Схема зорового аналізатора
Вступ до офтальмології. Анатомія органа зору.
Вивчення офтальмології є важливим для медичних сестер під час допомоги лікареві в разі діагностики та лікування очних і соматичних хвороб особливо тепер, коли медсестринство розглядається як наукова дисципліна, а медична сестра – як професіонал, що володіє науковими знаннями та практичними навичками.
План заняття
І. Введення в предмет:
1. Зміст та задачі офтальмології, значення органа зору для людини.
2. Роль середнього медичного працівника у боротьбі за охорону зору населення.
3. Основні етапи розвитку офтальмології.
4. Організація офтальмологічної допомоги в Україні.
ІІ. Анатомія органа зору:
1. Поняття про зоровий аналізатор. Зв'язок органа зору з центральною нервовою системою та організмом в цілому.
2. Будова органа зору:
а) очне яблуко;
б) захисний апарат ока;
в) додатковий апарат ока.
(дивись: «Очні хвороби» І.Я. Новицький, стор. 3 - 17)
Офтальмологія – наука про око, що вивчає будову та внутрішньоутробний розвиток органа зору, етіологію, клініку, лікування та профілактику очних захворювань, розробляє нові методи лікування хвороб ока та дослідження зорового аналізатора.
Головна задача офтальмології – попередження сліпоти та слабкозорості, що включає:
1. Охорону зору дітей.
2. Раннє виявлення та активне спостереження за хворими на глаукому.
3. Попередження очного травматизму, своєчасне і правильне надання першої допомоги при травмах органа зору.
4. Профілактика та своєчасне лікування вірусних, бактеріальних, грибкових хвороб ока та ускладнень з боку ока у разі загальних хвороб організму.
Завданнями медсестринства є:
- визначення проблем і потреб пацієнтів та розробка адекватних медико – соціальних заходів для їх вирішення;
- забезпечення всьому населенню оптимального рівня кваліфікованої, загальнодоступної медсестринської допомоги у здійсненні профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів;
- розкриття впливу умов і чинників, які призводять до негативних відхилень у стані індивідуального та громадського здоров’я;
- санітарна освіта громадян України як складова комплексного підходу до попереджувально – профілактичних, медичних і екологічних заходів, орієнтованих на збереження та зміцнення здоров’я сучасних та майбутніх поколінь;
- наближення національного медсестринства до міжнародних стандартів, поєднання вітчизняних традицій у медсестринстві до міжнародних стандартів.
Необхідною умовою розуміння клініки очних хвороб є чітке уявлення про будову і фізіологію зорового аналізатора. Зоровий аналізатор є складовою частиною людського організму і від його функціонування залежить нормальна діяльність усіх систем організму.
Зоровий аналізатор складається з трьох частин: периферичної (світлосприймаючої) частини, провідних шляхів і центральної частини (кори потиличної долі головного мозку).
Схема зорового аналізатора
  |
І – периферичний відділ зорового аналізатора (сітківка - 1).
ІІ – провідні шляхи (зорові нерви – 2 та 3, зоровий перехрест – 8, зоровий тракт – 4, підкоркові
зорові вузли – 5, променистість Граціоле.
ІІІ - центральний відділ зорового аналізатора (кора потиличної долі головного мозку – 7).
ОЧНЕ ЯБЛУКО .
1 - рогівка, 2 - передня камера очного яблука, 3 - кришталик,
4 - задня камера ока, 5 - райдужка, 6 - війчасте тіло, 7 - війчастий пасок, 8 - війчастий м`яз, 8 - склоподібне тіло, 12 - зоровий нерв, 13 - сліпа пляма, 14 - диск зорового нерва, 15 - центральні артерії і вени сітківки, 10 - жовта пляма з центральною ямкою, 14 - зорова частина сітківки, 15 - склера, 16 - судинна оболонка, 17 - медіальний прямий м`яз ока, 18 - латеральний прямий м`яз ока, 19 - кон`юнктива .
БУДОВА ОРГАНА ЗОРУ
|
|
БУДОВА ОЧНОГО ЯБЛУКА
 |  | ||
|
|
До лекції №2
ФУНКЦІЇ ОРГАНА ЗОРУ
План заняття
1. Зоровий акт, роль кори головного мозку в його здійсненні.
2. Функції органа зору, визначення, значення для людини :
а) центральний зір, поняття про гостроту зору, її визначення, форми запису;
б) кольоровідчуття, поняття про трихромазію, порушення
кольоровідчуття, методи його визначення ;
в) периферичний зір, значення периметрії, для діагностики
захворювань мозку, сітківки, зорового нерва;
г) світловідчуття, поняття про темнову та світлову адаптацію;
д) бінокулярний зір, його порушення, методи дослідження.
3. Методи обстеження очного хворого (скарги, анамнез, визначення гостроти зору
та інших функцій органа зору, зовнішній огляд при денному освітлення та
методом фокального обстеження, дослідження у прохідному світлі,
офтальмоскопія, біомікроскопія, УЗД, рентгенографія, ангіографія, КТ,
кератоскопія, електрофізіологічні обстеження сітківки та інші методи, загальний
та біохімічний аналіз крові, сечі, бактеріологічні та серологічні методи
обстеження, консультації інших спеціалістів).
(дивись: «Очні хвороби» І.Я. Новицький, стор. 18 – 28, 46 - 54)
Всю роботу зорового аналізатора умовно ділять на п’ять функцій:
- центральний зір,
- кольоровідчуття,
- периферичний зір,
- світловідчуття,
- бінокулярний зір.