Розподіл на їх засвоєння, термін контролю
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни «Інженерна графіка»
Для студентів напрямів підготовки
6.050701 «Електротехніка» та
6.050702 «Електромеханіка»
Факультет Електротехнічний
Форма навчання | Курс | Семестр | Кількість кредитів EСTS | Всього аудит. (год.) | У тому числі (год.) | Самостійна робота (год.) | Усього годин | Контрольні (модульні) роботи (шт.) | Графічні роботи (шт.) | Залік (сем.) | |
Лекції | Практичні | ||||||||||
Денна | 1 (2) | 1 (2) | |||||||||
Заочна | |||||||||||
Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми ГСВО за професійним спрямуванням: 6.050701 «Електротехніка»
6.050702 «Електромеханіка»
Робочу програму склав старший викладач В.Л. Хруцький
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки
Протокол № 2 від 20 жовтня 2011 р.
Завідувач кафедри _______________________ В.А. Дворніков
21 жовтня 2011 р.
Схвалено вченою радою електротехнічного факультету
Протокол № 2 від 21 жовтня 2011 р.
“_____”________________2011 р.
Голова Ю.Г. Осадчук
Узгоджено:
Зав. кафедри електромеханіки С.Т. Толмачов
Зав. кафедри автоматизованого електроприводу А.П. Сінолиций
Зав. кафедри електрозабезпечення та електрозбереження В.П. Щокін
МЕТА КУРСУ
Мета курсу спрямована на формування інженерного мислення студентів за допомогою:
- аналізування методів створення просторової форми предметів за їх плоским
зображенням;
- аналізування взаємного розташування геометричних форм;
- використання способів перетворення проекцій для розв'язання метричних та
позиційних задач;
- втілення методів нарисної геометрії та інженерних вимог для виконання
плоских зображень (креслень) технічних виробів різного призначення;
- використання при аналізу і виконанні креслень стандартів ЕСКД.
ЗАДАЧІ КУРСУ
1. Вивчення теоретичних основ побудови зображень будь-яких об’єктів простору.
2. Розв’язування задач на взаємну належність і взаємний перетин геометричних фігур та визначення їх натуральної величини.
3. Вивчення способів побудови зображень простих предметів в прямокутних проекціях і аксонометрії, а також умовностей стандартів ЄСКД, що мають відношення до них.
4. Розвиток вміння визначати геометричні форми простих деталей за їх зображенням і виконувати ці зображення як з натури, так і за складальним кресленням пристрою.
5. Розвиток вміння проектувати (моделювати) вироби за наперед заданими умовами.
6. Виробка навиків читання складальних креслень, а також вміння виконувати їх креслення згідно з правилами існуючих стандартів.
7. Вивчення призначення різної графічної документації, передбаченої відповідними стандартами, а також правил її оформлення.
Після вивчення курсу інженерної графіки студент буде знати:
- теоретичні основи побудови зображень предметів на площині;
- методи рішення на площині просторових метричних і позиційних задач.
Вміти розв’язувати наступні задачі:
- виконувати ескізи деталей з натури;
- виконувати складальне креслення технічного вузла;
- складати специфікацію до складального креслення ;
- читати робоче креслення деталі;
- читати складальне креслення вузла;
- виконувати по складальному кресленню вузла робоче креслення деталі.
Курс інженерної графіки забезпечує студента мінімумом фундаментальних інженерно-геометричних знань, на базі яких майбутній бакалавр і дипломований фахівець зможе успішно вивчати інші загальнотехнічні і спеціальні дисципліни, а також опановувати нові знання у галузі комп'ютерної графіки, геометричного моделювання і ін.
СКЛАД ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ ( ЗМ ) НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
"ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА",
РОЗПОДІЛ НА ЇХ ЗАСВОЄННЯ, ТЕРМІН КОНТРОЛЮ
Змістовий модуль 1 «Нарисна геометрія» | |||||
№ лекції | Тематика лекцій | Лекції, годин | Самостійна робота, годин | ||
Форма навчання | Форма навчання | ||||
Денна | Заочна | Денна | Заочна | ||
7.09 | Предмет інженерної графіки. Проеціювання точки. Проеціювання точки на три взаємно перпендикулярні площини. Відстань від точки до площин і осей проекцій. | 0,5 | |||
14. | Проеціювання прямої лінії. Прямі загального та окремого положення. Сліди прямої. Визначення натуральної величини відрізку прямої і кутів нахилу її до площин проекцій. Належність точки до прямої. Взаємне положення двох прямих. Теорема про проеціювання прямого кута. Ділення відрізка в даному відношенні | 0,5 | |||
21. | Проеціювання площини. Способи завдання площин. Площина загального та окремого положення. Пряма і точка в площині. Головні лінії площини. Взаємне положення двох площин. Лінія перетину двох площин. | 0,5 | |||
28. | Взаємне положення прямої і площини. Ознаки паралельності прямої і площини Перпендикулярність прямої і площини. Перпендикулярність площин. Алгоритм і методика побудови точки перетину прямої і площини. | 0,5 | |||
5.10 | Перетворення ортогональних проекцій. Заміна площин проекцій. Способи обертання. | 0,5 | |||
12. | Поверхня. Поняття та визначення поверхні.Класифікація поверхонь. Перетин поверхні площиною окремого положення. Точка і пряма на поверхні. | 0,5 | |||
19. | Лінія перетину граних поверхонь площинами загального положення. Лінія перетину граних поверхонь і поверхонь обертання площинами загального положення. Точка перетину прямої з поверхнею. | 0,5 | |||
26. | Взаємний перетин поверхонь. Побудова лінії перетину поверхонь з використанням паралельних січних площин та концентричних сфер. Розгортка поверхонь. Способи утворення розгорток. | 0,5 | |||
2.11 | Аксонометричні проекції. Побудови в прямокутних проекціях. | ||||
Разом, годин |
Змістовий модуль 1 «Нарисна геометрія»
№ | Тематика практичних занятть | Практичні заняття, годин | Самостійна робота, годин | |||
Форма навчання | Форма навчання | |||||
Денна | Заочна | Денна | Заочна | |||
Загальні правила виконання та оформлення креслень за ГОСТ 2.301-68 – 2.304-81. Оформлення титульного аркуша альбому графічних робіт. Видача домашнього графічного завдання (ДГЗ) №1. | 0,5 | Виконання ДГЗ № 1 | ||||
Проеціювання точки на площини проекцій. Визначення положення точки у просторі. Координатний метод. Відстань від точки до площин і осей проекцій. | 0,5 | |||||
Проеціювання прямої лінії. Прямі загального та окремого положення. Належність точки до прямої. Визначення величини відрізку прямої і кутів нахилу її до площин проекцій методом прямокутного трикутника. Поділ відрізка прямої в заданому відношенні. Взаємне положення двох прямих. Видача ДГЗ № 2. | 0,5 | Виконання ДГЗ № 2 | ||||
Проеціювання площини. Взаємне положення двох площин.Пряма і точка в площині. Побудови лінії перетину двох площин. | 0,5 | |||||
Взаємне положення прямої і площини. Побудова точки перетину прямої і площини. Перпендикулярність прямої і площини. Відстань від точки до площини. Видача ДГЗ № 3. | 0,5 | Виконання ДГЗ № 3 | ||||
Розв'язування метричних і позиційних задач з використанням способів перетворення проекцій.. | 0,5 | |||||
Поверхня. Побудова точки і прямої на поверхні. Побудови лінії перетину поверхонь із площиною. Видача ДГЗ № 4 А. | 0,5 | Виконання ДГЗ № 4 А | ||||
Перетин поверхонь. Побудова лінії перетину поверхонь обертання методом допоміжних січних площин та концентричних сфер. Видача ДГЗ № 4 Б. | 0,5 | Виконання ДГЗ № 4 Б | ||||
КМР | ||||||
Разом, годин | ||||||
Разом за ЗМ-1, годин |
ПЕРЕЛІК ДОМАШНІХ ГРАФІЧНИХ ЗАВДАНЬ ЗМ-1
№ ДГЗ | Назва завдання, зміст | Формат | |
Шрифти.Виконати титульний аркуш альбому графічних робіт креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81 | А3 | ||
Комплексне креслення прямої. Визначити дійсну величину відрізка прямої, кути нахилу його до площин проекцій, сліди прямої. | А3 | ||
Комплексне креслення площин.Визначити відстань від точки до площини. Побудувати площину паралельну заданій площині. | А3 | ||
Комплексне креслення поверхні. A. Побудувати лінію перетину граної поверхні площиною загального положення. Б. Виконати перетин поверхонь обертання методом допоміжних січних площин та січних концентричних сфер. | А3 |
Перелік питань для підготовки до ЗМ-1
- Що називається проекцією, проеціюванням. Основні види проеціювання?
- Чи визначає однозначно одна проекція точки положення цієї точки в просторі відносно площини проекцій?
- Яке положення відносно площин проекцій займає пряма загального положення; лінія рівня; проецююча пряма?
- Що називається слідом прямої?
- Як взаємно розташовані дві прямі у просторі, фронтальні проекції яких паралельні, а горизонтальні – перетинаються?
- Що називається площиною загального положення; проецюючою площиною; площиною рівня?
- Як за кресленням визначити чи належить точка (пряма) заданій площині?
- Яка послідовність розв’язання задачі на визначення проекції точки перетину прямої з площиною загального положення?
- За допомогою яких площин і як знаходиться лінія перетину двох площин загального положення?
- Як визначити за кресленням паралельність прямої і площини; двох площин?
11. Як побудувати проекції прямої, що перпендикулярна до площини загального положення?
- Яка умова перпендикулярності двох площин загального положення?
- Яка мета приведення геометричних елементів в окреме положення відносно площин проекцій при розв’язанні задач на комплексному кресленні?
- У чому полягає спосіб заміни площин проекцій?
- У чому полягає спосіб обертання?
- Скільки разів слід послідовно застосувати прийом обертання або заміни площин проекцій, щоб пряма загального положення стала проецюючою?
- Навколо якої лінії можна повернути плоский трикутник загального положення, щоб в результаті одного обертання він зобразився на площині π1 без спотворення?
- Як утворюються поверхні обертання?
- Яке положення займає площина відносно твірної конуса при перетині конуса по колу; еліпсу; параболі; гіперболі.
- Що є передумовою найбільш доцільного вибору посередників для побудови лінії перетину двох поверхонь?
- Які умови можливості застосування концентричних сфер посередників при побудові лінії перетину поверхонь обертання?
- Назвіть способи утворення розгорток граних поверхонь.
- За допомогою яких граних поверхонь проводиться розгортка поверхні конуса загального вигляду, циліндра загального вигляду?
- Яке аксонометричне зображення є ізометричним; диметричним?
Змістовий модуль 2 «Інженерна графіка»
Тематика лекцій | Лекції, годин | Самостійна робота, годин | |||
Форма навчання | Форма навчання | ||||
Денна | Заочна | Денна | Заочна | ||
Геометричні побудови. Спряження, уклон, конусність. Правила побудови, позначення. | |||||
Види. Основні види. Додаткові та місцеві види. Виносні елементи. | 0,5 | ||||
Розрізи, перерізи. Розрізи прості, складні. Правила зображення та позначення. Винесені та накладні перерізи, їх позначення на кресленні. | 0,5 | ||||
Різьба. Елементи різьби. Умовне зображення та позначення зовнішньої та внутрішньої різьби. | 0,5 | ||||
Рознімні з’єднання. Кріпильні вироби. Умовне позначення кріпильних виробів. З’єднання деталей болтом, гвинтом та шпилькою. З’єднання фітінгами. | 0,5 | ||||
Ескізування деталей. Послідовність виконання ескізу деталі. Прийоми обміру деталей. Складальне креслення. Вимоги до складального креслення. Умовності і спрощення. Нанесення позицій та розмірів | 0,5 | ||||
Складання специфікації до складального креслення. Деталювання складального креслення. | 0,5 | ||||
Схеми. Види та типи схем. Загальні правила виконання схем, електричних принципових схем. Правила виконання електричних структурних і функціональних схем. | 0,5 | ||||
Нерознімні з’єднання. Зображення та умовне позначення на кресленні зварних з’єднань. Зображення та умовне позначення на кресленні паяних та клейових з’єднань. З'єднання заклепкою | 0,5 | ||||
Разом, годин |
№ | Тематика практичних занятть | Практичні заняття, годин | Самостійна робота, годин | ||||
Форма навчання | Форма навчання | ||||||
Денна | Заочна | Денна | Заочна | ||||
Геометричні побудови. Нанесення розмірів. | |||||||
Вигляди. Виконання трьох виглядів технічної деталі. | 0,5 | ||||||
Розрізи. Видача ДГЗ № 6 | 0,5 | Виконання ДГЗ № 5 | |||||
Перерізи. Виконання перерізів валу. | 0,5 | ||||||
Різьба. Різьбове з'єднання. Видача ДГЗ № 7 | 0,5 | Виконання ДГЗ № 6 | |||||
Ескізування . Видача ДГЗ № 8 | Виконання ДГЗ № 7 | ||||||
Деталювання | 0,5 | ||||||
Схеми. Видача ДГЗ № 9 | 0,5 | Виконання ДГЗ № 8 | |||||
КМР | |||||||
Разом | |||||||
Разом за ЗМ-2 | |||||||
ПЕРЕЛІК ДОМАШНІХ ГРАФІЧНИХ ЗАВДАНЬ ЗМ-2
№ ДГЗ | Назва завдання, зміст | Формат | |
Вигляди, розрізи. Побудувати вигляди з розрізами геометричного тіла та його аксонометричну проекцію. | А3 | ||
Рознімні з’єднання.Виконати з’єднання деталей болтом, гвинтом, шпилькою. Умовно позначити різьбові кріпильні вироби. | А3 | ||
Складальне креслення.За ескізами вузла виконати складальне креслення. Скласти специфікацію складального креслення. | А3 | ||
Схеми. Види та типі схем. Загальні правила виконання. Правила виконання електричних принципових схем. | А3 |
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗМ-2
- Що таке уклон? Як вимірюють величину уклону?
- Що таке конусність? Як вимірюють величину конусності?
- Що називається спряженням і які основні його елементи?
- Назвіть основні вигляди. Як вони розміщені на комплексному рисунку?
- Які вигляди називаються додатковими? Коли вони назначаються, як їх треба розміщувати і надписувати?
- У чому різниця між розрізом і перерізом?
- Як поділяють розрізи залежно від кількості січних площин? Назвіть ці розрізи.
- В яких випадках частину вигляду поєднують з частиною розрізу?
- Що таке накладений переріз і як його виконують?
- Що таке виносний елемент і як його виконують?
- Як штрихують у розрізі метал, неметалеві матеріали?
- Назвіть основні елементи профілю різьби.
- Як класифікують різьбу за її ознаками.?
- Як умовно зображують різьбу на стрижні; в отворі?
- Як умовно позначають метричну різьбу з великим кроком; з малим кроком?
- Як позначають ліву різьбу?
- Назвіть стандартні кріпильні вироби і напишіть їх умовне позначення.
- З яких елементів складається болтове з'єднання?
- Назвіть види з’єднань деталей при зварці.
- Які креслення називають ескізами?
- В якій послідовності виконують ескіз?
- Яке креслення називають складальним?
- Які розміри проставляють на складальному кресленні?
- Які умовності і спрощення застосовують на складальних кресленнях?
25. Що називається деталюванням складального креслення?