Трасування колекторів мережі
ВСТУП
Метою виконання курсового проекту з дисципліни «Інженерне обладнання територій» є отримання практичних навичок з розрахунку та конструювання інженерних мереж.
Виконання КП забезпечує студенту отримати:
- знання просторового рішення системи водовідведення та методики її розрахунку;
- вміння приймати інженерні рішення при конструюванні системи водовідведення.
Перелік робіт з курсового проектування наведено у індивідуальному завданні до нього і є обов’язковим для виконання.
Термін завершення виконання курсового проекту і подання його на захист визначається графіком самостійних робіт
І Н Д И В І Д У А Л Ь Н Е З А В Д А Н Н Я
до курсового проекту з дисципліни „Інженерне обладнання територій”
студенту(ці) ФПГ групи____________________________________________
| Вихідні дані | |||
| Найменування | Розмірність | Значення | |
| Селище: Площа забудови/к-сть кварталів Глибина промерзання грунтів Перепад висот рель’єфу у селищі | га / шт. | 47 / 6 | |
| М | 1,25 | ||
| М | 6,5 | ||
Параметри дощів: q20 n mr  | л / с га | 60,6 | |
| - | 0,72 | ||
| дощів / рік | |||
| - | 0,65 | ||
| Додаткові величини Zс р TПК LЛ IЛ | - | 0,124 | |
| Років | 1,0 | ||
| Хвилин | 5,2 | ||
| М | |||
| 0/00 | 3,2 | ||
| Виконати | Термін | ||
| 1.Генплан населеного пункту (квартали, дороги та вулиці, рельєф, водойма) – формат А-3. 2 Схема колекторів (трасування) дощової каналізації. 3. Ухили рельєфу участків колекторів (таблиця 1) 3. Часткові площі водозбору участків колекторів (таблиця 2). 4. Гідрологічний розрахунок розрахункового дощу 5 Розрахунок колекторів дощової мережі (таблиця 3) 6. Висотна ув’язка участків колекторів – формат А-3 7. Профіль дощового колектора (найдовшого) 8. План і розріз: дощеприймальника та колодязя №______ - формат.А-3 | |||
Дата видачі завдання______ Викладач_______ Студент(ка) ___________
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Завдання курсового проекту - закріпити теоретичну частину курсу і засвоїти методи проектування та розрахунку мережі дощової каналізації.
Проект схеми дощової каналізації розробляється на основі генерального плану та схеми вертикального планування населеного пункту.
Схема відведення поверхневого стоку з території населеного пункту визначається, в першу чергу, рель’єфом місцевості, а потім - ступенем благоустрою кварталів, характером їх забудови.
У курсовому проекті передбачено виключно дощову каналізацію, як відокремлену частину повної роздільної системи водовідведення населеного пункту.
2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
До складу курсового проекту входять розрахунково-пояснювальна записка та графічна частина.
Розрахунково-пояснюеальна записка включає в себе всі вихідні дані та виконані студентом розрахунки з обгрунтуванням прийнятих проектно-планувальних рішень. Аргументація проектних рішень повинна підкріплюватись посиланням на діючі будівельні норми і правила.
Об'єм текстової частини становить 20-25 сторінок, виконується від руки на стандартних аркушах формату А4, зброшуровується і повинен бути пронумерований наскрізною нумерацією сторінок, включаючи зміст. Текстовій частині передує оригінал виданого студенту індивідуального завдання на проектування. Текстова частина складається із змісту, вступу, розрахункових розділів, списку використаних літератури та нормативних документів. Титульний аркуш пояснювальної записки заповнюється відповідно додатку А.
Графічна частина. Графічними зображеннями є: схема дощової каналізації сельбищної зони населеного пункту, виконана в масштабі 1:5000; поздовжній профіль головного колектора, виконаний в вертикальному масштабі 1:100 і горизонтальному 1:1000; плани та розрізи дощеприймальника і вузлового колодязя в масштабі 1:20.
Залежно від розмірів і конфігурації населеного пункту можливе використання інших масштабів із числа існуючих.
Графічна частина виконується на аркуші ватману формату А3. Допускається виконання поздовжнього профілю головного колектора на аркуші міліметрівки шириною 297мм.
3. ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРОБКИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Розробка курсового проекту здійснюється у наступній послідовності:
1. На схемі вертикального планування населеного пункту лініями водо- розділу позначаються басейни стоку дощової (талої) води.
2. У межах кожного басейну стоку проводиться трасування колекторів мережі дощової каналізації.
3. Всі колектори поділяються на окремі розрахункові ділянки, межами яких зазвичай приймаються перехрестя вулиць, точки приєднання притоків чи зміни напрямку колектора, точки поділу на рівні частини довгих (більше 400 м) колекторів без підключень та змін напрямку.
4. Точки початку та кінця ділянок колекторів (вони є місцями влаштування вузлових каналізаційних колодязів) на генеральному плані населеного пункту позначаються суцільною цифровою нумерацією.
5. Для кожної з ділянок мережі визначаються її часткові площі водовідведення, як прилеглу до ділянки частину території басейну стоку, дощові води якої завдяки рель’єфу місцевості надходять у мережу через дощеприймальники цієї ділянки.
6. Виконується геодезичний, гідрологічний та гідравлічний розрахунок всіх ділянок мережі.
7. Розраховується висотне положення ділянок мережі.
8. Розробляється конструкція дощоприймальника та колодязя дощової мережі, зазначених у завданні на проектування.
ТРАСУВАННЯ КОЛЕКТОРІВ МЕРЕЖІ
Трасування колекторів мережі здійснюється у послідовності:
1. Відповідно до рель’єфу та генерального плану населеного пункту, щільності його забудови, інтенсивності дощів тощо визначаються території, що підлягають каналізуванню дощових стоків.
2. Трасування мережі дощової каналізації виконується окремо для кожного басейну стоку.
3. Визначається найнижча точка рель’єфу басейну, до якої колекторами мережі збиратиметься вся дощова вода.
4. До зазначеної точки трасується головний колектор, який проходить по тальвегу басейну, а при його відсутності – вподовж тієї крайньої вулиці басейну, яка має менший ухил.
5. Другорядні колектори прокладаються коротшим шляхом до головного колектора в напрямку пониження рель’єфу.
6. По решті вулиць в напрямку їх ухилу прокладають колектори підключення, які приєднуються до ближчих другорядних колекторів.
7. Від головного колектора прокладається відвідний колектор, яким дощові води всього населеного пункту видаляються до місця їх скиду. При наявності кількох басейнів стоку їх води видаляються децентралізовано своїми відвідними колекторами, або перекачуються до ближчої ділянки мережі головного басейну, з якого видаляються централізованим відвідним колектором.
Завершивши трасування мережі, необхідно перевірити її правильність відповідно до наступних вимог:
1. Колектори повинні буди на всіх вулицях тієї частини населеного пункту, що підлягає каналізуванню.
2. Вузловий колодязь може бути кінцевим для декількох ділянок і початковим лише для однієї ділянки.
3. В мережі не допускається з’єднання ділянок з утворенням кілець.
4. Напрям руху води у трубопроводі ділянки співпадає з напрямом рель’єфу місцевості вподовж цієї ділянки.
ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКОВИХ ПЛОЩ
ВОДОЗБОРУ ДІЛЯНОК МЕРЕЖІ
Прилегла територія, з якої дощова вода за рель’єфом стікає до дощоприймальників розрахункової ділянки мережі, називається частковою площею цієї ділянки і визначається шляхом виділення на генплані штриховою лінією відповідних часток такої території.
На рис 1 наведено приклади виділення часткових площ для типових рель’єфів місцевості.
|
Рис. 1 Виділення часткових площ
Територія вулиці повністю належить частковій площі ділянки мережі, що проходить по цій вулиці.
Визначення часткових площ проводиться в табличній формі (таблиця 1), в якій відображаються складові, якими можуть бути площа дороги, по якій прокладається колектор, та прилегла площа кварталу.
Таблиця 1 Часткові площі ділянок колекторів*
| Ділянка | Складові часткової площі | Часткова площа, га | |
| Назва | площа, га | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 – 2 | Вулиця | 0,46 | 0,46 |
| 2-5 | Вулиця | 0,39 | 2,56 |
| Квартал 1-1 | 2,17 | ||
| 3 – 4 | Вулиця | 0,39 | 0,39 |
| 4 - 5 | Вулиця | 0,46 | 2,63 |
| Квартал 1-2 | 2,17 | ||
| 5 - 6 | Вулиця | 0,52 | 2,82 |
| Квартал 2-2 | 2,30 | ||
| ----- | ----- | ---- | ----- |
| Всього | 47,00 |
Примітка: Таблиці, помічені значком * є обов’язковими в пояснювальній записці.
Правильність визначення часткових площ підтверджується відповідністю їх сумарного для всього населеного пункту значення завданню на проектування.