Хід виконання практичної роботи. 5.1 Знайти очікувану кількість ураження будівлі без улаштування блискавко захисту
5.1 Знайти очікувану кількість ураження будівлі без улаштування блискавко захисту. Підрахунок очікуваної кількості N уражень блискавкою на рік виконується для зосереджених будинків і споруд (димарі, вишки, вежі) за формулою (5.1), для будинків і споруд прямокутної форми за формулою (5.2),
Дані питомої щільності ударів блискавки в землю згідно з
РД 34.21.122-87 наведені в табл. 1 додаток В
5.2 Знаючи очікувану кількість уражень будівлі без улаштування блискавко-захисту (N) і категорію обладнання блискавкозахисту визначити тип зони захисту А або Б відповідно до РД 34.21.122-87.
Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою h являє собою круговий конус (рис. 5.1). Вершина конуса знаходиться на висоті h0<h. На рівні землі зона захисту утворить коло радіусом R0. Горизонтальний перетин у зоні захисту на висоті споруди, що захищається, hx являє собою коло радіусом .Rx.
Зони захисту одиночних стрижневих блискавковідводів висотою h£150 м мають такі розміри.
Зона А:
h0 = 0,85h (5.3)
R0 = (1,1 – 0,002h)·h (5.4)
Rx = (1,1 – 0,002h)·(h – hx /0,85) (5.5)
Зона Б
h0 = 0,92h (5.6)
R0 = 1,5h (5.7)
Rx = 1,5·(h – hx /0,92) (5.8)
рис. 5.1 – Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу:
1–границя зони захисту на рівні hx, 2 –те саме на рівні землі.
5.3 Визначити висоту одиночного стержневого блискавковідводу.
Для зони А висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих hx і Rx може бути визначена за формулою.
h = 
, (5.9)
де b = 1,1+ 0,00235 hx ;
с = 1,294 hx
Для зони Б висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих hx і Rx може бути визначена за формулою
h = (Rx + 1,63hx)/1,5 (5.10)
5.4 Визначити радіус зони захисту R0 на рівні землі (за формулою 5.4 для зони А та за формулою 5.7 для зони В)
5.6 Визначити висоту захисту над землею h0 за формулою 5.3 для зони А та за формулою 5.6 для зони В).
Приклад розрахунку
Споруда листоштампувального цеху має розміри: S=72м; L=138м; hx=18м. Будинок знаходиться в місцевості з грозовою діяльністю 100 і більше на год.
Необхідно знайти висоту одиночного стержневого блискавковідводу h, радіус зони захисту R0 на рівні землі та висоту захисту над землею h0.
Для цього випадку
Rx2 = (X+S)2+ 
(5.11)
Рішення
1 За табл.1 додаток Г такій інтенсивності відповідає середньорічна кількість ударів блискавки, що припадає на 1км2площі, n=8,5. Категорія пристрою блискавкозахисту для приміщення – ІІІ.
Очікувана кількість N уражень блискавкою на рік будинків і споруд, не обладнаних блискавкозахистом, визначається за формулою (5.2)
Підставляючи відомі дані, отримуємо
.
2 Оскільки 0,01<N<2 тип зони захисту даного цеху Б
З рис. 5.1 та формулою визначаємо(5.11) Rх :
м.
Визначаємо для зони Б висоту поодинокого стрижневого блискавковідводу За відомими величинами hx та rx за формулою (5.10):
м.
Визначаємо радіус зони захисту 
на рівні землі за формулою (5.7)
, м.
Визначаємо за формулою (5.6) висоту захисту над землею h0:
h0 = 0,92‧h=0,92‧71,445=65,729, м.
Питання до захисту
1 Причини утворення атмосферної електрики.
2 Блискавка. Види прояву.
3 Засоби захисту об’єкта від удару блискавки.
4 Що таке блискавкозахист. Склад блискавкозахисту.
5 Дайте визначення поняттю зона захисту блискавковідводу
6 Вид зони захисту одиночного стрижневого блискавковідводів.
7 Різниця між зонами захисту А і Б.
Список джерел інформації
1 Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. – Львів: Українська академія друкарства, 2006. – 336 с.
2 Долін П.А. Справочник по технике безопасности. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985.–824с.
3 ДБН В.2.5.-28-2006.Державні будівельні норми України. Природне і штучне освітлення.– К.: Мінбуд. України,2006.– 76с.
4 РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. – М.: Энергоатомиздат, 1989–56 с.
5 СНиП 2.01.02-85. Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. – М.: Стройиздат, 1986.–15 с.
ПУЭ-87. Правила устройств электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1988.
–648 с.
6 Долін П.А. Справочник по технике безопасности. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985.–824с.
ДОДАТОК А
Таблиця 1 ─ Розряди зорової роботи для нормування освітлення виробничих приміщень
| Характеристика зорової роботи | Найменший розмір об’єкта розрізнення, мм | Розряд зорової роботи |
| Найвищої точності Дуже високої точності Високої точності Середньої точності Малої точності Груба Робота з матеріалами та вироба- ми, що світяться, у гарячих цехах Загальне спостереження за виробничим процесом | Менше 0,15 0,15 –0,3 0,3–0,5 0,5–1,0 1,0–5,0 Понад 5,0 Понад 0,5 | II III IV V VI VII VIII |
Таблиця 2 ─ Рекомендовані значення відносної площі світлових прорізів α для виробничих приміщень
| Розряд зорової роботи | Вид робіт за ступенем точності | α, % |
| ІІ | Дуже високої точності | 16-20 |
| ІІІ | високої точності | 14-16 |
| ІV | високої точності | 12-14 |
| V | високої точності | 10-12 |
| VІ | Грубі | 8-10 |
Таблиця 3 ─ Нормовані значення КПО при боковому природному освітленні виробничих приміщень
| Характеристика зорової роботи | Розряд зорової роботи | е НIII, %, при природному боковому освітленні для III світлового клімату |
| Найвищої точності | І | 3,5 |
| Дуже високої точності | ІІ | 2,5 |
| Високої точності | ІІІ | 2,0 |
| Середньої точності | ІV | 1,5 |
| Малої точності | V | |
| Дуже малої точності | VI | |
| Робота з матеріалами, що світяться у гарячих цехах | VII | |
| Загальне спостереження за виробничим процесом | VIII | |
| Постійне | ||
| періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні | 0,3 | |
| періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні | 0,2 | |
| Загальне спостереження | 0,1 |
Таблиця 4 ─ Коефіцієнт запасу Кз при проектуванні природного, штучного і суміщеного освітлення
| Приміщення й території | Приклади приміень | Коефіцієнт запасу Кз | ||||
| При природному освітленні і розташуванні світлопропускного матеріалу | При штучному освітленні | |||||
| вертикально | нахилено | горизонтально | Газорозрядні лампи | Лампи розжарювання | ||
| Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить у робочій зоні: | ||||||
| а) св. 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; | Агломераційні фабрики, цементні заводи і обрубні відділення ливарних цехів | 1,5 | 1,7 | 1,7 | ||
| б) від 1 до 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; | Цехи ковальські, ливарні, мартенівські, зварювальні, збірного залізобетону | 1,4 | 1,5 | 1,8 | 1,8 | 1,5 |
| в) менш 1 мг/м3 пили, диму, кіптяви; | Цехи інструментальні, складальні, механічні, механоскладальні, швацькі | 1,3 | 1,4 | 1,5 | 1,5 | 1,3 |
Таблиця 5 ─ Значення світлової характеристики h0 вікон при
бічному освітленні
| Відношення довжини приміщення Lдо його глибини В | Значення світлової характеристики h0 при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня робочої поверхні до верху вікна (hв+ hп─ hр) | ||||||||
| 1,5 | 7,5 | ||||||||
| 4 і більш | 6,5 | 7,5 | 12,5 | ||||||
| 7,5 | 8,5 | 9,6 | 12,5 | ||||||
| 8,5 | 9,5 | 10,5 | 11,5 | ||||||
| 1,5 | 9,5 | 10,5 | |||||||
| 26,5 | |||||||||
| 0,5 | - | ||||||||
Таблиця 6 ─ Значення коефіцієнтів τ1, τ2 і τ3
| Вид світло пропускаю-чого матеріалу | Значення τ1 | Вид переплетення | Значення τ2 | Несучі конструкції покриттів | Значен- ня τ3 |
| Скло віконне листове: | Переплетення для вікон і ліхтарів промислових будинків: | Сталеві ферми | 0,9 | ||
| одинарне; | 0,9 | Залізобетонні і дерев’яні форми й арки | 0,8 | ||
| подвійне; | 0,8 | а) дерев'яні: | |||
| потрійне. | 0,75 | одинарні | 0,75 | Балки й рами суцільні | |
| Скло вітринне товщиною 6…8 мм. | 0,8 | спарені | 0,7 | ||
| подвійні роздільні | 0,6 | ||||
| Скло листове армоване. | 0,6 |
Таблиця 7 ─ Значення коефіцієнтів відбиття світлового потоку від стелі rстелі, стін rстін і підлоги rпідлоги
| Стан стелі | Коефіцієнт відбиття стел rстелі,% | Стан стін | Коефіцієнт відбиття стін rстін,% | Стан підлоги | Коефіці-єнт відбиття підлоги rпідлоги,% |
| Свіжопобілений | Свіжопобілені з вікнами закритими білими шторами | Світлий паркет | |||
| Побілений у сирих приміщеннях | Свіжопобілені з вікнами без штор | Світла керамічна плитка | |||
| Чистий бетонний | Бетонні з вікнами | Світлийлінолеум | |||
| Світлий дерев’яний (пофарбований) | Обклеєні світлими шпалерами | Темний паркет | |||
| Бетонний брудний | Брудні й темні | Темна плитка | |||
| Дерев’яний (незабарвлений) | Цегляні без штукатурки | Темний лінолеум | |||
| Брудний, темний | Обклеєні темними шпалерами | Дерев’яна підлога темний (пофарбований) |
Таблиця 8 ─ Значення коефіцієнта r1
| B/h | l/B | Значення r1 при бічному освітленні | ||||||||
| Середньозважений коефіцієнт відбиття рсер стелі, стін і підлоги | ||||||||||
| 0,5 | 0,4 | 0,3 | ||||||||
| Відношення довжини приміщення L до його глибини В | ||||||||||
| 0,5 | 2 і більш | 0,5 | 2 і більш | 0,5 | 2 і більш | |||||
| Від 1 до 1,5 | 0,1 0,5 | 1,05 1,4 2,1 | 1,05 1,3 1,9 | 1,05 1,2 1,5 | 1,05 1,2 1,8 | 1,05 1,15 1,6 | 1,1 1,3 | 1,05 1,2 1,4 | 1,1 1,3 | 1,1 1,2 |
| Від 1,5 до 2, 5 | 0,3 0,5 0,7 | 1,05 1,3 1,85 2,25 3,8 | 1,05 1,2 1,6 3,3 | 1,05 1,1 1,3 1,7 2,4 | 1,05 1,2 1,5 1,7 2,8 | 1,05 1,15 1,35 1,6 2,4 | 1,05 1,1 1,2 1,3 1,8 | 1,05 1,15 1,3 1,55 | 1,1 1,2 1,35 1,8 | 1,05 1,1 1,2 1,5 |
Продовження таблиці 8
| Від 2,5 до 3,5 | 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 | 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 2,6 3,6 5,3 7,2 | 1,05 1,1 1,15 1,25 1,45 1,75 2,2 3,1 4,2 5,4 | 1,05 1,05 1,1 1,2 1,3 1,45 1,7 2,4 4,3 | 1,05 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 1,9 2,4 2,9 3,6 | 1,1 1,1 1,15 1,25 1,45 1,7 2,2 2,45 3,1 | 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,55 1,9 2,4 | 1,05 1,1 1,15 1,25 1,4 1,6 1,9 2,2 2,6 | 1,05 1,1 1,1 1,15 1,3 1,5 1,7 1,85 2,2 | 1,05 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,7 |
| Від 3,5 | 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 | 1,2 1,4 1,75 2,4 3,4 4,6 7,4 | 1,15 1,3 1,5 2,1 2,9 3,8 4,7 5,8 7,1 7,3 | 1,1 1,2 1,3 1,8 2,5 3,1 3,7 4,7 5,6 5,7 | 1,1 1,2 1,4 1,6 2,4 2,9 3,4 4,3 | 1,1 1,15 1,3 1,4 1,8 2,1 2,6 2,9 3,6 4,1 | 1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,8 2,1 2,4 3,5 | 1,05 1,1 1,25 1,4 1,7 2,3 2,6 3,5 | 1,05 1,05 1,2 1,3 1,5 1,8 2,3 2,6 | 1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,7 1,9 2,1 2,5 |
ДОДАТОК Б
Таблиця 1 - Оптимальні відносні відстані між світильниками
| Тип світильника | Відношення L / Нр |
| ДРЛ | 0,7 - 1,4 |
| Глибоковипромінювач | 0,8 - 1,4 |
Таблиця 2 - Нормована освітленість і коефіцієнти запасу
| Категорія приміщення | Нормована освітленість, лк | Коефіцієнт запасу |
| Механічний цех | 1,3 | |
| Цех металопокриттів | 1,4 | |
| Диспетчерські, пульти управління | 1,3 |
Таблиця 3 - Коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки
| ρп,% | ρс,% | Коефіцієнт використання ή (%) при індексі приміщення i | |||||||||||
| 0,6 | 0,8 | 1,25 | 1,5 | 2,5 | 3,5 | ||||||||
| Світильник типу «глибоковипромінювач» | |||||||||||||
| Світильник типу ДРЛ | |||||||||||||
Таблиця 4 - Світлотехнічні характеристики джерел освітлення
| Джерело освітлення | Тип | Параметри | |
| Потужність, Вт | Світловий потік, лм | ||
| Лампи розжарювання | НВ-100 | ||
| НВ-150 | |||
| НВ-200 | |||
| НВ-300 | |||
| НВ-500 | |||
| НВ-750 | |||
| Ртутні лампи | ДРЛ-80 | ||
| ДРЛ-125 | |||
| ДРЛ-250 | |||
| ДРЛ-400 | |||
| ДРЛ-700 | |||
| ДРЛ-1000 |
Додаток В
Таблиця1 ─ Опір заземляючих пристроїв електроустановок, Ом, не більш
| У мережах із заземленою нейтраллю | У мережах з ізольованою нейтраллю | |||||
| Напруга трифазного джерела живлення, В | Напруга однофазного джерела живлення, В | |||||
Додаток Г
Таблиця 1 - Питома щільності ударів блискавки в землю
| Середньорічна тривалість гроз, год | Питома щільність ударів блискавки в землю n, 1/(км2 рік) |
| 10-20 | |
| 20-40 | |
| 40-60 | |
| 60-80 | 5,5 |
| 80-100 | |
| 100 і більше | 8,5 |
Таблиця 2 - Зони захисту різних типів
| № | Будівлі і споруди | Місцеполо-ження | Тип зони захисту при використанні стрижньових і тросовых громовідводів | Тип зони захисту при використанні стриж-ньових і тросовых громовідводів |
| Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класів В-1 і В-11 | На всій території | Зона А | I |
Продовження таблиці 2
| То ж класів В-1а, В-1б, В- 11а | У місцевостях з середньою тривалістю гроз 10 ч в рік і більш | При очікуваній кількості уражень блискавкою в рік будівлі або споруди N>1 — зона А; при N<1 — зона Б | II | |
| Зовнішні установки, що створюють згідно ПУЕ зону класу В-1г | На всій території | Зона Б | II | |
| Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класів П-1, П-11, П-11а | У місцевостях з середньою тривалістю гроз 20 ч в рік і більш | Для будівель і споруд I і II ступені|мір|в вогнестійкості при 0,1 <N<2 і для III — V ступенів вогнестійкості при 0,02< N<2 -зона Б при N > 2- зони А | III |
Продовження таблиці 2
| Зовнішні установки і відкриті склади, що створюють згідно ПУЕ зону класів П-Ш | У місце-востях з середньою тривалістю гроз 20 ч в рік і більш | При 0,1 <N<2 — зона Б, при N>2 — зона А | III | |
| Будівлі і споруди III, Ша. Шб, IV, V ступенів огнестойкости, в яких відсутні приміщення, відношувані по ПУЕ до зон взрыво- і пожароопасных класів | То ж | При 0,1 <N<2 — зона Б, при N>2 — зона А | III | |
| Будівлі і споруди з легенів металевих конструкцій з утеплювачем, що згорає, I яких відсутні приміщення, відношувані по ПУЕ до зон взрыво- і пожароопасных класів | У місцевостях з середньою тривалістю гроз 10 ч в рік і більш | При 0,02<N<2 — зона Б, при N>2 — зона А | III | |
| Будівлі обчислювальних центрів, зокрема розташовані в міській забудові | У місцевостях з середньою тривалістю гроз 20 ч в рік і більш | Зона Б | II |
Додаток Д
Зразок титульного листа
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ