Мета, завдання та предмет навчальної дисципліни

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

І. ВСТУП.. 3

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ.. 7

ІІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.. 8

ІV. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ.. 11

V. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ (ЗВІТІВ про виконання завдання на практичному занятті з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності») ТА ПОРЯДОК ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ.. 31

Завдання 1.. 31

Тема: Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом.. 31

Завдання 2.. 51

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка інженерної обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні греблі водосховища. 51

Завдання 3.. 64

Тема: Виявлення та оцінка інженерної обстановки при зруйнуванні пожежа та вибухонебезпечних об'єктів. 64

Завдання 4.. 90

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в радіоактивному відношенні. 90

Завдання 5.. 118

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні. 118

VI. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА.. 157

VII. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО Й ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ.. 158

VIII. ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.. 167

ІX. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРА.. 169

І. ВСТУП

Мета, завдання та предмет навчальної дисципліни.

В умовах ринкових відносин та різних форм власності виникає необхідність розроблення нових методологічних підходів до побудови сучасної, гнучкої та доступної для різних господарських структур моделі управління безпекою життя та діяльності людини на національному, регіональному й виробничому рівнях. В країні з соціально орієнтованою економікою безпека життєдіяльності має бути одним з найважливішим завдань соціально-економічної політики держави, кожного підприємства та організації.

Безпека життєдіяльності – проблема складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних галузей й профілів: технологів, проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників та ін. Особлива роль у цій важливій справі належить економістам. Саме вони мають визначати наслідки економічного розвитку суспільства щодо рівня безпеки населення в країні, оцінювати вплив надзвичайних ситуацій, травматизму на виробництві та професійних захворювань, тимчасової непрацездатності та каліцтва. Економісти також визначають вартість різних варіантів організаційно-технічних рішень щодо підвищення рівня безпеки життя й діяльності.

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” є етапом формування фахівця у відповідності з освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра.

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»). Навчання з дисципліни базується на основних положеннях політики держави з питань охорони здоров’я, життя й праці людини: Конституції України, концепції національної безпеки нашої держави, Законів України “Про охорону здоров’я, “Про охорону праці ”, “Про пожежну безпеку ”, “Про цивільну оборону України, „Про правові засади цивільного захисту населення та територій ”, а також на знаннях студентів, які вони отримали під час навчання у середніх освітніх закладах.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій (знань, умінь і навичок) для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й реалізацій природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

Завдання вивчення дисциплінипередбачає опанування знаннями, вміннями та навичками для створення умов щодо виконання професійних обов’язків з урахуванням галузевих вимог до забезпечення безпеки персоналу та захисту населення у надзвичайних ситуаціях і формування мотивації посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу об’єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі ключові загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· культуру безпеки й ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності людини;

· знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до негативних наслідків на об’єктах господарювання;

· вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій;

· здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

· здатність орієнтуватися у колі основних методів і систем забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі принципи, способи, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

організаційно-управлінська діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в галузі забезпечення безпеки;

· знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечувати виконання у повному обсязі заходи з колективної та особистої безпеки;

· вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

· вміння ідентифікувати небезпеки природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражаючої дії, використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

· вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

· обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

· вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

· оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;

· здатність аналізувати механізми впливу шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів на людину, визначати характер взаємодії організму людини з ними з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражаючих факторів.

На вивчення дисципліни відведено 45 години, із них: для денної форми навчання – 34 години на заняття під керівництвом викладача (лекцій – 4, семінарських, практичних занять – 16, індивідуально-консультативна робота – 14 год.) і 11 годин – на самостійну роботу; для заочної форми навчання – 28 годин на заняття під керівництвом викладача (лекцій – 4, практичних занять – 4, індивідуально-консультативна робота – 16 год.) та 22 годин на самостійну роботу.