Основні групи м’язів їх функціональне значення.
Деякі м’язи людини та їх основні функції
| Група | Окремі м’язи | Функції |
| М’язи голови | Мімічні м’язи: коловий м’яз ока, м’яз сміху | Рухи губ, щік, повік |
| Жувальні м’язи: жувальний, скроневий | Рух нижньої щелепи | |
| М’язи шиї | Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз | Нахил голови вбік |
| М’язи грудей | Великий грудний | Приведення плеча до тулуба |
| Міжреберні м’язи | Вдих, видих | |
| М’язи спини | Трапецієподібний м’яз | Рухи плечового поясу |
| Найширший м’яз спини | Приведення плеча до тулуба | |
| М’язи живота | Прямий м’яз живота | Захист органів, нахили вперед |
| Косі м’язи живота | Захист органів, нахили в боки | |
| Діафрагма | Вдих, видих | |
| М’язи верхньої кінцівки | М’язи плечового поясу:дельтоподібний м’яз | Підняття плеча вгору |
| М’язи плеча: біцепс, трицепс | Згинання і розгинання руки в лікті | |
| М’язи нижньої кінцівки | М’язи тазового поясу:великий сідничний м’яз | Рухи тазостегнового суглоба |
| М’язи стегна: кравецький м’яз, чотириголо- вий м’яз стегна, двоголовий м’яз стегна | Рухи стегна та гомілки | |
| М’язи гомілки: литковий м’яз | Рухи стопи |
3.Динамічна і статична робота м’язів.
Під час скорочення м’язи виконують механічну роботу. Як можна визначити механічну роботу м’язів?
Величина зовнішньої роботи (А) визначається добутком величини сили (Р) на відстань її дії (S) або добутком маси (m) на висоту (h). Наприклад, якщо важкоатлет піднімає штангу масою 100 кг на висоту 2 м, то виконана робота дорівнює:
А = m, h = 100, 2 = 200 кг/м
1 кг сила = 9,81 ньютона
Отже, А = 9,81 . 200 = 1962 Дж.
Робота м’язів
| 1-й ряд | 2-й ряд |
| Статична | Динамічна |
| М’язи напружені, не скорочуються | М’язи почергово скорочуються і розслабляються |
| Утримання вантажу протягом певного часу | Біг, ходіння, плавання, спортивні ігри |
Різні наші рухи – переміщення тіла в просторі, утримання його у вертикальному положенні, трудова діяльність – усе це зумовлюється роботою м’язів. На будь-яку роботу витрачається енергія.
Організм людини
Їжа
| Органічні речовини | Неорганічні речовини |
| Білки, жири, вуглево- ди, нуклеїнові кисло- ти, АТФ | Вода, мінеральні солі |
Катаболізм
| енергія АТФ | вода, вугле-кислий газ | на мітохон-дріях |
Організм
| Складається з клітин | |
| Надходять | Виділяються |
| Кисень | Вода, вуглекислий газ |
| Органічні речовини |
Учені встановили, що до працюючих органів надходить більше крові, ніж у стані спокою. Це підтверджується дослідом, з яким нас познайомить дослідник: «Людину кладуть на горизонтальну платформу великих, але дуже чутливих терезів, і врівноважують їх. Досить людині, яка лежить на терезах, кілька разів поворушити пальцем ніг, як стрілка приладу покаже, що той кінець платформи, де лежить нога, трохи опустився. А якщо людина зробить кілька жувальних рухів, то опуститься другий кінець платформи. Це пояснюється тим, що до працюючих м’язів надходить більше крові. Чим більшу роботу виконують м’язові волокна, тим більше поживних речовин приносить до них кров. У людини, яка регулярно займається фізичною працею, фізкультурою, м’язи розвиваються, стають сильнішими, бо їх волокна ростуть і потовщуються. У результаті добре розвивається не тільки мускулатура, а й скелет.
Стомлення м’язів/
Виконання тривалої або інтенсивної роботи приводить до стомлення м’язів і припинення виконуваної роботи.
Робота
| Статична | Динамічна |
| Дуже стомлива | Менше стомлива |
Чому?
Демонстрація вправ з гантелями.
Людина стоїть нерухомо, тримає в розведених у сторони руках гантелі. Хоч як вона намагається зберегти горизонтальне положення рук, вони починають поступово опускатися і через деякий час безсило повисають. Чому? Напружені згиначі й розгиначі рук швидко втрачають свою працездатність, стомлюються.
Значно пізніше настає стомлення, коли людина виконує з цими ж гантелями вправи. Чому? Відбуваються поперемінні ритмічні скорочення і розслаблення то згиначів, то розгиначів. Під час розслаблення м’язи встигають відновити свою працездатність.
Коли ми виконуємо якусь роботу, нам хочеться більше зробити й не втомитись. Які умови для цього потрібні?
Дослід №1
Покладемо руку на стіл долонею вниз і, не відриваючи інших пальців від його поверхні, ударятимемо по столу середнім пальцем у ритмі стуку годинника. Запишемо час, коли м’язи пальця стомляться. Через 15 хвилин повторимо, але ритм прискорюємо вдвічі. Записавши час, помітимо, що стомлення м’язів пальця настало швидше.
Висновок.Чим швидший ритм скорочень м’язів, тим швидше в них розвивається стомлення.
Дослід №2
Аналогічно попередньому досліду вдарятимемо по столу в ритмі годинника. А потім, прив’язавши до пальця якийсь вантаж, так само вдарятимемо в ритм годинника. Порівнявши час, установили, що в другому випадку стомлення м’язів настало швидше.
Висновок. Чим більше навантаження на м’язи, тим швидше в них настає стомлення.
Від чого залежить стомлення?
Стомлення залежить від ритму й навантаження.
Стомлення м’язів вивчав свого часу І.М.Сєченов – російський фізіолог, основоположник нової науки фізіології праці. Він установив, що для досягнення високої продуктивності фізичної праці треба додержувати середній ритм робочих рук і середнього навантаження м’язів. В усіх випадках корисним буде активний відпочинок.
Понадвідновлення м’язів.
М’язи стомлюються. А з фізіологічного погляду, втома корисна чи шкідлива?
Втома – корисне явище. Шкідлива перевтома. Чому ж утома корисна? Після закінчення роботи, яка зумовила втому, у період відпочинку відбувається не тільки відновлення працездатності м’язів, а навіть її збільшення. Це явище називається понадвідновленням. Завдяки цьому м’язи можуть виконувати ще більшу роботу, ніж до розвитку стомлення. При цьому нова втома приведе до ще більшого понад відновлення, а отже, і до більшої працездатності.
Таким чином, без стомлення неможливе підвищення працездатності м’язів.
Як бачимо, працездатність м’язів прямо пропорційно залежить від утоми. І це не тільки розуміють, а й використовують спортсмени, які тренуються тривалий час, з кожним разом збільшуючи навантаження. Але треба пам’ятати, що надзвичайно тривала робота може призвести до перевтоми, коли енергетичні ресурси клітини вичерпуються і клітини гинуть. Тому фізичні навантаження треба виконувати з помірним збільшенням.
Висновок: чергуючи навантаження та відпочинок, можна сприяти високій працездатності й запобігати перевтомі.
Вправи – ефективний засіб і спосіб удосконалення рухового апарату людини. Вони є основою будь-якої рухової навички та вміння. Під впливом вправ формуються закінченість і стійкість усіх форм рухової діяльності людини.
За систематичного тренування відбувається збільшення потужності й корисної дії м’язів тіла. Це досягається, з одного боку, завдяки розвиткові м’язів, які беруть участь у роботі (м’язи, які тренуються , збільшуються в розмірах, у зв’язку з чим збільшується їхня сила), а з іншого - у результаті змін, яких зазнають серцево-судинна й дихальна системи.
Для досягнення високої працездатності м’язів під час фізичної роботи слід дотримуватися таких правил:
· працювати на свіжому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні для забезпечення надходження до м’язів необхідної кількості кисню, без якого неможливе утворення енергії, що виділяється в результаті розщеплення вуглеводів у клітині;
· уникати без достатньої фізичної підготовки надмірних навантажень;
· тренувати свої м’язи фізичними вправами;
· за появи відчуття значної втоми потрібно відпочити – чергування фізичних навантажень і відпочинку є одним зі способів підтримання високої працездатності й запобігання перевтомі.
Запитання для самоперевірки:
1. Яку функцію виконують м’язи?
2. Які нервові процеси лежать в основі рухів?
3.Чому необхідно займатися фізичною працею і спортом?
Домашнє завдання:
Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни К: «Професіонал» 2004 р. с. 316-320.