Особливості догляду за хворими з пошкодженнями і захворюваннями шиї, трахеї і стравоходу

Слід зазначити, що ця група хворих потребує особливо уважного і ре­тельного догляду. Так, при догляді за хворими з пошкодженнями органів шиї можливий рецидив кровотечі, у цих випадках медична сестра повинна виконати пальцеве притискання судин або накласти стискальну пов'язку, викликати лікаря і доставити хворого в операційну для остаточної зупинки кровотечі. У хворих з пошкодженнями і захворюваннями гортані та трахеї у яких накладена трахеостома, основним завданням медичної сестри є: збе­реження прохідності трахеї і трахеостомічної канюлі. Для того, щоб виділення із трахеї через канюлю не забруднювали пов'язку, під неї підкла­дають клейончастий, поліетиленовий або гумовий фартушок, який при заб­рудненні миють антисептичним розчином. Внутрішню трубку трахеостоміч­ної канюлі 2-3 рази на день виймають, промивають і знову вставляють. Для того, щоб слизова трахеї не висихала, трахеостомічну трубку покривають зволоженою серветкою. Для активного відсмоктування слизу і харкотиння із трахеї через канюлю вводять тонкий катетер і проводять відсмоктування рідини електровідсмоктувачем. Перед відсмоктуванням у трахеостомічне дерево закапують 3-5 мл теплого 4 % розчину натрію гідрокарбонату або розчини ферментів - хемопсину, трипсину, лідази. Через канюлю в бронхі­альне дерево для профілактики легеневих ускладнень можна вводити різні лікарські речовини (антибіотики, відхаркувальні, ферменти та ін.). При наяв­ності хронічного стенозу гортані таких хворих можуть виписувати з трахео-стомічною трубкою. Вони повинні бути на диспансерному обліку. Кожного тижня їм проводять зміну трахеотомічної трубки (очищення, стерилізація) і проводять ревізію рани. При наявності запалення або подразнення навколо трахеостоми шкіру необхідно змазувати цинковою або іншою антисептич­ною або антибактеріальною маззю.

У хворих після операції на стравоході ретельний догляд досить часто є визначальним у прогнозі перебігу післяопераційного періоду. Хворим нада­ють відповідного фізіологічного положення, рекомендують утримуватись від проковтування слини, харкотиння протягом першої доби після операції, за­бороняють приймання будь-якої їжі і води. Хворий повністю знаходиться на парентеральному харчуванні. Приймати рідину через рот дозволяють на 4-5 добу і тільки невеликими порціями. При нормальному перебізі післяопера­ційного періоду можна призначати напіврідку їжу: кефір, сметану, сирі яйця, кисіль, манну кашу та ін. З 11-12-ї доби хворому можна дати протерте м'ясо, парові котлети, рибу. З 15-го дня можна призначити стіл № 1. При наявності зонда, проведеного через оперований стравохід (кишкову вставку), харчу­вання хворих проводять через зонд з 3-4-ї доби. В зв'язку з різким висна­женням і зниженням регенераторних властивостей організму, цим хворим призначають введення білкових препаратів, компонентів крові (альбумін, плаз-

ма), призначають імуностимулятори (іммунал, тимоген, тималін, Т-активін й ін.). З такими хворими проводять дихальну гімнастику, ЛФК, протирають спину, слідкують за станом дихальної і серцево-судинної систем. У кінці 3-ї доби необхідно провести очисну клізму.

При захворюваннях, опіках, раку стравоходу досить часто необхідно накладати гастростому. Ці хворі вимагають особливої уваги (рис. 192, 193).

Необхідно уважно стежити за станом шкіри навколо гастростомічно-го отвору. Шлунковий сік, який витікає через гастростому, може виклика­ти сильну мацерацію шкіри, що призводить до сильного болю. При кожно­му введенні харчових продуктів через гастростому шкіру потрібно проти­рати антисептичним розчином, змазувати вазеліном або антисептичною маззю. При наявності мацерації шкіри дану ділянку змазують пастою Ла-сара, цинковою маззю.

При догляді за хворими із захворюваннями щитоподібної залози слід пам'ятати, що вони потребують особливого догляду у зв'язку з лабільністю психіки, порушенням функції внутрішніх органів і операційною травмою.

Найзручнішим положенням після операції на щитоподібній залозі є напівсидяче з нахиленою головою для розслаблення шиї. Слід пам'ятати, що у хворих на дифузний токсичний зоб, в перші години після операції може виникнути тиреотоксичний криз, який характеризується збудженням, гіпер­термією (39-40°С), почервонінням облич­чя, тремтінням рук, тахікардією. Сестра терміново повинна викликати лікаря і до­помагати йому в наданні невідкладної до­помоги. Для цього повинна бути готова

система для внутрішньовенного вливання, набір медикаментів: 5 % розчин глюкози, інсулін, дигоксин, строфантин, гідрокортизон, преднізолон і ін.

Інколи у таких хворих після операції виникають болючі судоми м'язів кінцівок, обличчя внаслідок видалення паращитоподібних залоз, що регулю­ють обмін кальцію. При цьому необхідно терміново ввести внутрішньовенно хлорид кальцію, призначити гормон паращитоподібної залози - паратиреої-дин. Нерідко після видалення зобнозміненої залози в рані залишають дре­нажі або гумові випускники. Якщо пов'язка сильно просякла і по випускни­ку виділяється кров, це свідчить про кровотечу. Слід ретельно слідкувати за станом операційної рани, шкіри. Важливо приділяти увагу звучності голосу: охриплість - ознака пошкодження поворотного нерва. Харчування хворих після операції повинно бути висококалорійним, їжа теплою, рідкою, оскільки ковтання у цих хворих утруднене і болюче.