Прилади й устаткування. Методи вимірювання показників

В лабораторній роботі використовуються:

прилади – шумомір РSІ-202, октавний фільтр ОF-101, конденсаторний мікрофон МК 102/МУ-101, генератор шуму NRG 201, підсилювач потужності КЗВП.

обладнання – металевий ящик, який імітує виробниче приміщення; джерело шуму (гучномовець) і звукоізолюючі кожухи.

Загальний вигляд лабораторної установки наведено на рис.5.1.

Процедура вимірювання шуму полягає у тому, щоб шляхом зміни положення ручок 2 і 3 ("Bereich 1", "Bereich 2") шумоміра добитись, щоб стрілка індикатора 4 знаходилась у діапазоні 0-10 дБ. При цьому спочатку потрібно користуватися ручкою 2, а потім ручкою 3. Значення вимірюваного діапазону фіксується у віконці 5. Знайдений результат буде дорівнювати сумі значень "віконця" і показання стрілочного індикатора.

Для вимірювання загального рівня шуму перемикач 6 шумоміра встановлюють у положенні А – "LANGSAM", а при частотному аналізі - в ЕХТ, змінюючи положення перемикача 1 фільтра VІ, виконують вимірювання рівня звукового тиску в кожній октаві нормованого діапазону частот.

При закалюванні стрілки індикатора 4 і загоранні сигнальної лампи 7 необхідно перемикач 3 повернути вліво до тих пір, поки лампочка не погасне, а стрілка не вийде із "закалювання". Якщо цього недостатньо, то додатково необхідно повернути вліво перемикач 2.

УВАГА! Мікрофоном потрібно користуватись обережно, не допускати струсів і ударів В перервах між вимірюванням на мікрофон потрібно одягати поліетиленовий чохол.

Прилади й устаткування. Методи вимірювання показників - student2.ru

Рис. 5.1 – Загальний вигляд лабораторної установки:

І – генератор шуму: 1 – гніздо "вхід"; 2 – ручка "рівень плавно"; 3 - тумблер "мережа"; 4 – перемикач "біло-рожевий шум".

ІІ – підсилювач: 1 – гніздо "вхід"; 2 – клавіша "вхід"; 3 – регулятор підсилення сигналу; 4 – регулятор тембру високих частот (ВЧ); 5 – регулятор тембру низьких частот (НЧ).

III – шумомір: 1 – гніздо "вхід мікрофона"; 2 – перемикач діапазонів I;

3 – перемикач діапазонів II"; 4 – стрілочний індикатор; 5 – "віконце" діапазонів;

6 – перемикач виду робіт; 7 – сигнальна лампа перевантаження роботи приладу.

IV – октавний фільтр: 1 – перемикач діапазонів частоти.

V – верхня секція установки ( відсік для приладів).

VІ – нижня секція установки (імітатор виробничого приміщення).

ИШ – джерело шуму. М– конденсаторний мікрофон. О – обмежник для установки кожуха.

Питання для самоперевірки

1. Що таке звук, шум ?

2. Як впливає дія шуму на людину ?

3. За якими показниками характеризується шум ?

4. Поясніть логарифмічну шкалу визначення рівнів інтенсивності шуму

5. Для чого необхідно гігієнічне нормування шуму.

6. Які прилади для визначення параметрів шуму вам відомі ?

7. Поясніть методику визначення параметрів шуму у виробничих приміщеннях.

8. Які заходи захисту від шуму вам відомі ?

9. В чому полягає метод звукоізоляції ?

10. Дайте характеристику методу звукопоглинання.

Порядок виконання роботи

УВАГА ! Перед включенням установки в електричну мережу напругою 220 В необхідно впевнитись, що ручки 2, 3, 6 шумоміра V і ручка 2 генератора І знаходяться у крайньому лівому положенні, а клавіша 2 підсилювача потужності ІІ у відкритому виді.

1. включити установку у мережу, поставити ручку 6 шумоміра на "А" ("LANGSAM"), ручку 3 генератора в положення "Вкл.". Натиснути клавішу 2 підсилювача і за допомогою його ручок 3, 4, 5 і ручок генератора 2, 4 встановити початкові характеристики, які імітують виробничий шум – виконується викладачем.

2. Виконати вимірювання шуму у такій послідовності:

- без кожухів;

- з кожухом К₁ і К₂; з кожухами К₁ + К₂ (імітується кожух з подвійними стінками);

- з кожухом К_З – із звукопоглинаючого матеріалу (примітка: кожух повинен щільно прилягати до поверхні);

- з кожухом К_З, у якого одна стінка встановлюється на обмежник "О", що імітує наявність щілини у кожусі (див.табл.5.3).

- отримане значення занести до табл. 5.3 (відповідний рядок 1, L_К1, L_К2, L_К1+К2, L_К3, L_{К3 °}).

3. Розрахувати ефективність застосування кожухів як різницю між шумом джерела без кожуха і одним із видів кожуха.

4. Розрахувати сумарний рівень тиску п’яти джерел шуму з однаковим рівнем звука, прийнявши величину його такою, що дорівнює одному із значень виміряних рівнів звука, дБА.

5. Розрахувати еквівалентний рівень звука при непостійній переривчастій дії шуму на оператора, прийнявши кількість ступенів такою, що дорівнює кількості проведених експериментів, а шум в кожному ступені – значенню рівня звука у дБА (табл.5.2).

Час дії шуму в ступені задає викладач.

6. За значеннями (табл.5.3) побудувати графіки залежності рівнів звукового тиску від частоти для перших п’яти випадків. На графіку показати вибрані допустимі рівні звукового тиску згідно табл.5.3 (інтервал поділки прийняти для осі абсцис – 15 мм для однієї октави і для осі ординат – 2 мм для однієї дБ)

Таблиця 5.3 - Результати вимірювань.

Встановлення кожухів

Умовні поз-начен-ня

Шумова характеристика

Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньо геометричними частотами, Гц

Рівні звука, дБА

31,5

Джерело шуму

L₁