Дисципліна складається з одного змістового модуля
Організація навчального процесу з дисципліни включає такі її форми: навчальні заняття під керівництвом викладача, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу є: лекції, практичні, семінарські, контактні заняття, виконання самостійних завдань студентами, індивідуально-консультативна та науково-дослідницька роботи.
За власним бажанням студенти з метою поглибленого вивчення матеріалу найбільш складних тем робочої навчальної програми можуть за визначеною тематикою готувати реферати, есе, презентації, виконувати розрахункові, графічні роботи, аналізувати реальні й віртуальні ситуації, матеріали з фахових публікацій, оформляти звіти власних досліджень, приймати участь в олімпіадах, наукових конференція.
На лекціях студенти вивчають теоретичні положення дисципліни, характеристику оточуючого людину середовища, негативні фактори природного та антропогенного походження. Вони читаються, як правило, потоку, що об’єднує одну, або декілька споріднених спеціальностей і спеціалізацій.
На семінарських заняттях студенти набувають глобальні та ключові компетентності беручи участь в обговорюванні теоретичних положень навчального матеріалу, що був доведений на лекціях і з яким вони ознайомились у часи самостійної роботи.
Практичні заняття призначені для прищеплення студентам ключових інструментальних та системних компетентностей щодо ідентифікації небезпек та визначення ризиків їх реалізації, виконання розрахунків параметрів шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів природного та техногенного походження; визначення наслідків виникнення надзвичайної ситуації та шляхів усунення її негативної дії.
В часи самостійної роботи студенти виконують завдання для самостійного опрацювання під методичним керівництвом викладача. В якості звітності із цієї роботи студенти представляють звіт (реферат, конспект, проект тощо) опрацьованого матеріалу.
В процесі підготовки студентів з дисципліни доцільно використовувати сучасні методи активного навчання, залучати їх до дискусій, обговорення питань, що розглядаються.
„Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань” з навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” підготовлені відповідно до вимог наказу ректора № 1032 від 27 грудня 2012 року „Про вдосконалення організації і технології проведення семінарських (практичних, лабораторних) занять та поточного оцінювання знань студентів та ухвал Вченої Радою університету щодо порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації, а також рекомендацій Науково-методичних конференцій КНЕУ на тему “Сучасні технології навчання та оцінювання знань студентів”.
Концепція оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності введена для стимулювання роботи навчаємих протягом семестру.
Завданням поточного контролю є перевірка здатності студента розуміти, засвоїти та осмислити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни, умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання, публічно та письмово представляти навчальний матеріал, виконувати розрахункові завдання.
Результати поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.
Підсумковою формою контролю підготовки бакалаврів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» є диференційований залік.
Методичні матеріали охоплюють всі теми робочої навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності” і дозволяють встановити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.
Завданням поточного і підсумкового контролю знань є перевірка:
· здатності студента розуміти, засвоїти та усвідомити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни;
· умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання;
· публічно та письмово представляти навчальний матеріал;
· виконувати розрахунково-графічні роботи.
ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ