Комбіноване погладжування в три тури.

МОДУЛЬ №1

Техніка

Виконання масажних прийомів

Практичне заняття № 1

Тема заняття:Погладжування. Фiзiологiчний вплив на організм, загальнi методичнi вказiвки. Техніка виконання.

Мета заняття:Оволодіти методикою та технікою виконання погладжування, особливості застосування при різних захворюваннях.

Наочність:масажний стіл, модель.

Загальні відомості

Погладжування - це основний масажний прийом, що полягає в ковзанні руки по шкірі масуємої ділянки, не зрушуючі її під час виконання прийому.

Фізіологічна дія погладжування

Дія погладжування насамперед позначається на шкірі. Шкіра обчищається від рогових лусочок, залишків секрету потових і сальних залоз. При поглажуванні поліпшується шкірне дихання і активізується секреторна функція шкіри. Значно впливає на трофіку шкіри: посилює її обмінну функцію, підвищує шкірно-м'язовий тонус, скорочувальну функцію шкірних м'язів, що робить шкіру гладкою, еластичною. При погладжуванні посилюється капілярний кровообіг за рахунок розкриття резервних капілярів, про що свідчить підвищення місцевої температури шкіри, її почервоніння (гіперемія).

При погладжуванні звільняються шляхи відтоку крові, що сприяє зменшенню набряку, а також швидшому видаленню продуктів обміну.

У залежності від методики застосування (Площине: 1. поверхневе, 2. глибоке погладжування. Обхоплююче: 1. непереривчасте, 2. переривчасте погладжування), а також від дозування масажних прийомів погладжування може заспокійливо або збудливо діяти на центральну нервову систему, підвищувати або знижувати збуджуваність нервових провідників. Застосовуючи погладжування на ділянках рефлексогенних ділянок (шийно-потилична і верхньогрудна, підложечна тощо), а також рецепторних зон (зони Захар'їна - Геда, Мекензі тощо), ми маємо можливість завдавати рефлекторний терапевтичний вплив на патологічно змінену діяльність різноманітних тканин і внутрішніх органів. Погладжування здійснює знеболюючу і виражену розсмоктуючу дію. Застосування погладжування дає можливість активізувати тканинний обмін.

Методичні вказівки

1. При погладжуванні м'язи, а також сусідні частини тіла повинні бути максимально розслаблені. При підвищенні м'язового тонусу зменшується просвіток м'язових судин і, отже, послабляється терапевтичний ефект погладжування. Цей момент набуває особливого значення при наявності судинних розладів.

2. Погладжування можна застосовувати самостійно, наприклад при свіжій травмі м'яких тканин, при підвищеній чутливості з метою адаптації шкіри хворого до тактильних подразнень, при безсонні, а також у комплексі з різноманітними масажними прийомами, у першу чергу після розтирання і розминання.

3. Поверхневе погладжування є підготовчим до глибокого погладжування.

4. Погладжуванням починається і закінчується кожний сеанс масажу.

5. Площинне поверхневе погладжування можна робити як по ходу, так і проти току лімфи, через те що в поверхневій лімфатичній мережі шкіри клапани відсутні, а в глибокій знаходяться в незначній кількості, тому рух лімфи може здійснюватися в цих мережах в усіх напрямках.

6. У випадку, коли погладжування застосовується з метою посилення лімфотоку, розвантаження лімфатичної і кровоносної мережі, погладжування повинно здійснюватись по ходу лімфатичних і кровоносних судин.

7. При набряках глибоке обхватуюче погладжування повинно починатися із сегмента, що лежить вище, найближчого до групи лімфатичних вузлів, щоб звільнити шлях для руху лімфи і крові із сегментів кінцівки, що знаходяться нижче. Наприклад, при набряку стопи масажують спочатку стегно, потім гомілку і, нарешті, стопу. Починати масаж із дистального сегмента при наявності набряклості тканин - це значить намагатися вилити рідину з закупореної пляшки.

8. Погладжування повинне проводитися повільно і ритмічно, особливо при набряклості тканин. При швидкому і неритмічному погладжуванні утруднюється рух лимфи, травмуються лімфатичні судини і збільшується лімфостаз.

9. При масуванні м'язів погладжування проводиться в напрямку ходу м'язових волокон.

10. Сила тиску, із яким виконується погладжування, змінюється в залежності від анатомо-топографічних особливостей масажуємої ділянки, а також від функціонального стану тканин. Тиск посилюється в місцях проходження значних судин, а також у місцях, вкритих достатнім прошарком жирової клітковини і м'язів, і зменшується на ділянках кісткових виступів, при наявності хворобливості і підвищеної чутливості тканин.

Види погладжування:

Площине:

Поверхневе:	Глибоке :
1. кругове площинне погладжування;	1. роздільно-послідовне погладжування;
2. граблеподібне погладжування;	2. гребньоподібне погладжування;
3. гладіння І варіант (“Кораблик”).	3. гладіння ІІ варіант (“Дамський кулак”);
	4. відгладжування двома великими пальцями (В₂В).