Вихідні данні до лабораторної роботи № 4

№№ п/п	Об’ємна вага розпушеної руди, g, т/м3	Довжина виробки, L, м	Кількість ВВ, яке одночасно висаджується, QВВ, кг	Схема провітрювання виробки
	2,00		41,4	Нагнітаюча
	2,07		45,1
	2,13		48,1
	2,20		41,9
	2,27		32,3	Всмоктувальна
	2,33		31,6
	2,40		31,8
	2,47		34,7
	2,53		23,3	Нагнітаюча
	2,00		27,2
	2,07		32,6
	2,13		36,5
	2,20		35,2	Всмоктувальна
	2,27		50,1
	2,33		31,8
	2,40		37,7
	2,47		46,7	Всмоктувальна
	2,53		45,1
	2,00		44,7
	2,07		38,7
	2,13		43,1	Нагнітаюча
	2,20		51,6
	2,27		27,0
	2,33		42,6

Приклад 4. Розглянемо провітрювання орту-заїзду, який приведений у прикладі 3. Площа поперечного перерізу виробки у світлі S_св = 4,3 м²; довжина виробки, L_вир = 30 м; кількість ВВ, яке одночасно висаджується, Q_вв = 14,6 кг; приймаємо нагнітальну схему провітрювання виробки, об’єм руди, який необхідно прибрати після вибуху, V = 10,43 м³; тип скреперу приймаємо згідно лабораторної роботи № 3 – гребковий, СГ – 0,6; об’ємна вага розпушеної руди g_р = 2,2 т/м³.

1. Визначаємо необхідну кількість повітря для провітрювання виробки:

а) по розрідженню продуктів вибуху до безпечної концентрації (0,008 СО), при нагнітальному провітрюванні за формулою (4.1):

м³/хв

б) по найбільшому числу людей за формулою (4.4):

м³/хв

в) по пиловому фактору за виразом (4.5)

, м³/хв

По отриманим значенням Q, в розрахунок приймається значення, яке було розраховано пиловому фактору, Q = 64,5 м3/хв.

2. Продуктивність вентиляторної установки розраховуємо за формулою (4.6)

Аеродинамічний опір трубопроводу, визначаємо за виразом (4.8)

Коефіцієнт витрат повітря у трубопроводі, який знаходимо за формулою (4.7)

, м³/хв

3. Депресію вентилятора (повний тиск) визначаємо за виразом (4.9)

Па

4. За отриманими значеннями продуктивності вентилятора 64,51 м3/хв, повного тиску 492,6 Па, по таблиці 4.3 приймаємо вентилятор ВМ-3 та діаметр трубопроводу 0,3 м.

5. Потужність двигуна вентиляторної установки розраховуємо за формулою (4.10)

, кВт

По отриманому значенню W_вент, по довіднику підбираємо тип електродвигуна.

6. Технічну продуктивність скреперної лебідки визначаємо за формулою (4.11)

, т/год.

7. Експлуатаційну продуктивність скреперної доставки розраховуємо за формулою (4.12)

, т/год,

8. Визначаємо час на прибирання вибою за формулою (4.13)

, год,

9. Викреслюємо схему розташування скреперної лебідки у вибою, див. рис. 5.2.

Лабораторна робота № 5

Проходка орта скреперування.

Кріплення виробки. Складання циклограми.

Завдання. По заданим гірничо-геологічним умовам таблиць 3.1 і 4.4 визначити:

1. Нормативне навантаження на одиницю площі.

2. Нормативне навантаження на 1 м виробки.

3. Підбирати номер прокату спецпрофілю.

4. Кількість рам на 1 м виробки.

5. Відстань між рамами.

6. Скласти паспорт кріплення виробки.

7. Визначити час на кріплення виробки.

8. Скласти графік циклічності проходження виробки.

9. Визначити загальний час на проходження виробки скреперування.

Дано: об’ємна вага породи (руди), g, т/м³; ширина виробки у проходці, В_пр, м; довжина скреперування L, м використовується з лабораторних робіт №№3, 4.

Методика виконання роботи.

1. Нормативне навантаження на одиницю площі податливої крепі з достатнім запасом міцності визначається за формулою ДОНУГІ

, кН/м², (5.1)

де g – об’ємна щільність породи (руди), кН/м³;

В_пр – ширина виробки у проходці, м;

U – зсув порід, для податливої трьох елементного кріплення приймається 0,3 м.

2. Нормативне навантаження на 1 м виробки розраховується за виразом

, кН/м. (5.2)

3. Підбирати номер прокату спецпрофілю.

4. Кількість рам на 1 м виробки визначається за формулою

, шт, (5.3)

де П_п = 1 – коефіцієнт перевантаження;

К_н = 1 – коефіцієнт надійності гірничої виробки;

m_у – коефіцієнт умов роботи, приймається від 0,8 до 1,0;

Q – несуча спроможність, однієї арки, кН, приймається згідно табл. 5.1

5. Відстань між рамами визначаємо за формулою

, м. (5.4)

Таблиця 5.1