Основні вимоги до комбінованих і борошнистих кормів

Колір готового комбікорму повинен відповідати набору інгредієнтів, що входять в його склад. Найчастіше комбікорм буває сірого кольору з різними відтінками, залежно від наявності в ньому тих чи інших кормів.

Запах відповідає набору інгредієнтів.

Вміст вологи в комбікормах не повинен перевищувати 14,5%.

Комбікорм повинен бути однорідним за зовнішнім виглядом, без ознак цвілі.

Комбікорми випускають у розсипному, гранульованому і брикетованому вигляді. У гранулах зберігається збалансованість комбікормів, особливо відносно вітамінів, мікроелементів та інших біологічно активних речовин.

Методи дослідження якості комбінованих кормів

Отримані зразки кормів досліджують органолептично (визначають колір, запах, смак, вологість), лабораторно (визначають вміст металевих домішок, піску, загальну кислотність, вміст солі, нітратів та нітритів, свіжість), після місячного зберігання проводять токсико-мікологічний аналіз.

Органолептичний аналіз

1. Визначення кольору. Комбіновані та мучнисті корми найчастіше мають білий або сірий колір з відтінками, залежно від наявності в них тих чи інших кормових засобів. Наприклад, комбікорм з великим умістом кукурудзи - жовтий, трав'яної муки - сіро-зелений. Коричневе забарвлення висівок вказує на зберігання їх у вологому місці.

Визначення кольору проводять при денному розсіяному світлі, на синьому або блакитному папері, звертаючи увагу на блиск комбікорму. Визначають також сипучість комбінованих та борошнистих кормів.

2. Визначення запаху. Із попередньо перемішаного середнього зразка беруть комбікорм на долоню, зігрівають диханням і досліджують органолептично на наявність запаху.

Для посилення відчуття запаху подрібнений комбікорм засипають в стакан, заливають гарячою водою (температура 60-70 ⁰С) і накривають покривним склом, залишають на 2-3 хв., після чого воду зливають і досліджують комбікорм на наявність запаху. Доброякісний комбікорм, висівки, борошно мають запах, який відповідає набору інгредієнтів: свіжий, приємний, хлібний.

При недоброякісності комбіновані й борошнисті корми набувають стороннього запаху: затхлого, цвілого, гнилісного, неприємного, солодового, медового, запаху оселедця і т. д. Затхлий запах вказує на недостатність вентиляції в місцях зберігання з підвищеною вологістю, солодовий - на те, що в склад комбікорму входить зерно, яке піддалося самозігріванню, запах оселедця - на наявність у приміщенні гризунів; цвілевий та гнильний - на ураженість цвілевими грибами і мікроорганізмами. Сторонній запах досить часто виявляється в тих випадках, коли корми зберігаються поблизу складів з горючими та пахучими речовинами, тому що борошнисті корми легко адсорбують сторонні запахи. Корми з гнильним запахом згодовувати не можна.

3. Визначення смаку. Для визначення смаку 1-2 г комбікорму подрібнюють та розтовкують. Перед кожним визначенням і після визначення ротову порожнину ретельно промивають слабким розчином марганцевокислого калію. При підозрі на бактеріальну і хімічну забрудненість органолептичну оцінку смаку комбікорму не проводять.

Зіпсовані комбіновані та борошнисті корми мають гіркий, кислий або гнильний смак.

4. Вологість комбінованих та борошнистих кормів. Визначають приблизно при огляді на місці зберігання. Стислі в руці сухі корми злегка хрустять або розсипаються, якщо розкрити руку. Вологі корми утворюють грудку, яка не розсипається при натисканні.

Визначення вологості проводиться шляхом висушування наважки комбікорму в сушильній шафі при температурі 130 ⁰С протягом 40 хв. По різниці маси бюкса з комбікормом до та після висушування, визначають вміст вологи в кормах.

Лабораторне дослідження комбінованих та борошнистих кормів