Захворюваності або травматизму

1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час ΔД визначається за формулою

(2.14)

де Д₁, Д₂ - кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працюючих відповідно до і після запровадження заходів;

Ч₃ – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, чол.

2. Зростання продуктивності праці

(2.15)

де З_В - вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;

Р_П - вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму

(2.16)

де Ч_СР - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

З_Р - середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат

(2.17)

де У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного об’єму товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності

(2.18)

де П_Д - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності,

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності Е_РЗ визначається за формулою

(2.19)

де - складові економії, розраховані за формулами (2.16-2.18) за рівнем захворюваності.

7. Річна економія за рахунок зниження рівня травматизму

(2.20)

де - відповідно складові економії по травматизму за формулами (2.16-2.18).

8. При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності кадрів Е_РП замість формули (2.14) використовується формула

(2.21)

де Ч₃₁, Ч₃₂ - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

Д_П - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.

Економія за формулою 2.16 не розраховується, тобто в схемі розрахунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використовуються формули 2.17, 2.19 або 2.20, у яких

(2.22)

Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням чи повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної чи середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

9. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня розраховується за формулою

(2.23)

де З_Г - середня оплата однієї години роботи працівника;

Ф_Д - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;

- чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

d₁, d₂ - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження заходів.

10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки

(2.24)

де З_Д - середньоденна оплата роботи одного працівника;

- чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

- середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право відповідно до і після запровадження заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці,

(2.25)

де Ф_С - ефективний фонд робочого часу;

З_ГВ - середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;

З_ГП - середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;

- чисельність працівників (відрядна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;

чисельність працівників (погодинна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

12. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування,

(2.26)

де g_ЛП- денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;

- кількість днів, коли надається лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів;

- чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів.

13. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів,

(2.27)

де g_СХ - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;

Ф_Д - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;

- чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

14. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах

(2.28)

Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві, є сумою складових, визначених за формулами 2.19, 2.20 і 2.28.

(2.29)

Загальні витрати підприємства на охорону праці визначаються за формулою 2.13, а ефективність витрат підприємства на комплекс заходів з охорони праці за формулою 2.11.

2.3 РОЗРАХУНОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ

КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ