Схеми гідро фільтрів різних типів
а) гідрофільтр форсунковий: 1 – форсунки; 2 – бункер; 3 – краплиновловлювач; б) каскадний гідрофільтр з подачею води через перфоровані труби: 1 – перфорована труба; 2 – бункер; 3 – краплиновловлювач; в), г) каскадні гідрофільтри з переливними лотками: 1 – переливні лотки; 2 – бункер; д) ударно-струминний гідрофільтр: 1 – імпелярний канал; 2 – бункер.
Каскадні гідро фільтри (рис. 2.1, б, в) вміщують у повітроводах похилі лабіринти і перегородки. Вода подається через перфоровані труби на верхні перегородки і стікає на ті, які лежать нижче, утворюючи водяні завіси на шляху руху забрудненого повітря. В деяких типах каскадних фільтрів перегородки виконані у вигляді лотків для збирання води (рис. 6.22, г). Вода подається у верхній лоток, а на шляху руху запиленого повітря утворюються водяні завіси при стіканні води з верхнього лотка нижній.
Конструкція каскадних гідро фільтрів допускає використання зворотної води, але її недоліком (особливо при подачі води через перфоровану трубу) є нерівномірна водяна завіса, що понижує ефективність уловлювання аерозолів.
Максимальну ефективність вловлювання аерозолів і парів розчинників а також аерозолів фарби забезпечують ударно-струминні гідро фільтри (рис. 2.1, д). В той же час опір цих гідро фільтрів максимальний.
Повітровід цих гідро фільтрів має складну конфігурацію. Аерозолі фарби осаджуються при дотику забрудненого повітря з поверхнею рідини, яка знаходиться у нижній ємності, при русі через водяні завіси а також за рахунок дії коріолісових сил під час руху повітря лабіринтом повітроводу. Крім того, в деяких конструкціях осадження аерозолів відбувається за рахунок часткового барботування через шар води.
Порівняльна характеристика гідро фільтрів різних типів наведена в додатку. (2.1).
Тривала експлуатація гідро фільтрів приводить до забивання повітроводних каналів і водо подавальих пристроїв шаром фарби. Це погіршує характеристику гідро фільтра, зменшує ефективність вловлювання і збільшується аеродинамічний опір. Періодичне очищення забруднених поверхонь гідро фільтра не дозволяє отримати початкову ефективність і, крім того, є трудомістким процесом.
Для попередження забруднення внутрішніх поверхонь гідро фільтра у воду додають різні хімічні речовини: каустичну соду (10 кг на 1 м3 води), в тій же кількості емульгатор (емульсол, кальциновану чи каустичну соду, гексахлорофен). При вловлюванні аерозолів мела міно алкідних емалів використовують агло мерувальні добавки, г/л: NaOH – 4,35; Na2CO3 – 0,13; декстрин – 0,5. Приготовлений розчин завантажують у гідро фільтр
з розрахунку 0,1 мл на 1 л води.
З врахуванням організації завантажування і вивантажування пофарбованих деталей приймається конструкція камери – тупикова чи прохідна. Ширина камери Вк, мм, без гідрофільтра визначається за формулою:
, (2.1)
де Вд –ширина деталі (виробу),мм
Вк – відстань від деталі до стіни камери при поперечному відсмок-туванні, рівна 550 мм;
В1 – те ж при нижньому відсмоктуванні – 1200…1500 мм;
В2 – відстань від деталі до повітро промивного каналу 550 мм.