Вибiр i розрахунок опору одиничного заземлювача (електрода).

Заземлювачi традицiйно виготовляють iз сталi рiзного профiля круглоi арматурноi сталi, стальних труб, кутника, iншого профiля.

Найчастiше для цiєi мети використовують круглу арматурну сталь дiаметром 25-30 мм, стальнi труби дiаметром 30-50 мм ы металевi кутники з розмiрами сторiн вiд 40 х 40 до 60 х 60 мм. Довжина вертикальних заземлювачiв складаэ 3 – 5 м. Дещо рiдше застосовують горизонтальнi заземлювачi, виконанi у виглядi стального прута дiаметром 10-12 мм довжиною до 10 м.

Глибина закладання заземлювача складаэ 0,5 – 0,8 м вiд поверхнi землi. Формули для визначення опору розповсюдження току окремих заземлювачiв (електродiв) рiзного профiлю наведенi в таблицi 2

Таблиця 2

Опiр розповсюдження току окремих заземлювачів рiзного

профiлю, Ом

Вид заземлювача	Розрахункова формула
1. Вертикальний електрод з круглоi арматурноъ сталi або труби. Верхнiй край електрода нижче рiвня землi. 2. Вертикальний електрод з кутовоi сталi.	(1) (2)

де p – питомий опiр грунту, Ом.м;

L – довжина електрода, м;

d – дiаметр електрода, м.

b – ширина полоси (штаба) або краю кутика, м;

t – заглиблення електрода, м.

t= L/2 + h

де t – вiдстань вiд верхiвки електрода до поверхнi землi, м.

3.1.4. Визначення (вибiр) питомого об’ємного опору грунту.

Питомий об’ємний опiр грунту (p) визначають за допомогою приладiв. Якщо такоi можливостi немає, значення питомого обємного опору грунту орiєнтовно визначають за даними таблицi 3.

Як свiдчать данi таблицi 3 питомий опiр грунтiв коливаэться в широких межах – вiд десяткiв до тисяч Ом^.м. Величина цього показника залежить вiд багатьох чинникiв: природи грунту, ступеню його ущiльнення, температури, вологостi i пори року. Абсолютно сухий грунт є поганим провiдником,, але навiть несуттєве пiдвищення вологостi значно знижує його опiр i вiн стає провiдником. Добре проводить ток i довго втримує вологу глина, тому в глинистих грунтах якiсне заземлення виконати легше, нiж в iнших. Пiсок погано проводить ток i практично не втримує вологу. Саме з цiєi причини в пiсчаному грунтi заземлення працюэ погано. Такий грунт необхiдно добре ущiльнити. Чернозем та iншi грунти

займають промiжне положення мiж глиною i пiском.

Таблиця 3

Питомий об’ємний опiр грунтiв, Ом

Вид грунту	Значення p	Рекомендацii щодо розрахункiв p
Пiсок Супiсок Суглинок Глина Содова земля Чорнозем Торф Кам’янистий	400 – 700 150 – 400 40 – 150 8 – 70 30 – 60 10 – 50 20 – 30 500 - 800

Суттєвий вплив на величину опору грунту має пора року. Взимку при низькiй температурi вiдбувається збiльшення питомого опору грунту. З пiдвищенням температури питомий опiр грунту знижується i проводимiсть зростає. Найбiльший вплив атмосфернi умови чинять на верхнi шари землi, якi взимку промерзають, весною i восени насичені вологою, а лiтом нагрiваються i пересихають. Бiльш глибокi шари землi мають майже стабiльний опiр. Тому вертикальнi заземлювачi, глибоко зануренi в землю, виконують своi функцii краще, нiж горизонтальнi, прокладенi в грунтi на незначнiй глибинi.

При проектуваннi заземлюючих пристроiв необхiдно враховувати коефiцiєнт сезонностi (ψ), який показує змiни питомого опору грунту залежно вiд погодних i клiматичних умов (табл. 4, 5).

Розрахункове значення питомого опору складає:

ρ = ρ_д . ψ

Таблиця 4

Ознаки клiматичних зон для визначення

коефiцiєнта сезонностi ψ

Характиристика клiматичноi зони	Клiматичнi зони
Середня багаторiчна мiнiмальна температура сiчня, оС	-20 -15	-14 -10	-10	+5
Середня багаторiчна максимальна температура липня, оС	+16 +18	+18 +22	+20 +24	+24 +26
Середня рiчна кiлькiсть опадiв, см				30- 50
Тривалiсть замерзання води, дiб

Таблиця 5

Коефiцiєнти сезонностi (ψ) для однорiдного грунту