Відгадати загадки. Що покладено в основу кожної-багатозначність слова чи уживання слова в переносному значенні?
УРОК №88 Тема: Уживання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично). Ознайомлення з перекладним словником.
Мета уроку: дати поняття про полісемію, пряме й переносне значення багатозначних слів; формувати вміння розрізняти пряме й переносне значення слова, вживати слова в прямому й переносному значеннях у художньому мовленні; помічати й виправляти лексичні помилки; розвивати увагу, логічне мислення та кмітливість, культуру усного й писемного мовлення , збагачувати, уточнювати й активізувати лексичний запас учнів.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Обладнання: підручник, словники (українсько – німецький і німецько – український, тлумачний),
Література:1 Кузьміна О. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 5-6 класів на уроках мови // Українська мова і література в школі, 2005. №6.- С.3-7.
2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко/ За ред.. О. І. Пометун. - К.
3. Рідна мова: Підручник для 5 – го класу / С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова. – К.: Грамота, 2005
4. Тихоша В.І. Система роботи над збагаченням мовлення учнів 5-9 класів власне українською лексикою та фразеологією :. – Херсон, 1995. – С. 103-106.
5. Шабельник Т.М. Рідна мова. 5 клас: Плани – конспекти уроків. –Харків: Веста: Видавництво «Ранок» 2007. – с. 247-253
---------------------------------------- Хід уроку ------------------------------------
1. 1. Актуалізація опорних знань учнів (3хв)
Перевірка домашнього завдання.
- Бесіда за питаннями.
ᴥ Як поділяються слова за лексичним значенням? ᴥ Як можна дізнатися про те, однозначне слово чи багатозначне? ᴥ Що таке багатозначність і чому вона можлива? ᴥ Навіщо нам потрібні ці знання, де ми їх можемо застосувати на практиці?
1. 2. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. (2 хв)
«Хвилинка – веселинка»
-Прочитайте усмішку. Поясніть Дмитрикові його помилку.
- Тату, чому не їздить мій потяг? – питає Дмитрик.
- Батарейки сіли. Вранці купимо нові.
Хлопчик зітхнув.
- Це дуже довго. Нехай краще повстають ті, що сидять.
- Чим, на вашу думку, ми будемо займатися на цьому уроці ?
3. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення. (15 хв)
Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
Самостійні частини мови можуть вживатися у прямому та переносному значенні . Слово, вжите в прямому значенні, означає звичайну назву предмета, дій чи ознаки. Слово вжите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку за схожістю. Це дає змогу точніше й зриміше описати певне явище. Здебільшого пряме значення є також первинним ,тобто таким, яке виникло разом зі словом. Наприклад, пряме і первинне значення іменника блискавка, утворено від дієслова блискати, - зизгазоподібна електрична іскра-наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Переносні значення слів є завжди вторинними. У даному разі «блискавка» на основі подібності за швидкістю проходження явища, його динамічністю розвинулися ще такі значення: 1.Телеграма, що передається негайно. 2. Особлива механічна застібка. Під час пояснення лексичних значень учитель використовує малюнки.
- Порівняйте в наведених висловах, виділені слова, вжиті в прямому і переносному значенні. На що вказують слова, вжиті в переносному значенні?
Крила птаха і на крилах думки. Теплий день і тепле слово.
Робота з підручником.
Усне виконання вправи 363.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 155, пряме й переносне значення слова).
Опрацювати таблиці « Пряме і переносне значення слова»:
ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА | ||
Пряме значення | Переносне значення | |
Дитина біжить. Солодкий цукор. Відкрий воду. | Куди біжить дорога? (Є . Гуцало). Солодкий вітер віє із Дніпра. (Д. Павличко). Відкрий для себе Україну, ти ж бо не знаєш всю її. (Г.Бідняк). | |
4. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок. (20хв)
Робота з підручником.
Виконання вправ 364, 365
Диктант з коментуванням.
Визначити слова, вжиті у переносному значені.
I.Коли Одарка гнівалася , сперечалася, слова її здавалися жалкими, як кропива , і кололися, мов їжаки. Зате перегнівавшись, Одарка перероджувалася. Слова її щебетали соловейки на калинових губах ,пурхали по всій хаті, витьохкували та виспівували.(За Є.Гуцалом)
II.1. Тиша та спокій гостювали в хаті. (М.Коцюбинський).2. Стіл Марічка накриває ,до вечері кличе. І ні в кого не буває кислого обличчя.(В. Дворецька). 3. Є ще люди сонні, наче мухи, а глухі до слова-це найгірш.(Д. Білоус).
Відгадати загадки. Що покладено в основу кожної-багатозначність слова чи уживання слова в переносному значенні?
1.Що найперше кидають у горщик, як варять у ньому їсти?(Погляд, щоб переконатися, що посудина чиста).2.З якого полотна не можна пошити сорочки? (Залізничного) 3. Коли півень несеться? (Коли його несуть на стіл у тарілці).