Методичні вказівки до виконання. Прямими називаються вимірювання, в результаті яких встановлюють безпосередньо шукане значення величини

Прямими називаються вимірювання, в результаті яких встановлюють безпосередньо шукане значення величини.

Результати спостережень Xl, Х2, Хп, одержані за прямими вимірюваннями фізичної величини Q, називаються рівнорозсіяними, якщо вони є незалежними, однаково розподіленими випадковими величинами. Рівнорозсіяні результати одержують при вимірюваннях, які проводяться одним або групою експериментаторів за допомогою однакових технічних засобів вимірювання та у незмінному зовнішньому середовищі.

Результати опрацьовуються по-різному, залежно від того, мало (п < 40) чи багато (п ≥ 40) проведено спостережень.

При малій кількості результатів обробка їх проводиться у такій послідовності.

1. Визначається точкова оцінка істинного значення вимірюваної величини — середнє арифметичне значення результатів спостережень:

(1)

2. Обчислюються випадкові відхилення результатів спостережень та їх квадрати:

(2)

3. Визначається середнє квадратичне відхилення результатів спостережень:

(3)

4. Перевіряється нормальність розподілу результатів спостережень.

5. Визначається наявність грубих похибок, які відповідають відношенню δ ≥ 3σ. Результати з грубими помилками опускають і проводять обчислення для меншого числа спостережень з попередньою послідовністю.

6. Встановивши значення довірчої ймовірності залежно від точності вимірювань, визначається значення ймовірності випадкової похибки:

(4)

7. Результат істинного значення записується у такому вигляді:

Q = mx± δйм; при Р = 0,9—0,9973,

або

(5)

Приклад. Визначити істинне значення виміряної температури в апараті за низкою результатів спостережень (табл. 1) при заданій ймовірності р = 0,95.

Таблиця 1

Ms	t °С	δ °С	δ2t
	123,5	+0,09 +0,05	0,0081 0,0025
	123,8	+0,39 +0,35	0,1521 0,1225
	123,6	+0,19 +0,15	0,0361 0,0225
	123,7	+0,29 +0,25	0,0841 0,0625
	123,9	+0,49 +0,45	0,2401 0,2025
	123,0	-0,41 -0,45	0,1681 0,2025
	123,4	-0,01 -0,05	0,0001 0,0025
	123,2	-0,21 -0,25	0,0441 0,0625
	123,1	-0,31 -0,35	0,0961 0,1225
	123,3	-0,11 -0,15	0,0121 0,0225
	101,2	-22,21 —	493,284 —
	145,2	+21,79 —	474,804 —
∑	п=12	п=10	п=12	п=10	п=12	п=10
1480,9	1234,5	-0,12	0,0	968,92	0,825
mt	123,41 123,45		σt=8,9858 σt=0,3

1. Визначаємо точкову оцінку істинного значення вимірюваної величини, тобто середнє арифметичне даних спостережень (графа 2 табл. 1):

Одержане числове значення середнього арифметичного округляємо так, щоб випадкові відхилення не були більшими за дві-три значущі цифри при точних вимірюваннях. Отже, округляємо до значення t = 123,41 °С.

2. Визначаємо відхилення результатів спостережень (графа 3 табл. 1). їх сума дорівнює 0,12, хоча повинна дорівнювати нулю. Проте два останніх спостереження мають значні відхилення, тому перевіряємо їх щодо наявності грубих відхилень за відношенням δ ≥ 3σ.

3. Визначаємо середнє квадратичне відхилення результатів спостережень:

Згідно з правилом δ ≥ 3σ два останніх спостереження, відхилення яких наближаються до Зσ, відносяться до результатів з грубими похибками і їх можна опустити з ряду спостережень, залишивши в ньому перші 10 спостережень. Повторюємо обробку результатів для 10 спостережень.

2. Визначаємо відхилення результатів 10 спостережень:

Їх сума дорівнює 0. Значних відхилень результатів спостережень не виявлено.

3. Визначаємо середнє геометричне відхилення результатів спостережень:

4. Виходячи з довірчої ймовірності 0,95 при 10 спостереженнях, знаходимо значення коефіцієнта Стьюдента tp = 2,228.

5. Визначаємо довірчі межі відхилення вимірюваної величини:

6. Визначаємо результат істинного значення вимірюваної температури та довірчі межі:

Хід роботи

Завдання

1. Отримати завдання у викладача і виконати розрахунки.

2. Оформити звіт практичної роботи.

3. Захистити результати роботи.

Контрольні питання:

1. Класифікація похибок.

2. Як розрахувати абсолютну похибку?

3. Як розрахувати відносну похибку?

4. Як розрахувати зведену похибку?

5. Що називається класом точності приладу?

6. Як визначити ціну розподілу шкали?

Література:

1. А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк „Електричні і радіотехнічні вимірювання”

Київ, Навчальна книга, 2002. - 287 с. (с.33-47)

2. Под ред. В.Н. Маліновського „Электрические измерения”

Москва Энергоиздат, 1983. - 392 с. (с. 12-30)

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

Тема :Визначення умовних позначень на шкалах приладів.

Мета :Навчитися визначати вимоги умовних позначень на шкалах приладів.

Обладнання:1. Амперметр. 2. Вольтметр. 3. Мультиметр.

Студенти повинні знати:

- основні позначення на шкалах приладів.

Студенти повинні вміти:

- читати основні позначення на шкалах приладів.

План роботи

1. Інструктаж з техніки безпеки.

2. Ознайомлення із завданням.

3. Самостійне виконання завдання.

4. Оформлення звіту і захист його у викладача.