнього середовища. В елементі «машина» закладена функція аварійного самоконтролю. Отже, елемент «машина» можна поділити на три елементи:

МІ – елемент, який виконує основну технологічну функцію;

М2 – елемент функції аварійного захисту;

МЗ – елемент впливу на навколишнє середовище та людину.

Загальна структура розроблена для абстрактного виробництва та в цьому сенсі вона універсальна (рис. 3.1). Напрямки та зміст зв'язків зведені в таблицю 3.1.

Рисунок 3.1 – Загальна структура системи Л-М-С

Отже, ми провели декомпозицію системи Л-М-С на сім елементів та виділили зв'язки між ними. Слід зважати на те, що тут наведено приклад узагальненої системи Л-М-С, а в роботі необхідно аналізувати систему Л-М-С для вибраного конкретного робочого місця.

Далі необхідно виділити небезпечні та шкідливі виробничі чинники (НШВЧ), які діють у системі Л-М-С.

Розгляд НШВЧ починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, освітленості робочих поверхонь, шумів, випромінювань тощо.

Після цього аналізуються умови праці відповідно до конкретного обладнання робочого місця, в результаті чого формулюються згідно з
ГОСТ 12.0.003-74 окремо небезпечні виробничі чинники (НВЧ) та шкідливі виробничі чинники (ШВЧ) та визначається домінуючий НШВЧ.

Таблиця 3.1 – Перелік зв’язків у загальній системі Л-М-С

Номер зв'язку	Напрямки зв'язку	Зміст зв'язку
	Л1-М1	Вплив людини на управління технікою та її налаштування
	М1-Л1	Інформація про стан машини, що обробляється людиною
	М1-ПП	Вплив машини на предмет праці
	ПП-Л3	Вплив предмета праці на психо­фізіологічний стан людини
	ЛЗ-Л1	Вплив стану організму людини на якість його роботи
	М2-Л3	Людина під впливом небезпечних виробничих чинників
	МЗ-С	Цілеспрямований вплив машини на середовище
	С-Л3	Вплив середовища на стан організму людини
	С-М1	Вплив середовища на роботу машини
	Л1-М2	Вплив людини на аварійний стан машини

Продовження табл.. 3.1

	Л2-С	Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище
	ЛЗ-Л2	Вплив психофізіологічного стану на ступінь інтенсивності обміну речовин між організмом, середовищем та енерговиділенням людини
	М1-М2	Інформація, необхідна для ви­роблення аварійного керуючого впливу
М2-М1	Аварійні керуючі впливи
А	Зовнішня система управління - ЛІ	Керуюча інформація про технологіч­ний процес з зовнішньої системи управління

3.2 Промислова безпека у виробничому приміщенні __________________

найменування приміщення

Необхідно:

- навести характеристику мережі живлення (напругу мережі, частоту струму, режим нейтралі мережі), визначити клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з НПАОП 40.1-1.21-98;

- з'ясувати наявність у приміщенні джерел інших небезпечних виробничих чинників: рухомих частин обладнання; судин, працюючих під тиском тощо.

Длязахисту людей від ураження електричним струмом слід передбачати блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, занулення, подвійну ізоляцію, захисне вимикання тощо (див. ГОСТ 12.1. 019-79, НПАОП 40.1-1.32-01).

Вибір захисних пристроїв потрібно обґрунтувати посиланням на нормативні документи.

Розробляючи основні вимоги щодо електропроводки виробничого приміщення потрібно за встановленою потужністю споживачів вибрати тип і кількість силових кабелів, встановити місце розташування поживлюючого щита, вибрати пускорегулюючу та захисну апаратуру.

Якщо домінуючим є небезпечний виробничий чинник, то перевірочний розрахунок наводиться у цьому підрозділі.

3.3 Виробнича санітарія у приміщенні_____________________________

найменування приміщення

Для приміщень, в яких використовується ПЕОМ, лабораторій та інших виробничих приміщень визначають нормативні значення параметрів мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042-99, основні джерела виділення надмірного тепла. Вибирають засіб вилучення надмірного тепла (механічна вентиляція або кондиціювання повітря), здійснюють вибір необхідного обладнання.

При проектуванні штучного освітлення в приміщеннях необхідно керуватися вимогами ДБН В.2.5-28-2006. При цьому при встановленні нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної), вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп.

У випадку перевищення рівня звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним згідно з ДСН 3.3.6.037-99, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом.

Якщо домінуючим є шкідливий виробничий чинник, то перевірочний розрахунок наводиться у цьому підрозділі.

3.4 Пожежна безпека виробничого приміщення_______________________

найменування приміщення

Необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки виробництва (див. НАПБ Б.03.002-2007) і ступінь вогнестійкості будинку (див. ДБН В.1.1.7-2002). Визначити клас пожежонебезпеки приміщення (див. НПАОП 40.1-1.01-97). Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва.

Виявити можливі причини виникнення пожежі на робочому місці або в приміщенні.

Вибрати тип та кількість ручних вогнегасників (пінні, вуглекислотні, порошкові) (див. НАПБ Б.03.001-2004).

Вказати, як здійснюється евакуація, потрібен чи ні додатковий евакуаційний вихід.

3.5 Інструкція з охорони праці на робочому місці (для робочих місць груп б), г), д) зазначених на стор.6)

Інструкція з охорони праці на робочому місці обсягом (до 1 стор.) розробляється згідно з вимогами Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та комітету з нагляду за охороною праці N 9 від 29.01.98 (див. Додаток В).