Тлумачний словничок окремих ужитих термінів

Вáльниця[4, 5] – łożysko (польськ.), ložisko (чеськ.), подшипник (рос.), bearing (англ.),
lager (нім.), palier (франц.), cojinete (іспан.) – елемент опори обертової деталі машини, яка суттєво зменшує тертя. Зазвичай є елементом опори вала, звідси й назва – вальниця.

Вкладень вальниці– wkładka łożyska (польськ.), horni pánev ložisko (чеськ.), вкладыш подшипника (рос.), черупка лагерна (болг.), bearing bush (англ.), beilage (нім.), bague de palier (франц.), casquillo de cojinete (іспан.) – змінна частина вальниці ковзання, що виготовлена з матеріалу з хорошими ковзними властивостями.

Колінчатий вал– коленчатый вал (рос.), kurbelwelle (нім.), crancshaft (англ.), vilebrequin (франц.), ciqueñal (іспан.), вал колянов (болг.) – це елемент хитневого механізму, що складається з колін та має опорні шийки – співвісні та хитневі – осі котрих зміщені відносно осі обертання вала і розміщені у певній послідовності.

Прогонич [4–5]– śruba (польськ.), šroub (чеськ.), болт (рос.), bolt (англ.), bolzen (нім.), boulon (франц.), perno (іспан.) – кріпильна деталь у вигляді круглого стержня з гвинтовою нарізною частиною, що призначений для нерухомого з’єднання окремих деталей.

Режим марного ходу[2] – холостой ход (рос.), idle running (англ.), leerlauf (нім.) – це режим, що не призначений для продукування енергії назовні, а існує лише для покриття витрат енергії, що пов’язані з функціюванням механізмів двигуна як, наприклад, виконання насосних ходів, подолання тертя між вузлами, привод внутрішніх механізмів тощо.

Стоп [3]– stop (польськ.), сплав (рос.), alloy (англ.), legierung (нім.), l'alliage (франц.), aleación (іспан.) – матеріал, що утворений внаслідок розтоплення та подальшого змішування у рідкій фазі твердих речовин.

Хитневий механізм [2] – кривошипно-шатунный механизм (рос.), cranc mechanism (англ.), kurbelgetriebe (нім.) – механізм, що забезпечує перетворення поступального руху поршня в циліндрі у обертовий рух колінчатого вала.

Хитень [2] – мотовилка (болг.), шатун (рос.), connecting rod (англ.), pleuelstange (нім.), bielle (франц.), biela (іспан.) – рухома деталь двигуна, яка з’єднує поршень з колінчатим валом та здійснює складний плоско-паралельний рух, а у відносному русі – хитається.

Додаток IІ

Таблиця ІI.1 – Значення a_s і a_t для сталей з різними межами міцності

Границя міцності sв, МПа	Згин as	Розтяг-стиск asр	Кручення at
350…450	0,06…0,10	0,06…0,08
450…600	0,08…0,13	0,07…0,010
600…800	0,12…0,18	0,09…0,14	0…0,08
800…1000	0,16…0,22	0,12…0,17	0,06…0,10
1000…1200	0,20…0,24	0,16…0,20	0,08…0,16
1200…1400	0,22…0,25	0,16…0,23	0,10…0,18
1400…1600	0,25…0,30	0,23…0,25	0,18…0,20

Таблиця ІI.2 – Механічні властивості легованих сталей

Марка сталі	sв, МПа	sТ, МПа	s–1, МПа	s–1р, МПа	tТ, МПа	t–1, МПа
20Х	650…850	400…600	310…380
30Х	700…900	600…800
30ХМА				–	–	–
35Х			–	–	–	–
35ХМА			–	–	–	–
38ХА			–	–	–	–
40Х	750…1050	650…950	320…480	240…340	–	210…260
40ХН	1000…1450	800…1300	460…600	320…420
45Х	850…1050	700…950	400…500	–	–	–
50ХН				–	–	–
12ХН3А	950…1400	700…1100	420…640	270…320		220…300
18ХН24А			–	–	–	–
18ХНВА	1150…1400	850…1200	540…620	360…400		300…360
25ХНМА		–	–	–	–	–
20ХНЗА	950…1450	850…1100	430…650		–	240…310
25ХНВА	1100…1150	950…1050	460…540	310…360		280…310
30ХНГСА			510…540	500…530	–	220…245
37ХНЗА	1150…1600	1000…1400	520…700	–	–	320…400
40ХНМА	1150…1700	850…1600	550…700	–		300…400

Таблиця ІI.3 – Механічні властивості вуглецевих сталей

Марка сталі	sв, МПа	sТ, МПа	s–1, МПа	s–1р, МПа	tТ, МПа	t–1, МПа
10, Ст. 1	320...420			120...150		80...120
15, Ст. 2	350...450			120...160		85...130
20, Ст. 3	400...500		170...220	120...160		100...130
20Г	480...580
25, Ст. 4	430...550			–	–	–
	480...600		200...270	170...210		110...140
35, Ст. 5	520...650		220...300	170...220		130...180
35Г2	680...830
	570...700	310...400	230...320	180...240	–	140...190
40Г	640...760
45, Ст. 6	600...750		250...340	190...250		150...200
45Г2	700...920		310...400			180...220
	630...800		270...350	200...260	–	160...210
50Г	650...850		290...360	–	–	–
60Г	670...870		250...320
	750...1000		270...360	220...260		170...210
65Г	820...920

Таблиця ІI.4 – Механічні властивості сірих чавунів

Марка чавуну	sв+, МПа	sв–, МПа	sв, МПа	tв, МПа	s–1, МПа	t–1, МПа
СЧ15-32
СЧ21-40
СЧ24-44
СЧ28-48
СЧ32-52
СЧ35-56
СЧ38-60

Таблиця ІI.5 – Значення масштабного коефіцієнта eм для конструкційних сталей

Масштабні коефіцієнти	Розміри деталі, мм
10*	10...15	15...20	20...30	30...40	40...50	50...100	100...200
eмs		1...0,95	0,95...0,9	0,9...0,85	0,85...0,8	0,8...0,75	0,75...0,65	0,65...0,55
eмt		1...0,94	0,94...0,88	0,88...0,83	0,83...0,78	0,78...0,72	0,72...0,6	0,6...0,5

* Для деталей розміром меншим ніж 10 мм, значення e_мs і e_мt можуть сягати 1,1...1,2 (e_мs - масштабний коефіцієнт при розтягу-стиску і згині, e_мt - при крученні).

Таблиця ІI.6 – Значення коефіцієнта концентрації напружень aкs для найбільш поширених концентраторів

Вид концентратора напружень	aкs
Півкругла виточка за відношенням радіусу до діаметру стрижня: 0,1 0,5 1,0 2,0	2,0 1,6 1,2 1,1
Галтель за відношенням радіусу галтелі до діаметру стрижня: 0,0625 0,125 0,25 0,5	1,75 1,50 1,20 1,10
Перехід під прямим кутом	2,0
Гостра У-подібна виточка (різь)	3,0...4,5
Отвори за відношення отвору до діаметру стрижня від 0,1 до 0,33	2,0...3,0
Риски від різця на поверхні виробу	1,2...1,4

Таблиця ІI.7 – Значення коефіцієнта поверхневої чутливості eп для різних станів поверхні

Вид обробки поверхневого зміцнення	eпs » eпt
Полірування без поверхневого зміцнення Шліфування без поверхневого зміцнення Чистове обточування без поверхневого зміцнення Грубе обточування без поверхневого зміцнення Без обробки і без поверхневого зміцнення Обдування дробом Обкочування роликом Цементація Гартування Азотування	1,0 0,97...0,85 0,94...0,80 0,88...0,60 0,76...0,50 1,1...2,0 1,1...2,2 1,2...2,5 1,2...2,8 1,2...3,0

Примітка: при поверхневому зміцненні деталі вид попередньої механічної обробки не впливає на величини e_пs і e_пt. Зі збільшенням коефіцієнта концентрації напружень k_s і зі зменшенням розмірів деталі значення e_пs і e_пt збільшуються.

Додаток ІIІ