Порядок виконання контрольних завдань

Контрольні завдання виконуються студентами самостійно у позанавчальний час згідно з цими методичними вказівками. Необхідні консультації студенту надає викладач підчас установчої лекції та індивідуальних звернень. Завдання передбачають вирішення чотирьох питань за варіантом, що визначається викладачем. Контрольні роботи виконуються: студентами на комп’ютері, на аркушах паперу формату А - 4. Параметри сторінок: верхнє, нижнє і праве поле - 2,0 см, ліве поле - 3,0 см; шрифт - звичайний, Тimes New Roman; кегель - 14. Титульний аркуш виконують таким чином: зверху посередині робиться напис НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ, під ним ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ, нижче на правому боці "Кафедра управління охороною суспільного здоров’я”; в центрі аркуша посередині „Контрольна робота з курсу „Безпека життєдіяльності” № варіанту”; нижче наводяться повністю група, курс, факультет та П.І.Б. виконавця роботи, а також П.І.Б. викладача, який перевірив контрольну роботу. Матеріали роботи не пізніш як за 15 днів до початку сесії здають і реєструють в деканаті.

Якщо робота виконана неправильно, викладач повертає її студентові на доопрацювання. При правильному виконанні контрольної роботи на титульному аркуші викладачем робиться відповідний запис про допуск її до захисту. Підсумковий контроль з безпеки життєдіяльності проводиться у формі іспиту або заліку. До іспиту та заліку допускаються ті студенти, які виконали та захистили контрольну роботу, а також успішно пройшли курс практичних занять.

4.1. Завдання 1

Метою цього завдання є теоретичне розкриття та з’ясування студентом однієї з тем з безпеки життєдіяльності у вигляді доповіді. Роботу виконують самостійно і захищають на практичних заняттях. У разі необхідності матеріал супроводжується .малюнками, схемами. У кінці необхідно навести перелік використаної літератури. Обсяг доповіді - 10 друкованих сторінок. Теми доповіді наведені в табл. 1.

Таблиця 1

№ варіанту	Теми теоретичних питань
	Історія виникнення науки БЖД. Чим відрізняється БЖД від інших наук?
	Природно-соціальні небезпеки
	Небезпеки природного та техногенного характеру
	Соціально-політичні й комбіновані небезпеки
	Оптимальні й допустимі параметри повітряного середовища та освітлення
	Небезпеки. Класифікація небезпек
	Працездатність людини. Вплив біоритмів на працездатність людини.
	Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі: небезпечні фактори, причини й небезпечні наслідки, пов'язані з урбанізацією середовища життєдіяльності людини
	Терор сьогодні. Нові методи та структура. Тероризм на теренах СН
	Види і характеристика поведінки людини. Чинники, що впливають на формування поведінки.
	Адаптація людини до навколишнього середовища.
	Стрес. Умови, що викликають стрес.
	Надзвичайна ситуація. Розбіжності між надзвичайної ситуацією та нещасним випадком?
	Поняття ризик. Індивідуальний і соціальний ризик.
	Концепція прийнятого ризику. Визначення межи знехтуваного ризику.
	Потенційні джерела небезпеки трудової діяльності.
	Основні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.
	Найбільш характерні ознаки політичних та соціальних небезпек. Вплив політичних та соціальних небезпек на життєдіяльність сучасної людини.
	Найбільш характерні ознаки природних небезпек. Вплив природних небезпек на життєдіяльність сучасної людини.
	Задачі, що повинні розв'язуватись під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
	Надзвичайні ситуації. Критерії оцінювання надзвичайних ситуацій.

Продовж. табл..1

	Основні законодавчі акти в галузі безпеки життєдіяльності. Розкрийте їх сутність.
	Органи державного управління з питань безпеки життєдіяльності.
	Поняття працездатність. Чинники, що впливають на працездатність.
	Виробничі психічні стани. Класифікація.
	Водні ресурсі та їх значення для безпеки життєдіяльності
	Біотичні небезпеки (небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси)
	Загальні закономірності виникнення природних небезпек. Абіотичні небезпеки: літосферні (землетруси, зсуви, селі, вулкани); гідросферні (повені, снігові лавини, шторми), атмосферні (урагани, зливи, блискавки тощо); космічні (сонячне та космічне випромінювання)
	Загальні властивості всіх аналізаторів людини.
	Продукти харчування і безпека життєдіяльності людини

Завдання 2

Користуючись визначенням терміну „ризик”, підрахувати ризик, негативного явища, яке може впливати па людину, і зробити висновки.

Вихідні дані: у процесі будь-якої діяльності людина наражається на. Небезпеки. При цьому: n – кількість людей, на яких щорічно впливає негативний фактор; N – загальна чисельність людей, що можуть наразитись на цю небезпеку в Україні, R- ризик людини зазнавати дію негативного явища, безрозмірна величина. Формула: R= n/N. Варіанти завдань наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Варіанти подій	Вид негативного явища	Кількість постраждалих людей, чол. (n)	Загальна чисельність людей. На яких може впливати негативне явище млн.чол. (N)
	Загиблих на виробництві
	Чисельність алкоголіків

Продовж. табл. 2

	Кількість травм на виробництві
	Чисельність тих хто палить
	Професійна захворюваність
	Кількість наркоманів
	Загиблих у ДТП
	Загальна кількість травмованих		п
	Кількість інфікованих СНІД
	Кількість інвалідів
	Загиблих на пожежах
	Загибель від отруєння алкоголем
ІЗ	Загибель від харчового отруєння
	Утоплення
	Загибель від ударів блискавки
	Кількість венеричних захворювань
	Кількість пожеж
	Кількість вбивств
	Кількість самогубств
	Померлих від інфаркту
	Загиблих від дії електричного струму
	Померлих від раку
	Загиблих в авіакатастрофах
	Загиблих на транспорті
	Загиблих від обрушення
	Загибель від отруєння алкоголем
	Професійна захворюваність
	Загибель від харчового отруєння
	Загиблих від дії електричного струму
	Кількість травм на виробництві

4.3. Завдання 3

Це завдання являє собою один із методів системного аналізу причин і небезпеку БЖД. Мета системного аналізу безпеки полягає в тому, щоб виявити причини, що впливають на появу небажаної події (аварії, катастрофи, нещасного випадку та ін.) й розробити заходи, які зменшать ймовірність реалізації небезпек. Кожна небезпека завдає шкоду, внаслідок однієї або декількох причин. Таким чином, запобігання небезпекам або захист від них базується на знанні причин, що є першоосновою небезпек. Між реалізованими небезпеками і причинами діє ієрархічний причинно-наслідковий зв'язок. Графічне зображення таких залежностей нагадує дерево з гілками.

Вихідні дані

Логічні операції при побудові „дерева” прийнято позначати відповідними знаками. При аналізі використовують дві логічні операції:

А = Б + В А = Б або В

Рис. 1 - Логічні операції

Операція „І" означає: перед тим, як відбудеться подія А, повинні відбутися обидві події - Б і В. Операція „АБО” означає, що подія А матиме місце, якщо відбудеться хоча б одна з подій - Б або В.

Вказівки до виконання завдання

Побудова ієрархічного дерева „причин-небезпек”:

Рис. 2. Приклад ієрархічного дерева „причин-небезпек”

Аналіз виконують шляхом побудови дерева „причин-небезпек” до 3-го рівня включно, як показано на рис. 2. За власною ініціативою студент може продовжувати аналізувати інші рівні.

Варіанти негативних подій наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Номер варіанта	Негативна подія
	Загибель при роботі
	Укус собаки
	Травма на заняттях фізкультури
	Автокатастрофа (два автомобілі)
	Отруєння грибами
	Інфікування СНІД
	Пожежа в гуртожитку

Продовж. табл. 3

	Падіння з висоти
	Отруєння алкоголем
	Схід електропоїзда
	Не здана навчальна сесія
	Авіакатастрофа
	ДТП (автомобіль – пішохід)
	Розірвання шлюбу
	Замах на життя людини
	Пожежа в лісі
	Утопленик
	Алкоголізм
	Наркоманія
	Людина провалилася під кригу
	Травма на виробництві
	Професійне захворювання
	Інфаркт міокарду
	Іонізуюче опромінювання
	Корабельна аварія

4.4. Завдання 4

Необхідно розкрити небезпеки, що можуть впливати на людину в процесі роботи.

Вказівки до виконання завдання

Користуючись положеннями та послідовністю, запропонованими ГОСТ 12.0.003-74 (наведено в додатку 1), необхідно виявити й проаналізувати потенційні небезпеки та їх джерела для даного виду робіт або професій. Небезпеки треба подати у вигляді переліку з коротким поясненням обставин і умов, за яких може бути завдана шкода здоров’ю робітника.

Приклад розкриття небезпеки на будівельному майданчику:

- рухомі машини і механізми – бульдозер, який планує поверхню;

- підйомний кран, який переміщує вантажі;

- автомобілі, які підвозять будівельні матеріали та конструкції;

- екскаватор, який виконує земляні роботи, тощо.
Варіанти вихідних даних робіт і професій наведені в табл. 3.

Таблиця З

Номер варіанта	Перелік професій або видів робіт
	Електромонтажник
	Тесляр
	Електрик
	Кабельник
	Газозварник
	Водій автомобіля
	Токар
	Муляр
	Стропальник
	Столяр
	Електрозварник
	Хлораторник
ІЗ	При роботі з ручним електроінструментом
	Бетонник
	Плиточник
	При виконанні робіт на деревообробному верстаті
	При земляних роботах
	Електромотор контактної мережі
	Монтер газових мереж
	При шиномонтажних роботах
	Робота в акумуляторній майстерні
	Маляр
	Робота в каналізаційних колодязях
	Слюсар теплових мереж
	Машиніст насосних станцій
	Автослюсар

Додаток 1

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори.

Класифікація (ГОСТ 12.0.003-74*)

1. Фізичні небезпечні н шкідливі виробничі фактори:

- машини і механізми, що рухаються;

- рухомі частини виробничого устаткування;

- вироби, матеріали та заготовки, що пересуваються;

- конструкції, що руйнуються;

- гірничі породи, що обвалюються;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура поверхонь устаткування і матеріалів;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищений рівень вібрації;

- підвищена рівень інфразвукових та ультразвукових коливань;

- підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні, його різка зміна;

- підвищена або знижена вологість повітря;

- підвищена або знижена рухливість повітря;

- підвищена або знижена іонізація повітря;

- підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;

- підвищена напруга струму в електричній мережі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень електромагнітних коливань;

- підвищена напруженість електричного поля;

- підвищена напруженість магнітного поля;

- відсутність або нестача природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена яскравість світла;

- підвищена контрастність;

- пряма або відбита блискучість;

- підвищена пульсація світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

- підвищений рівень інфрачервоної радіації;

- гостру кромки, задирки й шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;

- розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі
(підлоги);

- невагомість.

2. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

Ця група факторів поділяється на дві підгрупи:

а) за характером впливу на органам людини:

- загальнотоксичні (окис вуглецю, сірководень, метиловий спирт, сурикова фарба, етилований бензин та ін.);

- дратівні (хлор, аміак, скипидар, вапно та ін.);

- сенсибілізуючі, що діють як алергени (різні розчинники і лаки на основі нітросполук та ін.);

- канцерогенні, тобто такі, що викликають ракові захворювання (нікель та його сполуки, окис хрому, азбест, нафтові бітуми, кам'яновугільні смоли й пеки, пари ртуті та ін.);

- мутагенні, що призводять до змін інформації (свинець, марганець,
радіоактивні речовини та ін.);

- ті, що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію організму (ртуть, свинець, марганець, стирол, радіоактивні речовини та ін.);

б) за шляхами надходження в органом людини:

- через дихальні шляхи;

- систему травлення;

- шкіру.

3. Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

- біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих викликає травми захворювання;

- мікроорганізми (бактерії, віруси, рікетсії, спірохети, грибки, найпростіші); -макроорганізми (рослини й тварини).

4. Психофізіологічні небезпечні п шкідливі виробничі фактори:

- фізичні перевантаження (статичні, динамічні, гіподинамічні);

- нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга аналізаторів

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Желібо Є.П., Завсруха Н.М, Зацариии В.В. Безпека життєдіяльності.
Навчальний посібник - К.: Каравела, 2002. -327с. >

2. Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник-Житомир, 2001. -671 с.

3. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазорснко Д.І. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник-К.: Кондор, 2003. -421с.

4. Джигирсй В.С., Жндецький ВЛ. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник - Львів:Афіша, 2000. -255с.

5. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник- Суми, 1999, -301с.