Аналіз зміни питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів
Основні фонди | На початок року | На кінець року | Відхилення |
Промислово-виробничі основні фонди (тис. грн.) | +328 | ||
у т. ч. активна частина промислово-виробничих основних фондів | +323 | ||
Питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів (%) | 67,1 | 69,6 | +2,5 |
Як видно з таблиці, питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів на кінець року становила 69,6 %, що на 2,5 % більше порівняно з початком року. Зростання питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів вважається прогресивною тенденцією, тому що цей чинник позитивно впливає на підвищення ефективності використання фондів, збільшення виробничої потужності.
Оскільки найбільш активною частиною основних фондів є устаткування, то в ході аналізу необхідно встановити кількісну забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів машинами та устаткуванням, визначити їх технічний рівень, відповідність світовим зразкам.
Слайд 13* За ознакою участі в процесі виробництва все устаткування підприємства доцільно згрупувати в такі групи:
• наявне;
• встановлене;
• невстановлене.
До наявноговідносять усе устаткування, незалежно від того, де воно перебуває.
До встановленого- призначене до роботи за планом, фактично працююче (діюче) і непрацююче (яке простоює), тобто змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, а також устаткування, яке не працює, оскільки воно перебуває в резерві, на консервації, ремонті і модернізації.
До невстановленоговідносять устаткування, яке підлягає установці (зберігається на складі, перебуває в монтажу, змонтоване, але не здане в експлуатацію) і надлишкове устаткування (зайве устаткування та непридатне, яке підлягає списанню). *
Слайд 14* За даними статистичної звітності про роботу устаткування, нормативних документів, матеріалів вибіркових спостережень обчислимо вищеназвані коефіцієнти.
Таблиця 7
Аналіз повноти використання устаткування
Показники | За планом | Фактично | Відхилення від плану |
1. Наявне устаткування (одиниць) | - | ||
1.1. встановлене | +13 | ||
1.1.1. діюче | +25 | ||
1.1.2. недіюче | -12 | ||
1.2. невстановлене | -13 | ||
2. Коефіцієнт використання наявного устаткування: по встановленому (ряд. 1.1 : ряд. 1) по діючому (ряд. 1.1.1 :ряд. 1) | 0,9384 0,9043 | 0,9478 0,9225 | +0,0094 +0,0182 |
3. Коефіцієнт використання встановленого устаткування (ряд. 1.1.1:ряд. 1.1) | 0,9637 | 0,9732 | +0,0095 |
За даними таблиці можна зробити висновок, що на підприємстві -72 x100 72 одиниці устаткування, або 5,2 %(72х100/1380), не встановлено (перебувають на складі, у монтажу). Це на 1 % менше від запланованого рівня (за планом 6,2 %(85х100/1380) Із наявного устаткування встановлено 94,78 % при плані 93,84 %, а із встановленого діюче устаткування становить 97,32 % при плані 96,37 %. Кількість невстановленого устаткування зменшилась на 13 одиниць.
Слайд 15* Важливим етапом аналізу основних фондів є дослідження їх технічного стану.Для цього обчислюють та вивчають такі узагальнюючі показники технічного стану, як коефіцієнт зношеностіта коефіцієнт придатності.
Коефіцієнт зношеності (Кзн ) визначається як відношення суми зношеності (Зн) за відповідний період до початкової вартості цих же основних фондів (Фп):
Цей коефіцієнт показує міру зношеності основних фондів, що перебувають в експлуатації, тобто ту частину вартості фондів, яка перенесена на новостворений продукт.
Коефіцієнт придатності (Кпр ) обчислюється як відношення залишкової вартості основних фондів (Фз) до їх початкової вартості (Фп):
Коефіцієнт зношеності і коефіцієнт придатності рекомендують вивчати на початок і кінець звітного періоду. Що менша величина коефіцієнта зношеності і більша величина коефіцієнта придатності, то кращий технічний стан основних фондів.
Слайд 16* Таблиця 8