Отруєння нітратами і нітритами
Підвищення врожайності сільськогосподарських культур і, на цій основі, зміцнення кормової бази тваринництва неможливе без широкого застосування мінеральних добрив. Нині встановлені норми внесення в ґрунт азотних добрив за діючою речовиною в кількостях 100-120 кг/га під картоплю та овочі, 140 кг/га - під ячмінь, пшеницю, 120 кг/га - під культурні пасовища.
Накопичення нітратів та нітритів у кормах вище максимально допустимого рівня (МДР) зумовлено в основному 2-3-кратним внесенням підвищеної кількості азотних добрив, особливо в початковий період вегетації молодих рослин і незадовго до збирання врожаю, коли рослини в останній період вегетації неспроможні метаболізувати їх для синтезу протеїну.
Найбільша кількість нітратів накопичується у таких азотофіксуючих рослинах: кормовому буряку, соняшнику, кукурудзі, картоплі, капусті, люцерні, конюшині, люпині, вівсі й ячмені особливо при внесенні під їх посіви натрієвої і аміачної селітри в кількості більше 150 кг/га.
Підвищений вміст нітратів у кормах виявлений в період засухи, на засушливих ділянках, при недостатній інсоляції, при зниженні температури, недостатку у землі молібдену, кобальту, сірки і калію, при підвищеній кислотності ґрунту.
Збільшення токсичності кормів за рахунок накопичення нітратів, нітритів, гідроксиламіну, оксидів азоту та аміаку, що зумовлюють отруєння тварин, нерідко відмічається у таких випадках:
· при згодовуванні зацвілих і гнилих буряків і бурякової гички, отруєння виникає внаслідок накопичення нітритів під впливом ферментів, денітрифікуючих гнильних бактерій;
· при безконтрольному згодовуванні кукурудзяного силосу з високим умістом вільних оксидів азоту, гідрооксиаміну і аміаку, що утворились із нітратів під впливом денітрифікуючих бактерій, внаслідок великого дефіциту у силосній масі вуглеводів і недостатнього утворення молочної та оцтової кислоти;
· при згодовуванні буряків і відвару з них після довготривалого проварювання, зумовленого перетворенням нітратів у нітрити, під впливом цукру.
Нітрити більше ніж у 10 разів токсичніші за нітрати. Жуйні тварини більш чутливі до нітратів, а тварини з однокамерним шлунком до нітритів. Молодняк більш чутливий до цих речовин ніж дорослі тварини. Голодні, а також хворі більш чутливі до нітратів, ніж ситі та здорові.
Отруєння тварин нітратами спостерігається в разі надходження цих речовин в організм у концентраціях, вищих за максимально допустимі.
Максимально допустимий рівень (МДР) кількості нітратів і нітритів у кормах (мг/кг) для сільськогосподарських тварин і птиці наведений у таблиці 5.
Таблиця 5 – Максимально допустимий рівень (МДР) кількості нітратів і нітритів у кормах для сільськогосподарських тварин і птиці
| Корми | Нітрати по NO3 | Нітрити по NO2 |
| Комбікорми для жуйних | ||
| Комбікорм для свиней та птиці | ||
| Грубі (сіно, солома) | ||
| Зелені | ||
| Картопля | ||
| Буряк кормовий | ||
| Силос | ||
| Зернофураж | ||
| Жом сухий | ||
| Трав’яне борошно | ||
| Макуха та шроти |
Механізм токсичної дії нітратів пояснюється перетворенням їх в рубці жуйних у нітрити, гідроксиламін, оксиди азоту і аміак під впливом окислюючовідновних ферментів - нітритредуктази, гідроксиламінредуктази.
Для попередження отруєнь тварин нітратами необхідно виконувати такі заходи:
1. Забезпечити зберігання мінеральних азотних добрив в умовах, що гарантують уникнення контакту з тваринами, джерелами водопостачання, а також із забрудненими транспортними засобами для перевезення тварин і кормів.
2. Не допускати перевищення дози внесення органічних і міне-ральних добрив під кормові культури більше ніж 150 кг/га за діючою речовиною.
3. Перед масовим згодовуванням зеленої маси рослин і коренеплодів з нових посівних площ, а також перед вигоном тварин на пасовища проводити хімічні аналізи проб кормів на вміст нітратів і нітритів.
4. При виявленні нітратів і нітритів у концентраціях, що перевищують затверджені максимально допустимі норми, згодовувати такі корми тільки разом з високоякісними, при умові, що вміст цих речовин у раціоні не буде перевищувати рівня МДР з врахуванням їх кількості і в питній воді.
5. Постійно привчати жуйних тварин до випасу на пасовищах з підвищеним внесенням азотних добрив і не допускати перерви при використанні таких кормів.
6. Не виганяти голодних тварин на пасовища і не допускати перегодовування жуйних тварин зеленою масою азотофікованих рослин при стійловому утриманні. Перед вигоном на пасовища попередньо згодовувати тваринам сухі корми з додаванням вуглеводів.
7. Не допускати використання для приготування кормів і напування тварин води із джерел, що містять більше 1 мг/л нітритів і не більше
45 мг/л нітратів.
8. Не використовувати в корми воду, в якій варилися буряки і здобрювати молочнокислими продуктами корми з підвищеним умістом нітратів.
9. Систематично пояснювати робітникам сільського господарства і населенню важливість дотримання вимог по охороні навколишнього середовища від забруднення мінеральними, азотними добривами і недопущення забруднення ними кормів і водоймищ.