Характеристика техногенних небезпек

Вступ

В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.

Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих, у деяких випадках, можна порівняти з військовими діями. Кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об'єктів господарської діяльності. Несподіваний розвиток подій веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення.

1. Поняття небезпеки та їх класифікація

Небезпека - це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації - за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на мою думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину - природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.98 р. № 1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на: * НС техногенного, * НС природного, * НС соціально-політичного та * НС воєнного характеру.

Характеристика техногенних небезпек

Техногенна небезпека - стан, внутрішньо притаманний технічній системі, промислового або транспортному об'єкту, що реалізовується у вигляді вражаючих впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і навколишнє середовище при його виникненні, або у вигляді прямого або непрямого збитку для людини і навколишнього середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів. До техногенних відносяться надзвичайні ситуації, походження яких пов'язане з виробничо-господарською діяльністю людини на об'єктах техносфери. Як правило, техногенні НС виникають внаслідок аварій, що супроводжуються мимовільним виходом в навколишній простір речовини і (або) енергії. Базова класифікація НС техногенного характеру будується за типами та видами надзвичайних подій, ініціюючих НС:

· Транспортні аварії (катастрофи);

· Пожежі, вибухи, загрози вибухів;

· Аварії з викидом (загрозою викиду) Хов;

· Аварії з викидом (загрозою викиду) РВ;

· Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин;

· Раптове обвалення будівель, споруд;

· Аварії на електроенергетичних системах;

· Аварії в комунальних системах життєзабезпечення;

· Аварії на очисних спорудах;

Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж та вибухами. Пожежі та вибухи об'єктів промисловості, транспорту, адміністративних будівель, громадського та житлового фонду завдають значних матеріальних збитків і часто призводять до загибелі людей. Пожежа - це комплекс фізико-хімічних явищ, в основі яких лежать неконтрольовані процеси горіння, тепло-і масообміну, що супроводжуються знищенням матеріальних цінностей і створюють небезпеку для життя людей. Вибух - це неконтрольоване звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Пожежі та вибухи часто являють собою взаємопов'язані явища. Основними вражаючими чинниками вибуху є ударна хвиля (повітряна - при вибуху в газовому середовищі - гідравлічна - при вибуху в рідкому середовищі) і осколкові поля. Техногенні небезпеки по впливу на людину можуть бути механічними, фізичними, хімічними, психофізіологічними і т.д. Під механічними небезпеками розуміються такі небажані впливу на людину, походження яких зумовлено вилами гравітації і кінетичної енергії тіл. Механічні небезпеки створюються падаючими, що рухаються, обертаються об'єктами природного і штучного походження. Наприклад, механічними небезпеками природної властивості є обвали і каменепади в горах, снігові лавини, селі, град і ін.

Носіями механічних небезпек штучного походження є машини та механізми, різне обладнання, транспорт, будівлі і споруди та багато інших об'єктів, що впливають у силу різних обставин на людину своєю масою, кінетичної енергією та іншими властивостями.

3. Причини техногенних надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації виникають при стихійних явищах (землетрусах, повені, зсувах тощо. п.) і за техногенних аваріях. У найбільшою мірою аварійність властива вугільної, гірничорудної, хімічної, нафтогазової і металургійної галузям промисловості, геологорозвідці, об'єктахкотлонадзора, газового і підйомно-транспортного господарства, і навіть транспорту.

Виникнення надзвичайних ситуацій з промисловою умовах й у побуті часто пов'язані з розгерметизацією систем підвищеного тиску (балонів і ємностей для зберігання або перевезення стиснутих, скраплених і розчинених газів, газо- і водопроводів, систем теплопостачання.

Причинами руйнації чи розгерметизації систем підвищеного тиску може бути: зовнішні механічні впливу; старіння систем (зниження механічної міцності); порушення технологічного режиму; помилки обслуговуючого персоналу; конструкторські помилки; зміна станугерметизируемой середовища; несправності в контрольно-вимірювальних, регулюючих і запобіжних пристроях тощо.

Найбільшу небезпеку становлять аварії, на об'єктах ядерної енергетики, і хімічного виробництва. Так, аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильській АЕС перші ж дні після аварії призвела до підвищення рівнів радіації над природним тлом до 1000... 1500 разів у зоні близько станції і по 10...20 разів у радіусі 200...250 км. При аваріях усі продукти ядерного розподілу вивільняються як аерозолів (крім рідкісних газів з йодом) й поширюються у атмосфері залежно від сили та напрями вітру. Розміри хмари в поперечнику можуть змінюватися від 30 до 300 м, а розміри зон забруднення в безвітряну погоду може мати радіус до 180 км - при потужності реактора 100 МВт.

Однією із найпоширеніших причин пожеж і вибухів особливо у об'єктах нафтогазового та хімічного виробництва та при експлуатації коштів транспорту є розряди статичної електрики. Статистична електрика - сукупність явищ, що з освітою і формуватимуться збереженням вільного електричного заряду лежить на поверхні й у обсязі діелектричних і напівпровідникових речовин. Причиною виникнення статичної електрики є процес електризації. У надзвичайні ситуації прояв первинних негативних факторів (землетрус, вибух, завалення конструкцій, зіткнення транспортних засобів тощо. п.) може викликати ланцюг вторинних негативних впливів (ефект "доміно") - пожежа, загазованість чи затоплення приміщень, руйнація систем підвищеного тиску, хімічне, радіоактивне і бактеріальне поєднання т. п. Наслідки (число травм і жертв, матеріальним збиткам) від дії вторинних чинників часто перевищують втрати від первинного впливу. Характерним прикладом є аварія на Чорнобильською АЕС. Причини, вигляд і наслідків від деяких аварій наведені у табл. 1.

Основні причини великих техногенних аварій є:

· Відмови технічних систем через дефектів виготовлення й порушень режимів експлуатації; багато сучасних потенційно небезпечні виробництва спроектовані отже ймовірність великої аварії ними дуже висока, і оцінюється величиною ризику 10 і більше;

· Помилкові дії операторів технічних систем; статистичні дані показують, що як 60% аварій в результаті помилок обслуговуючого персоналу;

· Концентрація різних виробництв з промисловою зонах без належного вивчення їх взаємовпливу;

· Високий енергетичний рівень технічних систем;

· Зовнішні негативні на об'єкти енергетики, транспорту, й ін.

Таблиця 1 ― Причини і наслідки деяких аварій

Місце, рік	Причини	Вигляд	Наслідки
Чикаго, 1973	Відмова устаткування	Вибух і сховища скрапленого газу	Знищено все у радіусі 1 км, близько 500 чол. загинули, кілька тисяч постраждали
Севезо, 1976	-	Вибух, викид 2...2,5 кг діоксину	Заражена територія площею 10 км, евакуйовано близько тисяч чоловік
США. 1986	Аварія при транспортуванні хімічних речовин по залізниці	Пожежа з викидами сірки і фосфату	Евакуація понад 34 тис. чол.
Базель, 1986	-	Пожежа складі хімічних препаратів	Загрязнена р. Рейн, загинуло багато тонн риби, порушена життєдіяльність 20 млн. чол.

4. Захист населення і території від виникнення техногенних небезпек

Попередження надзвичайних ситуацій - це комплекс заходів, які проводяться завчасно і спрямовані на максимально можливе зменшення ризику виникнення НС, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів шкоди навколишньому природному середовищу та матеріальних збитків у разі їх виникнення.

Техногенні небезпеки погіршують здоров’я людей, призводять до травм або загибелі, матеріальних витрат і деградації природного середовища. Захист від техногенних небезпек здійснюється вдосконаленням джерел небезпек, збільшенням відстані між джерелами небезпек і об’єктами захисту, застосуванням захисних засобів (колективних та індивідуальних).

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту. До заходів колективного захисту належать захисні пристрої. Це пристрої, що застосовуються для запобігання або зменшення впливу на працюючих вражаючих, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Зокрема, захисні пристрої попереджують потрапляння людини в небезпечну зону. Небезпечною зоною вважається простір, у якому постійно діють або періодично виникають ситуації, небезпечні для життя і здоров’я людини.

Носіями інформації про небезпеку є сигнальні кольори. Прийняті наступні основні кольори: червоний - "небезпека", "стоп". У червоний колір фарбуються: знаки, інструмент, техніка пожежної безпеки; вимикаючі пристрої; внутрішні поверхні кожухів, огороджень; частини, що рухаються, обертові частини (муфти, патрони і т. д.); аварійні крани, ключі, ручки і т. п.

Висновок

Сьогодні технологічні катастрофи - це одне з глобальних проблем людства. Техногенні надзвичайні ситуації виникають у результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть призвести до значних матеріальних втрат та враження чи загибелі людей.

У "гонитві" за комфортом і багатством люди не звертають уваги, які результати цієї гонки вже одержали і що вже самі ж страждають від цього. Уникнути цих катастроф не вдасться, але можна зменшити їх кількість, за рахунок більш розумного і раціонального підходу людини до своєї діяльності.

Список використаної літератури

1. Пряхін В.М. Безпека життєдіяльності людини в умовах мирного і воєнного часу - М.: Іспит, 2006

2. Русак О.Н., Мала К.Р., Занько Н.Г. Безпека життєдіяльності - Спб.: Изд-во "Лань", 2001

3. Сапронов Ю.Г. Безпека життєдіяльності - М.: Видавничий центр "Академія", 2006

4. Хван Т.А., Хван П.А. Безпека життєдіяльності - Ростов н / Д: Фенікс, 2000

5. Шлендер П.Е., Маслова В.М., Підгаєцький С.І. Безпека життєдіяльності - М.: Вузівський підручник, 2003

6. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

7. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

8. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

9. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник / За ред. В.С. Джигирея. - Львів, 1999. - 238 с.