Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
Hоpмування ультpазвука
Пiд впливом ультpазвукових коливань виникають виpаженні зсуви у станi неpвової, серцево-судинної, дихальної, ендокринної системах органiзму, у обмiнi речовин та терморегуляцiї.
Характеристикою звука, що створюється коливаннями повiтряного середовища у робочої зонi, є рівні звукового тиску у тpетьоктавних смугах з сеpедньогеометpичними частотами вiд 12, 5 до 100 кГц.
Допустимi рівні звукiв тиски згiдно [9] на робочих мiсцях не повиннi пеpевищувати значень вказаних у таблиці 4.2.:
fcг, кГц Lдоп, дБ
12,5 Ј 80
20 Ј 90
25 Ј 105
31,5-100 Ј 110
Допустимi рівні ультpазвука у зонах контакту рук або iнших частин тiла людини з робочими органами приладiв та установок не повиннi пеpевищувати 110 дБ.
Hоpмування інфразвук
Інфpазвук характеризується тими же паpаметpами, що і чуємий звук. Інфpазвукові низькочастотнi хвилi оказивають неблагоприємний вплив на стан людей: його дiя супроводжується вiдчуттям обертання, розхитання, почуттям тривоги, страху, бiллю у вухах, порушенням роботи органiв рiвноваги. Спiвпадiння частот iнфразвука з частотами внутрiшнiх органiв (6-8 Гц) може привести до важких наслiдкiв (внаслiдок резонансу) - до витрат зору та слуху.
Згiдно [11] нормуються рівні звукового тиску у октавних смугах сеpедньогеометpичних частота: 2, 4, 8, 16 Гц. Допустимі рівні інфразвука для даних частот не повинні перевищувати 105 дБ.
37. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання.
Безпека виробничого обладнання забезпечується: —вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції; використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування; —застосуванням в конструкції засобів захисту; —дотриманням ергономічних вимог; —включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання; —застосуванням в конструкції відповідних матеріалів.
38. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають:
— усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію;
— заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;
— комплексну механізацію та автоматизацію виробництва,
— застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів,
— герметизацію обладнання,
— застосування засобів колективного захисту працівників;
— раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;
— своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
— запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;
— своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
— забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.
Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.
39. Безпека при експлуатації систем під тиском.
Посудини, що працюють під тиском, та причини аварії і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
До посудин, що працюють під тиском, належать:
— герметичне закриті ємності, які призначені для здійснення хімічних і теплових процесів, а також для зберігання і перевезення стиснених, зріджених і розчинених газів і рідин;
— посудини, які працюють під тиском води з температурою вище 115 0С або іншої рідини з температурою, що перевищує температуру кипіння при тиску 0,007 МПа (0,7 кгс/см2), без врахування гідростатичного тиску;
— посудини, що працюють під тиском пари або газу, вищим 0,07 МПа (0,7 кгс/см2);
— балони, призначені для транспортування і зберігання зріджених, зріджених і розчинених газів під тиском, вищим 0,07 МПа (0,7 кгс/см2);
— цистерни та бочки для транспортування і зберігання зріджених газів, тиск пари котрих при температурі до 50 0С перевищує тиск понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см2);
— цистерни і посудини для транспортування і збереження зріджених, стиснутих газів, рідин і сипких тіл, в яких тиск вище 0,07 МПа (0,7 кгс/см2) утворюється періодично для їх випорожнення; барокамери.
Причинами вибухів котельних установок є перегрівання стінок котла (внаслідок упускання води), або недостатнє охолодження внутрішніх стінок внаслідок накопичення накипу, а також раптове руйнування стінок котла внаслідок появи в них тріщин або втомних утворень, зумовлених перевищенням тиску порівняно з розрахунковим у випадку несправності запобіжних пристроїв.
Компресорні установки можуть вибухати внаслідок недотримання вимог експлуатації двигунів установки та умов наповнення повітрозбирача. Основними причинами вибухів є:
— перегрівання поршневої групи, що викликає активне розкладання вуглеводнів, суміш котрих з повітрям призводить до утворення вибухонебезпечного середовища;
— застосування легкоплавких масел, здатних розкладатись при невисоких температурах;
— накопичення статичної електрики на корпусі компресора або повітрозбирача, що призводить до іскріння від пилинок в повітрі, котре всмоктується;
— перевищення тиску в повітрозбирачі внаслідок несправності запобіжника.
Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
41. Дайте поняття електробезпеки. Особливості електротравм в порівнянні з іншими видами нещасних випадків.
Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила электробезопасности регламентируются правовыми и техническими документами, нормативно-технической базой. Знание основ электробезопасности обязательно для персонала, обслуживающего электроустановки и электрооборудование.
Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної луги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням
струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття „електротравматизм".
42. Дiя електричного струму на оpганізм людини. Види електротравм.
Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:
— місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні організму;
— загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.
Згідно зі статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості за вказаними видами травм має наступний вигляд:
— місцеві електротравми — 20%;
— електричні удари — 25%;
— змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та електричні удари) — 55%.
43. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом.
Сила струму. Зі зростанням сили струму небезпека ураження ним тіла людини зростає. Розрізняють порогові значення струму (при частоті 50 Гц):
— пороговий відчутний струм — 0,5—1,5 м А при змінному струмі і 5—7 м А при постійному струмі;
— пороговий невідпускний струм (струм, що викликає при проходженні через тіло людини нездоланні судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснений провідник) — 10—15 мА при змінному струмі і 50—80 мА при постійному струмі;
— пороговий фібриляційний струм (струм, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця) — 100 мА при змінному струмі і 300 мА при постійному струмі.
Опір "тіла людини проходженню струму. Електричний опір тіла людини — це опір струму, котрий проходить по ділянці тіла між двома електродами, прикладеними до поверхні тіла. Він складається з опору тонких зовнішніх шарів шкіри, котрі контактують з електродами, і з опору
внутрішніх тканин тіла. Найбільший опір струму чинить шкіра. На місці контакту електродів з тілом утворюється своєрідний конденсатор, однією обкладкою котрого є електрод, другою — внутрішні струмопровідні тканини, а діелектриком — зовнішній шар шкіри. Електричні властивості конденсатора характеризуються напругою, на котру він розрахований, та його ємністю. Ємність конденсатора — відношення його заряду до напруги, при котрій він може отримати даний заряд. Таким чином, опір тіла людини складається з ємнісного та активного
опорів. Величина електричного опору тіла залежить від стану рогового шару шкіри, наявності на її поверхні вологи та забруднень, від місця прикладання електродів, частоти струму, величини напруги, тривалості дії струму. Ушкодження рогового шару (порізи, подряпини, волога, потовиділення) зменшують опір тіла, а відтак — збільшують небезпеку ураження. Опір тіла людини в практичних розрахунках приймається рівним 1000 Ом.
44. Класифікація приміщень по ступені небезпечності ураження людей електричним струмом.
За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:
— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним Середовищем;
— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;
— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;
— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;
— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;
— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;
— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;
— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.
45. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості.
Структурна схема електропостачання пiдприємств показана на рис 5.2.
Рис.5.2. Структурна схема електропостачання підприємства
1- електростанцiя, 3,4 - трансформаторнi пiдстанцiї підвищуюча та понижуюча напругу відповідно; 2 - лiнiя електpопостачання з напругою більше 1000В; 5 - з напругою менше 1000В; 6 - споживач електроенергiї.
Трансформатор та лiнiї електропередачi створюють електричнi мережi. Згiдно ПУЕ мережi дiляться:
- по напрузi: до 1000В (~220В; ~380В) та бiльш 1000В (6, 10, 35, 110, 220кВ і т. п.);
- по кiлькостi фаз: однофазні та багатофазні;
- по кiлькостi проводiв: одно, 2-х, 3-х та 4-х пpоводові;
- по режиму нейтpалі трансформатора напруги: з ізольованою та заземленою нейтpаллю трансформатора напруги.
Електричнi мережi до тисячi вольт виконують:
- по кiлькостi проводiв: двох, трьох та чотирьох проводовi;
- по режиму роботи нейтралі трансформатору: з iзольованою та заземленою нейтраллю трансформатору.
На рис. 5.3. і 5.4. приведенi схеми електричних мереж з наругою до 1000 В.
а 
б 
Рис.5.3. Однофазна двохпроводова мережа
а)iзольована вiд землi б)з одним заземленим проводом
б а
Рис.5.4. Трьохфазні мережi
1, 2, 3 - фазні проводи;
0 - нейтральна точка трансформатору напруги;
R0 - опір заземлюючого пристрою трансформатора напруги;
R1, R2, R3і Rн- опори фазних і нульового пpоводів відповідно вiдносно землi;
Uлі Uф- лінійна (220В) і фазна (380В) напруги.
46. Аналiз умов безпеки експлуатацiї однофазних мереж.
Однофазна двопpоводова мережа ізольована вiд землi
Ноpмальний pежим
Схема однополюсного дотику людини до однофозної мережі показана на рис.5.5.
Рис. 5.5. Електрична схема дотику людини до однофазної мережі ізольованої від землі.
Струм Ih, який протікає по тілу людини, під дією напруги дотику Uдотдорівнює
;
Згідно першого закону Кіргофа струм у вузлі для даної схеми буде дорівнювати
I1= I2+ Ih .
Замінимо струм відповідними напругами та опорами
.
Вирішуючи відносно Ih і Uдототримаємо слідуючи вирази:
; 
.
При R1= R2= Rізструм, протікаючий через тiло людини буде визначатись виразом 
.
Аваpійний pежим
До схеми дотику добавляється замикання проводу 1 на землю (див. рис.5.6.)
Рис.5.6. Електрична схема дотику людини до однофазної мережі ізольованої від землі у аварійному режимі
В даному випадку U = Uдот+ Uзам , де Uзам- напруга замикання. Так як R2 = Rзам» 0, то Uзам» 0.
U = Uдот.
.
Висновки:
При нормальному pежимі роботи мережi чим краща iзоляцiя пpоводів, тим менший струм протікає по тiлу людини. Дотик людини до пpоводу з бiльшим опором iзоляцiї бiльш небезпечний.
В аварійному pежимі струм, протікаючий по тiлу людини не залежить вiд стану мережi.
Однофазна двохпpоводова мережа з одним заземленим пpоводом
Нормальний режим.
Людина торкається до нульового проводу.
Схема дотику людини до фазного проводу двохпроводної мережі з одним заземленим проводом показана на рис. 5.7.
Рис. 5.7. Електрична схема дотику людини до фазного проводу двопроводової мережі
Ih>> Iіз, так як Rh >> Rізтому Iізне враховується.
, так як Rh >> R0,то
Висновок: Струм, протікаючий по тiлу людини Ihу двопроводових мережах, не залежить вiд опору iзоляцiї проводiв вiдносно землi.
Людина торкається до нульового проводу.
Схема дотику для даного випадку показана на рис.5.7.
Рис 5.7. Схема дотику людини до нульового проводу однофазної двопроводової мережі
де Rні Iн- опір і струм навантаження відповідно;
RАБ- опір проводу на ділянці АБ.
При нормальному режимi роботи мережi напруга дотику невелика. Найбiльше її значення у точці С і складає не бiльше 5% вiд напруги мережi (згiдно ПУЕ), тобто для мережі напругою 220В напруга нульового проводу складає 11В. Максимальний струм, протiкаючий по тiлу людини, у цьому випадку буде дорiвнює 11mA.
Аварiйний режим.
При дотику людини до нульового проводу двохпроводової мережi в момент короткого замикання у навантаження (див рис. 5.8.) вiн попаде пiд напругу дотику рiвнiй половинi робочої (у випадку якщо опори iзоляцiї проводiв прийняти рiвними. Так для робочої напруги 220В напруга дотику складе 110В, а струм, протiкаючий по тiлу людини 
, тобто небезпечний для життя.
·Рис.5.8. Схема дотику людини до нульового проводу однофазної двопроводової мережі у аварійному режимі
47. Аналiз умов безпеки експлуатацiї тpифазної мережі з заземленою нейтраллю.
Нормальний режим.
Дана мережа характеризується вiдсутнiстю нульового проводу та заземлення нейтралі трансформатору, тому провідності Y0 = Yн= 0. При дотику людини до фазного проводу 2 (див. рис. 5.13, вона попадає пiд напругу дотику
Рис. 5.13. Електрична схема дотику людини до фазного проводу трифазної мережі з ізольованою нейтраллю
При Y1=Y2=Y3=Yіз
, так як а2+а+1 = 0.
Враховуючи, що Yіз = 1/Rіз, Yh= 1/Rh, вираз для напруги дотику набуде вигляду
.
Струм через людину
.
Висновки:
Струм, протiкаючий по тiлу людини, залежить вiд фазової напруги мережi, опору тiла людини та опору iзоляцiї мережi.
Зменшити силу струму Ih можна, збільшивши опір iзоляцiї лiнiї або тiла людини.
Аварiйний режим.
При замиканні фази 2 на землю (див. рис.5.14.) через малий опір Rзм провідності двох iнших фаз можна прийняти рiвними нулю (Y1=Y2=0). Тодi, підставивши у вираз напруги дотику для загального випадку ці значення, отримаємо наступну формулу
Рис. 5.14. Електрична схема дотику людини до фазного проводу трифазної мережі з ізольованою нейтраллю у аварійному режимі
При Rзм << Rh Uдот 
Uл.
Висновок При однополюсному дотику у мережi з iзольованою нейтраллю, при аварiйному режимi роботи людина опиниться пiд напругою, яка в залежності від значення Rзмзмінюється від фазної (Rзм 
0) до лінійної (Rзм=0).
48. Аналiз умов безпеки експлуатацiї тpифазної мережі з ізольованою нейтраллю.
Нормальний режим.
Дана мережа характеризується вiдсутнiстю нульового проводу та заземлення нейтралі трансформатору, тому провідності Y0 = Yн= 0. При дотику людини до фазного проводу 2 (див. рис. 5.13, вона попадає пiд напругу дотику
Рис. 5.13. Електрична схема дотику людини до фазного проводу трифазної мережі з ізольованою нейтраллю
При Y1=Y2=Y3=Yіз
, так як а2+а+1 = 0.
Враховуючи, що Yіз = 1/Rіз, Yh= 1/Rh, вираз для напруги дотику набуде вигляду
.
Струм через людину
.
Висновки:
Струм, протiкаючий по тiлу людини, залежить вiд фазової напруги мережi, опору тiла людини та опору iзоляцiї мережi.
Зменшити силу струму Ih можна, збільшивши опір iзоляцiї лiнiї або тiла людини.
Аварiйний режим.
При замиканні фази 2 на землю (див. рис.5.14.) через малий опір Rзм провідності двох iнших фаз можна прийняти рiвними нулю (Y1=Y2=0). Тодi, підставивши у вираз напруги дотику для загального випадку ці значення, отримаємо наступну формулу
Рис. 5.14. Електрична схема дотику людини до фазного проводу трифазної мережі з ізольованою нейтраллю у аварійному режимі
При Rзм << Rh Uдот Uл.
Висновок При однополюсному дотику у мережi з iзольованою нейтраллю, при аварiйному режимi роботи людина опиниться пiд напругою, яка в залежності від значення Rзмзмінюється від фазної (Rзм 0) до лінійної (Rзм=0).