Розрахунок. Визначаємо необхідні довідкові дані:
Визначаємо необхідні довідкові дані:
- коефіцієнти Пуассона (Додаток 3): для сталі m1=0,3; для латуні m2=0,38;
- модулі пружності (Додаток 3): для сталі Е1=2,06×1011 Н/ м2; для латуні Е2=1,1×1011 Н/ м2;
- коефіцієнт тертя (Додаток 2): f = 0,15;
- границі плину матеріалів деталей втулки та валу (Додаток 4):
для сталі 35 - sTD=2,94×108 Н/ м2; для латуні - sTd=3,43×108 Н/ м2;
- коефіцієнт лінійного розширення під час нагрівання для незагартованої вуглецевої сталі -a = 11,5×10-6 (Додаток 5).
1. Визначаємо коефіцієнти Ляме:
2. Визначаємо мінімальний тиск pmin:
3. Визначаємо мінімальний натяг:
4. Визначаємо мінімально допустимий натяг з урахуванням поправки на зминання мікронерівностей на контактуючих поверхнях деталей:
;
5. Так як, за умовою, d1= 0, тобто вал суцільний, визначаємо допустиме значення тиску тільки для втулки:
Приймаємо pmax=1,11×108 Н/ м2.
6. Визначаємо максимальний натяг:
7. Визначаємо максимально допустимий натяг, з урахуванням поправки на зминання мікронерівностей:
8. За додатком 6 вибираємо посадку, для якої виконуються умови
Nmin p£ [Nmin];
Nmax p ≥ [Nmax].
Такою є посадка Æ , для якої
[Nmax]=45 мкм£Nmax p=116 мкм;;
[Nmin]=18 мкм³Nmin p=12 мкм.
9. Визначаємо температуру нагрівання охоплюючої деталі tD (°C), якщо температура приміщення для складання становить tскл= 20°С:
,
де Sскл – прийнятий рівним Smin в посадці Æ50 H7 / g6 [2] і становить 0,009 мм.