Риродны камені є міцними та довговічними.
Природні кам'яні матеріали в будівництві застосовуються для зведення фундаментів і стін, зовнішнього і внутрішнього облицювання, дорожніх покрить, гідротехнічних і підземних споруджень, жаро- , кислото — і лугостійкого оздоблення.
Види:
Щебінь представляє суміш кутастих уламків каменю.
Отримують щебінь дробленням каменю в дробарках. Щебінь широко застосовують у будівництві для приготування цементобетонних і асфальтобетонних сумішей, підстав для дорожніх покриттів і інше.
Нефрит - природний камінь зеленого кольору. Володіючи високою твердістю та в'язкістю, він важко піддається обробці.
Янтар жовтий, прозорий має велику твердість.
Граніт – це одна з найміцніших гірських, магматичних порід.
Використовують як будівельний матеріал: для фундаментів великих будинків, для стояків залізничних мостів, набережних річок і каналів, сходів. Граніт можна полірувати; поверхня його стає зовсім гладкою та гарною. Граніт використовується для виготовлення пам'ятників, як облицювальний матеріал тощо. Всі будівлі з граніту міцні і довговічні.
Мармур – це гірська порода утворена врезультаті зміни вапнякових порід.
Мармур використовують як камінь для пам'ятників (монументальних скульптур та надгробків), як штучний будівельний камінь для зовнішнього облицювання та внутрішньої обробки будівель і у вигляді дробленого та меленого каменю, а також штучного (пильного) каменю. Мармурові дошки з чистого кальцитового мармуру застосовують в електротехніці (панелі приладових, розподільних, диспетчерських щитів).
Природний гіпс від білого до блакитного кольору є широко поширеним виробним каменем. Низька твердість гіпсового каменю дозволяє легко виготовляти з нього складні скульптурні вироби для інтер'єрів будівель, а також застосовувати його в якості облицювального матеріалу, більш економічного, ніж мармур.
У залежності від ступеня обробки вони діляться на грубооброблені (бутовий камінь, щебінь, гравій), вироби (пиляні штучні камені, блоки, плити) і профільовані деталі. Природні кам'яні матеріали в будівництві застосовуються для зведення фундаментів і стін, зовнішнього і внутрішнього облицювання, дорожніх покрить, гідротехнічних і підземних споруджень, жаро- , кислото — і лугостійкого оздоблення.
2. Вироби з кераміки
Керамічні товари класифікують за такими ознаками:
- характер будови черепка: груба кераміка (гончарні вироби, цегла, черепиця), тонка кераміка (порцеляна, фаянс, майоліка);
- ступінь спікання черепка: щільна, пориста (визначається за водопоглинанням).
Грубою (гончарною) керамікою називають вироби з крупнозернистим кольоровим пористим черепком (водопоглинання 15...16%) частково або повністю покриті глазурями. Асортимент керамічних виробів класифікують за такими ознаками:
- за призначенням: чайна, кавова, столова тощо;
- за типом кераміки: порцелянова, фаянсова тощо;
- за видами: чайники, цукорниці тощо;
- за фасоном: круглі, овальні, багатогранні, з ручкою, з кришкою, гладкі, рифлені, з рівними краями, ажурні тощо;
- за розмірами: дрібні (діаметр до 175мм), середні (діаметр до 250мм), крупні (діаметром більше 250мм)
- за видом оздоблення: друковане, по трафарету, живопис тощо;
- за комплектністю: штучні, парні, комплектні.
Порцеляна-тонкокерамічний матеріал з черепком білого кольору або з блакитним відтінком. Поділяється на тверду і м’яку .Тверда порцеляна має щільний черепок з високими технічними показниками і використовується для виготовлення посуду. Мяка порцеляна має меншу механічну міцність, легше фарбується у масі та краще просвічується. Її використовують для виготовлення художніх виробів і тонких чайних сервізів. Різновиди м’якої порцеляни: кістяний, бісквітний (схожа на білий мармур і не покриваеться глазурю), фрітований (подібна до глухого скла).
Білизна порцеляни залежить від білизни черепка бо вироби покриваються безколірною прозорою прозорою глазурю. Чим вища білизна тим вище сорт вироба. Просвічуваність зростає при зменшенні товщини стінок і визначається у відсотках по пропусканню світла черепком.
Фаянс-тонкокерамічний матеріал з пористим черепком білого кольору з жовтуватим відтінком. Поділяється на твердий і мякий. Черепок твердого фаянса має більшу пористість та меншу механічну міцність. Черепок твердого фаянса білого кольору з незначною жовтуватістю має водопоглинання 9...12% і не просвічується.
Порядок упакування керамічних виробів передбачається нормативною документацією. Транспортують керамічні вироби у контейнерах різними видами транспорту.
Керамічні вироби зберігають у сухих опалюваних приміщеннях на стелажах.
3. Спортивне взуття: маркування, транспортування та зберігання.
Спортивне взуття посідає в асортименті особливе місце і реалізується в спеціалізованих магазинах.
За способом виробництва Взуття механічного в-ва, Взуття для професійних спортсменів
За статево-віковим призначенням — чол., жін., хлопчаче, дівчаче, дитяче
За видами Чоботи, напівчоботи, черевики, напівчеревики, туфлі
За матеріалом верху Із натур шкіри, із синтетичної шкіри, із штучної шкіри, гумотекстиль
За матеріалом низу з натур шкіри, на непористій гумі, на пористій гумі, на поліуретані
За методами кріплення клейовий, рантовий, сандальний, прошивний, допельний, виворітний, лицьовий
За різновидами чоботи альпіністські, черевики боксерські, черевики для туризму, туфлі для кросу, туфлі гімнастичні тощо;
За кольором матеріалу верху.
Спортивне взуття вкладають в картонні коробки, паперові пакети або загортують у папір.
На верхній поверхні кришки коробки виконують фірменну етикету, а на торці коробки приклеюють етикетку з такими позначеннями: найменування і місцезнаходження виробника, артикул, розмір (номер) і повноту взуття, номер моделі, колір, сорт, дату виготовлення, номер стандарту.
Транспортування здійснюють всіма видами транспорту захищаючи від атмосферного впливу. При превезеннях у межах міста допускається транспортування у фургонах без додаткового упакування в ящики. При перевезенні на великі відстані взуття в коробках обов‘язково упаковують у ящики (чотири види матеріалів). При упакуванні в ящик дотримуються встановлених правил укладання коробок або взуття, яке не вкладають в коробки.
Ящики обмотують хрестоподібно металевою стрічкою або дротом діаметром 4.0...4,5 мм. На одну з бокових стінок ящика кріплять ярлик з такими даними: найменування виробника, артикул, номер, кількість пар кожного номера у ящику, номер ящика.
При контейнерних перевезеннях транспортують в картонних коробках.
Умови зберігання взуття визначаються температурою (8...16оС) та відносною вологістю (50...70 %). При зберіганні взуття захищають від прямих сонячних променів і розміщують на полицях стелажів на відстані не менше 20 сантиметрів від стін, і не менше 100 см від опалювальних пристроїв. Взуття в коробках вкладають на стелажі по 2 коробки у глибину і 5...7 коробок у висоту.