Порезервуарний передавальний журнал 2 страница

3.5.12. Терміни чинності та зберігання документації з якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин.

3.5.12.1. Терміни чинності паспортів якості авіаПММ та ТР (крім ПВК присадок і дистильованої води) при їх довгостроковому зберіганні – 6 (шість) місяців. Терміни чинності паспортів якості на ПВК присадки – 3 (три) місяці, дистильованої води – 1 (одна) доба.

3.5.12.2 Акти відбору проб, паспорти якості на авіаПММ та ТР зберігаються на авіапідприємствах протягом 3 (трьох) місяців після витрачання авіаПММ та ТР.

3.5.12.3. Паспорти якості на авіаПММ та ТР, видані постачальником, по одному примірнику від кожної партії продукту, зберігаються в лабораторії авіаПММ підприємства протягом 1 (одного) року після використання продукту.

3.6. Порядок контролю якості і застосування авіаційного палива, злитого з баків повітряного судна

3.6.1. Зливання палива з баків ПС здійснюється в спеціально підготовлені, вільні від залишків палива ПЗ, АПЦ відповідної ємності.

3.6.2. Злите паливо потім перекачується в наявні на складі ПММ підготовлені для приймання палива вільні від залишків ємності (резервуари).

3.6.3. Після відстоювання протягом необхідного часу відбирається відповідно до ГОСТ 2517 об'єднана проба палива для проведення аналізу в обсязі вимог ДСТУ або ГОСТ на дану марку палива.

3.6.4. При відповідності всіх показників якості палива вимогам НД лабораторія (випробувальний центр) оформляє і видає підприємству паспорт якості з вказівкою значень всіх нормованих НД показників якості.

3.6.5. При наявності паспорта якості на паливо, яке злите з ПС, далі виконується весь комплекс робіт згідно з технологічною картою (додаток 1), що забезпечують заправлення ПС якісними авіаційними паливами.

3.6.6. Необхідна концентрація ПВК присадки у паливі забезпечується з урахуванням результату аналізу її вмісту в злитому з баків ПС паливі.

3.6.7. Порядок дослідження проб авіаПММ та ТР, відібраних з систем ПС викладено у додатку 10.

4. Забезпечення збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів під час приймання, зберігання та видавання

4.1. Авіаційні ПММ і ТР є стабільними продуктами і можуть зберігати свої властивості тривалий час при дотриманні правил приймання, зберігання, перекачування, транспортування, видавання та заправлення. Так, для палив
ТС-1 та РТ гарантійні терміни зберігання становлять 5 років. Для інших авіаПММ та ТР заводами-виготовлювачами встановлюються гарантійні терміни зберігання в залежності від умов зберігання.

4.2. Зберігання якості авіаПММ та ТР, які надійшли до підприємства ЦА, забезпечується:

• підготовкою технічних засобів приймання, зберігання, перекачування, транспортування, видавання та заправлення ПС авіаПММ та ТР;
• систематичною перевіркою якості авіаПММ та ТР відповідно до вимог цієї Інструкції;
• дотриманням встановлених вимог і режимів з приймання, зберігання, перекачування, транспортування і видавання авіаПММ та ТР;
• проведенням профілактичних заходів з підтримки в справному стані технічних засобів приймання, зберігання, перекачування, транспортування і видавання авіаПММ та ТР у процесі їх експлуатації;
• обліком якісного стану авіаПММ та ТР, що зберігаються та видаються.

4.3. Підготовка технічних засобів приймання, зберігання та видавання авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

4.3.1. До засобів приймання, зберігання, видавання та заправлення відносяться:

• зливні естакади і пересувні засоби зливання;
• приймальні та витратні резервуари складів ПММ і системи ЦЗС, а також дрібна тара (бочки, бідони) для зберігання авіаПММ та ТР;
• засоби перекачування (насосні станції, трубопроводи, рукави та заправні пункти);
• рухомі засоби заправлення (ПЗ, ОЗ, ЗА) та транспортування (АПЦ) із установленим на них технологічним устаткуванням;
• засоби очищення – стаціонарні і пересувні (фільтри і фільтри-сепаратори).

4.3.2. Для приймання, зберігання, транспортування та видавання авіаПММ та ТР на підприємстві ЦА повинні застосовуватися справні технічні засоби.

Кожна група резервуарів для зберігання певної марки авіаційного палива (оливи) повинна бути обв'язана трубопроводами відповідно до “Норм технологічного проектування”.

Всі наземні резервуари, трубопроводи й арматура фарбуються згідно з “Рекомендаціями з фарбування і маркування технологічного устаткування об'єктів ПММ та засобів заправлення”.

4.3.3. Підготовка технічних засобів приймання, зберігання, видавання і заправлення вимагає до себе:

• закріплення технічних засобів за певною маркою авіаПММ;
• періодичні зачищення складських резервуарів і ємностей ПЗ, ОЗ, АПЦ (додаток 27) витратних бачків ПВК присадок, встановлених як на пунктах видавання складу ПММ, так і на ЗА;
• зачищення (промивання) резервуарів, трубопроводів, насосів, ємностей заправних засобів і тари при заповненні їх іншою маркою авіаПММ;
• своєчасну заміну в засобах фільтрування фільтрувальних елементів на пунктах зливання і видавання авіапалив, на ПЗ, АПЦ і ЗА, очищення (промивання) фільтрів на ОЗ і фільтроелементів на лінії введення ПВК присадок у паливо;
• своєчасну перевірку контрольно-вимірювальних приладів і апаратури, встановлених на засобах фільтрування, видавання та заправлення;
• проведення технічного обслуговування, планового (попереджувального) ремонту технічних засобів.

4.3.4. Зачищення резервуарів з-під палив для реактивних двигунів і авіаційних бензинів проводиться, як правило, 2 рази на рік, при підготовці до літньої і зимової навігації.

При наявності на технологічній лінії засобів очищення, які забезпечують тонкість фільтрації не більше 40 мкм, допускається зачищення резервуарів здійснювати не менше 1 разу на рік.

Зачищення ємностей АПЦ здійснюється 2 рази на рік. Зачищення ємностей ПЗ, ОЗ здійснюється не менше 1 разу на рік. Перевірка стану антикорозійного покриття в ємностях ПЗ здійснюється не менше 1 разу на рік при зачищенні.

При виявленні підвищеного забруднення ємностей здійснюється позачергове зачищення незалежно від установлених термінів.

Резервуари для авіаційних олив та технічних рідин і ємності оливостанцій зачищаються 1 раз на рік.

Сталеві резервуари з під ПВК присадок зачищаються не менше 2 разів на рік, витратні бачки для ПВК присадок, стаціонарно встановлені на пунктах видавання, і витратні бачки на ЗА – не рідше 1 разу на квартал.

По закінченні зачищення перевіряється стан внутрішньої поверхні резервуара. Результати зачищення і перевірки оформляються актом (додаток 28), що дозволяє використання резервуарів (ємностей) для приймання та зберігання певної марки авіаПММ та ТР.

4.3.5. Рухомі засоби транспортування і заправлення ПЗ, ОЗ, ЗА, АПЦ, як правило, закріплюються за певною маркою авіаПММ. Проводиться відповідне маркування цих засобів.

У разі використання ПЗ, ОЗ, АПЦ під іншу марку авіаПММ їх ємності й устаткування зачищаються (промиваються) відповідно до ГОСТ 1510. При цьому зафарбовується старе маркування і наноситься марка продукту, який знову заливається.

4.3.6. Після проведення робіт з ремонту ПЗ, ОЗ, ЗА, АПЦ стан їх ємностей, фільтрів та іншого спецобладнання перевіряється спеціальною комісією. Про результати перевірки робиться запис у формулярі. Представник ПЗК (служби ПММ) робить пломбування спецобладнання підготовленої машини, горловини і кришок фільтрів. Мати та експлуатувати спеціальні машини з неопломбованим спецобладнанням ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.3.7. Паливозаправний комплекс (служба ПММ) погоджує графік зачищення ємностей ПЗ, ОЗ, ЗА, АПЦ зі службою спецавтотранспорту підприємства ЦА та затверджує у керівника підприємства. Також ПЗК (служба ПММ) складає графік зачищення резервуарів складу ПММ, який затверджується керівником підприємства.

Контрольно-вимірювальні прилади, які використовуються на засобах приймання, зберігання та видавання авіаПММ, повинні бути справними та мати відмітку у документах про проходження метрологічної повірки.

4.3.8. При заступленні чергової зміни представник ПЗК (служби ПММ) разом із представником служби спецавтотранспорту підприємства ЦА зобов'язаний перевірити стан спецмашин та технологічного устаткування, визначити їх придатність для роботи з заправлення ПС авіаПММ.

Перевірка здійснюється на місцях стоянки спецмашин. Результати перевірки заносяться в журнал контролю стану спецавтотраспорту з зазначенням номерів машин, виявлених дефектів і дати перевірки.

4.3.9. У кожного паливозаправника, оливозаправника і заправного агрегату перевіряються:

• стан технологічного устаткування і контрольно-вимірювальних приладів, наявність пломб на заливних горловинах, справність ННЗ та контрольно-вимірювальних приладів;
• проходження регулярного технічного обслуговування;
• чистота і справність сіток роздавальних кранів і заправних наконечників;
• відсутність у паливі після зливання відстою з відстійників ємностей і фільтрів механічних домішок та води (візуально);
• наявність і справність демпферних пристроїв на ТЗ-22;
• надійність кріплення та чистота роздавальних рукавів (додаток 29);
• наявність пломб на перепускних клапанах;
• відсутність течі палива (оливи) у сальниках, фланцевих з'єднаннях, рукавах і запірній арматурі;
• відповідність написів і трафаретів залитої в ПЗ або ОЗ марці авіаПММ;
• справність заземлювальних пристроїв, металізацію рукавів, а також наявність засобів пожежегасіння і тросів вирівнювання потенціалів;
• терміни зачищення ємності і заміна фільтрувальних елементів (за записами у формулярах ПЗ і ОЗ);
• наявність брезентових чохлів на горловинах ПЗ і ОЗ, заправних наконечниках та роздавальних кранах, а також гальмових колодок.

За справність і укомплектованість засобів заправлення штатними засобами (роздавальні шланги, засоби заземлення, упорні колодки, вогнегасники, чохли на горловини цистерни і роздавальні крани і т.д.) несе відповідальність служба спецавтотранспорту підприємства ЦА. Якщо при перевірці стану засобів заправлення виявлені недоліки, то ПЗ, ОЗ або ЗА вважаються несправними і до заправлення ПС не допускаються. Контрольний талон вилучається, про виявлені порушення повідомляється в службу спецавтотранспорту підприємства ЦА.

За умови позитивних результатах перевірки в журналі робиться відмітка про допуск спецавтомашини до заправлення ПС.

4.3.10. Фільтри і фільтри-сепаратори для очищення палива встановлюються як стаціонарно на складах ПММ і в системах ЦЗС, так і на ПЗ, ЗА.

Заключна операція фільтрації палива для реактивних двигунів та авіаційних бензинів повинна здійснюватися через фільтроелементи, які забезпечують:

• вміст механічних домішок не більше 2,0 г/т (масова частка 0,0002 %);
• вміст вільної води не більше 30,0 г/т (масова частка 0,003 %);
• тонкість фільтрування 5-8 мкм.

Технологічна схема у всіх випадках повинна забезпечувати рух рідини через фільтр тільки в одному напрямку. Промивати фільтри зворотним потоком палива (рідини) ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.3.11. При знятті замінного фільтропакету слід зробити очищення, протирання каркаса і видалення забруднень з корпуса фільтра або сепаратора.

Перед встановленням нових фільтроелементів кожний з них слід перевірити на чистоту поверхні, відсутність ушкоджень і відповідність типу фільтроелементу потрібному.

Після установки нових фільтроелементів у корпуси фільтрів ПЗ і ЗА слід зробити прокачування в окрему ємність або на “кільце” 5000 літрів палива при режимі перекачування не вище номінального з перевіркою його чистоти ІЯП.

4.3.12. На складах ПММ і в системах ЦЗС підприємств ЦА при видачі авіапалив з витратних резервуарів застосовуються фільтри і фільтри-сепаратори вітчизняного або зарубіжного виробництва, які забезпечують потрібний рівень чистоти згідно з п.4.3.10 цієї Інструкції та допущені до застосування у встановленому порядку. Фільтрування авіаційних олив здійснюється фільтрами ОЗ.

Практичне керівництво ІАТА за нормативами чистоти палив, якими заправляються ПС, порядком відбору проб і методами контролю чистоти наведене у додатку 30.

4.3.13. Всі фільтри і фільтри-сепаратори повинні мати справні, повірені манометри або дифманометри для вимірювання перепаду тиску на фільтрах.

4.3.14. Контроль за працездатністю засобів очищення і водовідділення здійснюється за перепадом тиску. Заміна фільтроелементів повинна здійснюватися при досягненні гранично допустимого перепаду тиску на номінальному режимі роботи або після прокачування максимально допустимого обсягу авіапалива, встановленого НД.

Перепад тиску на всіх фільтрах контролюється щозмінно техніком ПММ. Дані про перепади тиску заносяться в журнал (додаток 19), що ведеться на складі ПММ – для стаціонарно встановлених фільтрів і на стоянці спецавтотранспорту – для фільтрів, встановлених на пересувних засобах заправлення.

При відсутності наростання перепаду тиску, пропорційного кількості відфільтрованого палива на фільтрах, або при зниженні перепаду тиску необхідно оглянути фільтри і переконатися у відсутності проривів фільтрувальних елементів або порушення технології складання при їх заміні.

4.3.15. Зливання відстою палива з фільтрів і фільтрів-сепараторів здійснюється на початку роботи зміни, а також при переході на видавання палива з чергового витратного резервуару, про що робиться запис у журналі
(додаток 19). При виявленні в паливі після зливання відстою механічних домішок та води приймаються негайні заходи до виявлення та усунення причин забруднення й обводнювання палива.

4.3.16. В аеропортах з постійно підвищеною вологістю повітря виконуються наступні додаткові заходи:

• передбачається режим роботи фільтрів-сепараторів не більше половини пропускної здатності, для чого встановлюються два фільтри-сепаратори паралельно;
• зливання відстою з фільтрів-сепараторів здійснюється не менше трьох разів за зміну.

4.3.17. У фільтрах, установлених паралельно, фільтроелементи заміняються одночасно.

4.3.18. Зберігання та встановлення (заміна) фільтроелементів здійснюється в умовах, які виключають попадання на них забруднень і води.

Перед встановленням фільтроелементів ретельно очищаються і протираються внутрішні і зовнішні стінки корпуса, каркаса й інші деталі фільтра (фільтра-сепаратора).

У випадку виявлення ушкодження внутрішнього протикорозійного покриття корпусів фільтрів його слід відновити згідно з рекомендаціями ДПІ та НДІ ЦА “Аеропроект” з ремонту антикорозійних внутрішніх покрить.

4.3.19. Під час монтажу фільтраційних елементів особлива увага повинна бути звернена на неприпустимість їх ушкодження.

4.3.20. Фільтраційні елементи надходять на підприємства ЦА готовими для експлуатації. Розкривати заводську упаковку слід тільки безпосередньо перед встановленням їх у фільтри.

4.3.21. Кришки фільтрів після встановлення фільтраційних елементів пломбуються. Дати випуску та встановлення нових фільтраційних елементів, а також показання літроміра записуються в журналі реєстрації перепадів тиску на фільтрах і засвідчуються підписом фахівця ПЗК (служби ПММ).

4.3.22. Перевірка стану фільтрів, встановлених у роздавальних наконечниках (кранах) і наконечниках нижнього заправлення, проводиться щозмінно під час перевірки технічного стану заправних засобів.

4.3.23. Перевірка стану і промивання оливофільтрів, встановлених на ОЗ, здійснюється після прокачування через них 8500 дм³ (л) оливи або в міру необхідності, а облік ведеться в журналі реєстрації прокачування авіаційної оливи через фільтр ОЗ. Облік обсягу прокачування ведеться в тому ж журналі не рідше 1 разу на місяць.

4.3.24. Для очищення оливні фільтри розбираються і кожна секція (сочевиця) фільтрувального елементу і всі порожнини корпуса фільтру промиваються чистим неетилованим бензином або нефрасом С-50/170.

Після промивання і просушування необхідно оглянути кожну секцію і при наявності проколів або ушкоджень замінити справною або усунути ушкодження. Про виконані роботи робиться запис у журналі реєстрації прокачування авіаційної оливи через фільтр ОЗ.

4.4. Підготовка технічних засобів і авіаційних паливно-мастильних матеріалів на тимчасових аеродромах та посадкових площадках застосу-вання авіації у народному господарстві

4.4.1. Організація забезпечення авіаПММ на тимчасових аеродромах і посадкових площадках, експлуатація засобів транспортування, приймання, зберігання, фільтрування і заправлення ПС повинні відповідати вимогам інструкції з організації забезпечення, збереження, підготовки, контролю якості, заправлення ПС ПММ на аеродромах ЗАНГ.

4.4.2. Авіаційні ПММ, що поставляються на тимчасові аеродроми, повинні пройти технологічну підготовку і перевірку якості згідно п.3.4 цієї Інструкції.

4.4.3. Перед початком роботи і не рідше 1 разу на 3 місяці в процесі роботи ПЗК (служба ПММ) базового аеропорту робить перевірку придатності об'єктів складу ПММ на тимчасових аеродромах до експлуатації зі складанням акта.

4.4.4. Відповідальність за якість авіаПММ, які поставляються на тимчасові аеродроми, несе ПЗК (служба ПММ) базового аеропорту або підприємство-постачальник авіаПММ (за договором).

Відповідальність за якість авіаПММ, якими заправляються ПС і збереження їх якості в паливних баках ПС, за виконання правил експлуатації технологічного устаткування складу ПММ на тимчасових аеродромах покладається на авіатехніка, що обслуговує ПС (екіпаж), який перед початком роботи одержує відповідний інструктаж від фахівців ПММ базового підприємства ЦА.

4.5. Підготовка авіаційних паливно-мастильних матеріалів для заправлення повітряних суден.

4.5.1. Підготовка і контроль якості авіаційного палива починається з моменту приймання його на склад і здійснюється до заправлення ПС у порядку й обсязі, визначеному технологічною картою виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісними авіаційними паливами (додаток 1).

4.5.2. Відстоювання авіапалива в резервуарах здійснюється з метою зниження вмісту в них вільної води та механічних домішок.

Мінімальна тривалість відстоювання палив для реактивних двигунів становить 4 години, а авіабензинів – 1 годину на кожен метр висоти наповнення в резервуарі.

4.5.3. Видалення води з мінеральної авіаційної оливи здійснюється шляхом відстоювання з наступним випарюванням при температурі 105 °С.

Випарювання води здійснюється в бойлерах оливостанцій або ОЗ. Загальна тривалість витримки при температурі 105°С не повинна перевищувати 36 годин. Перед випарюванням води обов'язково слід витримувати авіаоливи при температурі 70-80°С протягом 6-7 годин.

При відсутності на бойлерах або ОЗ термометрів підігрівання й осушування оливи в них ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Видалення вільної води із синтетичної оливи Б-3В здійснюється при температурі її нагрівання до 105°С протягом 2-3 годин шляхом пропускання гарячого повітря.

4.5.4. Видалення води із синтетичних авіаційних олив ВНИИНП-50-1-4ф та ИПМ-10 шляхом їх нагрівання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

У разі виявлення в бідонах із зазначеними оливами нерозчиненої (вільної) води або емульсії, оливи до застосування на авіаційній техніці не допускаються, оформляється відповідна документація для пред'явлення рекламації заводу-виготовлювачу (постачальнику).

4.5.5. Для нормальної роботи масляних фільтрів ОЗ і забезпечення заправлення ПС у встановлений термін авіаційні оливи та оливосуміші повинні мати температуру:

• МС-20, МС-14, – не нижче 20°С;
• МС-8П – не нижче -15°С;
• СМ-8, СМ-9, СМ-11,5 - не нижче 15°С;
• СМ-4,5 – не нижче -5°С;
• Б-3В, ИПМ-10, ВНИИНП-50-1-4ф – не нижче -15°С.

4.5.6. У зимовий час авіаоливи підігріваються згідно з вимогами регламентів технічного обслуговування ПС.

4.5.7. Порядок застосування та контролю якості авіаПММ і ТР у тарній упаковці викладений у додатку 31.

4.6. Заходи щодо збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин на складах паливно-мастильних матеріалів підприємств цивільної авіації

4.6.1. Заходи щодо збереження якості і раціонального використання авіаПММ та ТР на складах при прийманні, зберіганні та видаванні спрямовані на створення умов, які виключають погіршення їх якості.

4.6.2. Обводнення та забруднення авіаПММ та ТР, а також зміна інших показників якості відбувається у випадках:

• приймання (зливання) авіаПММ та ТР, які містять воду та механічні домішки;
• випаровування легких фракцій при недотриманні герметичності комунікацій при прийманні, зберіганні та видаванні;
• поглинання парів води з повітря при великих і малих “подихах” резервуарів (цистерн) з паливом, особливо при різких коливаннях температури навколишнього повітря;
• змішування з некондиційними авіаПММ та ТР та іншої марки;
• попадання атмосферних опадів (дощу або снігу) та механічних домішок з навколишнього середовища в складські резервуари і ємності ПЗ та ОЗ через відкриті люки або несправні дахи;
• попадання зливових або ґрунтових вод у заглиблені резервуари і трубопроводи при їх несправності (негерметичності);
• попадання до авіаПММ та ТР окислів металів (іржа, окалина та ін.), які утворюються на внутрішніх поверхнях резервуарів, чому сприяє наявність вільної води;
• попадання до авіаПММ та ТР волокнистих матеріалів при неякісному зачищенні резервуарів дрантям або при руйнуванні фільтраційних елементів.

4.6.3. Основними заходами щодо збереження якості авіаПММ та ТР є:

• забезпечення повного зливання авіаПММ та ТР із засобів транспортування і запобігання від попадання в приймальні резервуари вільної води та механічних домішок;
• при підготовці пристрою для нижнього зливання обов'язкова перевірка надійності прокладок, чистоти і справності фланців:
• систематичне зливання відстою з усіх відстійних і низько розташованих точок у резервуарах, ємностях і трубопроводах, тобто місць найбільш ймовірного скупчення води і механічних домішок (додаток 32);
• використання для приймання, зберігання і видавання авіаПММ та ТР резервуарів (ємностей) та іншого устаткування, які мають внутрішнє протикорозійне покриття (крім устаткування для ПВК присадок);
• підготовка та контроль за станом резервуарів і устаткування;
• ретельне і своєчасне очищення технічних засобів;
• контроль і збереження герметичності і справності резервуарів та технологічного устаткування;
• дотримання правил приймання, зберігання і видавання авіаПММ та ТР. Наливання авіаПММ у резервуари, ПЗ, АПЦ закритим способом (нижнє наливання). Видавання шляхом опускання рукавів (шлангів) або труб у люки резервуарів і ємностей не рекомендується;
• дотримання термінів зачищення засобів зберігання і заправлення;
• дотримання термінів метрологічної повірки контрольно-вимірювальних приладів;
• очищення авіаПММ та ТР від механічних домішок та води при прийманні і в процесі зберігання шляхом відстоювання і фільтрації зі зневоднюванням авіаційних палив у фільтрах-сепараторах, а авіаційних олив – фільтруванням і випарюванням води на оливостанціях або ОЗ;
• контроль за роботою фільтрів і фільтрів-сепараторів, своєчасна заміна фільтроелементів і промивання фільтрів ОЗ;
• дотримання термінів зберігання авіаПММ та ТР;
• систематичний контроль якості і, у першу чергу, чистоти авіаПММ та ТР (візуально та ІЯП).

4.6.4. У кожному транспортному засобі, що прибув з авіаційним паливом, одночасно з вимірюванням висоти наливання визначається рівень підтоварної води. При виявленні шару води в 2 см і більше обводнений шар зливається в окрему ємність для наступного відстоювання і видалення води.

Контроль за станом залізничних цистерн, які надходять з авіаПММ та ТР на склад підприємства ЦА, виконується згідно з методикою, приведеною у додатку 33.

4.6.5. Видавання авіаПММ іншим підприємствам ЦА і замовникам у їх транспортні засоби здійснюється при наявності акту на підготовку цистерн транспортних засобів за ГОСТ 1510. Проводиться огляд внутрішніх поверхонь цистерн (тари) одержувача. З відстійників цистерн ПЗ і АПЦ, а також з фільтрів зливається відстій і після цього відбирається проба палива, що контролюється візуально і ІЯП за методикою, викладеної у додатку 34.

Перевірка палива після зливу відстою до накачування здійснюється візуально, а після накачування – візуально і ІЯП.

У непідготовлені ємності транспортних засобів видавання авіаПММ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.6.6. Для видалення (відкачки) підтоварної води резервуари складу повинні бути обладнані пристосуваннями, які забезпечують видалення відстою з нижніх точок резервуарів.

Після видалення підтоварної води повторно перевіряється відсутність води на дні резервуару. Одночасно встановлюються й усуваються причини попадання води в резервуар.

4.6.7. При виявленні води або механічних домішок у ПЗ, у гідрантах або ЗА систем ЦЗС перевіряється чистота палива за всім технологічним ланцюгом до ПЗ, гідранта або ЗА в пробах, відібраних зі зливальних кранів фільтрів, насосів, трубопроводів, повітровіддільників та інших місць систем паливороздачі та заправлення.

4.6.8. Для запобігання обводнюванню і забрудненню ПВК присадок їх зберігають у сталевій тарі з пробками, (кришками), які герметично закриваються, або в сталевих герметичних горизонтальних резервуарах, обладнаних “дихальними” клапанами, розрахованими на внутрішній надлишковий тиск до 0,4 кг/ см² і вакуум до 0,1кг/ см². Резервуари обладнаються трубопровідною обв'язкою для герметичного приймання і видавання присадок. Резервуари, трубопроводи, тара, які мають внутрішнє цинкове та лакофарбове покриття, а також виготовлені з алюмінію й алюмінієвих сплавів, застосовувати ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.6.9. У зимовий період дозволяється тримати ПЗ в опалювальних гаражах при дотриманні наступних умов:

• ємність ПЗ повинна бути максимально заповнена паливом з урахуванням теплового розширення, а горловина надійно загерметизована і закрита чохлом;
• тривалість стоянки ПЗ у приміщенні не повинна бути більше 8 годин;
• після виходу ПЗ з опалювального гаража перед кожним заправленням ПС необхідно перевіряти паливо після зливання відстою візуально і ІЯП на вміст води, оскільки різке і значне зниження температури палива сприяє переходу води з розчиненого в паливі стану у вільне.

4.6.10. Щоб уникнути змішування різних марок авіаПММ та ТР приймаються наступні заходи:

• всі резервуари обв'язуються окремими трубопроводами для приймання і окремими трубопроводами для видавання авіаПММ;
• зливання авіаПММ із транспортних засобів здійснюється тільки після проведення вхідного контролю якості і при наявності вантажної накладної, паспорта постачальника і сертифіката відповідності;
• перекачування авіаційних бензинів за марками і палива для реактивних двигунів проводиться по окремих, призначених тільки для них, трубопроводах;
• заливання резервуарів, ПЗ або ОЗ здійснюється після їх спеціальної підготовки або на залишок кондиційного продукту тієї ж марки;
• нанесення єдиної (наскрізної) нумерації резервуарів без повторення номерів для різних продуктів і трафаретів з найменуванням продуктів (при необхідності залишаються резервні номери на випадок подальшого розвитку резервуарного парку);
• відділення резервуарів з некондиційними продуктами від загальної системи трубопроводів (на резервуарах і засувках кріпляться покажчики: “Продукт некондиційний”, а самі засувки закриваються і пломбуються);
• вивішування в приміщеннях насосних станцій (приймально-роздавальних пунктах) схеми керування засувками при проведенні різних операцій;
• дотримання вимог до фарбування і маркування технологічного устаткування.

4.6.11. У приміщенні чергової зміни складу ПММ рекомендується встановлювати стенд (щит, табло), на якому вказується:

• номери витратних резервуарів з кожної марки авіаПММ;
• номери чергових витратних резервуарів з авіаПММ, які мають паспорт лабораторії;
• номери резервуарів, видавання з яких категорично заборонено через некондиційність авіаПММ та ТР або з інших причин.

4.6.12. Черговість витрачання авіаПММ та ТР, як правило, повинна відповідати черговості їхнього надходження. У першу чергу витрачаються авіаПММ та ТР, показники якості яких за результатами аналізу близькі до гранично допустимих значень.

4.6.13. Збір палив, злитих з відстійників засобів зберігання, фільтрування, заправлення і з баків ПС, здійснюється у спеціально виділені для цієї мети ємності. Після відстоювання протягом потрібного часу відбирається об’єднана проба палива згідно з ГОСТ 2517 для проведення контролю якості в об’ємі вимог ДСТУ, ГСТУ або ГОСТ на дану марку палива. Потім виконуються роботи згідно з п.п. 3.6.4., 3.6.5. та 3.6.6. цієї Інструкції, після чого паливо може бути використано за призначенням.

4.7. Відновлення якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

4.7.1. Показники якості авіаПММ та ТР, що мають відхилення від технічних вимог ДСТУ, ГОСТ (ТУ), можуть бути доведені до відповідності цим вимогам шляхом:

• відстоювання, фільтрування, сепарації й осушування;
• змішування з продуктом тієї ж марки, що має запас якості по даному показнику.

4.7.2. До проведення робіт зі змішування авіаПММ та ТР на складі необхідно: