ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. 3.3.1. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території

3.3.1. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=90 мР/год?

3.3.2. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=80 мР/год?

3.3.3. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=130 мР/год?

3.3.4. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=60 мР/год?

3.3.5. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=70 мР/год?

3.3.6. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=50 мР/год?

3.3.7. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=200 мР/год?

3.3.8. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=150 мР/год?

3.3.9. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=45 мР/год?

3.3.10. Які заходи реагування слід провести для захисту населення в разі виникнення аварійного радіоактивного забруднення території, якщо потужність експозиційної дози випромінювання на 1 годину після аварії становила Р₁=85 мР/год?

МОДУЛЬ М-3

Оцінювання обстановки та соціально-економічних наслідків НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4.

Оцінювання обстановки при землетрусі та інших стихійних лихах

(зсув, сель)

НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ЗЕМЛЕТРУС	ЗСУВ
СЕЙСМІЧНА ШКАЛА	ПРОВОКУЮЧИЙ ФАКТОР ЗСУВУ
ЕПІЦЕНТР ЗЕМЛЕТРУСУ	ОБВАЛ
ГІПОЦЕНТР ЗЕМЛЕТРУСУ	СЕЛЬ
МАГНІТУДА ЗЕМЛЕТРУСУ	ЗОНА ПРОЯВУ СЕЛЮ
ЗОНА СТИХІЙНОГО ЛИХА	ПЕРВИННИЙ УРАЖАЮЧИЙ ФАКТОР

ЛІТЕРАТУРА:

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. — К., 2003. — 455 с.

Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— К., 2004.— 438 с.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Підручник. — Львів, 2001. — 336 с.

ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ ПРИ ЗЕМЛЕТРУСІ

Теоретичні відомості

Землетруси — це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, зумовлені раптовим вивільненням потенціальної енергії земних надр. На земній кулі щорічно реєструється близько одного мільйона землетрусів, понад ста з них спричиняють руйнування, а одиниці землетрусів є катастрофічними. Щороку на Землі від землетрусів гине близько 10000 осіб, а щорічні збитки від землетрусів оцінюються сумою понад 70 млрд. доларів США. При землетрусах вивільняється значна енергія (порядку 10²⁰ Дж), накопичена внаслідок пружної деформації земної породи. Порядок наведеної величини відповідає приблизно 0,01% теплової енергії Землі, що викидається нею у космічний простір.

Сейсмічні рухи є складними, але піддаються класифікації. Існує декілька сейсмічних шкал, найпоширенішими серед них є шкала Ріхтера (шкала магнітуд), 12-бальна шкала MSK-64 (Медведєва-Шпонхойєра-Карніка), Європейська макросейсмічна шкала EMS-98 та інші. Шкала Ріхтера розроблена її автором професором Каліфорнійського технологічного інституту (Пасадена, США) Чарльзом Ф. Ріхтером для оцінки енергії землетрусу у магнітудах. Магнітуда обчислюється у вигляді величини, що є прямо пропорційною десятковому логарифму амплітуди коливань частинок земною породи

, (4.1)

де a — амплітуда, записана у мікрометрах.

Найчутливіші сучасні сейсмографи здатні зафіксувати коливання земної кори з магнітудою до -3. Натомість найсильніший землетрус оцінюють магнітудою, близькою до a_max = 9,0, а землетрус з магнітудою понад 7 ( ) може бути великою катастрофою.

Якісна Європейська макросейсмічна шкала EMS-98 запроваджена в Україні від 01.10.2011 року відповідно до Національного стандарту ДСТУ-Б-В.1.1-28:2010 "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Шкала сейсмічної інтенсивності". Основною перевагою цієї шкали є те, що вона дозволяє описувати землетрус у схематизованій стислій формі, і це може робити будь-яка, навіть зовсім непідготовлена людина.

Перехід від шкали Ріхтера до шкали EMS-98 здійснюється через розрахунок за формулою

, (4.2)

де I — інтенсивність землетрусу (у балах) за шкалою EMS-98, М — магнітуда землетрусу (безрозмірна величина), h — глибина, на якій знаходиться гіпоцентр землетрусу (у км), R — відстань від епіцентру землетрусу до точки спостереження (у км).

Зрозуміло, що амплітуди сейсмічних хвиль зменшуються при віддаленні від осередку землетрусу. Вибираючи для вимірювань якусь стандартну відстань, Ч.Ріхтер узяв таку, яка дорівнювала 100 км від епіцентру землетрусу. Цей вибір був виправданий тим, що вчений мав справу лише з неглибокими землетрусами, для яких гіпоцентральні та епіцентральні відстані є практично однаковими. Вочевидь, зовсім не обов'язково кожного разу розташовувати прилади точнісінько на відстані 100 км від епіцентру — та це й неможливо, достатньо просто вводити поправки для приведення результатів вимірювань, отриманих на інших відстанях, до тих, що були б отримані на відстані 100 км. Такі поправки не є дуже точними, й у цьому криється одна з причин того, що для того самого землетрусу різні сейсмічні станції дають відмінні одне від одного значення магнітуд.

Поправками, що їх вводять при розрахунках магнітуди М, намагаються врахувати глибину розташування вогнища землетрусу (гіпоцентру) всередині земної кори, напрям на нього від сейсмічної станції, місцеві геологічні умови та інші фактори. На сучасних сейсмічних станціях усю розрахункову роботу з визначення числового значення магнітуди виконують потужні ЕОМ.

Прийнято вважати зоною стихійного лиха уражену землетрусом територію, на якій магнітуда М ≥ 4,5. За шкалою EMS-98 це територія, у межах якої інтенсивність землетрусу перевищує 5 балів: I ≥ V балів.

ЗАДАЧА-ЗРАЗОК. Визначена за шкалою Ріхтера магнітуда землетрусу становить М = 5,5, а глибина, на якій знаходиться гіпоцентр землетрусу, дорівнює h = 10 км. Розрахуйте амплітуду коливань земної кори. Оцініть, якою є в епіцентрі інтенсивність I цього землетрусу (за сейсмічною шкалою EMS-98), визначте прогнозовані наслідки землетрусу в його епіцентрі, а також розрахуйте площу території, ураженої землетрусом (площу зони стихійного лиха).

РОЗВ'ЯЗАННЯ:

1) За відомою магнітудою М= 5,5 визначаємо амплітуду коливань земної кори

.

2) Здійснюємо перехід від шкали Ріхтера (шкали магнітуд) до шкали EMS-98 (шкали інтенсивностей) і визначимо таким чином інтенсивність землетрусу в його епіцентрі

.

3) Отримане число записуємо із використанням римських цифр (які, як відомо, не мають десяткових частин), подаючи його у вигляді

І = VII...VIII балів.

4) За допомогою довідкових таблиць визначаємо наслідки землетрусу при інтенсивності VII...VIII балів: Руйнуються другорядні елементи будівель, відколупуються окремі шматки штукатурки, у стінах утворюються тріщини. Поштовхи відчуваються не тільки у будівлях, а й в автомобілях. У стінах будинків утворюються великі тріщини, спостерігається падіння димарів, пам'ятників. На крутосхилах і на сирому ґрунті — тріщини.

4) Визначаємо площу ураженої землетрусом території, узявши для розрахунків значення інтенсивності І = V балів на межі зони ураження:

.

Звідси знаходимо квадрат радіуса ураженої землетрусом території:

км².

Очевидно, що шукана площа S_УРАЖ зони стихійного лиха може бути оцінена як площа кола радіусом R_V:

.

Відповідь. ; І = VII...VIII балів;

.