Підсумковий контроль знань

Тема: «Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів черевної порожнини."

Задача №1

У хворого раптово виникла загальна слабкість, блювота у вигляді кавової гущі, чорні випорожнення. До якого обстеження медсестра повинна підготувати даного хворого? Езофагогастродуоденофіброскопії

Задача №2

Медсестринська діагностика гострого перитоніту передбачає визначення симптому (Щоткіна-Блюмберга )

Задача № 3

Хворий 24 років поступає на планову операцію з приводу правобічної пахової грижі. Вкажіть час на протязі якого медична сестра повинна проводити доопераційне навчання. Не більше 24 годин

Тема: «Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів черевної порожнини."

№	Запитання	Відповідь
1.	Вади розвитку черевної порожнини.	- вроджена грижа пупкового канатика (омфалоцеле); - пілороспазм; - пілоростеноз; - хвороба Гіршпрунга.
2.	Опішить вроджену грижу пупкового канатика.	Це аномалій розвитку черевної стінки в ділянці пупка . Через її дефект виходять внутрішні органи, прикриті прозорою оболонкою. Хірургічне втручання виконують одразу після народження дитини Грижа, яка виходить через пупкове кільце між дефектом у прямих м’язах при нормально розвиненій черевний стінці,називається пупковою грижею. Пупкова вроджена грижа прикрита шкірою, яка захищає черевну грижу від інфекції. У разі неефективного консервативного лікування проводять хірургічну операцію.
3.	Що таке пілороспазм?	Захворювання новороджених і дітей перших місяців життя внаслідок нейрогуморальних порушень. У дітей спостерігається блювання( блювотних мас мало) і закрепи. Маса тіла не змінюється або зменшується поступово. Діагноз встановлюють після рентгенологічного дослідження шлунка з контрастною речовиною. Лікування консервативне: - 0,001% розчин сульфату атропіну; - аміназин; - піпольфен.
4.	Що таке пілоростеноз?	Це вроджене звуження воротаря. На 2-3тиждень після народження у дітей з’являється блювання «фонтаном» (через 10-15 хвилин після їжі). Кількість блювотних мас перевищує кількість молока, отриманого дитиною при годуванні. Швидко розвивається втрата ваги, зневоднення. При огляді живота перистальтика зберігається у вигляді пісочного годинника. Діагноз підтверджується рентгенологічним дослідженням. Лікування оперативне – лапаротомія і розріз м’язового шару воротаря до слизової оболонки.
5.	Дайте описання хвороби Гіршпрунга.	Це вроджене збільшення і розширення всієї товстої кишки або її частини. Захворювання супроводжується закрепами і застоєм вмістом кишки, що призводить до її перегину І розвитку кишкової непрохідності. Лікування оперативне.
6.	Нащо треба звернути увагу оглядаючи живіт?	- форму живота і симетричність; - наявність перистальтики; - участь обох половин живота в диханні; - розширення вен передньої черевної стінки при портальній гіпертензії («голова медузи»); - наявність післяопераційних рубців; - середню лінію живота, ділянку пупка, пахові ділянки для виявлення грижових випинань.
7.	Що можна виявити пальпуючи живіт?	Патологічні зміни органів черевної порожнини. Спочатку проводять поверхневу,а потім глибоку пальпацію .Живіт оглядають від мечоподібного відростка до лобкового симфізу. В нормі передня черевна стінка при пальпації м’яка і безболісна. При патологічних змінах спостерігається резистентність (ригідність)черевної стінки або м’язів живота.
8.	Що визначають при перкусії?	Нормальний тимпанічний звук. Притуплення свідчить про наявність рідини в черевній порожнині, він може бути високим при непрохідності кишок. Перкусія дає змогу визначити розміри селезінки, виявити болючі ділянки.
9.	Що визначають аускультацією?	Перистальтику кишок, шуми в них, пульсацію черевного відділу аорти.
10.	За допомогою яких методів дослідження діагностують захворювання органів черевної порожнини?	1. Ендоскопічні: - езофагоскопія; - дуоденоскопія; - гастроскопія; - ректороманоскопія. 2. Рентгенологічні: - рентгеноскопія; - рентгенографія. 3. Лапароскопія – огляд черевної порожнини та її органів через отвір у передній черевній стінці. 4. Комп’ютерна томографія; 5. Ультразвукові методи діагностики.
11.	Дайте поняття грижі.	Це випинання органів черевної порожнини через природні отвори або набуті дефекти черевної стінки.
12.	Грижі живота бувають:	- вроджені; - набуті; - зовнішні (пахові, стегнові,пупкові і ін.); - внутрішні, при яких нутрощі потрапляють в очеревинний мішок; - вправні; - невправні; - защемлені.
13.	З яких частин складається грижа?	1. Грижових воріт – вроджених або набутих отворів у м’язові-апоневротичному шарі черевної стінки. Грижові ворота можуть утворюватись і внаслідок травми (розриву діафрагми),поранення або хірургічних операцій. 2. Грижового мішка – кишеня з парієнтального листка очеревини і складається з шийки, тіла і дна. 3. Грижового вмісту – будь-який орган черевної порожнини (крім підшлункової залози), частіше всього вмістом є великий сальник, петлі тонко і товстої кишок.
14.	Клінічна картина захворювання.	З’являється пухлино подібний утвір овальної або округлої форми еластичної консистенції безболісний чи болісний при пальпації. Якщо вміст грижового мішка вільно вправляється в черевну порожнину, то таку грижу називають вправною.
15.	Які грижі називаються ускладнені.	Невправна та защемлена.
16.	Що таке невправна грижа?	При постійній травматизації органів, які є вмістом грижі, утворюються спайки між стінками грижового мішка та органами, внаслідок чого виникає невправна грижа. При накладанні долоні на грижове випинання і покашлюванні – кашльовий поштовх передається на долонну поверхню руки (симптом «кашльового поштовху»).
17.	Що таке защемлена грижа і причини її виникнення ?	Це раптовий вихід і стиснення органів черевної порожнини в ділянці вузьких воріт або шийки грижового мішка. Причини виникнення. 1. Вузькі грижові ворота. 2. Пружність і непіддатливість грижових воріт. 3. Підвищення внутрішньочеревного тиску. 4. Зміни органів, які є вмістом грижового мішка.
18.	Класифікація (за механізмом защемлення).	1. Еластичне– при хорошому розвитку м’язів передньої черевної стінки і внаслідок: - раптового виходу внутрішніх органів через вузьке грижове кільце; - рефлекторного спазму м’язів, які утворюють грижове кільце. 2. Калове – у літніх людей з ослабленою перистальтикою при широких грижових воротах і надмірному переповнюванні ободової кишки. 3. Змішане.
19.	Клінічна картина защемленої грижі.	У разі еластичного защемлення виникає раптовий біль у ділянці випинання, збільшення об’єму і напруження грижі, неможливість вправлення. Калове защемлення виникає поступово, випинання менш болюче, загальний стан погіршується з часом.
20.	В чому полягає лікування ?	Хірургічне втручання – грижосічення з попереднім дослідженням вмісту грижі.
21.	Що відомо про бандаж?	Бандажі застосовують для укріплення слабких місць живота, вони бувають різних форм і конструкцій. Їх використовують у хворих з грижами, якщо їм протипоказана операція і після операцій. Хворий надягає бандаж лежачі, носить його на протязі дня, а перед сном знімає.
22.	Що таке холецистит?	Це запалення жовчного міхура. За поширенням посідає друге місце після гострого апендициту, жінки хворіють у 3-5 разів частіше за чоловіків.
23.	Основні причини виникнення захворювання.	Субстратом хвороби є камінці в жовчному міхурі та жовчних протоках. Причини виникнення: - анатомічно-функціональна і спадкова схильність; - вроджені порушення розвитку жовчних проток; - наявність інфекції в жовчних шляхах; - порушення обміну речовин в організмі.
24.	Класифікація холециститу.	1. Гострий: - безкам'яний – катаральний, флегмонозний, гангренозний, перфоративний; - кам’яний (калькульозний). 2. Хронічний.
25.	Ускладнення гострого холециститу.	- водянка жовчного міхура; - емпієма; - перфорація міхура і розвиток перитоніту; - жовтяниця;. - панкреатит.
26.	Клінічна картина захворювання.	Починається гостро, як правило, при порушенні дієти. Виникає різкий біль у правому підрібір’ї з іррадіацією в праву ключицю, лопатку і в спину. У хворих виявляється гіркота у роті, нудота, блювання, загальна слабкість, температура тіла підвищується. При огляді – істеричність склер, жовтяничність шкірних покровів.
27.	Дайте описання хронічного холециститу.	За Запалення жовчного міхура,що набуло тривалого хронічного перебігу. Основною клінічною ознакою є ниючий біль у правому міжреібір’ї, що іррадіює в праву надключичну ділянку, плече,лопатку. Вживання жирної їжі нерідко викликає загострення процесу і напад колько подібного болю.
28.	Методи діагностики.	- Основні методи діагностики: УЗИ (у 90-95% хворих виявляють конкременти, збільшений жовчний міхур; оглядова рентгенограма. - При лабораторному дослідженні в загальному аналізі крові виявляють лейкоцитоз, зменшення кількості еритроцитів, підвищену Ш.О.Є. При біохімічному дослідженні крові може бути збільшений білірубін.
29.	Принципи лікування.	1. Госпіталізація в хірургічне відділення. Постільний режим, холод місцево, голодування. 2. Для знеболювання застосовують: - анальгетики – анальгін, баралгін, промедол; - спазмолітики – атропін, еуфілін, платифілін, папаверин; - антигістамінні препарати: димедрол, супрастин. 3. Протизапальна терапія: антибіотики, сульфаніламідні препарати, кортикостероїди. 4. Дезінтоксикаційна терапія – глюкоза + інсулін, розчин Рінгера, вітаміни групи В, вітамін Е , форсований діурез. 5. Оперативне лікування проводять при деструктивній і ускладненій формах холециститу: лапаротомічна або лапароскопічна холецистектомія.
30.	Дайте визначення панкреатиту.	Запалення підшлункової залози,яке супроводжується активацією її ферментів з подальшим самопереварюванням тканини.
31.	Основні причини панкреатиту :	- особливості анатомічної будови залози; - зловживання алкоголем, жирною та гострою їжею; - захворювання жовчних шляхів; - інфікування проток і тканини залози; - травми підшлункової залози; - автоімунні процеси в організмі.
32.	Класифікація панкреатиту.	1. Гострий. 2. Хронічний. Гострий панкреатит поділяється: 1.За морфологічними змінами: - набряковий (серозний, серозно-геморагічний); - некротичний (геморагічний, жировий, змішаний); - гнійний (первинно-гнійний, вторинно-гнійний, загострення вторинного гнійного панкреатиту). 2. За ступенем тяжкості: - легкого ступеня; - середнього; - тяжкого; - надзвичайно тяжкого (блискавичного). 3. За клінічним перебігом: - прогресуючий; - регресуючий; - рецидивний. 4. За наявністю ускладнень: - із місцевими ускладненнями; - із внутрішньочеревними; - із ускладненнями других органів і систем.
33.	Дайте описання хронічного панкреатиту.	Це хронічне прогресуюче захворювання підшлункової залози. Приблизно у 70% хворих хронічний панкреатит є продовженням гострого процесу в залозі. Основними ознаками є тупий, ниючий, а інколи ріжучій біль в епігастрії з іррадіацією в поперек. Біль посилюється при порушенні дієти. Часто виникає нудота, блювання, відчуття тяжкості в епігастрії. С часом хворі втрачають вагу.
	Діагностика панкреатиту.	1.Лабораторне дослідження - кров на амілазу, сеча на діастазу; 2. У.З.Д. підшлункової залози; 3. Комп’ютерна томографія; 4. Сцинтиграфія; 5. Пункційна біопсія
	Принципи лікування.	Госпіталізація хворого. Лікування консервативне і оперативне. 1. Консервативне: - спокій, голодування 4-5 днів, місцево холод для пригнічення функції залози, боротьба з болем: анальгетики, спазмолітики; - усунення ферментної токсемії: трасилол, контрикал; - дезінтоксикаційна терапія; - антибіотикотерапію; - десенсибілізувальна терапія. 2. Оперативне. Показання: - погіршення стану; - відсутність позитивної динаміки від консервативного лікування через 24-48 годин; - симптоми перитоніту і деструктивного панкреатиту. Проводиться лапаротомія з оглядом черевної порожнини, дренування довкола підшлункової залози, інколи резекція хвоста і тіла залози.
	Догляд за хворими.	Після операції хворого переводять у післяопераційну палату (палату інтенсивної терапії). Необхідно підготувати ліжко (кращу функціональне), розправити білизну, провітрити палату. Хворого вкладають так, щоб у разі необхідності до нього можна було підійти з усіх боків. Після операції на ділянку післяопераційної рани кладуть вагу (мішечок з піском) для попередження кровотеч. При наявності дренажів – треба дуже ретельно за ними слідкувати. Обов’язково звертати увагу на стан пов’язки на ділянці післяопераційної рани. Для зменшення болю протягом 2-3 днів призначають знеболювальні (анальгін, омнопон, промедол ).
	Схема дієти для хворих з гострим панкреатитом.	3-5 днів голод. З 6дня лужну мінеральну воду,відвар шиповника, кефір,йогурт. З 7 дня поступово – фруктові соки, рідка манна каша, рідкий протертий суп, картопляне пюре, парові котлети. З 11дня – дієта №5-а.