Обслуговування системи пневмообладнання
При контрольному огляді перевірити:
- чи не травить повітря через з'єднання трубопроводів;
- тиск повітря в балоні по манометру;
- наявність води в бачку повітряно-рідинної очистки;
При щоденному технічному обслуговуванні
- видалити конденсат з масловологовідокремлювача (на 10-20с відкрити кран при працюючому двигуні);
- перевірити натяг ременів привода компресора (прогин ременя 15-22мм при зусиллі 4 кг).
При технічному обслуговуванні №1, 2 крім робіт ЩТО необхідно:
- спустити відстій з масловідстійника;
- перевірити роботу систем пневмокерування;
- перевірити регулювання натягу пасів компресора;
- змастити підшипники ведучого вала привода компресора і шківа натяжного механізму;
- промити повітряні фільтри.
Повітряний фільтр АДУ-2С і фільтри редукторів тиску промивати через 8000 км пробігу в такій послідовності:
- викрутити гвинти кріплення лобового ребристого листа корпуса і підняти його до встановлення на штопор;
- відкрутити накидні гайки повітряних фільтрів, попередньо розшплінтувавши їх;
- відкрутити дві гайки кріплення скоби фільтра АДУ-2С;
- зняти скобу і фільтри;
- відкрутити накидні гайки фільтрів, вийняти пружини з фільтруючими елементами;
- промити в бензині войлочні пластини, сітки, корпус, накидні гайки, пружини зал ожити фільтруючі елементи в корпуса фільтрів в такому порядку:
- крупна сітка, фетрова пластина, мілка сітка, фетрова пластина, дрібна сітка, і т-д., пружина;
- накрутити на корпус фільтра накидну гайку до відмови;
- накрутити накидні гайки на штуцера фільтрів;
- встановити скоби на місце і закріпити фільтри гайками;
- зашплінтувати накидні гайки.
Перевірка і регулювання натягу пасів приводу компресора проводиться в такій послідовності:
- повернути башту на 120° вправо, зняти кришку люка перегородки силового відділення;
- натиснути зверху на пас рукою посередині між шківами із зусиллям = 4 кгс. Якщо прогин паса менше 15 мм, то натяг зменшити, обертаючи регулювальну муфту проти ходу год. стрілки. Якщо прогин пасу більше 22 мм, збільшити натяг паса, обертаючи муфту по ходу год. стрілки. Нормальний натяг відповідає прогину 15-22 мм;
- встановити на місце кришку люка.
ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЛАВАННЯ.
При контрольному огляді перевірити:
- наявність і кріплення кришок, люків і пробок днища і криши машини;
- чи немає води в корпусі машини;
- положення вимикачів ОТКАЧКА ВОДЫ;
- роботу водовідкачуючих засобів.
При технічному обслуговуванні №1 і №2 крім робіт щоденного обслуговування необхідно:
- перевірити роботу хвилевідбиваючого щитка;
- очистити направляючі апарати;
- перевірити справність прокладок під кришками люків і задніми дверима, і механізма задрайки дверей;
- перевірити правильність натягу тросів клапанів захисту двигуна від попадання води;
- очистити від бруду заборні сітки відкачуючих насосів;
- очистити оглядовий прилад ТНПО-350Б;
- перевірити роботу привода повітрязабірної труби під'йому хвилевідбиваючого щитка і клапана відсмоктування пилу;
- перевірити наявність мастила в корпусі редуктора водовідкачувального насосу і за необхідності дозаправити.
ЗАНЯТТЯ №2
ПРАКТИЧНА РОБОТА З ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМИ ПНЕВМООБПАДНАННЯ І ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ.
УЧБОВІ ПИТАННЯ І РОЗПОДІЛ ЧАСУ:
1. Перевірка і регулювання натягу пасів приводу компресора.
2. Перевірка стану кріплення повітряного балону, компресора.
3. Підняття повітрязабірної труби і управління повітрязабірною трубою, хвилевідбиваючим щитком і клапаном відсмоктування пилу та повітряочисника.
4. Перевірка працездатності водовідкачувальних засобів і наявності мастила в корпусі редуктора кормового відкачуючого насосу і його дозаправка.
ОПЕРАЦІЙНА КАРТА №1
РЕГУЛЮВАННЯ НАТЯГУ ПАСІВ ПРИВОДУ КОМПРЕСОРА.
Інструменти та приладдя: ключ 19-22, лінійка.
1. Зняти кришку люка на перегородці силового відділення, попередньо відкривши замки кріплення.
2. Натиснути на пас рукою з зусиллям приблизно 4 кг.
Якщо прогин пасу менше 15 мм, зменшити натяг пасу обертаючи регулювальну зтяжку проти ходу годинникової стрілки.
Якщо прогин паса більше 22 мм, збільшити натяг паса, обертаючи стяжку за
годинниковою стрілкою.
Якщо прогин в межах 15-22 мм, регулювання натягу не проводити. Якщо регулювальна стяжка не забезпечує натягу пасів, чи паси торкаються ребра днища, необхідно переставити натяжний ролик, для чого:
- Від’єднати важіль від провушини, попередньо розшплінтувавши палець. Палець встановити назад в провушину і зашплінтувати.
- Нижню сергу від'єднати від скоби, попередньо розішшінтувавши палець.
- З'єднати важіль зі скобою, а сергу з іншою скобою. Виставити натяжний ролик по пасам попередньо натягнувши їх.
- Підібрати пакети шайб для заповнення зазорів між важелем і скобою праворуч і ліворуч від нього. Шайби використовувати на пальцях в провушині і скобі.
- Послабити натяг пасів, від'єднати важіль, встановити підібрані пакети шайб, з'єднати його зі скобою. Пальці зашплінтувати.
- Провести регулювання натягу пасів.
4. Встановити кришку люка на місце і закріпити замками
ОПЕРАЦІЙНА КАРТА №2
ЗАМІНА КОРМОВОГО ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНОГО НАСОСА.
Водовідкачувальний насос замінюють при таких несправностях:
- вихід з ладу електродвигуна насосу через попадання води в дренажну систему (западання щіток, пробій ізоляції обмоток електродвигуна і замикання електромережі живлення);
- руйнування крильчаток насоса внаслідок дії солі морської води.
Інструменти і матеріали: ключі 14, 22, 32, ключ торцевий х14, плоскогубці, ємність з суриком і білилами, гачок 765-93-239, дріт КО 0,5, КО 1, КО 1,6.
1. Демонтаж водовідкачувального насосу:
- розшплінтувати, відкрутити накидну гайку і від'єднати дренажну трубку від електродвигуна;
- зняти зтяжний дріт з з'єднувального шланга і від'єднати дренажну трубку від електродвигуна;
- розшплінтувати, відкрутити накидні гайки і від'єднати трубки від насосу.
- розшплінтувати, відкрутити накидні гайки і зняти трубку,
- послабити хомути і від'єднати з'єднувальний шланг від патрубка насоса.
- розшплінтувати, викрутити зтяжний гвинт і зняти водовідкачувальний насос в зборі з електродвигуном;
2. Монтаж водовідкачувального насоса.
Технічні вимоги на монтаж водовідкачувального насоса.
- протікання води в місцях з'єднання трубок і шлангів не допускається;
- струм холостого ходу електродвигуна насоса має бути не більше 15 А;
- протікання палива в місцях під'єднання трубопроводів до електроклапана і насоса ТДА не допускається.
Порядок монтажу кормового водовідкачувального насоса:
- встановити насос в зборі з електродвигуном і закріпити стрічкою з гвинтом. Гвинт зашплінтувати дротом;
- під'єднати шланг до патрубка насоса і закріпити хомутами;
- встановити трубку і закріпити накидними гайками;
- під'єднати трубки до насосу і закріпити накидними гайками, зашплінтувавши їх;
- під'єднати дренажну трубку шлангом до електродвигуна, шланг закріпити дротом;
- під'єднати електропровід до електродвигуна і закріпити накидною гайкою, зашплінтувавши її дротом.
ОПЕРАЦІЙНА КАРТА №3
ЗАМІНА НОСОВОГО ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНОГО НАСОСА.
Підстави для заміни носового водовідкачувального насоса аналогічні, як і для заміни кормового водовідкачувального насосу.
Інструменти і матеріали: ключі 14 мм, ключі торцьові 14,17 мм, гачок 765-93-19, викрутка, плоскогубці, молоток 0,8 кг., виколотка В-20сбА, ємкість з суриком чи білилами, дріт КО 1 ,КО 1,6.
1. Демонтаж носового водовідкачувального насоса:
- відкрутити гвинти, відкрити і заштопорити ребристий лист над трансмісією;
- розшллінтувати, відкрутити накидну гайку і від'єднати електропровід від роз'єму електродвигуна;
- послабити і зняти зтяжний хомут і від'єднати з'єднувальний шланг труби від патрубка насоса. Зняти дріт і від'єднати шланг дренажної трубки від штуцера електродвигуна;
- викрутити гвинти кріплення кронштейна насоса до днища і зняти насос в зборі з кронштейном;
- розшллінтувати, викрутити зтяжний гвинт стрічки кріплення електродвигуна насоса до кронштейна і від'єднати кронштейн від насоса;
2. Монтаж носового водовідкачувального насоса. Технічні вимоги на монтаж водовідкачувального насоса:
- протікання води в місцях з'єднання трубок і з'єднувальних шлангів не допускається;
- струм холостого ходу електродвигуна насоса має не перевищувати 15А;
- при впиранні стінки насоса в днище допускається додаткове встановлення шайб на бонки кріплення кронштейнів;
Порядок монтажу водовідкачувального насоса:
- встановити і закріпити кронштейн до корпуса електродвигуна насоса стрічкою і зтяжним гвинтом.зашплінтувавши його;
- встановити і закріпити насос в зборі з кронштейном до бонок днища гвинтами з пружинними шайбами;
- приєднати шланг труби до патрубка насоса і закріпити зтяжним хомутом. Надіти шланг дренажної трубки на штуцер електродвигуна і закріпити дротом,
- приєднати і закріпити електропровід до роз'єму електродвигуна накидною гайкою, зашплінтувавши її;
- відштопорити, закрити і закріпити ребристий лист над трансмісією гвинтами з пружинними шайбами.
ОПЕРАЦІЙНА КАРТА №4
ЗАМІНА ЗВОРОТНЬОГО КЛАПАНА В ДЕСАНТНОМУ ВІДДІЛЕННІ.
Зворотній клапан замінюють при таких несправностях:
- заїдання зворотнього клапана;
- руйнування пружини зворотнього клапана;
- руйнування ущільнюючих прокладок зворотнього клапана.
Інструмент: ключ х10, викрутка, ключі торцеві х10, х17, шплінтовиймач, гачок 765-93-293.
1. Демонтаж зворотнього клапана:
- викрутити гвинти кріплення фланця до кришки десантного відділення, послабити хомут з'єднувального шланга, відвести фланець з трубою і зворотнім клапаном в сторону і зняти зворотній клапан з ущільнюючими прокладками.
2. Монтаж зворотнього клапана:
Технічні вимоги на монтаж зворотнього клапана:
- клапан після встановлення повинен вільно відкриватися і закриватися;
- протікання води в з'єднанні труби і з'єднувального шланга не допускається;
Порядок монтажу зворотнього клапана:
- встановити зворотній клапан з ущільнюючими прокладками і закріпити фланець болтами з пружинними шайбами, затягнути хомут.Для заміни зворотнього клапана в силовому відділенні необхідно додатково підняти і заштопорити ребристий лист над трансмісією.
ТЕМА № 7: Основні положення по експлуатації озброєння і техніки.
ЗАНЯТТЯ №1 ОРГАНІ3АЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОЗБРОЄННЯ І ТЕХНІКИ
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Загальні положення з експлуатації озброєння і техніки. Призначення, види і періодичність технічного обслуговування БМП.
2. Марки пального, масел, мастил, охолоджувальних і спеціальних рідин, що застосовуються при експлуатації БМП.
3. Порядок прийому і передачі БМП командиром взводу.
4. Загальні обов’язки особового складу відділення, командира взводу щодо підтримання БМП в постійній бойовій готовності.
ЛІТЕРАТУРА: 1.1, 1.3, 1.4, 1.6, 1.15, 1.16, 1.17, 1.18, 1.20, 3.1, 3.2, 3.3, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОЗБРОЄННЯ І ТЕХНІКИ.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ озброєння та військової техніки (ОВТ) - це стадія життєвого циклу виробу військового призначення з моменту прийняття його військовою частиною від підприємства-виробника чи ремонтного підприємства до його списання
ЕТАПИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ:
- ВВЕДЕННЯ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ - це сукупність підготовчих робіт, контролю та прийняття військовою частиною зразка після виготовлення або ремонту згідно зі встановленими вимогами, закріплення його за підрозділом, посадовими особами (командиром підрозділу, водієм (механіком-водієм));
- ПРИВЕДЕННЯ ЗРАЗКА ДО ВСТАНОВЛЕНОГО СТУПЕНЯ ГОТОВНОСТІ - це етап експлуатації, який включає комплекс визначених експлуатаційною документацією робіт із приведення його до працездатного стану і вихідного положення для подальшого використання за призначенням;
- ПІДТРИМАННЯ У ВСТАНОВЛЕНОМУ СТУПЕНІ ГОТОВНОСТІ ДО ВИКОРИСТАННЯ (технічне обслуговування та ремонт) - це етап експлуатації, протягом якого здійснюється комплекс робіт, визначений експлуатаційною та ремонтною документацією, спрямований на підтримання зразка у встановленому ступені готовності;
- ВИКОРИСТАННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ - етап експлуатації, протягом якого зразок працює відповідно до його функціонального призначення;
- ЗБЕРІГАННЯ (короткочасне, тривале) - етап експлуатації, при якому зразок, який не використовується відповідно до призначення, утримується у спеціально відведеному місці у заданому стані та забезпечується його збереження протягом встановленого терміну;
- ТРАНСПОРТУВАННЯ - етап експлуатації, який включає підготовку і перевезення зразка у заданих умовах із використанням транспортних засобів чи засобів буксирування при забезпеченні збереженості його технічного стану та комплектності.
Всі етапи експлуатації ОВТ супроводжуються веденням обліку робіт техніки і озброєння і відповідної технічної документації .
Бойова готовність озброєння і техніки визначається:
- наявністю боєкомплекту, палива, мастильних та ін. експлуатаційних матеріалів, комплекту ЗІП, світлотехнічних пристроїв, приладів і пристроїв необхідних для використання зразків в умовах бойової діяльності, а також наявністю експлуатаційної документації;
- наявністю підготовлених екіпажів і водіїв;
- часом приведення зразків у готовність до бойового застосування за прямим призначенням.
СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ ОВТ
В ЗС України прийнята єдина система комплексного технічного обслуговування і ремонту озброєння і техніки, котра являється планово-попереджувальною, яка ґрунтується на обов'язковому проведенні встановлених видів технічного обслуговування і ремонту усіх складових частин зразка озброєння і техніки в залежності від розміру відпрацьованих ним (км пробігу, кількості пострілів, годин праці), календарних строків з врахуванням умов експлуатації.
Система комплексного технічного обслуговування і ремонту ОВТ включає наступне.
Технічне обслуговування при використанні:
1. Контрольний огляд (вихід, зупинка 15-20; 10-12 хв.);
2. Щоденне технічне обслуговування (при поверненні у парк, 2,5-3 год.);
3 Технічне обслуговування №1 (2400 - 2500 км, 5-6 год.);
4 Технічне обслуговування№2 (4800 - 5000 км, 8-10 год.);
5. Сезонне технічне обслуговування;
6. Регламентні роботи.
Технічне обслуговування при короткочасному зберіганні:
- щоденне;
- тижневе;
- місячне;
- квартальне.
Технічне обслуговування при довготривалому зберіганні:
- щоденне; - щотижневе; - місячне; - квартальне; - піврічне; - річне.
Ремонт БТОТ:
- поточний ремонт (проводиться військовими ремонтними засобами);
- середній ремонт (проводиться військовими ремонтними засобами);
- капітальний ремонт (проводиться бронетанковими ремонтними заводами).
Технічний стан зразка визначається: його справністю або працездатністю.
Справними вважаються зразки, які повністю комплектні, відповідають усім вимогам технічної документації і мають технічний ресурс.
Працездатними вважаються зразки, некомплектність яких і невідповідність вимогам технічної документації, а також повнота і якість проведеного технічного обслуговування і ремонту не впливає на ефективність, надійність і безпеку їх використання.
ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОЗБРОЄННЯ І ТЕХНІКИ
В частині складаються:
- перспективний план експлуатації БТОТ;
- річний план експлуатації і виходу у ремонт БТОТ частини;
- місячний план експлуатації і виходу в ремонт БТОТ;
- план постановки озброєння і військової техніки на зберігання;
- кожен день складається наряд на використання озброєння і техніки.
Планування експлуатації озброєння і техніки має за мету забезпечити:
- виконання планів бойової підготовки;
- своєчасне проведення технічного обслуговування і рівномірний вихід машин у ремонт;
- використання машин тільки по прямому призначенню у межах річних норм експлуатації;
підтримування у машин встановленого запасу ходу;
травильну заміну учбово-бойових машин, які вибувають на капітальний ремонт.
ПОДІЛ БМП ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ТА РІЧНІ НОРМИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БМП
БМП, які знаходяться на озброєнні, поділяються на групи експлуатації: машини бойової групи і машини учбово-бойової групи.
Розподіл машин по групах експлуатації виконується наказом по військовій частині. У групі бойових машин утримуються тільки нові і капітально відремонтовані машини, технічно справні, укомплектовані належним обладнанням і ЗІП машини з незнижуваним ресурсом не менше 3500 км до чергового ремонту (середнього чи капітального). Нові або капітально відремонтовані машини, які надходять на поповнення доукомплектування) частин безпосередньо із заводів, зараховуються у групу бойових машин.
Усі бойові машини у період між їх використанням повинні утримуватися на зберіганні.
Для забезпечення бойової підготовки особового складу частин і підрозділів використовують учбово-бойові машини.
У групу учбово-бойових машин виводяться БМП з найменшим ресурсом (менше 3500 км).
В усіх випадках загальна витрата моторесурсів БМП кожної групи не повинна перевищувати річної норми, встановленої наказом МО №х41 від 12.05.1993р.:
- для БМП бойової групи – 300 км;
- для командирських машин – 250 км;
- для БМП учбово-бойової групи – 2500 км.
Для нових і капітально відремонтованих машин передбачаються гарантійні напрацювання,на протязі яких завод-виробник (ремонтний завод) несе відповідальність за безвідмовну роботу машин при дотриманні правил експлуатації. Ці напрацювання зазначаються у формулярі машини. При виникненні відмов у період гарантійного напрацювання завод зобов’язаний відновити машину.
Гарантійні напрацювання БМП складають:
- для нових машин 8000 км;
- після КР - 6000 км.
Міжремонтні ресурси для БМПта БТР:
| для нових БМП | БМП після КР | для нових БТР | БТР після КР | |
| до середнього ремонту | 9000 км | 8000 км | 30000 км | 30000 км |
| від середнього до капітального ремонту | 7000 км | 7000 км | 20000 км | 20000 км |
| з початку експлуатації | 16000 км | 15000 км | 50000 км | 50000 км |
ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НА БМП І ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ
Своєчасність і повнота технічного обслуговування і ремонту озброєння і техніки, а також висока якість робіт багато в чому залежить від правильного ведення індивідуальної експлуатаційної документації.
До індивідуальної експлуатаційної документації відносяться:
- формуляр машини;
- паспорти на агрегати;
- паспорт двигуна;
- паспорт радіостанції;
- паспорт кулемета;
- відомість індивідуального возимого комплекту ЗІП;
- картка обліку недоліків у складі і утриманні машини.
2. МАРКИ ПАЛЬНОГО, МАСЕЛ, ПЛАСТИЧНИХ МАСТИЛ ТА ОХОЛОДЖУВАЛЬНИХ РІДИН, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БМП.
ПРИЗНАЧЕННЯ, ВИДИ І ПЕРІОДИЧНІСТЬ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ БМП.
а) Для швидкохідних дизелів використовується пальне трьох марок: Л-0,2-40; 3-0,2; А-0,2 (ДСТ-305-82).
Л-0,2-40 - для літньої експлуатації при температурі повітря не нижче +5°С;
3-0,2 - для зимової експлуатації при температурі повітря не нижче 35°С;
А-0,2 - для північних районів при температурі повітря нижче 35° С. В якості замінника дизельного палива може використовуватися влітку авіаційний гас марки Т-1, взимку ТС-1 (ДСТ 10227-62).
Загальна заправна ємність паливних баків - 462 л.
б) Масло МТ-16П (МТ-8П) ТУ 28-00117-80 за способом виробництва залишкове. Має багатофункціональну присадку і відмічається в маркуванні літерою "Т". Присадка поліпшує мастильні якості, нейтралізує дію кислот і знижує температуру застигання масла, що дає змогу використовувати масло МТ-16П у зимових і літніх умовах. Масло більш в'язке ніж паливо, кольору від темно-жовтого до чорного. Використовується:
- в системі мащення двигуна - 58л.;
- в КП 10 л (МТ-8П або МТ-16П);
- в БП-2,0 л;
- в підтримуючих котках - 0,14 л кожний.
В гідроамортизатори заправляють суміш 50% турбінного і 50% трансформаторного масла.
в) Мастила, в яких одним з основних показників є температура каплепадіння. При експлуатації БМП знаходять застосування середньо- і тугоплавкі мастила: солідол УС-с, консталін УТ-1, ЦИАТИМ-201, ЦИАТИМ-208. Це нафтові масла, в склад яких входять загущувачі: натрієве, літієве мило та і ін. Загущувач вводиться у кількості 10-20% для надання пластичності. Мастила маркірують літерами і цифрами.
Солідол УС-с ДСТ 4366-76 (ЛІТОЛ-24, ДСТ 2150-75) універсальне середньоплавке мастило, не боїться води і застосовується для мащення вузлів ходової частини та інших вузлів, куди може потрапити вода. Температура каплепадіння 80о С, має жовтий колір.
Консталін УТ-1 ДСТ-73 (ЛІТОЛ-24, ДСТ 2150-75) універсальне, тугоплавке мастило, яке омилює (реагує з водою). Температура каплепадіння 130-150° С, сіро-жовтого кольору. Застосовується для мащення підшипника механізму головного фрікціона.
ЦИАТИМ-201 ДСТ 6267-74 - літієве мастило з високою температурою каплепадіння (+170°С). Використовується для мащення ведучого шківа компресора і редуктора водяного насоса.
Мастило ЦИАТИМ-208 (ДСТ 16422-79) суміш осіркованого автотракторного масла з кальцієвим милом, чорного кольору. На БМП-1 використовується для мащення механізму натяжки гусениці.
г) Охолоджувальні рідини.
Влітку для охолодження двигуна БМП використовують воду з трикомпонентною присадкою, склад якої: калієвий хромпік, нітрит натрію, тринатрій фосфат (по 50 г на 100 л).
Присадка зменшує утворення накипу і уповільнює процес корозії.
Заправна ємність системи охолодження двигуна БМП з трьохкомпонентною присадкою 52 л.
Взимку для охолодження двигуна використовують низькозамерзаючу охолоджуючу рідину (антифриз) марки "40" і "65". Це суміш води з етиленгліколем (двоатомний спирт).
Антифриз марки "40" має температуру замерзання не вище 40° С і використовується у середній смузі (при температурі від +5° до -35° С).
Антифриз марки "65" має температуру замерзання не вище -65° С. Використовується у районах з особливо низькими температурами (при температурі нижче -35° С).
Свіжі стандартні антифризи являють собою трохи мутні рідини, світло-жовтого (марка "40") або жовтогарячого (марка "65") кольорів.
Експлуатація двигунів з використанням антифризу має ряд особливостей:
- температурний коефіцієнт об’ємного розширення у антифризів вище, ніж у води, завдяки цьому заправна ємність системи охолодження 48 л;
- недопустиме змішування антифризу з нафтопродуктами відбувається спінювання і викид з радіатора;
- етиленгліколь і його водяні розчини - отрута;
При проведенні технічного обслуговування і постановці машин на зберігання можуть використовуватися: мастило пластичне ПВК, мастило ГОІ-54П, уайтспіріт і бензин марки Б-70.
3. ПОРЯДОК ПРИЙОМУ І ПЕРЕДАЧІ БМП КОМАНДИРОМ ВЗВОДУ.
Основою для приймання й передачі машин у військах є:
- наказ командира частини - при передачі машин всередині частини;
- наказ командира з'єднання - при передачі машин з однієї частини в іншу всередині з'єднання;
- розпорядження командуючого військами округа при передачі машин із з'єднання в з'єднання.
Командир механізованого взводу приймає машини у присутності командирів відділень і особи, яка здає машини.
Той, хто здає машини, зобов'язаний ознайомити приймаючого з усіма даними, які характеризують стан машин, використовуючи формуляр машини.
Одночасно командир взводу по записах у формулярі повинен встановити:
- заводські номери машин і рік їх випуску заводом;
- пробіг машини у кілометражі з початку експлуатації і після середнього (капітального) ремонту;
- запас ходу до наступного ремонту;
- який вид технічного обслуговування провели на машинах і коли повинно бути проведене чергове технічне обслуговування;
- яким пальним, маслом і охолоджуючою рідиною заправлені машини.
Після попереднього ознайомлення зі станом машин за їх експлуатаційною документацією і за доповіддю особи, яка здає машини, командир, який приймає машини, повинен переконатися у справності і повній укомплектованості машин, а також усього встановленого на них обладнання, включаючи озброєння. При цьому для більш повної і всебічної перевірки, а також для скорочення часу, який витрачається на перевірку, командир взводу залучає механіків-водіїв і навідників-операторів свого взводу.
Перевірка стану машин завершується перевіркою наявності і стану комплекта ЗІП за комплектовочною відомістю машин.
За необхідності для машин, які пебували в експлуатації, проводиться контрольний пробіг до 25 км або 3-4 мотогодини роботи двигуна. Відкривати опломбоване обладнання і агрегати машини не дозволяється.
Всі знайдені під час перевірки недоліки повинні бути усунені у процесі приймання машин. У випадку викриття після пробігу на секції масляного фільтра грубої очистки металевої стружки машина не приймається.
При передачі машини однієї частини в іншу складається акт технічного стану у трьох примірниках. Акти технічного стану завіряються печаткою частини, яка здає машини.
При передачі машин всередині частини складається акт технічного стану в одному примірнику, який разом з рапортом про приймання машини особи, яка приймає, здається в технічну частину.
4. ЗАГАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ВІДДІЛЕННЯ, КОМАНДИРА ВЗВОДУ ЩОДО ПІДТРИМАННЯ БМП В ПОСТІЙНІЙ БОЙОВІЙ ГОТОВНОСТІ.
Командир взводу в мирний і воєнний час відповідає за збереження і стан бойової техніки і озброєння взводу, підтримання їх в постійній бойовій готовності.
Він повинен:
- знати матеріальну частину БМП, правила її експлуатації і зберігання;
- слідкувати за правильним використанням, утриманням і збереженням бойової техніки і не менше одного разу на два тижні особисто проводити огляд і перевірку технічного стану;
- перевіряти підготовку бойової техніки до виходу на навчання і заняття, а також технічний стан після повернення з навчань і занять;
- забезпечити проведення технічного обслуговування і поточного ремонту машин у встановлені строки, надаючи для цього особовому складу засоби, матеріали;
- швидко вживати заходів для поповнення боєкомплекту, дозаправки ПММ;
- вимагати виконання мір безпеки при роботі з технікою;
- доповідати командиру роти про стан машин, використання моторесурсів, боєприпасів, ПММ, ЗІПу.
Командир відділення у мирний і воєнний час відповідає за збереження і технічний стан бойової машини піхоти. Він повинен:
- знати матеріальну частину БМП, правила її експлуатації і зберігання;
- щоденно оглядати і утримувати у постійній бойовій готовності бойову машину і озброєння;
- при технічному обслуговуванні і поточному ремонті так організувати роботу, щоб забезпечити своєчасне і якісне обслуговування і ремонт закріпленої за відділенням БМП у встановлений нормативами час;
- доводити до солдат відділення їх обов'язки по обслуговуванню машин і домагатися точного їх виконання.
Усі інші члени екіпажу також відповідають за технічний стан і бойову готовність закріпленої машини.
При розподіленні обов'язків з обслуговування машини між особовим складом відділення командир відділення повинен виходити з наступних основних положень, залежно до видів обслуговування:
- механік-водій виконує найбільш складні і відповідальні роботи по догляду за силовою установкою, силовою передачею, механізмами управління, ходовою частиною і електрообладнанням;
- навідник-оператор виконує всі роботи по догляду за озброєнням, приладами стрільби і спостереження, боєприпасами;
- інші солдати відділення проводять чистку і мийку ходової частини і корпуса машини, виконують усі роботи по обслуговуванню десантного відділення.
Командир відділення при обслуговуванні машини організовує роботу особового складу відділення, перевіряє, чи всі належні роботи виконано. Крім того, він виконує усі роботи по догляду за радіостанцією, засобами внутрішнього зв'язку і приладами спостереження командира.
ЗАНЯТТЯ №2. ПАРКИ І ВНУТРІШНЯ СЛУЖБА
1. Типи парків, їх призначення, загальне облаштування та обладнання.
2. Технологічний процес обслуговування БМП в парку і польових умовах.
3. Порядок виходу машин з парку і повернення їх в парк.
4. Призначення, організація та порядок проведення паркових днів.
ЛІТЕРАТУРА: 1.1, 1.3, 1.4, 1.6, 1.15, 1.16, 1.17, 1.18, 1.20, 3.1, 3.2, 3.3, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10.
1. ТИПИ ПАРКІВ, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ,