П О З О В Н А З А Я В А про захист прав споживача та стягнення неустойки

В Кіровський районний суд

М. Дніпропетровська

Позивач: Кондратюк Віктор Володимирович,
проживаючий за адресою:
49017, м. Дніпро, вул. Орловська, 28а, кв. 25,
тел./моб. +380669217423

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»,
49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15а, корпус 2,

+380567902700, +380567902701

Ціна позову: 7 553 грн. 44 коп.

П О З О В Н А З А Я В А про захист прав споживача та стягнення неустойки

17.09.2014 року Я, Кондратюк В.В., у магазині ТОВ «АЛЛО», що був розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Петровського, буд. 13, придбав смартфон Sony D2305 вартістю 2 777 (дві тисячі сімдесят сім) грн.

У зв’язку з тим, що 01.08.2015 у смартфоні Sony D2305 був виявлений недолік, а саме унеможливлення його включення, я звернувся до сервісного центру «ТЕХНОПОРТ», який був розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, буд. 51 з вимогою про проведення гарантійного ремонту. Однак, мені було відмовлено у гарантійному обслуговуванні через порушення з мого боку умов гарантійних зобов’язань, а саме механічне пошкодження плати смартфону. При цьому з боку сервісного центру не вказано яким чином виник вказаний недолік та які правила користування смартфоном були порушені з мого боку.

Враховуючи, що мною телефон не розкривався та жодних технічних маніпуляцій з материнською платою не проводилось відповідно до ст. 5, 8 Закону України «Про захист прав споживачів» мною було направлено заяву-претензію від 27.08.2015 року до ТОВ «АЛЛО» з вимогою про безоплатне усунення недоліків телефону Sony D2305, а у разі неможливості усунення недоліків, замінити телефон на аналогічний. На зазначену вимогу представником ТОВ «АЛЛО» Вовк І.М. у своєму листі мені було відмовлено.

14.12.2015 року я звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про захист прав споживача, де відповідачем вказаний ТОВ «АЛЛО», після чого судом було відкрите провадження у справі за № 203/6688/15-ц.

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2016 року у справі № 203/6688/15-ц : ТОВ «АЛЛО» зобов’язано виконати мою вимогу, а саме безоплатно усунути недолік мого смартофону Sony Xperia D2305. Крім того, судом було встановлено, що в період з 11 вересня 2015 року по 03 лютого 2016 року ТОВ «АЛЛО» має виплатити мені пеню з розрахунку 1% від вартості товару. Таким чином, судом було встановлено, що з боку ТОВ «АЛЛО» мені було необґрунтовано відмовлено у проведенні безоплатного ремонту смартфону. Крім того, суд встановив дату, з якоїйдезатримка у виконанні зобов’язання щодо безоплатного усунення недоліку смартфону, а саме з 11 вересня 2015 року. Вищевказані обставини були досліджені судом, а відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судом у цивільній справі, що набрало законної сили, звільняються від доказування.

ТОВ «АЛЛО» не погодилося з рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2016 року у справі № 203/6688/15-ц, у зв’язку з чим направило апеляційну, а потім і касаційну скарги. Однак, Апеляційним судом Дніпропетровської області та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ були відхилені скарги ТОВ «АЛЛО» (ухвали від 30.05.2016 № 58052714 та від 05.09.2016 № 61426711 відповідно).

Відповідно до ст. 14, 368 ЦПК України та ст. 17, 22 Закону України «Про виконавче провадження», з метою виконання рішення суду я звернувся 28.07.2016 до Жовтневого ВДВС м. Дніпро. 01.08.2016 за № 51804305 було відкрите виконавче провадження стосовно виконання рішення суду, а саме зобов’язання ТОВ «АЛЛО» безоплатно усунути недолік смартфону. Але ТОВ «АЛЛО» ухилялося від виконання вказаного рішення суду. Про це свідчить неодноразове накладання штрафу на ТОВ «АЛЛО» за невиконання рішення суду згідно виконавчого листа, у зв′язку з чим були винесені постанови про накладання штрафів від 07.09.2016 та 16.09.2016.

З боку ТОВ «АЛЛО» поштою на мою адресу надійшов лист від 04.10.2016 №05/РВ з пропозицію передати смартфон для проведення безоплатного усунення недоліку, після чого 17.10.2016 я передав смартфон до магазину мережі «АЛЛО» .

У зв’язку з тим, що станом на 02.11.2016 мій смартфон з боку ТОВ «АЛЛО» не було повернуто та не виконано безоплатне усунення недоліку смартфону, відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» я звернувся з вимогою про розірвання договору та повернення грошової суми, сплаченої за смартфон. Заяву я передав 02.11.2016 представнику ТОВ «АЛЛО» Губанову Я.К. Після повторного мого звернення 11.11.2016 вказана вище вимога з боку ТОВ «АЛЛО» була 12.11.2016 повністю виконана.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про захист прав споживача» правовим наслідком за порушення зобов’язання (затримка усунення недоліку товару з 11 вересня 2015 року) встановлена сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 653 Цивільного кодексу України зобов’язання сторін припиняються з моменту розірвання договору. Вимога про розірвання договору купівлі-продажу була вказана у моїй заяві від 02.11.2016 та прийнята представником ТОВ «АЛЛО».

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2016 року у справі № 203/6688/15-ц за період з 11 вересня 2015 по 03 лютого 2016 року з боку ТОВ «АЛЛО» було сплачено мені неустойку. Але у період з 04 лютого 2016 року по 02 листопада 2016 року з боку ТОВ «АЛЛО» не виконувалося згідно з ст. 8 Закону України «Про захист прав споживача» зобов’язання щодо безоплатного усунення недоліку мого смартфону. Таким чином, відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживача» за період з 04.02.2016 по 01.11.2016 (включно) з ТОВ «АЛЛО» має бути стягнуто неустойку в розмірі: 2777 грн. ×1% ×272 дні = 7 553 грн. 44 коп.

Для вирішення питання щодо сплати мені неустойки за затримку усунення недоліку мого смартфону я звернувся 15.11.2016 до ТОВ «АЛЛО». У листі від 16.11.2016 №16/РВ за підписом представника ТОВ «АЛЛО» мені було відмовлено у задоволенні вимоги щодо виплати мені неустойки. При цьому я не згоден з підставами відмови вказаними представником ТОВ «АЛЛО». У листі вказується, що я знав про рішення суду та мав самостійно звернутися до ТОВ «АЛЛО», але не звертався, чим проявив «бездіяльність».

Таке твердження не відповідає дійсності та немає законних підстав:

1) Звернення до ТОВ «АЛЛО» з вимогою про безоплатне усунення недоліку смартфону з мого боку було надано 27.08.2015, але я отримав відмову. Відмова була необгрунтована, внаслідок чого суд встановив дату затримки усунення недоліку з 11 вересня 2016 року, у цьому випадку правовим наслідком відповідно до закону встановлюється виплата неустойки;

2) Рішенням суду встановлено, що обов’язок його виконання покладений на відповідача – ТОВ «АЛЛО». Адреса мого проживання та контактний телефон не змінювалися з 27.08.2015, але з боку ТОВ «АЛЛО» ніяких пропозицій на виконання рішення суду, до моменту отримання листа від 04.10.2016, не надходило. Після отримання цього листа я 17.10.2016 надав смартфон для усунення недоліку;

3) Саме через відсутність пропозицій від ТОВ «АЛЛО» щодо виконання рішення суду я звернувся 28.07.2016 до Державної виконавчої служби. При цьому з боку ТОВ «АЛЛО» здійснювалося затягування часу виконання судового рішення до моменту розгляду касаційної скарги. Про це свідчать неодноразово накладені штрафи з боку ДВС на ТОВ «АЛЛО» за невиконання рішення суду.

Крім того, свою відмову ТОВ «АЛЛО» обґрунтовує аналізом судової практики та стверджує: якщо договір був розірваний та повернута грошова сума, а зміна з мого боку вимоги (про розірвання договору) не передбачає виплати неустойки, то неустойка за порушення строку гарантійного ремонту не передбачається. По-перше, згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України зобов’язання сторін припиняються з моменту розірвання договору, тобто з моменту коли я звернувся 02.11.2016 з такою вимогою до ТОВ «АЛЛО». Таким чином, до 02.11.2016 ТОВ «АЛЛО» зобов’язано було провести безоплатне усунення недоліку. По-друге, відповідно до ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання можуть виникати з актів цивільного законодавства. Таким чином, згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено зобов’язання з боку ТОВ «АЛЛО» – безоплатне усунення недоліку товару у встановлений строк, а за кожен день затримки виконання зобов’язання передбачена неустойка - правовий наслідок за порушення зобов’язання. По-третє, у моїх попередніх листах до ТОВ «АЛЛО» (до 02.11.2016) я вимагав саме безоплатного усунення недоліку, за невиконання якого у встановлені терміни законом передбачено стягнення неустойки. Саме тому, під час розрахунку грошової суми неустойки, я не враховую період з 02.11.2016 (дата вимоги про розірвання договору).

Необхідно відзначити , що з боку представника ТОВ «АЛЛО» безпідставно проводиться аналогія між моєю досудовою вимогою - претензією від 15.11.2016 та рішенням ВСУ від 09.09.2009 по справі №6-6521св08. У цій справі ВСУ скасував рішення про стягнення неустойки, яка була розрахована за період 48 днів. Треба відзначити, що позивач змінив свою вимогу через 20 днів після передачі телефону для гарантійного ремонту, тим самим припинив зобов’язання відповідача усунути недолік телефону та як наслідок стягнення неустойки. Тобто період за який мала бути нарахована неустойка мав складати : 20 днів - 14 днів (строк усунення недоліку передбачений законом) = 6 днів, а не 48 днів, як того вимагав позивач. Враховуючі вищезазначене, ВСУ прийняло рішення скасувати стягнення неустойки. У моєму випадку, під час розрахунку грошової суми неустойки, я врахував лише період до моменту зміни своєї вимоги (про розірвання договору) – 02.11.2016.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого оскільки стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів». Крім того, відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів здійснюється судом, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України для розгляду моєї позовної заяви я обрав Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у зв’язку з місцем заподіяння шкоди, а саме, смартфон був придбаний у магазині мережі ТОВ «АЛЛО», що був розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Петровського, буд. 13 (нова адреса: м. Дніпро, площа Вокзальна, буд. 13).

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 708, 709 ЦК України, ст.ст 4, 8 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 3, 118 - 120 ЦПК України, -

П Р О Ш У С У Д :

1. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» на користь Кондратюка Віктора Володимировича 7 553 грн. (сім тисяч п’ятсот п’ятдесят три ) грн. 44 коп. неустойки.

2. Судові витрати покласти на ТОВ «АЛЛО».

ДОДАТОК:

1. Копія цієї позовної заяви, на 5-х арк.;

2. Копія товарного чеку від 17.09.2014 р. та гарантійного талону, в 2-х екз.,

на 1 арк.;

3. Копія рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

від 17.02.2016 у справі № 203/6688/15-ц, в 2-х екз., на 2 арк.;

4. Копія заяви до ТОВ «АЛЛО» від 17.10.2016, в 2-х екз., на 1 арк.;

5. Копія заяви до ТОВ «АЛЛО» від 02.11.2016, в 2-х екз., на 1 арк.;

6. Копія заяви до ТОВ «АЛЛО» від 11.11.2016, в 2-х екз., на 1 арк.;

7. Копія заяви – претензії до ТОВ «Алло» від 27.08.2015, в 2-х екз.,

на 1 арк.;