Оціночні критерії гігієни по індексу Гріна — Вермільйона

Показник групового індексу	Рівень ­ індексу	Рівень ­ гігієни
0—0,6	Низький	Добрий
0,7—1,6	Середній	Середній
1.7—2.5	Високий	Поганий
2,6	Дуже високий	Дуже поганий

5.3. Перша група – де сорбенти (препарати, які перешкоджають адсорбції мікроорганізмів на поверхні зуба). Препарати фтору і монофосфати, гліцерофосфат, фтори олова і натрію, екстракти морських водоростей.

Друга група – поверхнево-активні речовини (препарати, які мають бактерицидну та бактеріостатичну дію). Хлоргексидин, тимол, катамін, метронідазол, полієнові антибіотики, антисептики широкого спектру дії.

Третя група – розчинники (препарати, що руйнують зубний камінь). ЕДТА, гідрохінон, слабкі кислоти.

Четверта група – спеціальні плівки (препарати, що перешкоджають прикріпленю зубної бляшки і зубного нальоту). 2% ундецилова кислота, 20% ундециловий цинк, м*ятна, корична, трояндова, евкаліптова олії.

П*ята група – ферментні і не ферментні засоби. Протеаза, декстраназа, муциназа, ДНК-аза, РНК-аза, мутаназа, пепсин, трипсин, хімотрипсин, лізоцим.

5.4.

1. Обробити порожнину рота антисептиком.

2. Провести ретельне чищення зубів гумовими фінірами і полірами зворотньоконусної форми.

3. Провести чищення зубів за допомогою щіточки з абразивною пастою.

4. Обробити контактні поверхні зубів с допомогою штрипсів.

5. Рясно зволожити порожнину рота водою.

6. Контроль — зуби, вільні від нальоту, каменю, гладкі, блискучі.

Практична навичка №2. Вкажіть алгоритм визначення інтенсивності карієсу серед 350 обстежених студентів, якщо було виявлено при огляді 940 каріозних, пломбованих та видалених зубів (вартість правильної відповіді 5 балів).

КПВ 940

_______________ = _________ = 2.7

К-сть обстежених 350

ВАРІАНТ 9

3. С.З. №1

3.1. – Ерозія 12,11,21 і 22 зубів.

3.2. – Диференціальна діагностика ерозії емалі проводиться перш за все з поверхневим і середнім карієсом, з клиновидним дефектом.

3.3. – Фази:

Початкова – ураження поверхневих шарів емалі;

Середня– ураження всієї товщі емалевого покриву до емалево-дентинного з'єднання;

Глибока – коли вражаються поверхневі шари дентину.

Стадії:

Активна (підв. чутливість, зникає блиск при висушуванні)

Стабілізована.

Лікування:

Загальне:

- обстеження хворого, лікування соматичного захворювання;

- для прийому всередину призначається гліцерофосфат кальцію або глюконат кальцію, вітаміни (дозування такі ж, що і при клиновидному дефекті).

Місцеве:

- виключити використання жорсткої зубної щітки, зубного порошку.

- виключити надмірне споживання кислих соків, фруктів, газованих напоїв;

- використовувати зубні пасти, що містять мінеральні речовини, фтор;

- аплікації (15-20 сеансів) 3% розчину ремоденту, 10% розчину глюконату кальцію, 2% розчину фториду натрію, двокомпонентного розчину, що складається з 10% розчину нітрату кальцію і кислого фосфату амонія;

- при значних дефектах проводиться їх відновлення за допомогою композитів, компомерів.

Схема лікування ерозії включає використання комплексної ремінералізуючої терапії з урахуванням фази клінічного перебігу. Для загальної терапії призначаються: гліцерофосфат кальцію по 0,5 г 3 рази на день в перебігу 1 місяця; «Кламін» по 1-2 пігулки або «Фітолон» по 30 кап. 2-3 рази на день за 15 хв до їди протягом 1-2 місяців; полівітаміни «Квадевіт» або «Комплівіт» 3-4 пігулки в день після сніданку. Місцево застосовується електрофорез 2,5 % розчину гліцерофосфату кальцію, 10 сеансів через день в перервах між загальним лікуванням; проводиться навчання чищенню зубів і аплікації фторвмісними зубними пастами по 15 хв щодня протягом всього періоду лікування. У фазі загострення лікування проводиться 5-6 міс під контролем клініки і індексу ремінералізації (2 курси прийому препаратів з перервою в 2-3 міс).

У фазі стабілізації проводиться одномісячний курс загального лікування. Автори рекомендують лікувати плоскі неглибокі ерозії консервативно – такі дефекти згладжуються, стають малопомітними. Глибші дефекти після попередньої комплексної ремінерализуючої терапії заміщають композитами з прокладками із склоіономерного цементу. Надалі проводиться одномісячний курс загального лікування протягом року і продовжується місцеве лікування у вигляді аплікацій фосфатвмісних зубних паст 2-3 рази на тиждень.

3.4. - Щодо етіології і патогенезу ерозії існує декілька припущень.

1. вважають, що ерозія зубів також як і клиновидний дефект, виникає виключно від механічної дії зубної щітки і порошку.

2. пояснюють виникнення ерозії вживанням в їжу великої кількості плодів цитрусових і їх соків. Малася на увазі також і несприятлива дія різних захворювань – подагра, нервово-психічних розладів і т.д.

3. важливу роль в патогенезі ерозії відводить ендокринним порушенням, зокрема, гіперфункції щитовидної залози. Автором відмічено, що ерозія зубів у хворих тіреотоксикозом виникає в 2 рази частіше, ніж у осіб з нормальною функцією щитовидної залози. Встановлена пряма залежність між інтенсивністю поразки зубів ерозією і тривалістю тиреотоксикозу.

4. виникнення ерозії пов'язано з порушенням мінерального обміну при ендокринних або інших порушеннях в організмі і в пульпі зуба.

4. С.З. №2

4.1. – Травматичний папіліт.

4.2. – Нависаючий край пломби.

4.3. – Зішліфування зайвих частин пломби, утворення точкового контактного пункту. Чищення зубів лікувальною протизапальною зубною пастою.

4.4. – Під час препарування: недостатня нефректомія, перфорація дна і стінки КП, облямування стінки КП, травмування сусідніх зубів і ясенного краю борами,

Під час пломбування: не правильне накладання ізол.прокладки, завищення прикусу, відсутність контактного пункту, нависаючий край пломби, не правильний вибір і приготування пломб. матеріалу.

5. П.Н. №1

5.1. – Гіпертонічний криз

5.2. – Магнію сульфат 25% 5,0 мл в/в або дібазол 0,5% 5,0 мл в/в

Таб. Папаверину гідрохлорид 0,04 всередину.

Відсутній ефект – через 10 хв: фуросемід 1% 2,0 мл в/в в 20 мл фізрозчину.

5.3. – 1) Положення пацієнта напівсидячи.

2) Доступ до вени.

3) Контроль АТ в динаміці.

4) Медикаментозне купірування кризу.

5) Госпіталізація пацієнта.

5.4. – Гіпертонічна хвороба, стрес, шкідливі звички, атеросклероз, гіперволемія.

6. П.Н. №2

Індекс КПВ визначається сумарною кількістю зубі, у яких наявний карієс (К), які пломбовані (П) та видалені (В). У даного пацієнта індекс КПВ = 11.

ВАРІАНТ 10

Ситуаційна зад.1

1 множинний карієс

2 еод,вітальне фарбування,рентген обстеження,

3 рем.терапія:3% ремодент полоскання 3р,10% гліцерофосфат Са аплікації 2р,1% фторид Nа полоскання 2р, фтор лак електрофорез 1р. + лікув. з суміжними спеціалістами

4 причина-ревматизм,профілактика-повноцінне харчування,Біокальцевіт 1таб 3р(10днів),регулярне відвідування стоматолога,використання флосів та ополіскувачів.Препарувати і лікувати можна лише два зуба в одне відвідування,пломбуємо СІЦ.

Сит.задача2

1 ерозія

2 термопроба(+),зондування(болюче),вітальне фарбування(не забарвлюється барвниками),рентген діагностика

3 диф.діагностику проводимо з флюорозом,гострим поверхневим карієсом,гіпоплазією,клинопод.дефектом,некрозом

4 лікув-рем.терапія препаратами Са,Р та Мg ,віт.всередину,відновлення композитами----активна фаза;в стадії стабілізації-пломбування,засоби гігієни

Прак.нав1

1 колапс

2 мезатон1%,глюкоза 5%,натрій хлорид 0,9%,дексаметазон 0,4%,кофеїн 10%

3-горизонт.положення

-мезатон 1% 1мл або норадреналін 0,2% 1мл в розведенні 400мл 5%глюкози 25-40 крапель за хв.в/в

-перднізолон 1-2мг/кг маси тіла хворого в/в

- в/в інфузія 5% глюкози не менше 500мл або фіз..розчин

-госпіталізація при необхідності

4-причини колапсу:захворювання ссс,хвилювання хворого,не вірно обраний анестетик….

Прак.нав.2

Приріст карієсу =150/320=0,5