Вогнепальна ^бpoя та її класифікація

Вогнепальна зброя характеризується дуже значною різноманітністю і важко піддається єдиній класифікації. Вона поділяється на дві великі групи: артилерійську і стрілецьку. В судово-медичній практиці переважно спос­терігаються вогнепальні пошкодження, які виникають при пострілах із ручної стрілецької вогнепальної зброї: пісто­летів, гвинтівок, карабінів, рушниць, автоматів тощо. Знач­но рідше вони виникають у процесі експлуатації вогне­пальних і спеціальних пристроїв, будівельно-монтажних пістолетів, перфораторів нафтових свердловин, стартових пістолетів, ракетниць тощо.

Ручна стрілецька вогнепальна зброя розподіляється на групи.

1. За призначенням:

а) бойова (автомати, карабіни, пістолети, гвинтів­ки);

б) мисливська (одно, дво, три, чотириствольні руш­ниці);

в) спортивна (гвинтівки, пістолети, револьвери);

г) спеціальна (сигнальні, будівельно-монтажні пістолети).

2. За виготовленням:

а) штатна;

б) саморобна (самопали);

в) дефектна (обрізи).

3. За довжиною ствола:

а) довгоствольна (гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети-кулемети, мисливські рушниці);

б) короткоствольна (автоматичні пістолети, револь­вери) (рис. 40).

. і . Експертиза вогнепальних пошкоджень

Рис. 40. Автоматичні пістолети: а) Макарова (9 мм); б) ТТ (7,62мм);

в) Браунінг (7,65 ми); г) Парабелум (9 мм); д) Вальтер;

е) Кольт; є) саморобний (за Ю.С.Сапоясншовим).

4. За властивостями ствола:

а) нарізна (гвинтівки, пістолет-автомати, револь­вери тощо);

б) гладкоствольна (мисливські рушниці);

в) комбінована (мисливські, спортивні рушниці).

л'л___Експертиза вогнепальних пошкоджень-ар»

5. За калібром (діаметром);

а) малокаліберна (4-6 мм);

б) середньокаліберна (7-9 мм);

в) великокаліберна (понад 9 мм).

6. За механізмом пострілу:

а) автоматична (автомати);

б) напівавтоматична (пістолети, карабіни);

в) неавтоматична (мисливські рушниці). Постріл може відбутися за наявності трьох компонентів:

зброї, заряду і снаряду Для зручності перезарядження заряд і снаряд об'єднані в єдиний комплекс — патрон, який складається в бойовій зброї із гільзи з капсулем,

Рис. 41. Патрони бойової (1) і мисливської зброї (II): а) гільза;

б)снаряд; в) капсуль; г) заряд; д) пиж; ж) прокладка:

з) різновиди снарядів мисливської зброї.

Y

Експертиза вогнепальних пошкоджень

снаряду (кулі) і заряду (пороху). В мисливській рушниці, крім цих складових частин є ще прокладка (пиж) між порохом і снарядом і поверх снаряду (рис. 41).

Гільза, як правило, стальна або залізна, вкрита томпа­ком або лактрована. В мисливській зброї вона виготов­ляється із латуні, картону, пластмаси.

Капсуль виготовляють із латуні. Він упресований в дно гільзи і містить речовину, яка призначена для запалення пороху (гримуча ртуть або тринітрозорцин свинцю, сурма, бертолетова сіль, тетразин тощо).

Зарядом є димний або бездимний порох. Бездимний, або колоїдний порох — це піроксиліни-частинки нітрокліт­ковини у вигляді сірувато-зелених платівок, циліндрів, кульок, тощо. Бездимний порох містить різні речовини для збільшення його стійкості (анілін, вазелін тощо), зменшен­ня полум'я (калію хлорид, барію сульфат). При згорянні його утворюється мало залишків і диму та велика кількість газів, а тому він має значно більшу вибухову силу, ніж

димний порох.

Мисливські патрони містять димний, або чорний по­рох, що є сумішшю калійної селітри (75%), сірки (10%) і деревного вугілля (15%).

Снарядом у вогнепальній зброї є кулі, дріб та інші складові елементи.

Звичайнакуля має стальний стрижень, вкритий свин­цевою і стальною оболонками. Остання плакована томпа­ком (сплав міді з 3-10% цинком). Бойові патрони можуть бути споряджені кулями спеціального призначення (трасу­ючими, запалювальними і бронебійно-запалювальними). Сучасна вогнепальна зброя має калібр 9; 7,62 і 5,45 мм. Зменшення калібру і маси кулі (при тій самій кількості пороху) призводить до збільшення початкової швидкості

л ' д _ Експертиза вогнепальних пошкоджень___ "Т^

польоту, а зміщення центру ваги кулі калібром 5,45 мм збільшує її руйнівну силу.

Пістолет системи "ТТ" (тульський Токарів), револьвер системи "Наган", гвинтівки, пістолети-кулемети Шпагіна (ПКПІ), Судаєва (ПКС) та інші мали калібр 7,62 мм, а пістолет системи Макарова навіть 9 мм, тоді як сучасна вогнепальна зброя — самозарядний пістолет (ПСМ), авто­мат АК-74 (з дульно-гальмівним компенсатором), снай­перська гвинтівка (СВД), вкорочений автомат АКС-74 та інші—калібр 5,45 мм. Ця незначна (близько 2 мм) різниця, за твердженням видатного хірурга К.ЛІсіцина, зробила справжню революцію в балістичних якостях снаряда. За допомогою імпульсної кінематографічної техніки (3-7 тис. кадрів в/с) в експерименті на желатинових блоках було доведено, що куля калібром 7,62 мм рухається прямоліній­но, не відхиляючись від осі польоту, куля калібром 5,45 мм, у якої центр ваги зміщений у хвостову частину, характери­зується коливальними рухами. У польоті вона перевер­тається, потрапляючи в об'єкт пошкодження, внаслідок чого вихідний отвір в кілька разів більший за вхідний, а рановий канал нагадує лійку. Рани, заподіяні такими висо-кошвидкісними кулями (900-6600 м/с) характеризуються значним травмуванням органів і тканин. Сильна ударна хвиля спричиняє зону змертвіння в десятки разів більшу за дію звичайної кулі.