Саморобні вибухові речовини бризантної дії

Для виготовлення найбільш розповсюджених індивідуальних бризантних ВР, а саме: тротилу, тетрилу, гексогену, октогену, ТЕНу, нітрогліцерину, необхідна спеціальна хімічна підготовка та знання в області нітрування. Якщо в експертній практиці відома достатньо велика кількість випадків виготовлення ініціюючих ВР, то саморобне виготовлення вказаних вище бризантних ВР не зустрічається. Це пояснюється складністю придбання вихідних компонентів та роботи з ними (зокрема, з концентрованою азотною кислотою), потребує спеціальних навичок і підготовки.

У практиці експертних досліджень відомі окремі випадки саморобного виготовлення пікринової кислоти прямою взаємодією азотної кислоти середньої концентрації та фенолу при їхньому змішуванні в алюмінієвому посуді, а також гексогену, ТЕНу та нітроклітковини. Це пояснюється тим, що вказані речовини отримуються простим нітруванням вихідного компоненту за одну стадію і умови перебігу процесу можна легко контролювати.

ВР бризантної дії, які виготовляються саморобним способом, найчастіше мають сумішний склад, основним компонентом якого є аміачна селітра. Промисловим аналогом таких саморобних ВР - динамони. Розповсюдженість аміачно-селітрених ВР бризантної дії пояснюється доступністю компонентів та простотою виготовлення.

Аміачно-селітрені ВР виготовляють змішуванням аміачної селітри з будь-якою горючою речовиною: тирсою, торфом, металевими порошками (частіше магнієвим та алюмінієвим), маслом, дизельним паливом, керосином або бензином тощо.

Найбільш розповсюджені бризантні ВР та компоненти для їхнього виготовлення, які достатньо легко отримати наведені у табл. 53.

Таблиця 53

Саморобні бризантні ВР

Найменування ВР	Вихідні компоненти	Хімічна формула компонентів	Зовнішній вигляд ВР
Гексоген	Уротропін, концентрована азотна кислота	(CH2)6N4, HNO3	Кристали білого кольору
Тротил* (тринітротолуол)	Толуол, суміш концентрованих сірчаної та азотної кислот (процес отримання тротилу із толуолу проходить у три стадії: отримання мононітротолуола, динітротолуола, тринітротолуола)	C6H5CH3, H2SO4, HNO3	Кристали жовто–коричневого кольору, які зафарбовують шкіру
ТЕН	Пентаеритрит, концентрована азотна кислота	C(CH2OH)4, HNO3	Кристали білого кольору
Пікринова кислота	Фенол, концентрована азотна кислота	C6H5OH, HNO3	Кристали жовто–зеленого кольору, які сильно зафарблюють шкіру
Нітрогліцерин	Гліцерин марки “динамітний”, концентровані сірчана та азотна кислоти	C3H5(OH)3, HNO3, H2SO4	Густа масляниста рідина жовтуватого кольору

Продовження табл.53

Нітроклітковина (нітроцеллюлоза)	Вата, деревинні опилки, концентрована азотна кислота	HNO3	Волокна, схожі на вату, або частки, які за формою та зовнішнім виглядом нагадують деревинні опилки. Колір від білого до жовто-коричневого
Аміачна–селітра	Аміачна селітра, горюча речовина: нафтопродукти, торф, деревинні опилки	NH4NO3	–
_________________ * Тротил складний в отриманні і наведений тут як речовина, яка визначає клас бризантних ВР.

Для отримання індивідуальних бризантних ВР саморобним способом застосовують будь-який посуд: колби різного розміру двох-, трьох- та чотирьохгорлові, краплинні розділяючі та конічні воронки, кристалізатори, лабораторне скло.

Необхідно брати до уваги, що ВР промислового виробництва можуть піддаватися саморобній переробці (доробці), наприклад: гранульовані ВР подрібнюють для зменшення критичного діаметру детонації; для збільшення детонаційної здібності та чутливості у ВР додають такі сенсибілізатори, як молоте скло, ТЕН із детонуючого шнура, а для збільшення фугасної дії – алюмінієву пудру. У всіх цих випадках ВР необхідно розглядати як саморобну на основі ВР промислового виробництва.