Середні терміни фіксації при деяких закритих переломах кісток

(за Ф.Р. Богдановим)

Перелом	Термін фіксації
Верхня кінцівка Анатомічна і хірургічна шийка плеча Діафіз плечової кістки Діафіз обох кісток передпліччя Перелом променевої кістки в типовому місці Перелом кістки п'ястя Перелом фаланги пальця	1 міс. 2,5-3 міс. 2-2,5 міс. 3 тижні 1 міс. 2 тижні
Нижня кінцівка Перелом пшики стегна Діафіз стегна Діафіз обох кісток гомілки Обох кісточок гомілки а) без підвивиху ступні; б) з підвивихом ступні П'яткова кістка Плеснові кістки	6 міс. 3-3,5 міс. 3-3,5 міс. 1,5-2 міс. 2-2,5 міс. 3 міс. 1-1,5 міс.

Хірургічні методи лікування переломів кісток

Показання та принципи хірургічного лікування переломів

Кісток

Показаннями до оперативного лікування є неможливість суміщення та утримання кісткових відламків вищевказаними методами (гіпсова пов'язка, витягнення). Найчастіше застосовують оперативне лікування при інтерпо-зиції (ущемленні) м'яких тканин між кістковими відламками і при відкритих переломах. Принцип оперативного лікування полягає в тому, що кісткові відламки оголюють, суміщають і проводять їх фіксацію за допомогою спец­іальних штифтів із нержавіючої сталі, пластинок, шурупів (рис. 103), дроту і т. д. Після зрощення кісткових відламків (як правило, через 6-8 міс.) металічний предмет, який фіксує кісткові відламки, видаляють.

При оперативному суміщенні кісткових відламків замість металевих фіксаторів можна застосовувати спеціальний клей, який добре фіксує кісткові відламки і не потребує наступного видалення.

Методика компресійно-дистракційного металоостеосинтезу

Існує метод компресійно-дистракційного позавогнищевого метало­остеосинтезу, розробленого Г.А. Ілізаровим (рис. 104), О.Н. Гудушаурі і О.М. Єдинаком. Запропоновані апарати дозволяють здійснити репозицію кісткових відламків, надійно зафіксувати їх. Залежно від виду перелому, стискання (ком­пресія) і розтягнення (дистракція) відламків прискорює утворення кістковоі мозолі.

В окремих випадках при переломах го­лівки стегнової кістки проводять протезу-

вання за допомогою спеціально виготовлених металевих кульшових суглобів (рис. 105).

Ускладнення переломів

їх прийнято поділяти на ранні і пізні. До ранніх ускладнень відносять: 1) травматич­ний шок, для профілактики якого необхідні зне­болювання, правильна іммобілізація кінцівки і своєчасне транспортування хворого в лікуваль­ний заклад; 2) жирова емболія; профілактичні заходи полягають в обережному ставленні до ділянки перелому, хорошій іммобілізації; 3) вто­ринна кровотеча, що може наступати внаслі­док пошкодження великих судин кістковими відламками. Профілактика така ж, як і в поперед­ніх випадках; 4) гангрена кінцівки може на­ступати при накладанні циркулярних гіпсових пов'язок, які стискають магістральні судини. Для профілактики цього ускладнення потрібно правильно накладати гіпсові по­в'язки і своєчасно їх розсікати при появі перших ознак ішемії.

Пізні ускладнення: 1) пролежні в місцях кісткових виступів. Необхідні профілактичні заходи (ватні прокладки, активне ведення хворого, масаж); 2) нагноєння в ділянці проведення спиці або в зоні оперативного втручан­ня. Потрібно суворо дотримуватись усіх правил асептики при проведенні цих заходів і проводити профілактичну антибактеріальну терапію; 3) про­різування спицями кісткової речовини. Потрібно своєчасно зняти витяг­нення і замінити його іншим методом; 4) сповільнена консолідація, спосте­рігається при неправильному суміщенні кісткових відламків, інтерпозиції м'я­ких тканин, авітамінозі і т. д. Необхідно ліквідувати причину; 5) несправжні суглоби, утворюються при довготривалій сповільненій консолідації. Кістко-вомозковий канал закривається, кістка покривається волокнистою ткани­ною, яка нагадує хрящ. Лікування оперативне.