Заходи по створенню безпечних та здорових умов праці, передбачені проектом

Безпека виробничих процесів і виробниче обладнання відповідає вимогам [14]. На виробничій ділянці передбачаються наступні основні заходи по створенню безпечних і здорових умов праці:

- впровадження автоматичного контролю та сигналізації про наявність і виникнення небезпечних та шкідливих сумішей, а також пристроїв, що блокують та забезпечують аварійне відключення устаткування у випадках несправностей;

- механізація важких та вагоємних процесів, заміна ручної праці;

- огородження небезпечних зон;

- робота пов'язана з особливо шкідливими умовами праці, тому передбачається безкоштовне за установленими нормами лікувально-профілактичне харчування робітників;

Рівень шуму і вібрації запобігаємо якісним монтажем рухомих вузлів машин, можлива заміна деяких металевих частин на частини з пластика. Головні організаційні заходи щодо боротьби із шумом: розміщення устаткування, що є джерелом шуму, в окремих помешканнях; розташування цехів із підвищеним рівнем шуму у віддаленні від малогучних помешкань; застосування індивідуальних засобів захисту від шуму; звукоізоляція приводу гучних машин кожухами; шумоглушеннi на усмоктуванні і вихлопі вентиляційних систем. Працюючі забезпечуються засобами захисту: протишумні накладки, шоломи, відповідно до [21].

Перешкоджено торкання робітниками до місць, які мають підвищену температуру. Передбачено використання теплоізоляції трубопроводів та обладнання. Теплоізоляція здійснюється з таким розрахунком, щоб температура зовнішніх стінок устаткування, що випромінює тепло, не перевищувала 45°С.

Передбачено впровадження пристроїв, що забезпечують аварійне відключення устаткування у випадках несправності.

Передбачається використання енергії перемінного струму частотою 50 Гц. Напруга 380/220 В. Для запобігання поразки людини електричним струмом крім іншого застосовується захисне контурне заземлення. У якості заземлювачів використовуємо сталеві електроди (труби), з'єднані сталевою штибою. Схема розміщення заземлювачів та з’єднувальної штиби у ґрунті наведена на рисунку 5.1.

l – довжина трубчастого електрода;

L – довжина штиби, яка з'єднує всі вертикальні трубчасті електроди;

d – діаметр трубчастого електрода;

t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі;

t₀ – відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі;

b – ширина з'єднувальної штиби.

Рисунок 5.1 – Схема розміщення заземлювачів та з’єднувальної штиби у ґрунті.

Визначимо опір розтіканню струму одного вертикального трубчастого електрода, Ом [22]:

(5.1)

де ρ – питомий опір ґрунту у місці розташування заземлювачів, 420 Ом×м;

l – довжина трубчастого електрода, 2,8 м;

d – діаметр трубчастого електрода, 0,03 м;

t – глибина розташування середини трубчастого електрода від поверхні землі, м;

, (5.2)

де t₀ – відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, приймемо 0,5 м.

=1,9 м

=132,78 Ом

Потім підраховують попередню кількість заземлювачів:

, (5.3)

де R_доп – допустимий опір заземлюючого пристрою: 4 Ом для установок з напругою живлення до 1000 В.

= 33,19 » 34

Встановлюють потрібну кількість вертикальних електродів:

(5.4)

де h_е – коефіцієнт використання трубчастого електроду, який враховує обопільне екранування. Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їх довжини (параметр а) і вибирають h_е в залежності від попередньої кількості заземлювачів n¢ та параметра а. При а=2 h_е=0,58, тоді:

=59,62 » 60

Знаючи кількість заземлювачів, знаходять довжину з'єднувальної штаби L, м:

, (5.5)

де а – значення відношення відстані між електродами до їх довжини.

2·60·2,8 = 336 м

Опір розтіканню струму з'єднувальної штаби без урахування екранування, Ом:

, (5.6)

де b – ширина з'єднувальної штаби, м.

= 3,29 Ом

Останнім визначають загальний опір заземлюючого пристрою R_з, який складається із опору трубчастих електродів та опору з'єднувальної штаби, Ом:

(5.7)

де h_ш – коефіцієнт використання з'єднувальної штаби h_ш=0,27.

=2,9 Ом

Отримане значення R_з порівнюють із R_доп. 2,9 Ом < 4 Ом, розрахунок виконано вірно згідно [35].

Раціональне освітлення виробничих приміщень має велике санітарно–гігієнічне значення і сприяє правильній організації праці. У приміщенні цеху передбачається природне освітлення: бічне (через вікна в зовнішніх стінах) та штучне освітлення за допомогою люмінесцентних ламп згідно вимогам [ 23 ].

Штучне освітлення розраховуємо за допомогою методу використання коефіцієнта питомої потужності. Спочатку у відповідності з розрядом зорової роботи вибирають норму освітленості. Для цеху з виробництва азбестоцементних труб передбачаємо VІІІ а розряд зорової роботи, загальна освітленість дорівнює 75 лк. Вибираємо світильники з газорозрядними лампами високого тиску, тому що висота приміщення більша 6 м, типу ЖПП01–70 з лампами типу ДНаТ–70, світловий потік якої 5800 лм.

Необхідна кількість світильників для відділення формування азбестоцементних труб визначається з формули:

(5.8)

де Е – нормативна освітленість для VІІІ а розряду зорових робіт, 75 лк;

S – площа приміщення, м²;

К – коефіцієнт запасу, приймаємо 1,3;

Z – поправковий коефіцієнт світильника, приймаємо 1,2;

F – світловий потік однієї лампи у світильнику, 4800 лм ;

n – кількість ламп у світильнику, n=1;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Коефіцієнт u визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення j та коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення j розраховується за формулою:

(5.9)

де a – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

=2,5

При коефіцієнті відбиття стелі та стін r_стелі=30%, r_стін=10% – стеля й стіни пофарбовані у темний колір, коефіцієнт u=51%.

=334,62

Приймаємо світильників 340 штук.

Аварійне та евакуаційне освітлення передбачаємо на випадок відключення робочого. Найменша освітленість робочих поверхонь, що потребують обслуговування при аварійному режимі, повинна складати 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині і не менше 1 лк для території підприємства. Евакуаційне освітлення повинно забезпечити найменшу освітленість на шляху основних проходів (або на землі) і на ступінях сходів: у приміщені 0,5 лк. Аварійне й евакуаційне освітлення підключаємо до незалежного джерела живлення згідно [29].

Для поліпшення умов праці на робочих місцях передбачена вентиляція штучна витяжна та природна. Промислова вентиляція є одним із заходів, що забезпечує, відповідно до санітарних норм, гігієнічні вимоги до повітряного середовища і метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. У хімічних виробництвах їй належить особливо важливе місце, оскільки повітря у випадку його забруднення токсичними вибухонебезпечними речовинами може стати причиною професійних отруєнь і захворювань [30]. При роботі відділення формування азбестоцементних труб при роботі з азбестом та цементом в повітря робочої зони виділяються пил азбесту та цементу. В цеху формування азбестоцементних труб можливо застосувати загальнообмінну витяжну вентиляцію.

Об’ємна швидкість повітря, яку необхідно вивести із відділення формування азбестоцементних труб для забезпечення концентрації шкідливої речовини не вище гранично допустимої, визначаємо за формулою:

(5.10)

де q — кількість пилу, що знаходиться в приміщенні, 0,73 кг/год (за даними виробництва);

С_д и С₀ — відповідно ГДК азбестоцементного пилу в приміщенні та вміст у подаваємому «чистому» повітрі, мг/м³; С₀=0, С_Д=6,0 мг/м³;

Величина об’ємної швидкості повітрообміну:

=121666,87 м³/год

Кратність повітрообміну:

(5.11)

де V_прим – об’єм приміщення.

=1,198 год^–1

Для приміщення, з яких необхідно видаляти повітря, яке забруднене невибухонебезпечним пилом, слід застосовувати вентилятори відцентрові пилові. Передбачено встановлення відцентрових пилових вентиляторів типу ВЦП 7–40 продуктивністю 18000 м³/год, номер вентилятору 8, напір 320 мм вод.ст., частота обертів 1650 об/хв, електродвигун типу 4А200М4 потужністю 37,00 кВт. Необхідна кількість вентиляторів: необхідно 7 вентиляторів для витяжки повітря.

Для задоволення потреб у воді дане підприємство обладнане системою водопостачання. Ця система є об'єднаною, тому що протипожежні функції водопостачання віднесені до системи господарсько–питного водопроводу, який характеризується великою розгалуженістю по площі підприємства [14, 26].

Система каналізації являє собою сукупність взаємопов'язаних інженерних споруд, що забезпечують збір та видалення за межі підприємства забруднених стічних вод, яке відбувається шляхом скидання в міську каналізаційну мережу [15, 26].

Робітники усіх виробничих операцій забезпечуються спецодягом та миючими засобами відповідно з вимогами [28]: рукавиці, робоча спецівка (бавовняна), робоче взуття (на гумовій підошві), берети, косинки тощо.

Для захисту працюючих від дії промислового пилу використовують респіратори «Астра–М».

Відповідно до вимог [27] на підприємстві передбачені санітарно–побутові приміщення з роздягальнями, душовими, кімнатами прийому їжі, гардеробними; приміщення для прийому брудного санітарного одягу, вбиральні, раковини для миття рук, кімната медосмотру.

Раціональна організація праці передбачає 8–годиннний робочий день, в дві зміни, перерва на обід – 30 хвилин. Підприємство забезпечує робітників санаторним і профілакторним відпочинком, відпустка один раз на рік протягом 28 робочих днів.