Болт затягнутий, зовнішнє навантаження

РОЗКРИВАЄ СТИК ДЕТАЛЕЙ”

1. Ескіз лабораторної установки “Болт затягнутий, зовнішнє навантаження розкриває стик деталей” (аркуш розміром 120 болт затягнутий, зовнішнє навантаження - student2.ru 240)

2. Жорсткість пружин у лабораторній установці

С, Н/мм:

С = Gd4 / 8Д3i,

де G – модуль зсуву, G = 7,7 ∙ 104 Н/мм2;

d – діаметр дроту пружини, мм;

Д – розрахунковий діаметр пружини, мм

Д = Дн – d,

де Дн – зовнішній діаметр пружини;

i – розрахункове число витків пружини, і = іо - 1,5 ; іо - повне число витків пружини.

Дані про пружини занесені в таблицю 8.1.

Таблиця 8.1.

Пружина d, мм Дн, мм Д, мм іо і С, Н/м
Болта            
Стику            
Зовнішнього навантаження            

3. Пружини встановлені у вихідне положення, при якому навантаження рівні нулю, деформації пружин і зазори в стику також рівні нулю. Зафіксувати в табл. 8.2 пункт 1 точки початку відліку S0 на лінійках болта і стику.

4. Гайка болта затягнута з розрахунковим зусиллям, що відповідає деформації пружини стику, рівної за вказівкою викладача DСТ = 8 - 12 мм.

5. Зафіксувати в таблиці 8.2 (пункт 2) точки відліку S1 після збільшення сили затягування, а також визначити деформації болта і стику як абсолютну різницю показань S1 - S0 = D (пункт 3), зусилля затягування, Н (пункт 4):

F1зат ст = DСТ ∙ ССТ

6. Зафіксувати в табл. 8.2 точку початку відліку по лінійці зовнішнього наван­таження S0 зовн (пункт 5)

Таблиця 8.2

№ п/п Параметри з’єднання Болт Стик Зовнішнє навантаження
Fзат = 0 ; S0 , мм     ---
Fзат > 0 ; S1 , мм     ---
D= S1 – S0 , мм     ---
F1 ЗАТ, Н     ---
Fзовн = 0; Sо, мм    
Fвн > 0 ; S2 , мм      
S2 - S0 , мм      
F2 ЗАТ, Н      
Експериментальний коефіцієнт Хе   --- ---
Теоретичний ХТ коефіцієнт зовнішнього навантаження   --- ---
Похибка експерименту, %   --- ---
Fзовн МАХ ; S3 ,мм    
S3 - S0 , мм    
F3 ЗАТ, Н    

7. З’єднання навантажено зовнішнім навантаженням Fзовн, Н:

Fзовн = 0,8 Fзат,

тобто пружину зовнішнього навантаження стиснути на розмір, мм:

S2 = Fзовн / Сзовн

8. Зафіксувати в табл. 8.2 нові точки відліку на всіх лінійках S2 (пункт 6) і визначити деформацію пружин болта і стику, мм (пункт 7):

D = S ­- S

Dl ст= S ­- S

9. Навантаження на болт і стик після збільшення зовнішнього навантаження F2зат, Н (пункт 8) : Fб = D ∙ Сб

Fд = Dlст∙ Сст

10. Коефіцієнт зовнішнього навантаження по експериментальних значеннях: (пункт 9)

ХЭ = (Fб - Fзат ) / Fвн

11. Теоретичний коефіцієнт зовнішнього навантаження (пункт 10)

ХТ = СБ / (СБ + СД)

12. Похибка експеримента (пункт 11)

Dе = ((ХТ - Хе)/ ХТ ) ∙ 100 %

13. Максимальне зовнішнє навантаження, при якому стик розкриється, Н :

Fзовнmax = Dзовнmax ∙ Сзовн

Fбmax = Dбmax ∙ Сб

14. Висновки з роботи та відповіді на запитання.

Звіт про лабораторну роботу

“КЛИНОПАСОВИЙ ВАРІАТОР”

1.Схема клинопасового варіатора (аркуш розміром 120 болт затягнутий, зовнішнє навантаження - student2.ru 240).

2.Схема установки для дослідження клинопасового варіатора.

3.Стислий опис лабораторної установки.

4.Визначення діапазону регулювання.

Наши рекомендации