Проведення консолідовано-дренованого випробування
1. Попереднє ущільнення зразка, за винятком зразків просадочних грунтів, що випробовуються у водонасиченому стані, проводять при нормальних тисках при яких визначають опір зрізу τ. Нормальні тиски передають на зразок грунту ступенями.
Значення і (у МПа) приведені в таблиці 7.2.
В окремих випадках, передбачених програмою випробувань, можуть призначатися вищі нормальні тиски в порівнянні з приведеними в таблиці 7.2.
Якщо при заданих нормальних тисках залежність на початковій ділянці має суттєво нелінійний характер, значення мають бути змінені так, щоб дотримувалася лінійність вказаної залежності.
Таблиця 7.1
Грунти | Час насичення зразків водою, не менше | Час витримки рівнів, не менше | Час умовної стабілізації деформацій стискування на кінцевому рівні, не менше |
Піски | 10 мін | 5 мін | 20 мін |
Глинисті (непросадочні і що не набухають): | |||
- супіски | 3 год | 2 год | |
- суглинки з 12 | 6 год | 6 год | |
- суглинки з 12 | 12 год | 30 мін | 12 год |
- глини з 22 | 12 год | 12 год | |
- глини з 22 | 36 год | 12 год | |
Просідаючи | Як для непросадочних | 30 мін | 3 год |
Набухаючи | До досягнення умовної стабілізації деформації набухання - 0,1 мм за 24 год | 30 мін | Як для тих, що не набухають |
2. Кожну ступінь тиску при попередньому ущільненні витримують протягом часу, вказаного в таблиці 7.1, а кінцевий ступінь - до досягнення умовної стабілізації деформацій стискування зразка грунту.
За критерій умовної стабілізації деформації приймають її приріст, що не перевищує 0,01 мм за час, вказаний в таблиці 7.1.
3. В процесі попереднього ущільнення зразків грунту, а при їх випробуваннях у водонасиченому стані і в період замочування реєструють в журналі випробувань вертикальні деформації зразків. В кінці кожного ступеня навантаження записують показання приладів для виміру деформацій, а на останньому ступені так, щоб зафіксувати настання умовної стабілізації деформації стискування зразка грунту.
При замочуванні зразка грунту вертикальні деформації слід фіксувати після закінчення замочування, а для грунтів, що набухають, фіксують настання умовної стабілізації деформації набухання (таблиця 7.1).
Таблиця 7.2
Грунти | Hормальний тиск при попередньому ущільненні | Рівні тиску |
Піски середньої крупності щільні; глини з 0 | 0,1; 0,3; 0,5 | 0,1 |
Піски середньої крупності і середньої щільності; піски дрібні щільні і середньої щільності; супіски і суглинки з 0,5; глини з 0 0,5 | 0,1; 0,2; 0,3 | 0,05 |
Піски середньої крупності і дрібні рихлі; піски пилуваті незалежно від щільності; супіски, суглинки і глини з 0,5 | 0,1; 0,15; 0,2 | 0,025 до = 0,1 і далі 0,05 |
Примітка – Hормальний тиск при попередньому ущільненні зразків просадочного грунту , що випробовуються у водонасиченому стані, повинно складати 0,3 МПа і зростати рівнями = 0,05 МПа. |
4. Після попереднього ущільнення, якщо воно проводилося в ущільнювачі, слід швидко розвантажити зразок і перенести робоче кільце із зразком в зрізну коробку. Далі закріплюють робоче кільце в зрізній коробці, встановлюють перфорований штамп, проводять регулювання механізму навантаження, встановлюють зазор 0,5-1 мм між рухливою і нерухомою частинами зрізної коробки, встановлюють вимірювальну апаратуру для реєстрації вертикальних деформацій зразка і записують її початкове показання в журналі випробування.
В разі попереднього ущільнення зразків грунту в умовах повного водонасичення перед розвантаженням зразка видаляють воду з ванни ущільнювача.
5. Hа зразок грунту передають той же нормальний тиск, при якому відбувалося попереднє ущільнення грунту, за винятком зразків просадочного грунту, що випробовуються у водонасиченому стані. В цьому випадку нормальний тиск при зрізі повинен складати 0,1; 0,2; 0,3 МПа.
Випробування на повторний зріз виконують при тому ж нормальному тиску, при якому був здійснений перший зріз.
Нормальне навантаження слід передати на зразок в один ступінь і витримати її не менше:
- 5 хвл - для пісків;
- 15 хвл - для супісків;
- 30 хвл - для суглинків і глин;
- 10 хвл - при повторному зрізі.
6. Після передачі на зразок грунту нормального навантаження приводять в робочий стан механізм створення дотичного навантаження і пристрій для виміру деформацій зрізу грунту і записують його початкове показання.
При передачі дотичного навантаження ступенями їх значення повинні складати 5% від значення нормального навантаження, при якому проводять зріз. Hа кожному ступені навантаження записують показання приладів для виміру деформацій зрізу через кожних 2 хвл, зменшуючи інтервал між вимірами до 1 хвл, в період затухання деформації до її умовної стабілізації.
За критерій умовної стабілізації деформації зрізу приймають швидкість деформації, що не перевищує 0,01 мм/хвл.
7. При безперервно зростаючому дотичному навантаженні швидкість зрізу має бути постійною і відповідати вказаній в таблиці 7.3. Деформації зрізу фіксують не рідше чим через 2 хвл.
8. Випробування слід вважати закінченим, якщо при прикладенні чергового ступеня дотичного навантаження відбувається миттєвий зріз (зрив) однієї частини зразка по відношенню до іншої або загальна деформація зрізу перевищить 5 мм.
При проведенні зрізу з постійною швидкістю за закінчення випробувань приймають момент, коли зрізаюче навантаження досягне максимального значення, після чого спостерігається деяке його зниження або встановлення постійного значення, або загальна деформація зрізу перевищить 5 мм.
Таблиця 7.3
Грунти | Швидкість зрізу, мм/хвл |
Піски | 0,5 |
Супіски | 0,1 |
Суглинки | 0,05 |
Глини з 30% | 0,02 |
Глини з 30% | 0,01 |
9. Після закінчення випробування слід розвантажити зразок, витягти робоче кільце із зразком з приладу і відібрати проби для визначення вологості із зони зрізу зразка.
10. В процесі випробування ведуть журнал.
11. По виміряних в процесі випробування значеннях дотичного і нормального навантажень обчислюють дотичне і нормальне напруження τі σ МПа.
Дата випроб-увань | Температура випробу- вання °С | Час зняття відліку ч | Час від початку досліду ч | Тиск на зразок грунту МПа | Дотичне навантаження, кH | Дотичне напруження МПа | Показання індикатора деформацій зрізу |
Абсолютна деформація зрізу мм | Абсолютна деформація зрізу з урахуванням поправки на тертя в приладі мм | Приріст деформації зрізу мм | Швидкість деформації зрізу мм/сут | Температура контрольного зразка °С | Примітка |
; , де
і F – відповідно дотична і нормальна сили до площини зрізу, кН;
– площа зрізу, см2.
Визначення τ необхідно проводити не менше чим при трьох різних значеннях .
З кожного значення τ віднімають поправку за рахунок тертя в приладі по заздалегідь побудованій тарувальній кривій. При фіксації ходу випробувань автоматичними приладами в отриману діаграму зрізу також вносять поправку за рахунок тертя в приладі.
По виміряних в процесі випробування значенням деформацій зрізу відповідних різному напруженню τ будують графік залежності .
За опір грунту зрізу приймають максимальне значення τ отримане по графіку або діаграмі зрізу на відрізку що не перевищує 5 мм.
Якщо τ зростає монотонно, то за опір грунту зрізу слід приймати τ при = 5 мм.
12. Кут внутрішнього тертя і питоме зчеплення визначають як параметри лінійної залежності
13. Кут внутрішнього тертя і питоме зчеплення МПа, обчислюють по формулах:
; , де
- дослідні значення опору зрізу, визначені при різних значеннях і такі, що відносяться до одного інженерно-геологічного елементу або окремого моноліту грунту.
Для оцінки розкиду експериментальних даних і виявлення помилок випробувань перед обчисленням і будують графік залежності .
14. Результати правильно проведених випробувань порід на зсув повинні задовольняти наступним умовам. При побудові діаграми залежності зрушуючих зусиль від нормального навантаження (більше 0,05 – 0,07 МПа) всі отримані точки повинні лежати приблизно на прямій, для неоднорідної породи допускається відхилення точок від прямої, що не перевищує 5% від зрушуючого зусилля. Пряма діаграми не повинна пересікати вісь ординат нижче за початок координат. Для піщаних порід ця пряма зазвичай проходить через початок координат.
Додаток 1