Пояснювальна записка магістерських робіт

У вступі слід стисло охарактеризувати галузь народного господарства, де застосовується електромеханічний апарат, що досліджується та розробляється, та перспективу її розвитку. Необхідно також показати актуальність обраної теми магістерської роботи і коротко сформулювати основні задачі, які слід вирішити при його дослідженні та розробці. Наприклад: «В даній магістерській роботі досліджуються основні параметри системи електрифікації та автоматизації», або «В даній магістерській роботі досліджуються основні параметри електромеханічного комплексу (машини, установки, агрегату)», або «В даній магістерській роботі досліджуються основні параметри системи технологічної автоматизації», перспективи розвитку електромеханічного обладнання з точки зору досягнень сучасної науки та техніки в області теорії автоматичного керування, систем електропостачання, електричних машин, електропривода, обчислювальної техніки, що керує та регулює, а також силової перетворювальної техніки постійного та змінного струмів. Особливу увагу слід звернути на проблеми електронізації, електрифікації та роботизації складальних виробництв у машинобудуванні, гірничо-металургійному комплексі, тепло – і електроенергетичних систем і процесів і т.п. В цій частині необхідно показати актуальність теми проекту та охарактеризувати основні задачі, що необхідно вирішити при розробці проекту. Обсяг розділу не більш 5 сторінок.

5.1.1 Техніко-економічне обґрунтування в магістерській роботі включає в себе огляд існуючих технічних рішень при розв’язанні питань, пов’язаних з об’єктом дослідження, вибір та обґрунтування прийнятих рішень і проектно-технічне завдання на пристрій, що досліджується (за потреби).

Огляд і аналіз існуючих технічних та розрахункових рішень. В даному розділі проводиться огляд та аналіз сучасних існуючих технічних та розрахункових рішень досліджуваної проблеми (наприклад, перетворювачів частоти, випрямлячів, регуляторів або систем керування перетворювачами) електричних апаратів, близьких та подібних до того, що пропонується, з обов’язковим аналізом їх переваг і недоліків.

Необхідно привести основні технічні характеристики апаратів, що досліджується, абсолютні питомі і техніко-економічні показники аналогічних апаратів.

Вибір і обґрунтування методики рішення досліджуваної проблеми стосовно апарата виконується на основі попереднього огляду та аналізу; визначаються основні параметри та головні розміри апарата, що досліджується; обґрунтовуються прийняті рішення з техніко-економічним аналізом варіантів (якщо вони потрібні); обирається методика дослідження процесів, що виникають при роботі електричних апаратів під час його експлуатації, випробувань, тощо.

В проектно-технічному завданні наводяться усі технічні та інші параметри, вимоги та умови, що необхідні для дослідження та проектування обладнання.

У технічному завданні на розробку системи електромеханічного устаткування або технологічної автоматизації необхідно зазначені:

- необхідна продуктивність робочої машини;

- режими роботи машини (системи автоматизації технологічного процесу) і граничні динамічні навантаження (короткочасні і сталі);

- вимога до механічних характеристик електромеханічної системи (електропривода), тобто: діапазону регулювання швидкості, форми, твердості, статичної і динамічної точності, добротності по положенню, швидкості, прискоренні при вимірі режиму навантаження;

- вимоги до динамічних характеристик електромеханічної системи (електроприводу) або системи технологічної автоматизації: час регулювання (установлення параметрів при зміні уставки завдання або зміни навантаження), перерегулювання (у т.ч. ударні значення), коефіцієнт демпфування, граничні діапазони затримки та прискорення, повний час циклу ( для реверсивних систем) і т.і.;

- характеристики приміщення (машинного залу), в якому встановлюється електроустаткування (габарити, температура оточуючого середовища, взриво- і пожежонебезпека та інше);

- місця розташування постів керування механізмами, дистанційного керування;

- умови безпеки, необхідні блокування, елементи системи сигналізації, електротехнічних і електронних захистів; вимоги до зазначених структурних і функціональних елементів систем електромеханічних і електротехнологічних комплексів.

У технічному завданні на розробку системи технологічної автоматизації (електромеханічного або електротехнологічного комплексу на основі перетворювальної техніки: вакуумних дугових печей, дугових і феросплавних печей, механізмів коксових батарей, регуляторів печей опору, електронного порушення потужних синхронних машин, електрошлакового переплаву, порошкової металургії, індукційного нагрівання, електролізу: води й водяних розчинів, хлору, алюмінію, магнію, міді та ін.) необхідно крім того, відбити деякі додаткові дані:

- послідовність, час протікання, технологічний і функціональний взаємозв'язки окремих технологічних операцій;

- значення контрольованих технологічних параметрів (напруги, температури і зусилля натягу смуги й т.п.), вимоги до точності контрольованих величин;

- значення технологічних параметрів і показників якості системи автоматичного керування;

- статичні і динамічні показники об'єктів керування;

- вимоги до параметрів і факторів оптимізації технологічного процесу та його екстремальні характеристики;

- умови роботи датчиків в автоматичній системі керування механізмами і машинами, або в системі технологічної автоматизації;

- характеристики перешкод.

Слід враховувати також те, що обрана система електромеханічного обладнання (електротехнологічного комплексу) або системи технологічної автоматизації може впливати на технологію виробничого процесу та конструкцію виробничої машини, або обладнання (комплексу). Тому в проектному рішенні допускаються обґрунтовані уточнення та зміни в раніше прийнятому технічному завданні.

У даному розділі також можна висвітлювати основні порівняльні дані по перетворювачах, функціональних і структурно-алгоритмічних схемах частини, що виконує регулювання (контурів регулювання струму, швидкості – напруги, положення – потужності та ін.) електромеханічної системи (електропривода).

У випадку, коли необхідно відмовитися від найбільш розповсюджених рішень, більш докладний і широкий огляд існуючих систем виконується по вітчизняних і закордонних літературних джерелах. Слід звернути особливу увагу на аналіз переваг і недоліків розглянутих систем. Особливо слід звернути увагу на можливості реалізації законів повного та неповного спостереження, параметричної та багатопараметричної ідентифіцируємості, спільного спостереження та ідентифіцируємості, керованості нетрадиційних систем з дискретним часом, адаптуємості в безпошукових і пошукових оптимальних і екстремальних системах, інваріантності в лінійних і нелінійних системах, субоптимальних алгоритмів оцінювання та екстраполяції на основі кусочно-поліноміальної апроксимації нелінійних характеристик систем оптимізації динамічних контурів з випадковою структурою, безпошукових систем прямого адаптивного керування (у т.ч. на основі еталонних моделей) з корекцією динаміки системи на базі інваріант чутливості та ін.

5.1.2 Розрахунок та вибір основних елементів та вузлів електромеханічного обладнання. В магістерській роботі мають виконуватися всі розрахунки, що необхідні для наукового та інженерного обґрунтування правильності та доцільності прийнятих технічних рішень:

- розрахунки статичних навантажень повинні бути зроблені для всіх основних технологічних режимів роботи продуктивного агрегату, що представляє можливість установити більш важкий режим роботи електромеханічної системи (електропривода) і більш точно виконати розрахунки потужності приводного двигуна;

- для регульованої системи електромеханічної системи робочої машини або установки (електропривода) слід визначити найбільші значення та параметри навантажень при різних швидкостях у всім діапазоні регулювання швидкості при різних законах регулювання швидкості, особливо для механізмів 4-5 класів. У цьому випадку можуть бути використані дані й характеристики, експлуатаційні режими подібних систем і приводів, а також матеріали проектних організацій і довідкові даних;

- загальна методика викладена в технічних документах на механічне устаткування відповідної галузі промисловості, а також у літературних джерелах по вибору електроустаткування та елементів систем автоматичного керування і регулювання координат робочої машини або пристрою;

- зазвичай для електромеханічних систем (електроприводів), що працюють у динамічних режимах зі значними перепадами (змінами) динамічних навантажень, потужність двигуна розраховується після попереднього вибору двигуна з подальшою його перевіркою щодо продуктивності, нагрівання і перевантаження. Остаточна перевірка обраного двигуна здійснюється по навантажувальним діаграмам електромеханічної системи (електропривода), які можуть бути побудовані досить точно тільки після вибору системи керування приводом і визначення її параметрів;

- якщо питома вага часу перехідних процесів (динамічних характеристик) досить велика, доцільно розрахувати оптимальне передатне відношення редуктора.

5.1.3 Спеціальний розділ включає в себе питання, пов’язані з дослідженням спеціальних режимів роботи пристрою, оптимізації апарата або його вузлів, розробки методик розрахунків або випробувань електричних апаратів. Поставлена в спеціальному розділі задача потребує творчого підходу. Її поглиблене рішення дозволить студенту найбільш широко розкрити свої здібності в наукових розробках.

До спеціального розділу можна віднести такі варіанти, як дослідження певних параметрів та розрахунки статичних навантажень при попередньому виборі потужності приводного електродвигуна. При цьому розрахунки статичних навантажень мають бути проведені для всіх основних технологічних режимів роботи виробничого агрегату. Це дає можливість виявити найбільш важкий режим роботи електромеханічної системи (електропривода) і більш точно виконати розрахунки потужності приводного двигуна.

Для регульованої системи електромеханічної системи робочої машини або обладнання (електропривода) слід визначити найбільші значення та параметри навантажень при різних швидкостях на всьому діапазоні регулювання швидкості при різних законах регулювання швидкості, особливо для механізмів 4-5 класів. У цьому випадку можуть бути використані дані та характеристики, експлуатаційні режими подібних систем і приводів, а також матеріали проектних організацій і довідкові дані.

Загальна методика розрахунків є в посібниках з механічного устаткування відповідної галузі промисловості, а також у літературних джерелах по вибору електроустаткування та елементів систем автоматичного керування, а також регулювання координат робочої машини або обладнання.

Слід мати на увазі, що до того, як двигун ще не прийнятий до установки, значення динамічних моментів можуть визначаться тільки в окремих випадках (для вузьких діапазонів зміни уставок пристроїв по керуванню та варіації навантажень), коли на підставі будь-яких міркувань прийняті певні прискорення, а момент інерції або малий у порівнянні з моментом інерції інших механічних механізмів (редукторів, приводних барабанів, прокатних валків, проточних механізмів повітродувок і ексгатутеров і т.п.), або може бути оцінений приблизно за аналогією з моментом інерції інших пристроїв (машин або їх механізмів).

У більшості випадків для електромеханічних систем (електроприводів), що працюють у динамічних режимах зі значними перепадами (змінами) динамічних навантажень, потужності двигуна розраховуються після попереднього вибору двигуна з наступною його перевіркою продуктивності, нагрівання і перевантаження.

Остаточна перевірка обраного двигуна здійснюється за навантажувальними діаграмами електромеханічної системи (електропривода), які можуть бути побудовані досить точно тільки після вибору системи керування приводом і визначення її параметрів. Якщо питома вага часу перехідних процесів (динамічних характеристик) досить велика, доцільно розрахувати оптимальне передатне відношення редуктора.

5.1.4 Розрахунки динамічних режимів. Даний розрахунок дозволяє будувати уточнені навантажувальні діаграми, аналіз яких дає можливість перевірити обраний двигун і перетворювач по продуктивності, а також уточнити параметри попередньо обраних елементів, сталих часу, передаточних коефіцієнтів підсилювачів, регуляторів і перетворювачів, вимірювально-перетворювальних пристроїв інтерфейсу, зворотних зв'язків і т.і.

Перехідні режими розімкнених систем електромеханічних систем (електропривода) бажано обчислювати за допомогою ЕОМ на основі статичних характеристик і залежностей статичного моменту та наведеного моменту інерції або шляхи, часу, швидкості.

Дослідження динаміки замкнених систем зводиться до розв'язання таких основних завдань:

- дослідження стійкості та розрахунок параметрів перехідних процесів системи, структурно-алгоритмічна схема та параметри якої визначені;

- визначення параметрів коригувальних ланцюгів на основі заданих динамічних показників;

- розрахунки перехідних процесів виконується одним з методів лінійної теорії автоматичного регулювання: класичним, операторним, частотним і іншими з використанням ЕОМ;

- синтез коригувальних ланцюгів лінійної системи проводиться з використанням логарифмічних частотних характеристик;

- дослідження динаміки нелінійних систем найбільш ефективно за допомогою методу гармонійної лінеаризації або математичного моделювання на ЕОМ;

- після розрахунку динамічних режимів рекомендується провести аналіз отриманих результатів і виконати остаточний вивід відповідності обраного двигуна та системи автоматичного регулювання до заданих вимог, після чого уточнюються значення раніше обраних параметрів, доробляються функціональна, структурно-алгоритмічна та принципова схеми, а також уточнюються результати статичних розрахунків окремих пристроїв.

5.1.5 Порядок розрахунків двоконтурної системи автоматичного регулювання (САР) трансидинного (трансветконого) типу. Найбільш уживаним типом такої САР є САР при відсутності задатчика інтенсивності, фільтрів у колах зворотних зв'язків і без урахування внутрішнього зворотного зв'язку по ЕРС:

- розглядається структурно-алгоритмічна схема при відсутності фільтра в колі зворотного зв'язку та настроюванню регулятора на В-opt;

- розрахунки параметрів контуру швидкості ( при настроюванні регулятора швидкості по модульному оптимуму та відсутності фільтра в ланцюзі зворотного зв'язку);

- коефіцієнт зворотного зв'язку по швидкості визначається виходячи з одержання максимальної робочої швидкості привода при заданім струмовім навантаженні;

- у якості регулятора швидкості рекомендується П-регулятор; у якості датчика швидкості рекомендується тахогенератор (якщо пред'являються вимоги до показників системи по перешкодах, то рекомендується фільтр ПІД-типу з перевагою Д- або І- контурів фільтра.

Особливості розрахунків регуляторів двоконтурної САР з П регулятором швидкості при наявності фільтрів у колах зворотних зв'язків:

- наявність фільтра в колі зворотного зв'язку по струму (зазвичай аперіодичної ланки першого порядку, тобто фільтра, що пригнічує високочастотні перешкоди) приводить до зміни оптимальної сталої часу інтегрування регулятора струму та зміні виду результуючої передатної функції оптимізованого замкненого контуру струму;

- при наявності фільтра в колі зворотного зв'язку контуру швидкості, некомпенсованими малими сталими часу є сталі часу аперіодичних ланок першого порядку, та таких, що форсують; у цьому випадку фізична реалізація П-регулятора швидкості аналогічна розглянутій вище структурі при відсутності фільтра в ланцюзі зворотного зв'язку.

5.1.6 Інші питання проектування структури регулюючої частини привода та розрахунків статичних характеристик вирішуються відповідно до алгоритмів рекомендованих літературних джерел.

5.1.7 Опис конструкції (або вибір та опис системи керування перетворювача) дослідженого апарату. Тут необхідно описати побудову та принцип дії апарату згідно з кресленням загального виду (з обов’язковою вказівкою номера креслення). Якщо в роботі розраховується силова частина перетворювача (випрямляча, контактора і т.і.), то в даному випадку виконується стислий опис принципу роботи системи керування.

Особливу увагу в цьому розділі потрібно звернути на опис оригінальних частин пристрою, що розроблені в проекті.

Якщо у завданні на проектування бути зазначені такі основні вихідні параметри та фактори як:

- система електромеханічного обладнання ( електропривода) та її структура (наприклад: тиристорний перетворювач - двигун постійного струму, тиристорний перетворювач частоти - асинхронний двигун, тиристорний перетворювач - двигун з послідовною корекцією при однозоннім регулюванні швидкості та т.і.);

- тип системи (реверсивна, не реверсивна);

- потужність і швидкість обертання приводного електродвигуна;

- напруга (лінійна) живильної мережі та можливі межі його відхилень від номінального значення;

- діапазон регулювання швидкості;

- зміна моменту навантаження на валу двигуна;

- статична та динамічна точність регулювання швидкості;

- припустиме перерегулювання або мінімальний час перехідного процесу;

- момент інерції механізму;

- величина стопорного струму на електромеханічній характеристиці привода, що роботу є на верхній границі діапазону регулювання;

- рекомендовані комбінації зворотних зв'язків ( наприклад, негативний зворотний твердий зв'язок по швидкості та позитивний зворотний зв'язок по струму, негативний зворотний зв'язок по напрузі та негативний зворотний зв'язок по струму та ін.), то в кінці роботи магістр має наголосити на обрану принципову схему силових кіл і розробку схеми кіл керування.

Наприклад, слід знати, що:

- при потужності двигуна менше 10 кВт, необхідно застосовувати трифазну систему з нульовим виводом; якщо потужність більш 10 кВт, перевагу слід віддавати трифазній симетричній мостовій схемі;

- якщо тиристорний перетворювач виконаний за схемою з нульовим виводом, або за перехресною схемою, застосування силового трансформатора є обов'язковим; при використанні трифазної мостової схеми перетворення спочатку обчислюється необхідне діюче значення напруги на вторинній обмотці трансформатора, згідно з яким виконується висновок про необхідність застосування струмообмежуючого реактора;

- у випадку реверсивного привода вирішується питання про спосіб керування вентильними групами комплектного перетворювача (якщо до реверсивного тиристорного привода пред'являються високі вимоги по швидкодії, то необхідно передбачити спільне погоджене керування випрямлячем і інверторним вентильним комплектом; при нежорстких вимогах до швидкодії рекомендується роздільний спосіб керування вентильними комплектами перетворювачів реверсивного типу;

- у якості систем імпульсно-фазного керування (СІФК) тиристорами силового кола рекомендуються блоки керування тиристорами (БКТ) перетворювачів, що серійно випускаються, або комплектних тиристорних електроприводів.

5.1.8 Математичне та комп'ютерне моделювання дискретних систем регулювання.

Розробка дискретних передаточних функцій системи зазвичай проводиться на базі рекомендацій Котельникова, Цинкіна, Босера-Телера та інших на основі структурних схем з безперервним часом при їх представленні у формі ряду Лорана по ступенях . Отримані безперервні передаточні функції заміняються дискретними π-регуляторами струму та швидкості такими методами:

- відстаючих прямокутників;

- випереджувальних прямокутників;

- трапецій з екстраполятором нульового порядку;

- визначається припустима частота квантування, виходячи зі швидкодії аналогового прототипу САР, або з вимог точності по положенню, швидкості, прискоренню або їх комбінацій.

Розраховуються чисельні значення параметрів усіх дискретних передаточних функцій регуляторів, ухвалюючи в якості базових параметри безперервних регуляторів. Необхідно підготувати (для наступного порівняння з параметрами перехідних процесів у дискретній САР) динамічні характеристики наступних перехідних процесів безперервної системи:

- в контурі струму при стрибку заданої напруги;

- в контурі швидкості ( без струмообмеження) за умови, що контур струму представлений аперіодичною ланкою та зворотний негативний зв'язок по ЕРС відсутній;

- у контурі швидкості без струмообмеження за умови, що негативний зворотний зв'язок по ЕРС відсутній, а регулятор струму, перетворювач, електромагнітна частина та датчик струму представлені кожний окремою ланкою, або за умови використання негативного зворотного зв'язка по ЕРС двигуна.

Отримані моделі ввести в ЕОМ повністю та надалі працювати з нею за рахунок відключення та підключення потрібних ланок залежно від завдання дослідження (моделювання).

Настроювання моделі трансидинной (трансвекторной) дискретної САР рекомендується виконувати в такому порядку. Перевіряється правильність моделі двигуна з тиристорним перетворювачем, для чого:

- відключається вхід тиристорного перетворювача від виходу регулятора струму,

- подається на нього стрибок заданої напруги (двигун має «розігнатися»),

- після перевірки провести зворотні перемикання (повернути схему у вихідний стан);

- провести вирахування динамічних розрахунків у дискретному π-регуляторі із квантователем і екстраполятором нульового порядку при ступеневому та гармонійному вхідних сигналах (вхід задавання струму відключається від виходу регулятора швидкості, після чого на цей вхід подається нульовий сигнал; але після всіх розрахунків необхідно повернути схему в початковий стан;

Перед моделюванням контуру струму перевіряється правильність виконання з'єднань усіх його блоків. Проводяться розрахунки динамічних процесів у контурі струму, для чого:

- розривається негативний зворотний зв'язок по ЕРС двигуна,

- відключається вхід задавання струму від виходу регулятора швидкості,

- на вхід задавання струму подається стрибок напруги задавання струму;

- при великому перерегулюванні вводиться вузол фільтра фазоопопереджаючої корекції струму (диференціальна складова), або вибирається інший метод дискретного інтегрування (після одержання нормального перехідного процесу проводяться зворотні перемикання в схемі, а схема із працездатним контуром струму зберігається).

Проводяться розрахунки динамічних процесів у контурі швидкості без струмообмеження, для чого задається вхідний сигнал при введеному зворотному негативному зв'язку по ЕРС двигуна та нульовому сигналі навантаження (нульовому значенні моменту опору на валу двигуна) (при необхідності виконуються дослідження при введенні диференціальної складової, зниженні тактової частоти та т.і.); при одержанні задовільного перехідного процесу схема зберігається та використовується надалі;

Приводяться розрахунки динамічних процесів у контурі швидкості з струмообмеженням, для чого задається вхідний сигнал задавання швидкості при нульовому сигналі навантаження на валу двигуна; при цьому, якщо розірвати негативний зворотний зв'язок по ЕРС двигуна, то під час роботи на відсіченні процес у контурі струму повинен збігатися з раніше отриманим у п.5); остаточно розрахунки проводяться при введеному негативному зворотному зв'язку по ЕРС двигуна та зберігаються в пам'яті ЕОМ.

Проводяться розрахунки динамічних процесів з струмообмеженням і стрибкоподібним навантаженням на електромеханічну систему (приводний двигун):

- спочатку задаються нульовим значенням навантаження;

- підбираються експериментально (або розраховується орієнтовно) значення напруги задавання швидкості, при якому час роботи на струмовому відсіченні повинний бути значно менше, ніж при максимальному значенні напруги завдавання по швидкості;

- оцінюється час розгону по розрахункових кривих;

- уводиться накид навантаження номінальної величини одразу після виходу двигуна на задану сталу швидкість;

- оцінюється перерегулювання при зазначених вхідних впливах.

При дослідженні системи записуються графіки перехідних процесів при різних режимах задавання системи по каналу керування при ступеневих видах сигналів керування, а також лінійних і квадратичних сигналах керування, та при тих самих сигналах задавання по каналу навантаження. По кривих перехідних процесах і по аналітичних виразах обчислюються значення динаміки: час регулювання (швидкодія), перерегулювання, статичне значення вихідної координати, демпфірування системи, а також період і ширина імпульсів, величина кута фазового затримання та ін.

5.1.9 Охорона праці, техніка безпеки і протипожежні заходи. Зміст даного розділу узгоджується з кафедрою охорони праці і повинен відображати основні заходи по охороні праці і техніці безпеки при виготовленні або експлуатації спроектованого апарату. В роботі повинні бути відображені питання екології і охорони навколишнього середовища, пов’язані з виготовленням та експлуатацією виготовленого апарату.

5.1.10 Економічна частина роботи. Зміст даного розділу студент узгоджує з консультантом з економічної частини, який назначається кафедрою економіки і організацією виробництва. В даному розділі розглядаються також організаційно-технічні засоби та питання стандартизації і якості.

Економічна частина проекту є його складовою частиною та доповненням розрахункової та проектної частин проекту відповідно до методичних матеріалів економічної кафедри.

Питання економіки вирішуються паралельно з технічними питаннями: вибір системи електропривода (електромеханічного устаткування, технологічної автоматизації та т.і.) та її конструктивної реалізації мають супроводжуватися техніко-економічними розрахунками (обґрунтуваннями).

В економічному розділі ПЗ (обсягом 10-15 сторінок та 1 аркуш графіки) приводяться спеціальні економічні розрахунки:

- економічне порівняння варіантів систем;

- економічна оцінка модернізації електричної та механічної частин електроустаткування;

- економічна оцінка процесів автоматизації технологічних процесів;

- розрахунки та оцінка енергетичних показників роботи електроустаткування або системи технологічної автоматизації;

- розрахунки витрат при експлуатації електроустаткування;

- складання кошторису на електроустаткування електромеханічної системи та його монтаж (електропривода, технологічної автоматизації). При розробці складних систем кошторис можна складати на всю систему устаткування та на окремі вузли (блоки, комплектні пристрої та т.і.).

- робляться висновки щодо заходів по стандартизації та уніфікації конструктивного виконання та рішення по підвищенню якості продукції.

5.1.11 Одна з найважливіших частин магістерської роботи – висновки, які повинні вміщувати оцінку результатів роботи з точки зору відповідності отриманих результатів вимогам завдання. У висновку необхідно відобразити: сутність завдання на роботу, економічний ефект, наукову, соціальну або народногосподарську вартість результатів роботи, інформацію про нові властивості та (або) параметри, що отримані в процесі проектування (в тому числі і негативні), пропозиції та (або) мету подальшої роботи (рекомендації та інструкції), свідоцтва про розробку нової методики розрахунку та виготовлення дослідницьких зразків, про лабораторні і промислові дослідження, а також свідоцтва про впровадження в виробництво розробленого апарата.

При оформленні пояснювальної записки в формулах в якості символів потрібно використовувати стандартні позначення.

5.2 Обов’язкові питання, що підлягають розробці в магістерській роботі

5.2.1 Огляд існуючих вітчизняних та закордонних матеріалів і рішень по досліджуваному питанню.

5.2.2 Пристрої, прибори та обладнання, електричні, кінематичні та інші схеми, які необхідні для проведення дослідницької роботи. Розробка конструкції.

5.2.3 Розробка методики дослідження, конструкції і технології виготовлення об’єкту дослідження.

5.2.4 Дослідження та аналіз одержаних результатів.

5.2.5 Техніка безпеки і охорона праці.

5.2.6 Техніко-економічні показники, які характеризують одержані результати.

5.2.7 Заключний розділ з приведенням результатів, які характеризують рішення народногосподарської задачі і очікуваний технічний та економічний ефект.

5.2.8 Обсяг частин роботи (орієнтовно): дослідницька – 60-70%; розрахунково-конструкторська – 15-20%; технологічна (якщо це необхідно) – 10-15%; економічна – біля 10%.