Вимоги до змісту розділу «охорона праці» у випускних роботах бакалавра
Розділ є складовою частиною бакалаврської випускної роботи, тому його зміст має бути узгоджений з темою роботи та враховувати вимоги з охорони праці, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що пропонуються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих чинників.
Усі питання з охорони праці слід розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих. При цьому необхідно використовувати новітні досягнення науки й техніки з питань охорони праці.
Не допускається підміна проробки конкретних питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої проробки стосовно до питань, що розглядаються у роботі.
За своїм змістом розділ «Охорона праці» має бути оригінальним у кожній роботі, при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.
У висновках пояснювальної записки необхідно зазначити, що конкретно зроблено в бакалаврській роботі з питань охорони праці.
Література, що використовувалася в процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу.
За змістом розділ має відповідати діючій системі стандартів безпеки праці (ССБТ), міжгалузевим і галузевим правилам з охорони праці. При його виконанні необхідно використовувати терміни та визначення за
ГОСТ 12.1.009-76, ГОСТ 12.0.003-83, ДСТУ 2293-99. Оформлення повинно цілком відповідати вимогам ЄСКД, ЄСТД, Державних стандартів України ДСТУ 3008-95, методичних вказівок спец. кафедри щодо виконання випускних робіт бакалавра.
З СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
3.1 Структура розділу
Розділ «Охорона праці» починається зі вступної частини, у якій вказується мета розділу і для яких умов розробляються питання охорони праці, тобто для виробничого приміщення, технологічного процесу, офісу чи для приміщення, в якому виконувалася робота, а також соціальне значення рішення задач охорони праці. Обсяг вступної частини до 0,5 сторінки; вона йде безпосередньо після назви розділу без назви і нумерації; у змісті її наявність як окремого підрозділу не відображується.
Основну частину розділу «Охорона праці» складають підрозділи:
- аналіз умов праці - 1-2 с.;
- виробнича санітарія та гігієна праці -1-2 с.;
- техніка безпеки - 1-2 с.;
- пожежна профілактика -1-2 с..
Загальний обсяг розділу «Охорона праці» до 9 с.
3.2 Аналіз умов праці
Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних і т. і.), що створюються технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.
Аналіз умов праці розпочинається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, орієнтація стосовно боків світу, з яких матеріалів виконана будівля, скільки робочих місць і яка відстань між ними, яке є обладнання, його розміщення. Вказати площу та висоту приміщення, розміри віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів, площу і обсяг на одного працюючого відповідно до ДСП 173-96, ДСанПіН3.3.2.007-98; вказати оформлення інтер'єру приміщення; забарвлення стін, стелі, підлоги, -обладнання СН 181-70, СНиП 2.04.05-91*У.
Потім визначають у відповідності до ДСН 3.3.6.042-99 категорію важкості робіт у приміщенні за енерговитратами.
Розгляд потенційно небезпечних та шкідливих виробничих чинників починають за ГОСТ 12.0.003-74 з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, загазованості, запиленості, освітленості робочих поверхонь, шумів, випромінювань і т. ін. При цьому встановлюють за фактичними або літературними даними можливі джерела небезпечних та шкідливих виробничих чинників, їх характеристику.
Оптимальні та припустимі параметри метеорологічних умов - температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря встановлюють для теплої та холодної пори року за ДСН 3.3.6.042-99 для визначеної категорії важкості робіт та типу приміщення (виробниче або допоміжне, суспільне).
При аналізі шкідливих та небезпечних чинників встановлюють:
- наявність теплових випромінювань від розплавленого металу, нагрітих матеріалів, полум'я, гарячих поверхонь і т. ін., їх дію на організм та ГДР за ДСН-3.3.6.042-99;
- місця можливого виділення до приміщення шкідливих речовин (процеси, обладнання); види шкідливих речовин (гази, пари, пил), які з них володіють ефектом сумації; дію на організм, гранично допустиму концентрацію (ГДК) та клас небезпеки кожної з них згідно з ГОСТ 12.1.005-88;
- джерела генерації механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного шуму у приміщенні, ультразвуку, інфразвуку, виникнення вібрації; вплив шуму, ультра - та інфразвуку, загальної та локальної вібрації на здоров′я та працездатність людини; гранично допустимий рівень (ГДР) шуму, ультразвуку за ДСН-3.3.6.037-99, параметрів локальної та загальної вібрації за ДСН-3.3.6.039-99;
- систему освітлення у приміщенні у світлий і темний період доби; характеристику зорової роботи у приміщенні; вплив недостатнього та неякісного освітлення на персонал; нормативні значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) та освітленості на робочих поверхнях при штучному освітленні згідно з ДБН В.2.5-28-2006;нормовану освітленість для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення;
- наявність електромагнітних полів промислової частоти та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону; вплив їх на людину; ГДР напруженості ЕМП частотою 50 Гц згідно з НПАОП 0.00-1.31-99 та гранично допустимі значення енергетичної експозиції для персоналу за електричною та магнітною складовою, за густиною потоку енергії згідно з НПАОП 0.00-1.31-99, ДСанПиН 3.3.2.007-98, ДСанП_Н 3.3.6.096-2002;
- застосування ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні; їх дію на людину; допустимі норми УФ-випромінювання за
ДНАОП 0.03-3.17-88, енергетичну експозицію і лазерне випромінювання (ЛВ) згідно з ДНАОП 0.03-3.09-91;
- використання іонізуючих випромінювань у технологічному процесі, при виконанні досліджень або у приладах контролю; їх біологічну дію; граничні еквівалентні дози згідно з ″Нормами радіаційної безпеки України″ (НРБУ-97);
- можливе виділення до приміщення речовин з неприємним запахом, їх джерела та види, вплив на організм.
Потім необхідно розглянути потенційно небезпечні чинники , властиві даним умовам праці:
- незахищені частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються; передаточні і транспортні пристрої; вантажопідйомні машини і пристрої; посудини і устаткування, що працюють під тиском; робота на висоті; завантажувально-розвантажувальні роботи; гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів та обладнання; потенційна небезпека отримання механічних травм, їх види;
- розжарений і розплавлений метал, гарячі матеріали та поверхні обладнання, установок, відкрите полум′я, іскри; потенційна небезпека отримання термічних травм, їх види;
- хімічні реактиви та матеріали, що використовуються у технологічному процесі або у лабораторних дослідженнях; імовірність отримання хімічних опіків, гострих отруєнь від їх дії;
- з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників.
Слід також проаналізувати можливість фізичних та нервово-психічних перевантажень (розумове та емоційне перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці) при виконанні робіт. Для цього треба охарактеризувати умови праці за показниками напруженості трудового процесу:
- інтелектуальні навантаження (зміст роботи; сприймання інформації та її оцінка; ступінь складності завдання; характер виконуваної роботи);
- сенсорні навантаження (тривалість зосередженого спостереження, щільність сигналів та повідомлень, кількість об'єктів одночасного спостереження, розмір об'єкта розрізнення, робота з оптичними приладами, спостереження за екранами відеотерміналів, навантаження на зоровий та слуховий аналізатор);
- фізичні навантаження (ступінь відповідальності за помилку, ступінь ризику для власного життя та за безпеку інших осіб);
- монотонність навантажень, режим праці.
3.3 Виробнича санітарія та гігієна праці
Для приміщення, яке розглядається, визначають основні джерела виділення надмірного тепла, характеризують систему загальнообмінної вентиляції або кондиціонування повітря, необхідну для приміщення відповідно до СНиП 41-01-2003|помешкання| систему його опалювання для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату; аналізують необхідність використання у приміщенні повітряного душування або повітряних завіс.
Для захисту від теплових випромінювань у відповідності з
ГОСТ 12.4.011-89, ГОСТ 12.4.123-83, СНиП 2.04.14-88 передбачають теплоізоляцію поверхонь, застосування екранів, динамічний теплозахист, організацію місць відпочинку, раціональний режим праці та відпочинку, застосування засобів індивідуального захисту.
У разі виділення шкідливих газів, пари або пилу, слід вказати які заходи передбачені щодо зниження їх вмісту у повітрі робочої зони; за необхідності запропонувати місцеву витяжну вентиляцію у приміщенні: витяжні шафи й укриття, витяжні зонти, відсмоктувальні панелі, бортові відсмоктувачі; встановлюють необхідність аварійної вентиляції та вимоги до неї.
Для забезпечення нормативної освітленості на робочих місцях пропонується система освітлення, тип освітлювачів і ламп, їх розміщення у відповідності до ДБН В.2.5-28-2006. Необхідний рівень і якість освітлення досягається також за рахунок очищення засклених світлових прорізів у стінах і витяжних ліхтарях, світильників від пилу; своєчасної заміни джерел освітлення, що вийшли з ладу; застосуванням стабілізаторів напруги для системи штучного освітлення.
Для зниження рівнів звукового тиску в приміщенні у відповідності з ГОСТ 12.1.029-80 передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: зменшення шуму у джерелі його утворення, застосування глушників, екранування, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом, архітектурно-планувальні рішення, використання засобів індивідуального захисту – навушники, шоломи, каски з навушниками, антифони.
Заходи щодо запобігання дії вібрації призначають за ГОСТ 12.1.012-90. Це може бути зниження віброактивності машин; відстроювання від резонансних частот; вібродемпфірування; віброізоляція; віброгасіння, а також індивідуальні засоби захисту (антивібраційні рукавиці та взуття); обмеження роботи з віброінструментом, тривалості неперервної дії вібрації; перерви; водні процедури та самомасаж кінцівок.
Для захисту від електромагнітних випромінювань та полів може бути запропоновано екранування джерела або робочого місця, обмеження часу роботи, збільшення відстані між джерелом випромінювань та працівником, засоби індивідуального захисту.
Захист від іонізуючих випромінювань здійснюється за рахунок використання джерел з мінімальним випромінюванням та переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопу; скорочення часу роботи з джерелом випромінювання; віддалення робочого місця від джерела та його екранування; використання засобів індивідуального захисту.
Боротьбу із неприємними запахами здійснюють у джерелі їх утворення, на вводі до приміщення або безпосередньо в ньому, не допускаючи дії запахів на людей. Для цього здійснюють очищення повітря у фільтрах, озонування, хлорування, адсорбцію, абсорбцію, промивання водою, інтенсивну вентиляцію приміщень чистим повітрям.
Підтримання оптимальної концентрації аероіонів може бути забезпечено штучною іонізацією в іонізаторах.
Сучасний стан розвитку суспільства вимагає, щоб будь-який фахівець, в якій би галузі він не працював, розумів сутність технічної естетики, володів методами художнього конструювання та ергономічним аналізом розробки або модернізації промислових виробів. З питань технічної естетики висвітлюються такі питання:
- вказати об′єкти естетичного оформлення приміщень, обладнання та робочих місць;
- вказати можливість підвищення продуктивності праці в результаті естетичного оформлення приміщень (лабораторій);
- розглянути взаємовідношення людини, машини та виробничого середовища з точки зору розвитку духовних та фізичних сил людини, збереження його здоров′я. Як правило, там, де виробниче середовище перетворене на основі наукових принципів естетики, різко знижується травматизм;
- показати зв′язок технічної естетики з культурою праці, культурою виробництва (охайність робочого місця, його правильну організацію); достатнє місцеве та загальне освітлення; оптимальне фарбування обладнання та інвентарю; очищене і кондиційоване повітря і весь комплекс санітарно-гігієнічних заходів; соціальний клімат; архітектурно-планувальні рішення усього ансамблю виробничих елементів, висока культура працюючих;
- показати тісний взаємозв′язок культури виробництва з науковою організацією праці. Це процес системного і планомірного удосконалення праці на основі новітніх досягнень науки і передового досвіду.
При розробці заходів щодо покращення умов праці необхідно враховувати «Вказівки по проектуванню кольорового оздоблення інтер′єрів виробничих споруд» СН 181-70 та ГОСТ 12.4.026-76.
Організація та облаштування робочого місця користувача ПЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032.-78 та
ДНАОП 0.00-1.31-99.
Режим праці і відпочинку працюючих з ПЕОМ визначається в залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин). На підставі цього встановлюється раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви, що має привести психофізіологічні виробничі чинники до норми.
Слід також вказати, які компенсації за роботу в шкідливих умовах передбачаються (пільгове пенсійне забезпечення; доплати до тарифної ставки; додаткова відпустка), які виплати передбачені за шкоду здоров’ю від шкідливих умов праці (допомога з тимчасової непрацездатності; одноразова допомога; види та розміри страхових виплат).
3.4 Техніка безпеки
Треба вказати види інструктажів, що проводяться; коли і хто повинен їх проводити; основні питання інструктажів, де фіксувати факт інструктажу НПАОП 0.00-4.12-05.
Треба вказати техніку безпеки на виробничої ділянці з урахуванням обладнання та технології виробництва. При роботі з хімічними реактивами слід дотримуватися вимог ГОСТ 12.1.007-76. Слід також навести правила безпечного зберігання хімічних речовин.
Необхідно описати згідно ПУЕ - види електричного струму та напругу мережі, частоту, основних електроспоживачів; категорію приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з «Правилами устрою електроустановок» (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.32-01, умовно безпечна напруга для цієї категорії; можливі причини та види електротравм; ГДР напруги дотику та струму за ГОСТ 12.1.038-82;
Для забезпечення захисту людей від випадкового торкання до струмоведучих частин використовують захисні огородження, безпечне розташування та ізоляцію струмоведучих частин, використання малих напруг, блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, попереджувальну сигналізацію та знаки безпеки, подвійну або підсилену ізоляцію, контроль ізоляції, засоби індивідуального захисту. Захист від поразки при торканні до металевих неструмовідних частин, що можуть опинитися під напругою внаслідок руйнування ізоляції, здійснюється захисним заземленням, зануленням, захисним вимиканням. При цьому захисне заземлення та занулення повинно відповідати ГОСТ 12.1.030-81. Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання електричних пристроїв в разі аварії або нещасного випадку. Слід вказати також місце розташування розподільчого щита, пускорегулюючої апаратури, відповідність типу і кількості силових кабелів встановленій потужності споживачів. Якщо у приміщенні можливе виникнення статичної електрики, треба вказати заходи щодо попередження утворення статичних зарядів, їх нейтралізації та зняття за
ГОСТ 12.4.124-83.
Попередження травмування персоналу механізмами, що рухаються, забезпечується їхньою міцністю; установкою огороджень, захисних кожухів на обертових частинах устаткування; надійністю роботи вантажозахватних пристроїв, обладнанням площадок, сходів відповідно до норм правил техніки безпеки; забезпеченням зручного доступу до всіх механізмів для їхнього обслуговування й ремонту; фарбуванням устаткування, що підвищує увагу до найнебезпечніших місць.
3.5 Пожежна профілактика
Необхідно визначити категорію пожежо- вибухонебезпеки виробництва за НАПБ Б.03.002-2007 і ступінь вогнестійкості будинку за
ДБН В.1.1-7-2002, клас пожежонебезпеки приміщення за ПУЕ. Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва; скласти перелік пожежонебезпечних речовин і дати оцінку їх пожежної небезпеки за ГОСТ 12.1.044-89; виявити можливі причини і місця виникнення вибухів або пожеж.
Потім слід навести заходи щодо відвернення пожежі, елементи системи протипожежного захисту та організаційно-технічні заходи у відповідності з категорією пожежної небезпеки виробництва та класом пожежонебезпеки приміщення за ГОСТ 12.1.004-91: розташування пожежних сходів, кранів та гідрантів, пожежних щитів та їх комплектація. Вказати, як здійснюється евакуація, які параметри евакуаційних шляхів та виходів, які системи протипожежного водопостачання, засоби пожежної сигналізації, засоби захисту будинку від блискавки, їх категорію та тип відповідно до СН 305-77.
Необхідно навести первинні засоби ліквідації пожеж: стаціонарні установки (спринклерні, дренчерні, піногенераторні), ручні вогнегасники (пінні, вуглекислотні, порошкові) за ГОСТ 12.4.009-83.
Примерный текст данного параграфа:
Производственный процесс в цехе (на участке, в отделении) по взрывной, взрывопожарной и пожарной опасности, согласно НАПБ Б.03.002-2007 относится к категории «Г», т.к. обработке подвергаются негорючие материалы в раскаленном состоянии [...].
Рабочая площадка нагревательной печи в соответствии с ПУЭ та НПАОП 40.1-1.32-01 по пожарной опасности относится к категории … …, по взрывной опасности - … ….
Здание цеха построено из негорючих материалов (металлоконструкций, кирпича, железобетона, стекла и т.д.) и, согласно ДБН В.1.1-7-2002, имеет II степень огнестойкости [...].
Пожары на участке могут возникнуть в результате:
- возгорания электрооборудования при перегрузках, перегревах и коротких замыканиях(класс пожара –Е );
- возгорания горюче-смазочных материалов при попадании в них искр электрического или механического происхождения, воздействия тепла от нагретых предметов, под воздействием открытого огня(класс пожара –В );
- на нагревательном участке возможно возгорание и взрыв горючих газовоздушных смесей (класс пожара –С );
- самовозгорание промасленной ветоши (класс пожара –А );
- действие статического или грозового разряда (т.е. приводятся конкретные для данного участка возможные причины пожара).
Опасность возникновения пожара на участке нагревательной печи уменьшена в проекте (работе) следующими разработанными мероприятиями: оснащением систем управления электрооборудованием автоматами максимальной токовой защиты и плавкими предохранителями; ограничением количества горючесмазочных материалов суточной потребностью (остальные ГСМ хранятся на складе, специально оборудованном в противопожарном отношении); главные двигатели электроприводов оснащены системой замкнутой принудительной вентиляции с очисткой воздуха от щеточной пыли и охлаждением его; трансформаторные киоски вынесены за пределы производственного помещения; маслоподвалы оборудованы системой приточно-вытяжной вентиляции, удаляющей пары масла и уменьшающей их концентрацию в воздухе; электрооборудование и освещение маслоподвалов выполнено в искро-взрывобезопасном исполнении; промасленная ветошь после использования собирается в металлические ящики с герметическими крышками, а в конце смены вывозится из цеха и сжигается в специально отведенном месте; статистический заряд отводится в землю по сети заземления.
Вероятность поражения зданий молнией уменьшена применением системы молниезащиты II категории, выполненной в соответствии с СН 305-77[…].
Для тушения возможных пожаров в цехе предусмотрены первичные средства пожаротушения, согласно «Правилам пожарной безопасности в Украине».
В таблице …… приведены нормы расчета первичных средств пожаротушения для отделения … … (участка, лаборатории, цеха и т.д.).
Для тушения пожаров водой используется пожарный водопровод, объединенный с производственным. На его сети в помещении цеха (лаборатории, участка) установлены пожарные краны с брезентовыми рукавами и отводами. Снаружи здания по его периметру в подземных колодцах размещены пожарные гидранты. Для доступа на крышу здания используются пожарные лестницы, укрепленные на стенках.
В табл. 1 представлены первичные средств апожаротушения которые выбираются на основании НАПБ Б.03.001-2004 та НАПБ А.01.001-2004 [ ].
Таблица 1. Перечень и нормы необходимых первичных средств пожаротушения для … … отделения (участка … и т.д.)
| N з/п | Гранична захищувана площа, кв. м | Клас можливої пожежі | Мінімальна кількість порошкових вогнегасників | ||||||||
| Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачний) із зарядом вогнегасної речовини, кг | Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачний) із зарядом вогнегасної речовини, кг | ||||||||||
| 1 Приміщення категорії А, Б, а також В з наявністю горючих газів і рідин | |||||||||||
| 1.1 | до 25 включно | А, В, С, (Е) | - | - | - | - |
Системы автоматического тушения пожара и сигнализации действующими нормативами не предусматриваются. (Если предусматриваются, то указать документ, конструкцию и устройство систем).
Пожарные щиты устанавливаются на территории цеха из расчета один щит на 5000 м2. В комплект щита входят
- огнетушители-3 шт.
-ящики с песком-1 шт.
-покрывало из несгораемого материала-1 шт.
-багры-2 шт.
-ломы-2 шт.
-лопаты-2 шт.