Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини

Сучасне уявлення про вплив погоди на організм людини ґрунту­ється на принципах єдності організму і середовища. Реакції людини на дію погодно-метеорологічних факторів розглядають як частину загальної проблеми взаємодії зовнішнього середовища й організму. Вони відбивають природні періодичні процеси. Іншими словами, вони є проявами узгодженості біологічних ритмів людини зі змінами природних факторів. При цьому погодні умови викликають зовніш­ньо зумовлені – екзогенні реакції організму. їх називають екзоген­ними біоритмами, тобто такими, що залежать від зовнішнього сере­довища, на противагу біоритмам, які генеруються самим організмом. Це ендогенні біоритми. Вони виникають як результат процесів само­регуляції біологічних систем.

В основі дії на людину погодно-метеорологічних факторів поляга­ють рефлекторні реакції на термічні, механічні й осмотичні подраз­ники. Ступінь реагування на зміни погоди залежить від характеру та сили подразника, стану центральної нервової системи і передусім активності правої півкулі головного мозку. Головними «мішенями» впливу погодно-метеорологічних факторів на організм є: шкіра і слизові оболонки, що межують із зовнішнім середовищем; верхні дихальні шляхи і легені; система аналізаторів.

У разі значної інтенсивності впливу може відбуватися подразнен­ня м'язів і внутрішніх органів.

Головними метеопричинами, що сприяють розвитку негативних реакцій організму, є:

Ø швидка та контрастна зміна погодно-метеорологічних факторів;

Ø проходження фронтів, утворення циклона або антициклона;

Ø зміни геліофізичних факторів (збурення на Сонці, зміни атмо­сферної електрики та ін.)

На зміну погодних умов люди реагують по-різному. Здоровий ор­ганізм за рахунок запасу резервних можливостей своєчасно перебу­довує свої внутрішні процеси відповідно до інших умов зовнішнього середовища. Активізуються усі гомеостатичні системи: підсилюється імунний захист, покращуються обмінні процеси; відповідно перебудовуються нервові реакції й ендокринна система; зберігається або навіть підвищується працездатність. Суб’єктивно всі ці явища сприймаються здоровою людиною як покращення самопочуття, під­вищення настрою. При цьому може виникнути деяка ейфорія, благо­душність, переоцінка власних можливостей.

Зовсім інша реакція на зміни погодних факторів у людей виснажених, зі зменшеними адаптивними резервами. У цю групу входять перевтомлені, ослаблені і хворі люди. В дні, що характеризуються змінами одного чи кількох із вказаних факторів, у них погіршуються стан енергетики, імунного захисту, серцево-судинної, травної, вивід­ної систем, органів дихання, уповільнюються реакції центральної нервової системи, знижується працездатність. Організм починає втрачати здатність швидко пристосувати свої внутрішні реакції до нових умов навколишнього середовища, що проявляється у погір­шенні самопочуття, головному болю, задишці, гіпертонічних кризах ти інших негативних реакціях.

За результатами психофізіологічних досліджень у період гравіта­ційних збурень було виявлено, що критичні ситуації призводять до появи психоемоційної напруги у 89,4%. перевтомлених та таких, що мають різні відхилення у стані здоров’я людей. У цих людей швид­кість реакції на зміну ситуації зменшується від норми на 6–7%. У здорових людей у критичні дні швидкість реакції на інші обстави­ни підвищується на 3–8%, але при цьому підвищується на 5–9% кількість помилок. Суб’єктивно здорові люди в критичні дні часто зазнають покращення настрою, переоцінюють свої можливості.

Вивчення розумової працездатності здорових людей при різних типах погоди засвідчило про вплив погодно-метеорологічних факто­рів на процеси мислення, короткочасної пам’яті, латентний період зорово-моторних реакцій, психоемоційний стан. Показники ефек­тивності розумової діяльності корелюють зі змінами погодно-метео­рологічних факторів і змінюються відповідно до особливостей вищої нервової діяльності особистості.

В осіб із високим рівнем нейротизму при несприятливій погоді покращуються процеси мислення і короткочасної зорової пам’яті, спостерігається переважання стурбованих та депресивних станів, знижується увага. Кількість помилкових реакцій у осіб з низьким нейротизмом не залежить від погодно-метеорологічних умов.

У перевтомлених людей у дні кризових погодних ситуацій відбу­ваються зрушення в бік негативних емоцій: приходить відчуття три­воги, різко погіршується настрій, виникає безсоння, стан дискомфор­ту, психічна напруга, невдоволеність, підвищена дратівливість, яка призводить до безпричинних конфліктних ситуацій. Може з’явитися страх перед уявними небезпеками. Люди починають перебільшувати труднощі, виявляють схильність до афектних та істероїдних реак­цій, підвищену агресивність або, навпаки, намагаються, уникнути соціальних контактів.

Контрольні питання

1. Що таке погода?

2. Що розуміється під поняттям «погодно-метеорологічні фактори»?

3. За рахунок чого відбуваються зміни погоди?

4. Які бувають типи погоди?

5. Які показники використовують для кількісної оцінки неспри­ятливої дії погоди на організм людини?

6. У чому проявляються реакції організму людини на зміни погоди?

7. Як впливає погода на розумову та фізичну працездатність?

8. Що таке метеочутдивість?

9. Чим метеочутливість відрізняється від метеопатичних реакцій?

10. У чому полягає метод визначення метеочутливості людини?

11. Які основні напрямки профілактики метеотропних реакцій?

Вихідні дані

Варіант Найменування фактора Значення фактора
Виміри
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с 0,5
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С -10 -3 -7
Швидкість вітру, м/с
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с 0,1 0,4 0,2
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с 1,4 1,5
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %

Наши рекомендации