Пошкодження одягу при травмі тупими і гострими предметами

Дослідження одягу потерпілих у випадках дії тупих чи гострих предметів є важливим допоміжним заходом для розв 'язання питань, що ставляться перед судово-медич­ною експертизою правоохоронними органами.

Пошкодження одягу можуть бути різноманітними за­лежно від характеру його тканини, предмета, що спричи-

—————————————— 254 —————————————

У

Судово-медична травматологія

няє травму; механізму його дії, сили удару. Виявлення і детальне дослідження пошкоджень одягу дозволяє іденти­фікувати предмет, що спричинив травму, або його части­ни, порівнювати і співвідносити виявлені на тілі і одязі сліди і пошкодження, правильно їх оцінювати.

Тупі предмети можуть спричиняти на одязі вдавлен­ня, повне розчавлення або його розрив. В разі прямого удару предметом із досить широкою поверхнею на одязі утворюється слід у вигляді площини, яка відповідає ділянці контакту. Якщо предмет має чіткі краї або межі, то на тканинах одягу залишається ущільнення волокон відпові­дно контуру або навіть роз'єднання тканини. Чіткіший контур на одязі залишає предмет, що має на поверхні забруднення (грунт, технічне мастило, фарба тощо). Роз­рив тканин одягу лінійної форми іноді може нагадувати розріз. Стереомікроскопічне дослідження допомагає роз­пізнати розрив, для якого характерні розім'яті, розволок-ненні, сплющені і безладно розташовані нитки. Механізм утворення розривів полягає в розтягуванні ниток тканин з наступним розривом, внаслідок чого розірвані нитки ма­ють веретеноподібні розволокненні кінці.

Важливу роль відіграє дослідження одягу у випадках дорожньо-транспортних пригод, тому що одяг людини одним з перших стикається частинами автомобіля, пред­метами на дорозі і дорожнім покриттям,

При зіткненні автомобіля з пішоходом на одязі мо­жуть виникати специфічні сліди бруду, пилу, фарби, вдав­лення, що відбивають малюнок або форму частин авто­мобіля —болтів, фар, бампера, а також неспецифічні сліди і пошкодження — від ковзання на підошвах взуття; ков­зання або тертя об частини автомобіля, дорожнє покриття предметів одягу; розриви, розчавлення, вдавлення, сліди

Т

Судово-медична травматологія

фарб, мастил та ш. При дослідженні пошкоджень одягу звертають увагу на висоту їх розташування, що відповідає висоті розташування над землею частин автомобіля.

У разі переїзду автомобіля через тіло людини на одязі може залишитися відбиток протектора колеса, який іноді дозволяє визначити вид шини. Характерними по­шкодженнями одягу для цього виду автомобільної травми є утворення своєрідних складок у вигляді згладжування, рочрини швів і відриви ґудзиків при натяганні тканини одягу ипаиіідок перекочування колеса автомобіля.

Hn.wiimі' fiii.'iii <{i(>i.'fxif дослідження одягу і в випадках іоіч інччіюї травми Можливі численні розриви одягу з утворенням окремих шматків, які розкидані на полотні залізниці, в ділянці волочіння. Під час перекочування коліс залізничного транспорту через тіло потерпілих на одязі виникає смуга тиснення 15-16 см завширшки з потоншен­ням тканини одягу, стійким утворенням його складок і накладанням мастила. Нерідко спостерігається і смугас­тий дефект тканини 5-10 см завширшки. Характерною ознакою є "складчасте згладжування" тканини, яке вини­кає на місці первинного контакту колеса залізничного транспорту з тілом людини. На тій частині одягу, яка під час переїзду звернена донизу, утворюється смуга тиснення від рейки близько 7,5 см завширшки з досить рівними і чіткими межами і дефектами подовженої форми на її по­верхні.

Ретельне дослідження одягу в поєднанні з вивченням пошкоджень на тілі потерпілого розширює можливості судово-медичної експертизи даного виду травми і дозво­ляє встановити місце первинного контакту колеса з тілом, визначити напрямок руху поїзда, а також яке з пошкод­жень заподіяне колесом, а яке рейкою, праве чи ліве колесо перекотилося через тіло тощо.

Т

Судово-медична травматологія

Певну інформацію можна одержати під час дослід­ження пошкоджень одягу, заподіяних гострими предме­тами. Характер цих пошкоджень залежить від особливо­стей предмета, що спричинив травму, тканин одягу, а також від сили удару і механізму травми.

Різані пошкодження одягу можуть мати не тільки прямолінійну, а й дугоподібну і навіт ь зигзагоподібну фор­му, коли лезо травмуючого предмета розрізає кілька шарів одягу, зібраного в складки. Розріз не збігається з по­вздовжнім або поперечним напрямком ниток, а перетинає їх під деяким кутом, нитки по краях розрізу рівні.

У разі дії рублячого предмета пошкодження одягу характеризується наявністю сплющених кінців ниток. Часто пошкодження одягу переходить в слід — вдавлення від леза травмуючого предмета. Якщо удар сокирою запо­діяно з великою силою і лезо занурюється досить глибоко, то кінці пошкоджень мають /7-подібну форму.

Дослідження одягу у випадках нанесення колотих і колото-різаних ран набуває великого значення ще й тому, що дозволяє встановити не тільки особливості предме­та, що спричинив травму, а й механізм утворення по­шкоджень, особливо після хірургічної обробки ран.

Колото-різані пошкодження залежно від форми клинка, якості і щільності тканини можуть мати різну форму. Чим щільніша тканина, тим краще вона відтворює особливості предмета, що спричинив травму.

Найчастіше пошкодження одягу колюче-ріжучими пред­метами такі самі, як на шкірі. Розрізняють основний розріз, що виникає при занурюванні клинка, і додатковий, який відходить під деяким кутом і виникає під час витягання пошкоджувального знаряддя. Довжина основного розрізу вказує на ширину клинка. Ретельне вивчення особливос-

Судово-медична травматологія

тей пошкоджень одягу дозволяє також визначити, яким клинком було завдано удару — гострим з двох боків чи з одного. Якщо клинок гострий з обох боків, то обидва кінці пошкодження одягу гострі, а якщо з одного (за типом фінського ножа), то один кінець пошкодження гострий, а другий (з боку спинки ножа) закруглений або 77-подібний, іноді з надривами тканини. У випадках, коли предмети одягу мають достатню товщину (ватне утеплення) то за утвореним каналом можна визначити напрямок удару, іноді ширину і форму клинка.

При нанесенні пошкоджень колючим предметом (за типом цвяха) його гострий кінець проколює тканину, а поверхнями розсовує. Після витягання такого предмета залишається щілина. Якщо поперечник травмуючого пред­мета не перевищує 0,5 см, то волокна тканин розсувають­ся, але залишаються цілими. При більшому діаметрі пред­мета з гострими кінцями окремі волокна розриваються і порушується порядок переплетіння ниток основи і піткан­ня.