Групи інфекційних захворювань

Групи захворювань	Захворювання	Локалізація збудника	Шляхи передавання інфекції
Інфекції Дихальних шляхів	Гострі респіраторно-вірусні захворювання (грип, парагрип, аденовірусна інфекція та ін.), Ангіна, дифтерія, кір, коклюш, туберкульоз	Верхні дихальні шляхи	Повітряно-крапельний
Кишкові інфекції	Дизентерія, черевний тиф, паратифи, холера, вірусний гепатит, поліомієліт	Кишечник	Через продукти харчування, Воду, землю, побутові предмети, мух
Кров’яні інфекції	Малярія, сипний і зворотний тиф, кліщовий енцефаліт	Кровоносна система	Через укуси переносників (комарів, кліщів, бліх, вошей, москітівта ін.)
Інфекції зовнішніх покривів	Короста, стовбняк	Шкіра, слизові оболонки	Контактний шлях

Інфекційні хвороби та інвазії, що трапляються в аграрному комплексі, класифікують за їх збудником:

- бактеріальні (туберкульоз, бруцельоз, сибірка, чума);

- вірусні (сказ, холера);

- рікетсіози (лихоманки);

- грибкові (мікроспорія, епідермофітія);

- найпростіші (ехінококоз, теніоз, трихінельоз).

Особливо небезпечними інфекціями є холера, сибірка, чума, туляремія.

Профілактика інфекційних захворювань.Вона передбачає вплив на джерела інфекції, шляхи її передавання та людину, яка контактує з інфекційним хворим. До заходів профілактики належать: імунізація, раннє, активне і повне виявлення хворих, їх своєчасна ізоляція, карантин і обсервація, госпіталізація та лікування, проведення дезінфекційних заходів у вогнищі інфекції тощо.

Основним методом профілактики інфекції є імунізація – введення в організм ослаблених збудників або токсинів з метою набуття імунітету.Уразі встановлення факту виникнення масових інфекційних захворювань запроваджують карантин– комплекс режимних, адміністративних та санітарних протиепідемічних заходів, спрямований на попередження поширення інфекційних хвороб і ліквідацію вогнища ураження. Обсервацієюназивають заходи, що передбачають поселене медичне спостереження за вогнищем інфекції. Дезінфекція(знезаражування) – комплекс спеціальних заходів, що передбачають знищення збудників заразних захворювань у навколишньому середовищі. Видами дезінфекції є:

а) дезінсекція – знищення комах – переносників інфекційних захворювань;

б) дератизація – винищування епідемічно небезпечних гризунів.

Ці заходи проводять з метою запобігання передачі збудника від хворих людей до здорових.

Розрізняють дезінфекцію профілактичну, поточну і заключну. Для дезінфекції використовують фізичні і хімічні методи, а також комбінований та хімічні методи знезараження. Їх застосовують одночасно (наприклад, прання білизни в гарячій воді з милом).

Фізичні методи дезінфекції здійснюють за допомогою: механічних, термічних, променевих заходів.

Механічні способи– чищення, протирання, миття, прання, витрушування, підмітання та провітрювання. Використання пилотягів дає змогу видалити до 98% мікроорганізмів. А вентиляція ефективна, якщо її тривалість становить не менше 30-60 хвилин.

Термічні засоби –це гаряче повітря, водяна пара, кип'ятіння, пастеризація, спалювання, пропалювання, висушування та ін. Прасування білизни є дезінфікуючим засобом, діє поверхнево. А замороження взагалі не спричинює загибелі мікроорганізмів, проте з часом зменшує їх кількість.

Променеві засоби знезаражування — полягають у використанні сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випромінювання. Прямі сонячні промені згубно діють на збудників інфекційних захворювань, проте цей метод залежить від пори року, погоди і є допоміжним.

Хімічні методи дезінфекціїосновані на використанні хімічних речовин, що мають неоднакову дію на мікроорганізми:

а) бактерицидну (вбивають бактерії);

б) бактеріостатичну (пригнічують їх життєдіяльність);

в) віруліцидну (знищують віруси);