РГР - 8 Визначення коефіцієнта корисної дії (ККД) складних з’єднань механізмів
Умова завдання. В таблиці 8 представлені схеми машин з послідовно-паралельним з’єднанням механізмів. Коефіцієнти корисної дії окремих механізмів – h1, h2, h3, ..., hn. Символами n1, n2, n3, ..., nn позначені коефіцієнти розподілення енергії, яка спрямовується від попередніх механізмів до наступних.
Визначити. Написати формули для визначення загального ККД машини із заданим з’єднанням механізмів.
Таблиця 8
 |  | ||
 |  | ||
 |  | ||
 |  |
Таблиця 8 (продовження)
 |  | ||
 |  | ||
 |  | ||
 |  | ||
 |  | ||
 |  |
Таблиця 8 (продовження)
 |  | ||
 |  | ||
 |  | ||
 |  | ||
 |  |
Приклад ровязання РГР - 8
На рис.8.1 представлена схема машини із складним з’єднанням механізмів.
На схемі умовно позначене наступне:
D – двигун машини;
h і – коефіцієнт корисної дії i-го механізму;
n к – коефіцієнт розподілення енергії по окремих напрямах;
I, II, III - корисна робота, що виконується машиною.
 Рис.8.1 | Дано:  Визначити: Написати формулу для визначення загального ККД машини. |
Розв'язок
Потік потужності від двигуна розподіляється по двом напрямкам. В свою чергу від механізму 1 з коефіцієнтом корисної дії h1 потік потужності розподіляється також по двом напрямкам. Таким чином, від двигуна виходить три потоки потужності I, II, Ш.
Тоді потужності рушійних сил на кожному із потоків дорівнюють:
; 
; 
(8.1)
Загальні ККД механізмів кожного з потоків
; 
; 
(8.2)
Потужності корисних сил опору на кожному з потоків (рис.8.2) з урахуванням (8.1) і (8.2):
; (8.3)
; (8.4)
(8.5)
Рис.8.2 – Схема розподілу потоків потужностей
Потужність корисних сил опору з’єднаних механізмів буде дорівнювати:
(8.6)
Загальний ККД з’єднання механізмів
(8.7)
Література для поглибленого вивчення теоретичного
Матеріалу
Основна:
1. Артоболевский и. И. Теория механизмов и машин. М: Наука, 1988. —640 с.
2. Теория механизмов и машин. / Под ред. К. В. Фролова. М.: Высш. шк., 1987. — 496 с.: ил.
Додаткова:
3. Курсовое проектирование по теории механизмов и машин. / Под ред. А. С. Кореняко. Киев: Вища школа, 1970.—332 с.
4. Губа О. В. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з теорії механізмів та машин. (І частина). - Маріуполь, ПДТУ, 2006. —49 с.
5. Губа О.В. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з теорії механізмів та машин (II частина). - Маріуполь. ПДТУ, 2003. — 25 с.
6. Губа О. В., Гофман М. Н. Методичні вказівки та приклад виконання курсового проекту з теорії механізмів та машин (1 аркуш). - Маріуполь, ПДТУ, 1999. —58 с.
7. Корольов В. І. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з теорії механізмів та машин. - Маріуполь, ПДТУ, 2006.—70с.
8. Урбанський Р. О., Корольов В. І. Кінетостатичний розрахунок важільних механізмів. Методичні вказівки. - Маріуполь: ПДТУ, 1997. —32 с.
* Графічна частина розв’язання РГР у складі плану положення механізму, плану швидкостей і плану прискорень точок механізму виконується на окремій сторінці за допомогою креслярських приладь та із дотриманням відповідних напрямів векторів.
* Звернемо увагу, що на плані швидкостей подібний на плані механізму. Крім того, вершини цих трикутників розташовані теж подібним чином, тобто букви обох контурів читаються в однаковій послідовності при однаковому напрямку обходу контуру. Ці властивості фігур на планах механізму і планах швидкостей називаються теоремою подібності.
* Обертальний рух ланки 3 є одним з окремих випадків плоско-паралельного руху, коли миттєвий центр швидкостей у кожну мить збігається з точкою С.
[1] На практиці цей метод розрахунку називають «статичним» і застосовують в випадках, коли маси ланок і їх прискорення малі (тобто силами і моментами сил інерції Даламбера можна знехтувати).