Природні небезпеки та характер їх негативного впливу на людину та навколишнє середовище.

За Ковжогою С.О. природні небезпеки поділяються на: літосферні, атмосферні, гідросферні [33].

1.1.1 Літосферні небезпеки. До літосферних небезпек, які можуть відбуватись в Україні, відносяться землетруси, селі, зсуви.

Землетрус - це сильнi коливання земної кори, викликанi тектонiчними причинами, якi призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Для визначення сили землетрусу використовується 12-бальна шкала Ріхтера. Нульова позначка – це абсолютний спокій ґрунту. Кожний наступний бал означає поштовх у 10 разів сильніший за попередній.

Ознаки близького землетрусу:

- запах газу, де раніше цього не відзначалось;- тривога птахів та домашніх тварин;- іскри між близько розташованими електричними дротами;- блакитне освітлення внутрішньої поверхні будинків.Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу:- зберігати спокій, уникати предметів, які падають;- перебуваючи у приміщенні, негайно зайняти безпечне місце: отвори капітальних внутрішніх стін, місця під балконами каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом;- не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою; безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав;

-не поспішайте до ліфтів чи сходів багатоповерхового будинку, сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу;

-після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце;

- перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати і спинитись подалі від високих будинків, мостів чи естакад та залишатись в машині до припинення поштовхів;

- Опинившись в завалі, слід спокійно оцінити становище, надати першу допомогу собі та тим, хто її потребує, подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком); пам’ятайте, що людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Зсуви - це ковзкi змiщення мас гiрських порiд вниз по схилу, якi виникають через порушення рiвноваги.

Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року.

За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

- повільні - швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік;

- середні - швидкість становить декілька метрів за годину або добу;

- швидкі - швидкість становить десятки кілометрів за годину.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, викликають пошкод­ження комунікацій, водогосподарських споруд тощо.

Зсуви виникають через ос­лаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими­вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини.

Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних час­тин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку), що раптово виникають у руслах гірських річок.

Селі виникають унаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів. За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

-грязьові (суміш води з ґрунтом при незначній концентрації каміння, об’ємна вага складає 1,5 – 2 т/м³⁾;

- грязекам’яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об’ємна вага складає 2,1 – 2,5 т/м³);

- водокам’яні (суміш води з переважно великим камінням, об’ємна вага складає 1,1 – 1,5 т/м³).

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях:

-у випадку попередження про селевий потік або зсув слід негайно залишити приміщення і знайти безпечне місце;

- надаючи допомогу людям, які потрапили у селевий потік, використовувати дошки, палки, мотузки та інші засоби, при цьому виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

- почувши шум потоку, що наближається, негайно підніматись з дна лощини вгору по стоку не менш ніж на 50-100м; тим, кого зненацька, несподівано застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається;

- пам’ятайте, що під час руху селевого потоку каміння великої маси розкочується на значні відстані.

1.1.2. Гідросферні небезпеки.До гідросферних небезпек, які можуть виникати у природних умовах України, відносяться повені, снігові лавини.

Повені - це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.

Відповідно до статистики найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці – тропічні циклони (20%), на третьому та четвертому – землетруси та посухи (по 15%).

Наслідки повеней:

- затоплення шаром води значної площі землі;

- пошкодження та руйнування будівель та споруд;

- пошкодження автомобільних шляхів та залізниць;

- руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

- загибель тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

- вимивання родючого шару ґрунту;

- псування та знищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;

- загроза інфекційних захворювань (епідемії);

- погіршення якості питної води;

- загибель людей.

Повені деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачати момент її початку.

Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшеннi максимальних витрат води в рiчцi завдяки перерозподілу стоку в часi (насадження лiсозахисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу тощо). Для середнiх та великих рiчок досить дiєвим способом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ, влаштування дамб, руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:

- отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в безпечне місце - на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);

- якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в безпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи, горища, дахи будівель, запастися продуктами харчування, питною водою, теплими речами;

- для залишення місця затоплення можна користуватися будь-якими плавальними засобами (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

- опинившись у воді, необхідно скинути важкий одяг, взуття та, користуючись всіма можливими підручними засобами, чекати допомогу; по можливості, подавати сигнал про допомогу.

Снігова лавина – це швидкий раптовий рух снігу та (або) льоду вниз стрімкими схилами гір.

Великi лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу пiсля значного випадiння снiгу внаслiдок формування в нижнiх частинах снiгової товщi горизонту розрихлення.

Причини сходження лавин:

- перенапруження снігового покриву;

- різкий порив вітру;

- звукова хвиля;

- різка зміна метеорологічних умов.

На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат і Криму.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при снігових лавинах:

- почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно заховайтесь за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть голову, притисніть коліна до живота і дихайте через одяг;

- при захопленні снігової лавини необхідно зробити все, щоб опинитись на її поверхні; якщо не вдається, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку;

- вирушаючи до лавинонебезпечних місць, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору, які, у разі потреби, слід спромогтися викинути на поверхню, щоб позначити своє місце.

1.1.3. Атмосферні небезпеки. До атмосферних небезпек відносяться урагани, пожежі.

Вітер –один із найважливіших компонентів життя людини. Він забезпечує обмін забрудненим повітрям міст і чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним і холодним повітрям полярних областей.