Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників

Індивідуальна робота №1

Теорія ризику

1. Мета роботи

Набуття студентами навичок кількісної оцінки ступеня ризику реалізації небезпечності певного класу.

Теоретичні питання:

1. Поняття ризику в БЖД. Види ризику.

2. Кількісна та якісна оцінка рівня ризику.

3. Методи визначення ризику.

4. Управління ризиком.

Загальні положення

Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу вза­ємодії людини з середовищем мешкання на всіх стадіях життєвого циклу. Аксіома про потенційну небезпеку — це фундаментальний постулат БЖД. Вона визначає, що всі дії людини та всі компоненти середовища мешкання, насамперед технічні засоби та технології, крім інших позитивних властивостей та результатів, мають власти­вість генерувати небезпечні та шкідливі фактори. При цьому будь-яка позитивна дія або результат неминуче супроводжуються виник­ненням нової потенційної небезпеки або групи небезпек.

У кожному окремому випадку виникнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, а її розвиток проходить че­рез ланцюг подій. Варіанти причин та наступну мету подій можна передбачити, якщо створити систему на основі аналізу її структурної будови та можливих дій людини при обслуговуванні або управлінні технічною системою.

Глибокий аналіз відмов технічних систем та можливих помил­кових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження в систему захисних та обмежувальних засобів, а також за рахунок підвищення вимог до професійної підготовки інженерів та службовців.

Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супрово­джується її негативною дією на людину. Для реалізації такої дії не­обхідно виконати три умови: небезпека (шкідливість) реально діє; людина перебуває в зоні дії небезпеки; людина не має достатніх засо­бів захисту та необхідного рівня підготовки.

Відносно повну (цілковиту) безпеку гарантує тільки перший варіант взаємного положення зон небезпеки 2 та перебування лю­дини З — це дистанційне управління, нагляд та ін. (рис.1) При другому варіанті небезпека існує тільки в разі суміщення зон 2x3. Оскільки людина в цій загальній зоні перебуває короткочасно (огляд, дрібний ремонт тощо), то і небезпека існує тільки в цей період; у тре­тьому варіанті небезпека може бути реалізована в будь-який момент, а в четвертому варіанті — тільки при порушенні функціональної ці­лісності засобів захисту.

Критерієм оцінки дій та вчинків людини в умовах наявності небез­пеки є ризик, який визначається ймовірністю проявлення (реаліза­ції) небезпеки в зоні перебування людини й імовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки (небезпечній зоні).

Відносно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реаль­ної небезпеки в системі, і навпаки, чим вища величина ризику, тим вища реальність дії небезпеки на людину.

Однак нульового ризику в діючих технічних системах забезпечити неможливо.

Світове визнання одержала концепція припустимого (прийнятно­го) ризику. Зміст цієї концепції — у прагненні до малої небезпеки.

Припустимий ризик — це ступінь ризику, який може бути реалі­зований наявними технічними засобами з одного боку, та економічно обґрунтований — з іншого. За статистичними даними зарубіжних авторів припустимий ризик складає n-10^-6 ÷ n10^-8.

Для розробки ефективних засобів безпеки необхідно дати кількіс­ну оцінку ступеня ризику.

Рис. 1. Варіанти взаємного положення середовища мешкання (7), зони небезпеки

(2), зони перебування людини (3) та зони дії захисних засобів (4):

І — безпечна ситуація; II — ситуація короткочасної або локальної небезпеки;

III — небезпечна ситуація; IV — умовно безпечна ситуація

Кількісна оцінка ризику

Ризик R — частота реалізації небезпеки визначеного виду (класу).

Ризик може бути визначений як частота (розмірність — зворотна часу 1/с) або ймовірність виникнення події А (безрозмірна величина, що лежить у межах 0—1).

Фахівці з безпеки пропонують найбільш загальне визначення: ри­зик — це кількісна оцінка небезпеки.

Кількісна оцінка — це відношення кількості тих або інших не­сприятливих наслідків до їх можливої кількості за певний період.

Розрізняють:

• індивідуальний ризик;

• соціальний ризик.

Індивідуальний ризик — частота виникнення впливів певного вражаючого виду, що виникають при реалізації визначених небезпек у певній точці простору (де може перебувати індивідуум).

Для оцінки масштабів катастрофічності виявлень (реалізації) не­безпеки впроваджується поняття «соціальний ризик».

Соціальний ризик — частота виникнення подій, що полягає в ура­женні визначеної кількості людей, які піддаються впливам певного вигляду, котрі уражають при реалізації певних небезпек.

Людина, що працює на підприємстві або мешкає у місцевості, яка під час аварії може опинитися в зоні руйнувань або дії небезпек, під­дається ризику. Рівень ризику залежить від багатьох факторів, у т. ч. від місця перебування людини та часу.

Як правило, факт впливу небезпеки на людину є випадковою ве­личиною та визначається ймовірністю перебування певної людини в певному місці в випадку реалізації небезпеки.

Імовірність події А можна визначити з виразу:

, (1)

де М — кількість сприятливих факторів (випадків); п загальнакількість випадків.

При аналізі індивідуального ризику слід враховувати природу не­щасного випадку, долю часу знаходження в зоні ризику та місце про­живання того, хто ризикує.

Індивідуальний ризик загинути для мешканця А. можна визна­чити з виразу:

, (2)

де N_п — кількість мешканців, що загинули за рік; — кількість тиж­нів у році; Д — кількість тижнів перебування мешканця А. в місті або селі; — кількість годин на тиждень; — кількість годин на тиждень, коли мешканець підлягає небезпеці; Т — відрізок часу обліку статистичних даних; — кількість мешканців в місті або селі за рік.

Індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня тяжкості можна визначити для мешканця А. з виразу:

, (3)

де — кількість травмованих мешканців.

Порядок проведення роботи

Користуючись цими методичними вказівками, ознайомитися з природою походження небезпек, умовами реалізації негативної дії небезпеки на людину, кількісною оцінкою ступеня ризику.

Одержати у викладача індивідуальне завдання на розрахунок ін­дивідуального ризику.

Після виконання завдання і перевірки його викладачем обговори­ти виконану роботу і підбити підсумки.

Контрольні запитання

1. Дати визначення понять «небезпека», «ризик».

2. Аксіома про потенційну загрозу.

3. Наведіть приклади негативної дії небезпеки (шкідливості) на людину та умови для її реалізації.

4. Кількісна оцінка ризику.

5. Якісна оцінка ризику.

6. Індивідуальний ризик.

7. Соціальний ризик.

8. Допустимий ризик.

Література

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації. – Львів: Піча Ю.В., - К.: Каравела, - Львів: Новий Світ 2000, 2002.- 328с.

2. Яким Р.С.Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник.- Львів: 2005

3. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник /За ред. проф В.В. Березуцького. – Харків: 2005.- 384с

4. Бєгун В.В., Науменко І.М. Безпека життєдіяльності ( забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки): Навчальний посібник. - К.: 2004.-328с

5. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - К.: 2007.- 332с

6. Літвак С.М., Михайлюк В.О. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. -230с.

7. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 320с.

8. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”,2004. – 560с.

Завдання для розрахунку індивідуального ризику

1. Обчисліть ризик автомобільної аварії в місті N (в розрахунку за рік), якщо середньому на автомобілях їздять 500 осіб, а за останні 4.5 років потрапили аварію і були травмовані 7 осіб.

Порівняйте обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

2. Обчисліть ризик автомобільної аварії в місті В (в розрахунку за рік), якщо в середньому на автомобілях їздять 1500 осіб, а за останні 16 років потрапили в аварію і були травмовані 13 осіб.

Порівняйте обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

3. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 50 чоловік, а за останні 21 рік травми одержали 2 чоловіки.

Порівняйте обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

4. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 5000 чоловік, а за останні 4,5 роки травми одержали 5 чоловік.

Порівняйте обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

5. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загал кількість працюючих складає 10000 чоловік, а за останні 9 років травми одер; 1 чоловік.

Порівняйте обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

6. Обчисліть ризик захворювання на грип (в розрахунку за рік), якщо в середньому місті проживає 3000000 осіб, а за останні 5 років захворіло 800000 осіб.

Порівняйте обчислений рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

7. Визначити ризик травмування людини на виробництві в Україні в 1996 році, якщо відомо, що в цілому в народному господарстві було травмовано 65 тис. чол., а кількість працюючих складає 15 млн. чол.

8. Визначити ризик загибелі людини на виробництві в Україні, якщо відомо, що в 1996 році внаслідок нещасних випадків на виробництві загинуло 1,9 тис. чол. Кількість працюючих складає 15 млн. чол.

9. Щорічно в Україні внаслідок різних небезпек гине близь­ко 127,5 тис. чол. Беручи кількість населення країни 50 млн чол., визначити ризик проживання в країні.

Порівняти одержані дані з ризиком мешкання людини в колиш­ньому СРСР, якщо відомо що в результаті дії різних небезпек гинуло близько 500 тис. чол. при кількості населення країни 300 млн. чол.

10. Визначити тенденцію у величині ризику проживання людини в Харківській області, якщо відомо, що в 1997 році було смертель­но травмовано внаслідок невиробничого травматизму 5 279 чол., а в 1998 році — 4 742 чол., при загальній кількості мешканців в об­ласті 3 млн. чол.

11. Визначити індивідуальний ризик, пов'язаний з дорожньо-транс­портними подіями в Харківській області, якщо відомо, що в 1998 році в ДТП загинуло 359 чол. при загальній кількості населення в обла­сті 3 млн. чол.

12. Порівняти індивідуальний ризик, травмування електричним струмом серед мешканців у Харківській області, беручи до уваги кількість населення області 3 млн чол., якщо відомо, що в 1997 році загинуло 97 чол., а в 1998 році — 46 чол.

13. Визначити ризик загибелі за рік від нещасних випадків, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів, якщо щорічно в колишньому СРСР гинуло 63 тис. чол. Кількість населення СРСР була 300 млн. чол.

14. Визначити ризик загибелі людини за рік від нещасних випадків на виробництві, якщо щорічно в колишньому СРСР від примусової смер­ті гинуло 287 тис. чол. Кількість населення СРСР була 300 млн. чол.

15. Визначити ризик загибелі людини за рік від нещасних випадків на виробництві у Російській Федерації, якщо відомо, що в 1990 році за­гинуло 8,2 тис. чол. Кількість працюючих на виробництві 25 млн. чол.

16. Визначити ризик загибелі людини на виробництві за рік у світі, якщо відомо, що щорічно у світі гине 200 тис. чол. Кількість працюю­чих на виробництві 2,4 млрд. чол.

17. Визначити індивідуальний ризик, зумовлений отруєнням, якщо відомо, що в Харківській області внаслідок отруєнь в 1996 році постраждало 1 120 чол. при загальній кількості населення 2 997,9 тис. чол.

18. Визначити індивідуальний ризик травмування людини в Харкові внаслідок падіння, беручи до уваги, що щорічно отримують трав­ми 10 тис. чол. при загальній кількості населення міста 1,510 млн. чол.

19. Визначити індивідуальний ризик травмування людини на вироб­ництві в машинобудуванні, якщо відомо, що в 1990 році одержали травми 58,6 тис. чол. при загальній кількості працюючих 2,3 млн. чол.

20. Визначити індивідуальний ризик, зумовлений отриманням про­фесійних захворювань, беручи до уваги, що в США в 1991 році одер­жало професійні захворювання 400 тис. чол. при загальній кількості працюючих 120 млн. чол.

21. Визначити ризик загибелі людини від екологічних захворювань, якщо відомо, що від екологічних захворювань на земній кулі що­річно помирає 1,6 млн. чол. при загальній кількості населення 6 млрд. чол.

22. Визначити ризик загибелі та травмування людини внаслідок стихійних явищ, якщо відомо, що стихійні явища в 1991 році при­звели до загибелі 250 тис. чол. та наразили на небезпеку життя близько 25 млн. чол. при загальній кількості населення на земній кулі 6 млрд. чол.

23. Визначити ризик загибелі людини внаслідок землетрусів в світі, якщо відомо, що в 1990 році внаслідок землетрусів у світі загинуло понад 52 тис. чол. при загальній кількості населення 4,8 млрд. чол.

24. Визначити ризик загибелі людини при пожежі в Україні та в Харківській області, якщо відомо, що під час пожеж в 1996 році загинуло в Україні 1 200 чол., у Харківській області 149 чол. при кількості населення у Харківській області 2 997,9 тис. чол., а насе­лення України — 49,3 млн. чол.

25. Визначити індивідуальний ризик травмування людини в Хар­кові внаслідок пожеж, якщо відомо, що в 1998 році було травмова­но 85 чол. при загальній кількості населення 1,51 млн. чол.

26. Визначити ризик травмування людини в Харківській області на виробництві, якщо відомо, що в 1998 році одержали травми 1388 чол. при загальній кількості працюючих 1 млн. чол.

27. Визначити індивідуальний ризик для мешканця А., що меш-Ікає в місті N з кількістю населення 1,51 млн. чол. Статистичні дані [за 10 років свідчать, що за цей час з числа мешканців міста загинуло 60 тис. чол., одержали травми 120 тис. чол.

28. Мешканець міста N 40 годин на тиждень працює в місті, 4 тижні І на рік виїжджає на відпочинок, 3 тижні кожного року буває у відрядженнях, 56 днів на рік працює на дачі, а решту часу перебуває І в місті.

29. Визначити індивідуальний ризик для мешканця А., що мешкає |в селі, в якому 200 мешканців. З числа мешканців сеча за 10 років 5 чол. загинуло і 50 чол. одержали травми.

30. Мешканець А. 40 годин на тиждень працює в найближчому місті ї, 4 тижні на рік виїжджає з села на відпочинок, 2 тижні кожного І року буває у відрядженнях, 56 днів на рік працює на дачі, а решту часу перебуває у селі.

Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників

Для життя людини.

Мета: Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що найчастіше трапляються, шляхом соціологічного опитування.

Завдання: На підставі соціологічного підходу провести статистичну оцінку небезпечних чинників для життя людини, використовуючи бальну систему.

Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя жителя України 25 чинників, наведених в таблиці 1.1, за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) - оцінено в 25 балів, а далі - 24, 23, 22 і до останнього, який вважається найменш небезпечним - в 1 бал.

Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід студенти по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому одержані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які йому визначили студенти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшої тим небезпечніший чинник. Середню оцінку небезпечності j-го чинника визначають за формулою:

де - індивідуальні оцінки студентів для j-го чинника, n-кількість опитаних студентів. Якщо прийняти, що перелічені чинники охоплюють усі небезпеки для життя людини, то можна також оцінити відносну частку (у відсотках) кожного чинника q_j в сумарній кількості небажаних наслідків за формулою:

Результати заносять у таблицю 1.1.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що точність такої оцінки підвищується із збільшенням кількості опитаних і залежить від професії, віку та статі людини.

Аналіз фактичних показників про смертність свідчить, що серед найнебезпечніших чинників для життя людини є СНІД, вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин, куріння, транспорт (для жителів України - самогубство).

Прогноз можливого збільшення тривалості життя за умов з усуненням певних причин смерті дає змогу виявити найнебезпечніші чинники для життя. За прогнозом вчених усунення основних серцево-судинних і ниркових хвороб приведе до збільшення середньої тривалості життя на 10,9 років, хвороб серця – на 5,9 років, злоякісних новоутворень – на 2,3 роки, нещасних випадків (крім автомобільних катастроф) – на 0,6 року, автомобільних катастроф – на 0,6 року, інфекційних хвороб – на 0,2 року, туберкульозу – на 0,1 року.

Важливо зазначити, що усвідомлення існування небезпечних та шкідливих чинників для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності; Необхідно встановити умови, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки, і відвернути можливість настання таких умов.

Таблиця 1.1

Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини

Вік ________________ Стать__________________ Освіта______________________ Професія___________________________ Курс безпеки життєдіяльності: вивчався у ВНЗ (підкреслити вірну відповідь) тільки ОБЖ у школі не вивчався вивчаю зараз
№	Чинники	Індивідуальна оцінка	Середня оцінка	Відносна частка
1.	Авіаційний транспорт
2.	Автомобільний транспорт
3.	Атомна енергетика
4.	Вживання спиртних напоїв
5.	Виробничі травми
6.	Вбивства та навмисні ушкодження
7.	Водойми (купання, відпочинок)
8.	Діагностичне опромінення
9.	Електричний струм
10.	Залізничний транспорт
11.	Інфекційні захворювання
12.	Куріння
13.	Медичні препарати
14.	Наркотичні речовини
15.	Побутові травми
16.	Пожежі
17.	Самогубство
18.	СНІД
19.	Стихійні лиха
20.	Тероризм
21.	Харчові отруєння
22.	Хірургічне втручання
23.	Техногенні аварії
24.	Спортивні та масові заходи
25.	Інші чинники