Увага! розрахунок проводимо для швидкохідного і тихохідного валів
6.1. Допустиме напруження згину
При виконанні проектувального розрахунку на міцність осі допустимі напруження згину для обертових осей приймають як для симетричного циклу напружень.
(6.1)
де, kр.ЗГ – коефіцієнт режиму навантаження при розрахунку на згин,
kр.ЗГ = 1…..1,65. При розрахунку осей та валів приймають kр.ЗГ = 1.
[n] – потрібний коефіцієнт запасу міцності, [n]≈1,3….3;
Кσ – ефективний коефіцієнт концентрації напружень, Кσ≈1,2…2,5;
σ-1 – границя витривалості при симетричному циклі напружень для валів
з вуглецевої сталі:
(6.2)
де, σВ – границя міцності для матеріалу (швидкохідного або тихохідного валів), береться табл. 3.1
6.2. Епюри згинальних і крутних моментів
Визначаємо реакції опор вала, користуючись розрахунковою схемою, показаною на рис. 6.1.
|
6.2.1. Реакції опор у вертикальній площині zOy від сили Fr і Fa
Складаємо рівняння рівноваги суми моментів відносно опори А:
(6.3)
де, Fr – радіальна сила, Н;
Fa – осьова сили, Н;
d – діаметр ділильного кола, мм;
YB – реакція опори В у вертикальній площині zОy;
а – відстань за довжиною осі вала від точки прикладання сил до точок
прикладення опорних реакцій
Отже з формули (6.3) знаходимо реакцію YB опори В у вертикальній площині zОy:
(6.4)
Складаємо рівняння рівноваги суми моментів відносно опори В:
(6.5)
де Fr – радіальна сили, Н;
Fa – осьова сили, Н;
YА – реакція опори A у вертикальній площині zОy;
а – відстань за довжиною осі вала від точки прикладання сил до точок прикладення опорних реакцій
Отже з формули (6.5) знаходимо реакцію YA опори A у вертикальній площині zОy:
(6.6)
6.2.2. Реакції опор у горизонтальній площині від сили Ft
(6.7)
де, Ft – колова сили, Н
6.2.3. Розмір згинальних моментів у характерних точках в площині yOz:
Характерними точками (перерізами) є А, С і В;
в точці А: МА=0;
в точці В: МВ=0, тобто на обох кінцях вала в опорах (підшипниках) згинальні моменти відсутні.
Згинальний момент під серединою колеса в точці С з правої сторони:
(6.8)
Згинальний момент під серединою колеса в точці С з лівої сторони:
(6.9)
Увага! Треба записати максимальний згинальний момент від сили Fr,Fa тобто .тобто, що більше чи .
6.2.4. Розмір згинальних моментів у характерних точках в площині хOz
Характерними точками (перерізами) є А, С і В;
в точці А: МА=0;
в точці В: МВ=0, тобто на обох кінцях вала в опорах (підшипниках) згинальні моменти відсутні.
Згинальний момент під серединою колеса в точці С від сили Ft, тобто :
(6.8)
Будуєм епюри вибираючи при цьому масштаб, приклад побудови епюри на
рис 6.2
6.2.5. Сумарний згинальний момент у перерізі посередині колеса
|
(6.9)
де, МFr – сумарний згинальний момент від сил Fr;
МFt – сумарний згинальний момент від сил Ft
6.2.6. Обчислення згинаючих напружень
Оскільки вал працює на згин, то напруження згину обчислюються з умови міцності на згин.
(6.10)
де, МЗГ – сумарний згинальний момент у небезпечному перерізі вала, Нм;
WХ – осьовий момент опору круглого перерізу вала, м3, WX=πdf3/32;
df1 – діаметр западин шестерні, м
Увага!При розрахунку тихохідного вала замість df в розрахунок вводиться значення діаметра під маточину зубчастого колеса – на 8…10% меньше від розрахованого значення в пункті 4.2.2.
6.2.7. Обчислення напружень кручення
Вал працює не тільки на згин, а й на кручення, тому обчислюєм напруження з умови міцності на кручення.
(6.11)
де, Т – крутний момент на валі, Нм;
Wр – полярний момент опору круглого перерізу вала, м3, Wр=πdf3/16;
df13 – діаметр западин шестерні, м.
Увага!При розрахунку тихохідного вала замість df в розрахунок вводиться значення діаметра під маточину зубчастого колеса – на 8…10% меньше від розрахованого значення в пункті 4.2.2.
6.2.8. Еквівалентні напруження
Еквівалентні напруження обчислюємо за гіпотезою найбільших дотичних напружень і порівнюємо його значення з допустимими.
(6.12)