Список використаної літератури

Задача 1

У момент часу t=0 концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення об'ємом Vо, , дорівнює , У цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення шкідливих речовин постійної продуктивності М, . Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше N годин.

Об’єм повітря приміщення V=520 ;

Продуктивність джерела виділень М=572 ;

Шкідлива речовина – дихлоретан;

Початкова концентрація =1,1 ;

Час, що закінчився до кінця зміни N=6 .

Розв’язання

Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію шкідливих речовин в робочому приміщенні, які утворяться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) цієї речовини у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися природним повітрообміном.

Фактичну концентрацію можна знайти за формулою:

де М - продуктивність джерела шкідливих речовин, мг/год; N - час, що залишився до кінця зміни, годин; V - об'єм робочого приміщення, м³;

- початкова концентрація шкідливих речовин в повітрі робочого приміщення, мг /м³.

Маємо:

Отже, бачимо, що фактична концентрація до кінця зміни =7,7 входить в норми, то в приміщенні можна обмежитися природнім повітрообміном.

Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено N однакових джерел шуму з рівнем Р дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо в приміщенні демонтують М джерел шуму і додатково встановлять L джерел шуму з рівнем D дБА.

Кількість встановлених джерел N=8 шт;

Їх звуковий рівень Р=60 дБА;

Кількість демонтованих джерел М=3шт;

Кількість додаткових джерел L=2 шт;

Їх звуковий рівень D=80 дБА.

Розв’язання

Сумарний рівень шуму однакових джерел може бути розрахований за формулою

,

де Р - рівень шуму від одного джерела, дБА;

N - кількість однакових джерел шуму, шт.

дБА

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або однакових джерел) може бути розрахований за формулою

,

де Р - рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М - кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D - рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L - додатково встановлені джерела шуму, шт

Маємо:

дБА.

Задача 3

Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – 1, м, сила світла в напрямку розрахункової точки - J, кандел, кут падіння світлового променя - . Коефіцієнт запасу К₃.

Відстань від лампи до розрахункової точки l=0,4м;

Сила світла J=480 Кд;

Кут падіння світлового променя =30;

Коефіцієнт запасу К₃ =1,5.

Розв'язання

Освітленість робочого місця від місцевих світильників може бути розрахована за формулою:

,

де І_a - сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

- кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком

світлового променя, град.;

J - відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

- коефіцієнт запасу.

Тоді:

.

Отже, освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником становить 1746 лк.

Задача 4

Аналіз запилення повітряного середовища дільниці хімічного комбінату дав такі результати: при проходженні через фільтр Q, м³/год, запиленого повітря на фільтрі за К хвилин аспірації нагромадилося п міліграм пилу. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.

Швидкість відбору проби Q=0,5 м³/год;

Час відбору проби К=9 хв.;

Кількість накопиченого пилу n=0,1мг;

Вид пилу – аспірин.

Розв'язання

Фактичну концентрацію пилу можна визначити за формулою:

де n - кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К - час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q - швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м³/г.

Маємо:

,

Отримана нами фактична концентрація пилу перевищує гранично допустиму, тому у приміщенні потрібно використовувати механічну вентиляцію.

Задача 5

У виробничому приміщенні планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін - , площа стелі - , площа підлоги - . Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання - 0,9 Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні підрозділів зазначеного призначення.

Площа стін =400 м²

Площа стелі =300 м²

Площа підлоги =300 м²

Призначення приміщення: кабіна дистанційного керування.

Розв'язання

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, можна визначити за формулою:

,

де та - сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

,

де А - еквівалентна площа звукопоглинання, ;

- середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею :

;

- площа підлоги, м²;

- площа стін, м²;

.- площа стелі, м² .

За таких означень стала приміщення до облицювання складає

При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі = 0,1. Після облицювання підлога залишилась з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання ( = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:

;

Тоді зниження рівня шуму в приміщенні:

Дб.

Задача 6

На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала М чоловік. За цей же період сталося N випадків виробничого травматизму, у тому числі К випадків, які не були пов'язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала D робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму.

Середня кількість працівників у даному році М=650 чол;

Сталося випадків N=24;

Кількість випадків, які не пов'язані з виробництвом К=5;

Втрата робочого D=130 днів.

Розв'язання

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою:

де n - число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов'язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

.

М- кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

де D - сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв'язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді:

.

Задача 7

Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром L×С, м нормованого освітлення Е, лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює F,лм, коефіцієнт запасу К, коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку - . Система освітлення комбінована.

Розмір приміщення L×С=24×30 м;

Норма освітлення Е=2000 лк;

Світловий потік лампи F=1500 лм;

Коефіцієнт використання світлового потоку =0,5.

Розв'язання

Основна розрахункова формула за методом використання світлового потоку має вигляд:

де F - необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого освітлення, лм;

Е — нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, м²;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;

К - коефіцієнт запасу;

- коефіцієнт використання світлового потоку;

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп у світильнику, як правило, n = 2. Звідки

.

Визначимо площу приміщення: .

При комбінованій системі освітлення освітленість приміщення є сумою освітленості від загального освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп.

Отже, мінімальне значення освітлення становить:

Коефіцієнт нерівномірності освітлення z=1,15

Коефіцієнт запасу К=1,5.

Тоді маємо:

Задача 8

Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром ахb та висотою С, якщо в ній перебуває N студентів, кожен з яких видихає М г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО₂ дорівнює 1,5 г/м³. Концентрація СО₂ в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м³.

Розміри аудиторії ахb=11х5 м;

Висота аудиторії С=3,2 м;

Кількість студентів N=31;

Кількість СО₂ .від дихання людини М=28г/год.

Розв'язання

Кратність повітрообміну в приміщенні, 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою

де L - необхідний повітрообмін в приміщенні, м³/год;

V - об'єм приміщення, м³.

Необхідний повітрообмін, м³/год, можна визначити за формулою

де G - кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;

q₁ - концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м³.

q₂ - концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м³.

г/год.

q₁ =1, 5 г/м³ ;

q₂ =0, 75 г/м³

Тоді маємо:

Задача 9

Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи компресора з рівнем звукової потужності N, дБ, що встановлений на території підприємства на відстані L, м, від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора - Ф, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА.

Рівень звукової потужності компресора N=97дБ;

Відстань від джерела шуму до будинку L=104м;

Фактор спрямованості Ф=1.

Розв'язання

Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБ, можна визначити за формулою акустичного розрахунку

де N — рівень звукової потужності джерела, дБ;

Ф - фактор спрямування звуку джерела;

S - площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери з центром у джерелі шуму та радіусом г, що дорівнює відстані від джерела до розрахункової точки;

Знайдемо площу півсфери на яку поширюється звукова хвиля

- втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0.При відстанях більше ніж 50 м при поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання Тобто при відстані 50 м – =0, а при відстані 100 м, = 6 дБ, при відстані 200 м =12 дБ.

Отже, при відстані 104 м втрати звукової потужності .

Знайдемо очікуваний рівень тиску :

дБ.

Якщо порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим: (42,5-40=2,5), то ми отримаємо що рівень звукового шуму потрібно знизити на 2,5 дБ.

Задача 10

Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом ахb) при вихідних даних: площа віконних прорізів складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності - ; коефіцієнт врахування відбитого світла – r_1;коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти - ; коефіцієнт запасу - К₃; світлова характеристика вікон -

Розмір приміщення ахb=11×5м;

Коефіцієнт світлопроникності =0,47;

Коефіцієнт врахування відбитого світла r₁ =6,5;

Коефіцієнт затемнення =1,4;

Коефіцієнт запасу К₃ =1,35;

Світлова характеристика вікон =13

Розв'язання

У відповідності до СніП И-4-79 значення коефіцієнта

природного освітлення, %, можна знайти за формулою

де - загальний коефіцієнт світлопроникності;

r₁ - коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

S_П - площа підлоги в приміщенні:

м²;

S_в - площа вікон в приміщенні:

м² ;

- світлова характеристика вікон;

К₃, - коефіцієнт запасу;

К_буд. - коефіцієнт, який враховує затінення вікон об'єктами, що стоять навпроти.

Маємо:

Список використаної літератури

1. М. П. Гандзюк та ін., “Основи охорони праці”, К., Каравела, 2004.

2. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу

“Охорона праці в галузі”, Суми , СумДУ, 2005.

3. Макаров Г.В. и др. “ Охрана труда в химической промышленности”,М.:

Химия, 1977.

4. Закон України “Про охорону праці”, К., – 1993.

5. Є. О. Геврик, “Охорона праці”, К., Ельга, 2003.