Звітність та інформація про нещасні випадки, профзахворювання
Законом України „Про охорону праці ” визначено, що Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади проводять єдину науково–технічну політику в галузі охорони праці (ст.33) і на державному рівні ведуть єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці (ст.23), форми якої погоджені Держгірпромнаглядом України, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Роботодавець напідставі актів форми Н-1 та форми НПВ подає відповідним організаціям держалну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе відповідальність за її достовірність.
Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та її робочі органи, профспілки перевіряють в межах своєї компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків.
Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду ведуть облік усіх нещасних випадків.
Органи державної пожежної охорони ведуть облік осіб, які постраждали під час пожеж, а установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - облік осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань (отруєнь).
Збирання статистичних даних про осіб, які постраждали від нещасних випадків на підприємствах, здійснюють органи державної статистики.
Відповідно до ст.14 Закону України „Про Державну статистику ” Держкомстат України затвердив форми державного статистичного спостереження:
– наказом від 15.09.2009р. №390 „Звіт про травматизм на виробництві ” – форма №7-тнв;
– наказом від 17.07.2007р. №233 „Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації ” – форма №1–ПВ (умови праці).
Відповідно до наказу Держнаглядохоронпраці від 31.03.94 р. №27 подається „Звіт про стан умов і безпеки праці” – форма №1–УБ.
Облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці і результатів профілактичної роботи здійснюється відповідно до Положення про порядок оцінки стану охорони праці підприємства за прийнятими на підприємстві показниками, що формуються на базі показників статистичної звітності з охорони праці, встановлених Єдиною державною системою показників обліку умов і безпеки праці, з урахуванням поставлених перед СУОП завдань.
Система показників:
- рівень виробничого травматизму (Кч, Кт);
- рівень профзахворювань;
- рівень захворювань, пов’язаних з умовами праці;
- кількість тих, що працюють в незадовільних умовах праці;
- кількість обладнання, технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;
- кількість аварійних будівель та споруд;
- забезпеченість ЗІЗ, санітарно-побутовими приміщеннями;
- витрати на поліпшення стану охорони праці, на відшкодування потерпілим шкоди, заподіяної здоров’ю, на розслідування та ліквідацію наслідків аварій, нещасних випадків і профзахворювань.
Як джерело вихідної інформації використовуються:
- акти про нещасні випадки і звіти про виробничий травматизм;
- акти, звіти про загальну і професійну захворюваність;
- паспорти санітарно-технічного стану умов праці, матеріали атестації робочих місць і карти умов праці на робочих місцях,;
- журнали оперативного контролю за станом охорони праці структурних підрозділів;
- акти і приписи за підсумками комплексних і цільових перевірок стану охорони праці.
Наявність достовірної інформації має першочергове значення для ефективного управління охороною праці, тому має бути приділена особлива увага дотриманню встановленого порядку збирання та накопичення необхідної інформації, її обліку, реєстрації та зберігання.