Переломи. Перша допомога при переломах”. 4 страница

г) затяжний;

д) рецидивуючий.

5. По часу розвитку сепсис поділяється на:

а) ранній;

б) пізній;

в) віддалений;

г) безпосередній.

6. Реакція організму на сепсис може бути:

а) гіпоергічна;

б) нормергічна;

в) імунодефіцитна;

г) гіперергічна.

7. До загальних симптомів сепсису належать:

а) гектична температурна реакція;

б) прогресуюче погіршення загального стану;

в) головний біль;

г) затьмарення свідомості;

д) запальний набряк навколо первинного вогнища.

8. До місцевих симптомів сепсису належать:

а) сухість рани первинного вогнища;

б) запальний набряк навколо первинного вогнища;

в) припинення гнійних виділень;

г) озноб;

д) висихання грануляцій в рані.

9. До найбільш характерних ускладнень сепсису належать:

а) септичні кровотечі;

б) проливний піт;

в) головний біль;

г) тромбоемболія артерій;

д) септичний ендокардит.

10. Основними завданнями загального лікування сепсису є:

а) боротьба з інфекцією і інтоксикацією;

б) підвищення імунологічних сил організму;

в) своєчасне хірургічне втручання;

г) покращення функції всіх органів і систем;

д) зміна симптоматичної терапії.

11. До основних завдань місцевого лікування належать:

а) своєчасне хірургічне втручання;

б) створення доброго відтоку з рани;

в) обробка рани антисептичними препаратами;

г) підвищення імунологічних сил організму;

д) щадящі перев’язки рани.

12. При хірургічному сепсисі з метою активної імунізації вводять:

а) анатоксини;

б) антибіотики;

в) сульфаніламідні середники;

г) аутовакцини.

13. Із засобів специфічного впливу при лікуванні сепсису використовують:

а) протистафілококова плазма;

б) протистафілококовий гама-глобулін;

в) антибіотики;

г) імуностимулятори;

д) поліглобулін.

14. В залежності від збудника виділяють наступні види сепсису:

а) стафілококовий;

б) одонтогенний;

в) стрептококовий;

г) криптогенний;

д) колібацилярний.

15. Септичні кровотечі розвиваються внаслідок:

а) ерозії судини;

б) гнійного розплавлення тромба;

в) пролежня стінки судини дренажем;

г) нестабільності гемодинаміки.

Тема 18

“Хронічні специфічні хірургічні захворювання”

1. До хронічної специфічної інфекції відносять:

а) дифтерію ран;

б) актиномікоз;

в) сифіліс;

г) сибірку;

д) правець.

2. Для туберкульозу кісток і суглобів характерно:

а) 85-90% хворих становлять особи віком понад 30 років;

б) 85-90% хворих становлять особи віком до 30 років;

в) жінки хворіють вдвічі частіше чоловіків;

г) чоловіки хворіють вдвічі частіше жінок.

3. Найчастіше зустрічаються туберкульозні ураження:

а) хребта;

б) тазо-стегнового суглоба;

в) колінного суглоба;

г) ступні;

д) кисті.

4. Обираючи місце для туберкульозного кістково-суглобового санаторію передбачають:

а) наявність вологого повітря;

б) наявність сухого повітря;

в) наявність хвойного лісу;

г) віддаленість від автомагістралей;

д) віддаленість від промислових об’єктів.

5. В перебігу туберкульозного спондиліту виділяють:

а) преспондилітичну фазу;

б) спондилітичну фазу;

в) постспондилітичну фазу;

г) артритичну фазу;

д) постартритичну фазу.

6. Кінцевий діагноз туберкульозного спондиліту ставлять на основі:

а) УЗД;

б) біохімічного аналізу крові;

в) ангіографії;

г) рентгенологічного дослідження;

д) термографії.

7. В перебігу туберкульозного кокситу виділяють:

а) спондилітичну фазу;

б) постспондилітичну фазу;

в) преартритичну фазу;

г) артритичну фазу;

д) постартритичну фазу.

8. В перебігу туберкульозного гоніту виділяють:

а) спондилітичну фазу;

б) постспондилітичну фазу;

в) преартритичну фазу;

г) артритичну фазу;

д) постартритичну фазу.

9. Лікування туберкульозу коротких трубчастих кісток кисті і ступні передбачає:

а) гормонотерапію;

б) іммобілізацію;

в) антибактеріальну терапію;

г) санаторно-курортне лікування.

10. Дієта хворого на туберкульоз повинна вміщувати білки, жири і вуглеводи у співвідношенні:

а) 3:1:1;

б) 1:3:1;

в) 1:1:3;

г) 3:1:3;

д) 3:3:1.

11. Найбільший ефект від хірургічного лікування при кістково-суглобовому туберкульозі досягається:

а) в преартритичній фазі;

б) в артритичній фазі;

в) в постартритичній фазі;

г) фаза не має значення.

12. Збудником сифілісу є:

а) паличка Коха;

б) коринебактерії;

в) бліда трепонема;

г) клостридії;

д) віруси.

13. Стадії сифілісу є:

а) ранній;

б) пізній;

в) первинний;

г) вторинний;

д) третинний.

14. Для сифілітичних виразок характерні:

а) мала болючість;

б) нечіткі контури;

в) чіткі округлі контури;

г) сірувате дно;

д) кровоточиве дно.

15. Збудником актиномікозу є:

а) паличка Коха;

б) коринебактерії;

в) бліда трепонема;

г) клостридії;

д) променистий гриб.

16. Основні клінічні форми актиномікозу:

а) мозкова;

б) щелепно-лицева;

в) шкірна;

г) легенева;

д) абдомінальна.

17. Лікування актиномікозу включає:

а) аналгетики;

б) антибіотики;

в) сульфаніламіди;

г) рентгенотерапію;

д) хіміотерапію.

18. Основні форми лепри:

а) лепрозна;

б) сифілітична;

в) дифтерійна;

г) правцева;

д) туберкулоїдна.

19. У разі важкого перебігу лепри спостерігаються:

а) кератити;

б) поліневрит;

в) некрози ділянок кистей;

г) некрози ділянок ступнів;

д) всі відповіді вірні.

20. Для лепри характерні:

а) висока контагіозність;

б) низька контагіозність;

в) виразки на слизових оболонках;

г) консервативне лікування;

д) хірургічне лікування.

Тема 19

“Травми судин, аневризми. Тромбофлебіт. Флеботромбоз”

1. При якій судинній патології застосовують пробу Троянова-Тренделенбурга?

а) облітеруючий атеросклероз судин н/к;

б) тромбоз глибоких вен;

в) варикозна хвороба;

г) гострий тромбофлебіт;

д) аневризма аорти.

2. Яка перфорантна вена на стегні має постійну локалізацію?

а)вена Кокета;

б) вена Троянова;

в) вена Додда;

а)велика підшкірна вена

б) стегнова вена

3. Компресійна терапія нижньої кінцівки займає провідне місце у лікуванні хронічної венозної недостатності. Єдиним протипоказом до еластичної компресії є :

а) наявність гострого тромбофлебіту;

б) хронічна облітерація магістральних артерій;

в) тромбоз глибоких вен кінцівки;

г) перенесений в анамнезі ішемічний інсульт;

д) наявність гіпертонічної хвороби.

4. Як правильно формувати компресійний бандаж еластичним бинтом?

а) пов”язку накладають при тильному згинанні стопи;

б) пов”язку накладають при тильному розгинанні стопи;

в) пов”язка повинна бути на рівні проксимальних суглобів пальців і захоплювати п”ятку;

г) стиснення бинтом треба плавно зменшувати в проксимальному напрямку;

д) стиснення бинтом треба плавно збільшувати в проксимальному напрямку.

5.Які проби використовують для виявлення прохідності та функціонального стану глибоких вен?

а) маршова проба Дельбе – Пертеса;

б) проба Хоманса;

в) проба Троянова – Тренделенбурга;

г) проба Мейо – Пратта;

д) проба Мозеса.

6. При яких захворюваннях виникає критична ішемія?

а) облітеруючий ендартеріїт;

б) деформуючий артроз;

в) облітеруючий атеросклероз;

г) подагра;

д) варикозна хвороба.

7. Наслідком розшаровуючої аневризми аорти може бути:

а) гангрена верхніх чи нижніх кінцівок;

б) синдром Ляріша;

в) летальність;

г) тромбоз мезентеріальних судин;

д) інфаркт міокарда.

8. Скільки часу необхідно дотримуватись ліжкового режиму для фіксації тромбу до судинної стінки при венозному тромбозі?

а) 1-2 доби;

б) 3-4 доби;

в) 7-8 діб;

г) 8-14 діб;

д) 25-30 діб.

9. Які середники застосовують з метою знеболення в післяопераційному періоді?

а) Морфін;

б) анальгін з димедролом;

в) аспірин;

г) діклофенак;

д) кетанов;

10. Причиною формування трофічних виразок при цукровому діабеті вважають:

а) ураження мікроциркуляторного русла;

б) полінейропатія;

в) гіаліноз стінок судин;

г) посилене розмноження патогенних мікроорганізмів на фоні гіперглікемії;

д) стійкий спазм судин.

11. При тромбозі глибоких вен, крім консервативної терапії необхідно застосувати:

а) строгий ліжковий режим;

б) шину Белера;

в) еластична компресія;

г) шину Крамера;

д) оперативне лікування.

12. Для швидкого загоєння трофічної виразки корисно застосовувати:

а) ультрафіолетове опромінення;

б) лазеротерапія;

в) застосування електричного та магнітного поля;

г) гіпербарична оксигенація;

д) інфрачервоне опромінення.

13. Для лікування трофічних виразок використовують мазі на гідрофільній основі, які мають антибактеріальну і гіперосмолярну дію. До них відносяться:

а) диклофенак-мазь;

б) мазь Вишневського;

в) іруксол;

г) вазелін;

д) солкосерил.

14. Тромбоз виникає у тому випадку, коли порушується баланс між тромбогенними факторами і захисними реакціями. До тромбогенних факторів відносять:

а) активація факторів коагуляції і стимуляція агрегації тромбоцитів;

б) інактивація активованих факторів коагуляції печінкою;

в) сповільнення або порушення кровообігу;

г) нейтралізація природніх інгібіторів;

д) пошкодження судинної стінки.

15. До причин, що сповільнюють або порушують кровообіг венозної системи можна віднести:

а) іммобілізація;

б) стиснення венозних судин навколишніми тканинами;

в) варикозне розширення вен;

г) фасціїт;

д) неврит.

16. Скільки часу триває перша стадія гострого тромбозу:

а) 2-3 доби;

б) 3-5 діб;

в) 7-14 діб;

г) 15-20 діб;

д) 20-30 діб.

17. Післятромбофлебітичний синдром формується після перенесеного гострого тромбозу в середньому через:

а) 1міс;

б) 2,5-3 міс;

в) 5-12 міс.;

г) 1-2 роки;

д) 2-5 років.

18. Яке найнебезпечніше ускладнення може виникнути при тромбозі глибоких вен або гострому висхідному тромбофлебіті:

а) посттромбофлебітичний синдром;

б) рецидив тромбозу;

в) розвиток венозної гангрени;

г) тромбоемболія легеневої артерії;

д) тромбоз стегнової артерії.

19. Характерними агіографічними проявами поєднаного пошкодження магістральної вени і артерії є:

а) перетікання контрасту з артеріальної системи у венозну;

б) наявність артеріовенозного гирла і аневризми;

в) відсутність контрасту в артеріальному руслі;

г) відсутність контрасту у венозному руслі;

д) не контрастуються обидві судини.

20. Які реконструктивно-відновні операції використовують для остаточної зупинки кровотечі та відновлення магістрального кровообігу:

а) накладання бокового шва;

б) формування анастомозу «кінець в кінець»;

в) автовенозне шунтування;

г) перев’язка судини;

д) формування артеріо- венозного шунтування.

Тема 20

“Порушення артеріального кровопостачання кінцівок.

Змертвіння. Виразки. Нориці. Сторонні тіла”

1. Розлади кровообігу, що можуть викликати некроз тканин та органів виникають як наслідок:

а) порушення серцевої діяльності;

б) тривалого спазму чи облітерації судини;

в) стиснення чи поранення судин;

г) порушення хімізму крові;

д) гіповітамінозу;

е) ожиріння.

2. Умови, що впливають на швидкість та ступінь поширення змертвіння:

а) гематобластози;

б) саркоми;

в) проникаюча радіація;

г) переохолодження;

д) анатомо-фізіологічні особливості;

е) наявність чи відсутність інфекції.

3. За клінічним перебігом розрізняють такі види гангрени:

а) коагуляційна;

б) суха;

в) волога;

г) колікваційна;

д) анаеробна;

е) септична.

4. При сухій гангрені спостерігаємо:

а) обмежовується частиною сегмента;

б) блідість, мармуровість шкіри;

в) виражений біль;

г) виражена інтоксикація;

д) значний набряк тканин;

е) інтоксикація відсутня або незначна.

5. Демаркаційний вал формується:

а) для відмежування змертвілої тканини;

б) при сухому некрозі;

в) при сухій гангрені;

г) при вологій гангрені;

д) при приєднанні гнильної мікрофлори.

6. Негайна некректомія чи ампутація при сухій гангрені проводиться при:

а) приєднанні гнильної флори;

б) переході сухої гангрени у вологу;

в) несформованому демаркаційному валі;

г) одразу при виставленні діагнозу;

д) відсутності болю;

е) приєднанні загальної симптоматики.

7. Частіше волога гангрена розвивається за умови:

а) гіпостенії;

б) гіперстенії;

в) швидкого порушення кровообігу;

г) пастозності, набряків;

д) одразу після сухої;

е) наявності коагуляційного некрозу.

8. Локальні ознаки вологої гангрени:

а) відсутність чутливості;

б) відсутність рухів;

в) різко наростаючий набряк тканин;

г) блідість тканин;

д) шкіра мармурова, холодна;

е) відсутність пульсу.

9. Інтоксикація при вологій гангрені є наслідком:

а) всмоктування продуктів розпаду тканин;

б) всмоктування бактеріальних токсинів;

в) зниження артеріального тиску;

г) наявності демаркаційного валу;

д) відсутності рухів;

е) імунодефіциту.

10. Для виразок характерно:

а) дефект покривів та глибше лежачих тканин;

б) відсутність чи слабо виражені процеси регенерації;

в) здебільшого хронічний перебіг;

г) переважання регенеративних процесів;

д) відсутність мікрофлори;

е) посилення мікроциркуляції.

11. Важливим елементом консервативного лікування виразок є:

а) при підняте положення кінцівки;

б) очищення виразкового дефекту за допомог різних мазей під пов’язкою;

в) активізація регенеративних процесів;

г) підвищення артеріального тиску;

д) автодермопластика;

е) калорійне, збагачене вітамінами та мікроелементами харчування.

12. За походження нориці поділяються:

а) внутрішні;

б) зовнішні;

в) бокові;

г) серединні;

д) вроджені;

е) набуті.

13. Особливістю перебігу епітеліальних та губоподібних нориць є:

а) потребують оперативного втручання;

б) самостійно загоюються на будь-якому етапі;

в) самостійно не загоюються;

г) самостійно загоюються, коли вміст перестає виділятися норичним ходом;

д) потребують лише консервативного лікування.

14. В яких ділянках найчастіше розвиваються пролежні:

а) крижі;

б) поперек;

в) сідниці;

г) потилиця;

д) п’яти;

е) задня поверхня гомілки.

15. Основний принцип лікування трофічних виразок:

а) етіологічний;

б) патогенетичний;

в) хірургічний;

г) вичікувальний;

д) антибіотикотерапія.

16. При сухій гангрені в тканині відмічається:

а) реактивний набряк;

б) коагуляцій ний некроз;

в) регенеративний набряк;

г) змішаний некроз,

д) виражений лімфангіт.

17.Демаркаційну лінію спостерігаємо:

а) сепсисі;

б) сухій гангрені;

в) вологій гангрені;

г) розпаді тканин;

д) норицях.

18. Розпад тканини та всмоктування токсинів – особливість:

а) присутності стороннього тіла;

б) сухої гангрени;

в) вологої гангрени;

г) коагуляційного некрозу;

д) облітеруючого атеросклерозу.

19. Некректомія чи ампутація при сухій гангрені проводиться:

а) одразу при постановці діагнозу;

б) при повному та чіткому формуванні демаркаційного валу;

в) не проводиться;

г) на початку формування демаркаційної лінії.

20. Методом лікування вологої гангрени є:

а) ампутація при формуванні демаркаційного валу;

б) щадні некректомії;

в) органозберігаючі операції;

г) рання ампутація для збереження життя пацієнта;

д) ампутація не проводиться.

21. Гангрена органів черевної порожнини є:

а) сухою;

б) вологою;

в) некротичною;

г) коагуляцій ним некрозом;

д) нелікованою.

22. Гангрена органів живота проявляється:

а) перитонітом;

б) хронічним абдомінальним синдромом;

в) гіпертонічною хворобою;

г) інфарктом міокарда;

д) гепатозом;

е) холецистом.

23. Трофічні виразки виникають внаслідок:

а) звиразкування пухлин;

б) порушення живлення тканини;

в) після радикального лікування;

г) травматичного пошкодження;

д) приєднання інфекції;

24. Гранулюючі нориці характеризуються:

а) стінки утворені слизовою оболонкою;

б) для їх закриття необхідно оперативне втручання обов’язково;

в) завжди внутрішні;

г) стінки утворені кишковим епітелієм;

д) стінки покриті грануляціями;

е) стінки вистелені епітелієм.

25. З метою виявлення напрямку норичного ходу застосовується:

а) сцинтіграфія;

б) флюрографія;

в) фістулографія;

г) термографія;

д) допплер-обстеження.

26. Вкажіть найбільш часті причини емболії кінцівок:

а) пристінковий тромб лівої половини серця;

б) тромбофлебіти кінцівок;

в) атеросклеротичні бляшки в кінцівках;

г) порушення згортальної системи крові;

д) аневризма черевного відділу аорти.

27. При наданні допомоги хворим з гострою артеріальною оклюзією показано:

а) спокій кінцівки;

б) масаж кінцівки;

в) накладання джгута;

г) зігрівання кінцівки;

д) охолодження кінцівки.

28. У хворого після розкриття флегмони на стопі з’явилася нориця, що довго не загоюється. Що необхідно зробити для визначення етіології нориці?

а) артеріографію;

б) фістулографію;

в) розгорнуту формулу крові;

г) рентгенографію ступні;

д) ультразвукове обстеження ступні.

29. Відсутність пульсації на магістральних артеріях кінцівки, блідість шкіри з мармуровим відтінком, геморагічні плями, ознаки лімфангіту і відсутність поверхневої і глибокої чутливості, з позитивним симптомом “нитки” вказують на:

а) суху гангрену;

б) діабетичну ангіопатію;

в) вологу гангрену;

г) посттромботичний синдром;

д) облітеруючий атеросклероз.

30. Яка лікувально-утримуюча пов’язка є методом вибору при лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок:

а) цинк-желатинова;

б) гіпсова;

в) лейкопластирна;

г) з мазями на жировій основі;

д) гіпертонічна;

е) стискаюча.

Тема 21

“Пухлини”

1. В основу патологічної класифікації злоякісних пухлин покладена:

а) швидкість росту пухлини;

б) назва клітинних елементів, з яких походить злоякісна пухлина;

в) ступінь диференціації клітин;

г) розміри пухлини;

д) наявність віддалених метастазів;

е) можливість хірургічного лікування пухлини.

2. Згідно патогістологічної класифікації існує 4 групи злоякісних пухлин:

а) рак;

б) саркоми;

в) дрібноклітинний рак;

г) незрілі саркоми;

д) гематобластози;

е) некласифіковані пухлини.

3. Міжнародна класифікація злоякісних пухлин базується на динаміці трьох компонентів:

а) Т;

б) N;

в) С;

г) Д;

д) М;

е) О.

4. Загальні правила запису діагнозу злоякісної пухлини будь-якої локалізації:

а) морфологічне підтвердження;

б) лише згідно класифікації ТNМ;

в) лише згідно патогістологічної класифікації;

г) відповідно до розмірів пухлини;

д) відповідно до можливості радикального лікування;

е) згідно двох класифікацій: ТNМ та патогістологічної.

5. При виявленні терапевтом поліклініки злоякісної пухлини необхідно заповнити:

а)„Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку...”;

б) статистичний талон;

в) виписку з історії хвороби;

г) медичну довідку;

д) скерування на огляд до онколога;

е) історію хвороби стаціонарного хворого.

6. Складовими частинами медичного діагнозу злоякісної пухлини є:

а) присутність супутньої патології;

б) наявність метастазів;

в) назва пухлини;

г) локалізація пухлини;

д) стадія захворювання;

е) клінічна група.

7. Пухлини умовно можна поділити на дві групи

а) облігатні;

б) мікроінвазивні;

в) внутрішньоепітеліальні;

г) органоїди;

д) доброякісні;

е) злоякісні.

8. До хімічних канцерогенів, що причетні до виникнення злоякісних пухлин можна віднести:

а) нітрати;

б) нітрити;

в) пестициди;

г) гербіциди;

д) ліки;

е) інфрачервоні промені.

9. Чинники біологічного походження, що сприяють росту злоякісних пухлин:

а) нітрати;

б) гормони;

в) віруси;

г) пестициди;

д) радіація;

е) нітрити.

10. Поняття онкогена включає:

а) існує в кожній нормальній клітині;

б) ген, що здатний перетворити нормальну клітину в ракову;

в) більшість онкогенів в нормальній клітині не функціонують;

г) існують лише в період ембріогенезу;

д) з’являються лише в зрілому віці.

11. Першою умовою, що сприяє виникненню раку є:

а) зниження активності імунної системи;

б) зниження клітинного імунітету;

в) зниження функції макрофагів;

г) соціальний статус;

д) стать;

е) вік.

12. Системний вплив пухлини на організм проявляється:

а) шкірними синдромами (еритематозні дерматози);

б) м’язовою дистрофією;

в) енцефалопатією;

г) гематологічними паранеоплазіями;

д) мігруючими тромбофлебітами;

е) розпадом пухлини.

13. Найчастіші шляхи метастазування ракових клітин:

а) лімфогенний;

б) гематогенний;

в) повітряний;

г) повітряно-краплинний;

д) пиловий.

14. Для доброякісних пухлин характерно:

а) швидкий ріст;

б) експансивний ріст;

в) інфільтруючий ріст;

г) метастазування;

д) зміни гомеостазу організму;

е) повільний ріст.

15. При об’єктивному обстеженні хворого з пухлинним доброякісним утвором виявлено:

а) пальпація безболісна;

б) значно збільшені регіонарні лімфатичні вузли;

в) рухомість;

г) не спаяна з навколишніми оточуючими тканинами;

д) регіонарні лімфатичні вузли не збільшені;

е) різко болюча пальпація.

16. Які з перерахованих пухлин відносяться до злоякісних?

а) лейоміома,

б) фіброма,

в) поліп,

г) гемагіоендотеліома,

д) аденокарцинома.

17. Яке з позначень за системою ТNМ буде належати пухлині молочної залози понад 2 см в діаметрі, без метастазів в регіонарні лімфатичні вузли і внутрішні органи?

а) Т1Н2М0;

б) Т2Н0М0;

в) Т3Н0М1.

18. До якої стадії за вітчизняною класифікацією відноситься пухлина величиною до 2 см з поодинокими метастазами в регіонарні лімфатичні вузли?

а) І ст.;

б) ІІ ст.;

в) ІІІ ст.;

г) ІV ст.

19. Які з перерахованих пухлин відносяться до епітеліальних?

а) поліп;

б) рабдоміома;

в) гліома;

г) хондросаркома;

д) недиференційований рак.

20. Принцип абластики полягає у:

а) опроміненні операційного поля;

б) промиванні операційного поля антисептиками;

в) заходах, спрямованих на запобігання десимінації пухлинних клітин;

г) призначенні хіміотерапевтичних середників в доопераційному періоді.

21. Радикальне оперативне втручання при злоякісних пухлинах полягає у:

а) видаленні пухлини в межах здорових тканин;

б) відновленні анатомічної цілісності органу;

в) видаленні пухлини разом із регіональними лімфовузлами одним блоком;

г) виконанні дренуючих операцій.

22. У хворого К, 67 років, діагностовано рак гортані. Який вид променевої терапії застосуєте?

а) внутрішньотканинну;

б) аплікаційну;

в) близькофокусну;

г) внутрішньопорожнинну.

23. Виберіть з перерахованих такі методи лікування, які відносяться до симптоматичного лікування:

а) хірургічне втручання;

б) хіміотерапія;

в) десенсибілізуюча терапія;

г) протизапальна терапія.

24. Що передбачає поняття облігатного передрака?

а) стрес;

б) гормональні зміни;

в) захворювання передує розвитку злоякісної пухлини;

г) захворювання лише в окремих випадках веде до розвитку рака;

д) наявність при біопсії ракових клітин.

25. Які передракові захворювання відносять до факультативних передраків?

а) стрес;

б) гормональні зміни;

в) захворювання передує розвитку злоякісної пухлини;

г) захворювання лише в окремих випадках веде до розвитку рака;

д) наявність при біопсії ракових клітин.

26. Поняття імплантаційного метастазу включає:

а) переніс пухлинної клітини лімфогенно;

б) переніс клітин пухлини на здорові тканини під час операції;

в) переніс пухлинних клітин гематогенно;

г) переніс пухлинних клітин крапельно;

д) переніс пухлинних клітин повітряним шляхом;

е) переніс пухлинних клітин повітряно-крапельно.

27. При класифікації пухлини символ Т0 відповідає:

а) окремий розмір, поширення пухлини;

б) „рак на місці”;

в) первинну пухлину не виявлено;

г) відсутність метастазування в регіонарні лімфатичні вузли;

д) відсутність віддалених метастазів;

е) наявність поодиноких метастазів в регіонарні лімфатичні вузли.

28. Один з періодів в розвитку клініки злоякісної пухлини – доклінічний рак триває:

а) від появи перших ракових клітин до появи клініки;

б) від появи пухлини величиною 3 см до 6 см;

в) від появи пухлини величиною 2 см до 4 см;

г) від появи клініки до виздоровлення;

д) від появи клініки до смерті.

29. Пухлина, побудована з жирової тканини з наявністю прошарків з волокнистої сполучної тканини:

а) фіброма;

б) ліпома;

в) міома;

г) саркома;

б) хондрома;

в) невус.

30. У випадку збільшення розмірів невуса, появи з його поверхні виділень необхідно запідозрити:

а) травму невуса;

б) присутність запального процесу;

в) переродження його в меланому;

г) лише наявність косметичного дефекту;

д) вірусну патологію.

е) переродження його в міому.

Еталони відповідей

Тема 1. “Рани. Рановий процес.Лікування чистих ран”